Тема 5. Статистика продуктивності праці

Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили.

У вузькому смислі під продуктивністю праці розуміють виробіток продукції одним працюючим за одиницю часу.

Продуктивність праці може характеризуватися і оберненим показником – трудомісткістю (робочим часом, що витрачається на виготовлення одиниці продукції).

В залежності від одиниць вимірювання випущеної продукції показники виробітку бувають: натуральні, умовно-натуральні та вартісні.

Натуральні показники рівня виробітку обчислюються тільки для однорідної продукції за формулами:

W_i = ; = ;

Вартісні показники рівня виробітку залежать від зміни цін на цю продукцію, тому за періодами часу вони обчислюються в однакових (порівнянних) цінах:

W_i = = ; = ;

де W_і – виробіток по продукції і-го виду;

q_і – кількість виробленої продукції і-го виду;

Т_і – витрати робочого часу за період, або середньооблікова чисельність персоналу підприємства;

Q_і – вартість і-го виду виробленої продукції;

Р_і – ціна і-го виду продукції (порівнянна в динаміці);

∑q_і - підсумок за кількістю виробленої однорідної продукції;

∑q_ір_і – загальна вартість усієї виробленої продукції (однорідної і неоднорідної);

- середній виробіток за усіма видами продукції.

Трудомісткість (t) визначається, як показник обернений до виробітку

t= ; t= ; t_i= ; = ; =

 

Динаміка продуктивності праці за одним окремим видом виробів вивчається з допомогою індивідуальних індексів виробітку. Виробіток знаходять у натуральному вираженні.

і_w = = : або

Загальні індекси середнього виробітку обчислюються за традиційною методикою індексів середнього рівня якісного показника.

Оскільки більшість продукції не є однорідною, то на практиці широко використовуються загальні індекси виробітку, виміряного у вартісному вираженні.

= :

Трудомісткість для любих видів продукції вимірюється в людино-годинах і є показником більш однорідним, ніж виробіток, тому за кількома видами неоднорідної продукції обчислюються трудові індекси продуктивності праці (як обернені індекси трудомісткості).

а) оскільки продуктивність праці є оберненим показником до трудомісткості, то агрегатний індекс продуктивності праці можна обчислити так:

І_w = =

Таке обчислення можливе на виробництвах, де ведеться окремий облік витрат робочого часу на кожен вид випущеної продукції.

б) трудовим індексом продуктивності праці вважається і показник динаміки нормативних трудовитрат на одиницю фактичних витрат робочого часу.

І_{w (В НОРМОГОДИНАХ)} = :

де t_n – нормативні витрати робочого часу на окремі види виробів.

Для такого обчислення не обов’язково вести окремий облік витрат робочого часу на кожен вид виробленої продукції, але його вірогідність залежить від техніко-економічної обґрунтованості норм часу.

Загальний індекс виробітку по неоднорідній продукції можна обчислити і як середній арифметичний зважений із індивідуальних індексів виробітку за окремими видами виробів

І_w =

Показники середнього виробітку обмежені часом. Обчислюються середні рівні виробітку за одну людино-годину, один людино-день, за звітний період на одну особу.

_{ГОДИННИЙ} =

_ДЕННИЙ = = _ДН • _ГОД

_ПЕРІОД =

Між показниками є зв’язок

_ПЕРІОД = _n • _ДН • _ГОД = • •

Обчислюється окремо виробіток усього персоналу підприємства (працівників) та лише робітників, між цими показниками є зв’язок.

= *

Вплив окремих факторів на загальний середній виробіток персоналу за період визначається методом абсолютних або відносних різниць. Наприклад:

а) Зміна виробітку персоналу під впливом частки (d) робітників

∆Wn_d = (d₁- d₀) • Wp₀ або ∆Wn_d = Wn₀ • (i_d - 1)

б) Зміна виробітку персоналу під впливом виробітку робітників

∆Wn_Wp = (Wp₁ –Wp₀) • d₁ або ∆Wn_Wp=Wn₀ • i_d • (i_Wp- 1)

 

Розв’язання типових задач

Задача 1. Відомі дані по газопромисловому управлінню

Показники	Одиниці вимірювання	Квартали року
І	ІІ
1. Видобуто газоконденсату	тонн
2. Видобуто газу	куб. м.
3. Середня ціна газоконденсату	гр. од. /тонну
4. Середня ціна газу	гр. од./куб. м.	0,15	0,16
5. Відпрацьовано робітниками:
- людино-годин	люд.-год.
- людино-днів	люд. - днів
6. Середньо облікова чисельність:
- робітників	осіб
- працівників, всього	осіб

Обчислити: 1. Загальні вартісні показники середнього виробітку робітників за одну людино-годину, один людино-день, на одну особу. Показати взаємозв’язок між ними. 2. Абсолютну зміну загального виробітку персоналу за період під впливом зміни в частці робітників та продуктивності їх праці.

Розв’язання

1. Вартісні показники виробітку робітників:

а) за одну людино-годину (в цінах першого кварталу)

 

б) за один людино-день (в цінах першого кварталу)

в) на одну особу за квартал (в цінах першого кварталу)

Зв’язок між знайденими показниками виробітку встановлюється за формулою

,

де - виробіток за квартал та за годину,

- середня фактична тривалість робочого періоду

(кварталу) та робочого дня

2. Абсолютна зміна загального виробітку персоналу за квартал під впливом:

а) зміни частки робітників

б) зміни середнього виробітку на одного робітника

Перевірка:

 

Задача 2. Відомі дані по заводу

Вид продукції	Нормативні витрати робочого часу на одиницю продукції, людино-годин	Базисний період	Звітний період
Вироблено, одиниць	Всього витрачено людино-годин	Вироблено, одиниць	Всього витрачено людино-годин
А	3,0
Б	5,0

Обчислити: 1) агрегатні індекси трудомісткості; 2) трудовий індекс продуктивності праці, як показник динаміки нормативних трудозатрат, що припадають на одиницю на одиницю фактичних витрат робочого часу; 3) трудовий індекс продуктивності праці (через трудомісткість); 4) середній арифметичний зважений індекс виробітку.

Розв’язання

1. Агрегатний індекс трудомісткості

Середня трудомісткість знизилася на 1,9 %

2. Трудовий індекс продуктивності праці, як показник динаміки нормативних трудозатрат, що припадають на одиницю фактичних витрат робочого часу

Продуктивність праці зросла на 1,96 %

3. Трудовий індекс продуктивності праці (обчислений через трудомісткість)

Продуктивність праці зросла на 1,9 %

4. Середній арифметичний зважений індекс виробітку (за методикою академіка Струмиліна)

4.1. Індивідуальні індекси виробітку за видами продукції

4.2. Загальний індекс виробітку

Виробіток зріс на 1,92 %

Темп зростання виробітку знайдений кількома способами близько співпадає.

Тема 6. Статистика оплати праці працівників підприємства

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов робіт, що виконуються, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються із:

- основної заробітної плати, тобто винагороди за виконану роботу у відповідності із встановленими нормами праці (нараховується за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами та інш.); що компенсуються за рахунок поточних витрат (собівартості);

- додаткової заробітної плати, тобто винагороди за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідництво, особливі умови праці та інш. Включає надбавки і доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах передбачених діючим законодавством, премії, що виплачуються за основними системами преміювання, надбавки за вислугу років та стаж роботи, оплата щорічних та додаткових відпусток та інш. Ці витрати компенсуються переважно за рахунок поточних витрат;

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат, тобто доплат, надбавок і премій, що виплачуються понад розміри передбачені діючим законодавством. Ці витрати компенсуються переважно за рахунок прибутку підприємства.

Статистична звітність форми № 1 – ПВ “Звіт з праці” містить показники витрат на оплату праці в сумах “брутто” (включаючи всі податки і обов’язкові виплати із заробітної плати конкретних осіб), але працівникам виплачується заробітна плата “нетто” (без прибуткового податку та інших відрахувань).

Середня заробітна плата одного штатного працівника за період в цілому по підприємству обчислюється діленням фонду оплати праці тільки штатних працівників на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу.

Середня заробітна плата в еквіваленті повної зайнятості обчислюється діленням фонду оплати праці усіх працівників на середньооблікову чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Загальний доход працівника крім заробітної плати включає ще й інші доходи, дивіденди, проценти.

Склад витрат на оплату праці вивчається з допомогою групувань. Усі витрати розподіляються за галузями, в яких зайняті працівники, за видом діяльності (основної та неосновної діяльності), в залежності від категорії працівника (оплата праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників), за видами виплат, за формами і системами оплати праці (почасова, відрядна та інш.), в залежності від періоду часу (фонд оплати праці годинний, денний, за місяць).

Годинний фонд заробітної плати включає суми нараховані робітниками за фактично відпрацьовані людино-години крім понадурочних. За зовнішньою звітністю середньогодинну заробітну плату можна розрахувати діленням фонду основної заробітної плати за період на кількість людино-годин відпрацьованих за той же період ( =F_осн. / Т_{люд.год.}). Денний фонд оплати праці включає годинний фонд та оплату понадурочних робіт, а також оплату невідпрацьованих годин в межах робочого дня (льотних годин для неповнолітніх, перерв матерям-годувальницям, простоїв не з вини робітника). Повний (місячний) фонд оплати праці додатково включає оплату праці за не відпрацьовані людино-дні (відпустки, цілоденні простої не з вини робітника, вихідні допомоги та інш.).

На динамічну зміну повної середньої заробітної плати за період впливають наступні фактори: середня фактична тривалість робочого дня (), середньогодинна заробітна плата (), коефіцієнт доплат до повного (місячного) фонду заробітної плати, який обчислюється діленням усього фонду заробітної плати на фонд основної заробітної плати (К_доплат = F_всього / F_осн.)

= * * К_доплат

Аналіз виконується методом абсолютних різниць.

Аналіз середнього рівня заробітної плати за складними сукупностями виконують з допомогою індексів змінного, постійного складу та структурних зрушень.

Щоб відносний рівень витрат на оплату праці у процентах до обсягу реалізованої продукції знижувався потрібно щоб коефіцієнт еластичності середньої заробітної плати від продуктивності праці не перевищував 0,8 а з точки зору оптимального узгодження інтересів робітників і підприємства становив 0,5-0,6 (у випадку зростання обох показників). Коефіцієнт еластичності обчислюється як відношення темпів приросту середньої заробітної плати до темпів приросту продуктивності праці.

Аналіз загальної суми витрат на оплату праці передбачає визначення абсолютної та відносної суми економії (перевитрати) коштів порівняно з плановим кошторисом.

Абсолютна економія (перевитрата)

ФЗП_абс.=ФЗП_факт.-ФЗП_план.

Відносна економія (перевитрата)

,

де ФЗП – фонд заробітної плати

Q - обсяги виробництва у порівнянних цінах

К_ел.пл. – плановий коефіцієнт еластичності фонду

заробітної плати від обсягів виробленої продукції

 

Коефіцієнт еластичності обчислюється як відношення темпів зростання фонду заробітної плати до темпів зростання обсягів виробництва.

Методом абсолютних різниць виявляють вплив окремих факторів на загальні витрати з оплати праці.

Обчислення впливу середньої заробітної плати, обсягів виробленої продукції та продуктивності праці проводять за формулами (відповідно)

,

де Ч – середньооблікова чисельність працівників

 

Обчислення впливу обсягів виробництва трудомісткості та середньогодинного рівня оплати праці проводять за формулою

,

де t= Т_{люд.год.}/ Q - це трудомісткість

f=ФЗП_брутто/ Т_{люд.год.} – це середньоденний рівень

оплати праці

 

Розв’язання типових задач

Задача 1. Відомі дані:

Показники	За планом	Фактично
1. Товарна продукція в порівняних цінах, тис. гр. од.
2. Витрати на оплату праці, тис. гр. од.		1234,8
3. Середньоспискова чисельність робітників, чол.
4. Коефіцієнт еластичності	0,7	-

Обчисліть абсолютну та відносну економію (перевитрату) фонду оплати праці та абсолютну зміну фонду оплати праці за рахунок зміни середньої заробітної плати, обсягів виробництва та продуктивності праці.

Розв’язання

1. Абсолютна перевитрата

1234,8 – 1200 = + 34,8 тис. гр. од.

2. Відносна економія

3. Абсолютна зміна витрат на оплату праці за рахунок зміни середньої заробітної плати

4. Абсолютна зміна витрат на оплату праці за рахунок зміни обсягів виробництва

 

5. Абсолютна зміна витрат на оплату праці за рахунок зміни продуктивності праці

Перевірка:

58,8+77,42-101,42=1234,8-1200=34,8

Задача 2. Відомі дані:

Показники	2004 рік	2005 рік
Вироблена продукція, тис. гр. од.
Фактично відпрацьовано, люд-год.
Фонд оплати праці, тис. гр. од.	576,0	607,5

Обчислити абсолютну зміну фонду заробітної плати, та вплив на неї факторів: обсягу випущеної продукції, трудомісткості та середньогодинної заробітної плати.

Розв’язання

1.Абсолютна зміна фонду заробітної плати

607,5-576,0=31,5

2.Абсолютна зміна фонду заробітної плати за рахунок зміни обсягу випущеної продукції

3. Абсолютна зміна фонду заробітної плати за рахунок зміни трудомісткості

4. Абсолютна зміна фонду заробітної плати за рахунок зміни середньогодинної заробітної плати

Перевірка: 73,4+74,3-115,2 31,5

Тема 7. Статистика національного багатства, основного капіталу, оборотного капіталу та інвестицій

Вивчення даної теми студент повинен почати з поняття і складу національного багатства (розкриті в учбово-методичній розробці з основ соціально-економічної статистики, с.26), а також володіти поняттям, видами оцінки, методикою розрахунку й аналізу статистичних показників руху, стану й використання основного капіталу (там же, с.26-29; рішення типових завдань наведене на с.31-38). З огляду на те, що в складі основного капіталу провідну роль відіграють машини й устаткування, далі необхідно розглянути показники статистики обладнання, що утворюють дві групи.

До першої групу входять показники статистики силового обладнання. Силове (або енергетичне) обладнання призначене для виробництва різних видів енергії і для перетворення одних видів енергії в інші. Студентові необхідно знати найважливіші категорії потужності силового обладнання (потужність визначається кількістю спожитої енергії за одиницю часу): 1) ефективна максимально тривала потужність – це максимальна потужність, з якою двигун може працювати протягом тривалого часу, не виходячи з ладу (дані про цю потужність беруться з паспорта двигуна); 2) встановлена потужність – це сумарна ефективна максимально тривала потужність всіх двигунів даної системи (наприклад, станції); 3) середня фактична потужність – частка від ділення кількості енергії, виробленої або спожитої двигуном за період , на час фактичної роботи в годинах . Для характеристики використання силового обладнання обчислюють наступні коефіцієнти:

1) коефіцієнт екстенсивного навантаження (за часом):

;

де – календарний час у годинах;

2) коефіцієнт інтенсивного навантаження (за потужністю):

;

3) коефіцієнт інтегрального навантаження (по енергії):

;

де – максимально можлива кількість виробленої або спожитої енергії.

Оскільки підприємство має у своєму розпорядженні різні види силового обладнання, то завданням статистики є визначення сумарної енергетичної потужності, без повторного рахунку, що виникає, якщо просто просумувати потужності всіх видів силового обладнання. Варто пам'ятати, що потужність первинних (або механічних) двигунів (вони перетворюють потенційну енергію природних ресурсів і теплову енергію в механічну енергію) частково використовується електрогенераторами (вони перетворюють механічну енергію в електричну), потужність яких, у свою чергу, використовується електромоторами й електроапаратами, що живляться електроенергією. Тому при обчисленні сумарної енергопотужності повинна бути врахована потужність тільки тих первинних двигунів, які безпосередньо обслуговують робочі машини, минаючи електрогенератори . З врахуванням сказаного сумарну енергопотужність підприємства визначають по формулі:

де – потужність всіх первинних двигунів; – потужність первинних двигунів, що обслуговують електрогенератори; і – потужності відповідно електромоторів й електроапаратів.

Таким чином, у формулі перший доданок (взяте в першу дужку) виражає механічну потужність (потужність механічного приводу), а другий доданок (показано в другій дужці) – електричну потужність (потужність електричного приводу). При цьому сума виражає енергопотужність, призначену до використання тільки на силові (рухові) процеси, а показники й – електропотужність, що обслуговує відповідно силові й технологічні процеси. У деяких випадках студентові потрібно буде вміти розраховувати потужність первинних двигунів, що обслуговують електрогенератори, через потужність самих електрогенераторів :

;

де 1,11 – коефіцієнт трансформації (при перетворенні електрогенератором механічної енергії в електричну втрачається в середньому 10% первісної кількості механічної енергії, тобто коефіцієнт корисної дії дорівнює 0,9; тому електрогенератор повинен обслуговуватися первинним двигуном з потужністю в 1,11 разів більшою, тому що ).

Аналогічно викладеному вище обчислюється показник сумарної енергії, спожитої підприємством у виробничому процесі .

Показники , та їхні складові необхідні також для розрахунку статистичних показників електрифікації виробництва (тема «Статистика науково-технічного прогресу).

Другу групу становлять показники статистики виробничого обладнання. Під виробничим обладнанням розуміють робочі машини й обладання, за допомогою яких добуваються або перетворюються природні блага або продукти людської праці в інші продукти. Студентові необхідно знати певні облікові категорії обладнання.

Наявне обладнання
встановлене	невстановлене
фактично працююче	простійне	у плановому ремонті	не потрібне для виконання виробничої програми	резервне	що підлягає установці	зайве	що підлягає списанню

Схема. Категорії чисельності обладнання

 

Наявне (спискове) обладнання – обладнання, що значиться на балансі підприємства і внесене в його інвентарні списки. Встановлене обладнання – обладнання, що здане в експлуатацію. Фактично працююче обладнання – обладнання, яке безпосередньо використовується у виробництві незалежно від тривалості його роботи. На основі даних про чисельність окремих категорій обладнання обчислюються коефіцієнти використання парку наявного або встановленого обладнання – це відношення числа одиниць обладнання, що фактично працювало, до чисельності відповідно наявного або встановленого обладнання.

З цими коефіцієнтами зв'язаний коефіцієнт змінності обладнання, що розраховується у двох варіантах: 1) для обладнання, що фактично працювало, – це відношення загального числа відпрацьованих за період в усі зміни станко-змін (або машино-змін) до числа одиниць обладнання, що фактично працювало; 2) для встановленого обладнання – це відношення загального числа відпрацьованих за період в усі зміни станко-змін (або машино-змін) до числа одиниць встановленого обладнання; очевидно також, що цей коефіцієнт можна одержати перемножуванням коефіцієнта змінності обладнання, що фактично працювало, і коефіцієнта використання парку встановленого обладнання. Коефіцієнт змінності показує, скільки змін у середньому працює кожна одиниця обладнання, що фактично працювало, або встановленого обладнання. При діленні коефіцієнта змінності на число змін (за режимом роботи підприємства) одержують коефіцієнт використання змінного режиму.

Для характеристики використання виробничого обладнання в часі студентові спочатку варто ознайомитися зі структурою календарного фонду верстатного часу обладнання , що складається: 1) з режимного фонду; 2) з міжзмінного часу й неробочих днів. Склад режимного фонду показаний в наступній схемі.

 

 

Режимний фонд
Наявний фонд	Резервний час	Час на плановий ремонт
Плановий фонд	Неробочий час
Робочий (фактичний) фонд	Час простоїв
Машинний час	Допоміжний і підготовчо-заключний час
Корисний машинний час	Машинний час на брак

Схема. Склад режимного фонду часу обладання

 

Коефіцієнт екстенсивного використання виробничого обладнання (коефіцієнт використання фондів верстатного часу) обчислюють: 1) як відношення фактичного фонду часу до календарного, режимного або наявного фонду часу; 2) як відношення машинного часу до фактичного, календарного, режимного або наявного фонду часу. Вибір схеми розрахунків залежить від поставленого завдання.

Крім показників статистики основного капіталу студент повинен вивчити показники статистики оборотного капіталу, приділивши основну увагу статистичним показникам використання оборотного капіталу (розглянуті в учбово-методичній розробці з основ соціально-економічної статистики, с.29-30, 38-39). При цьому деякі особливості мають показники статистики товарного капіталу (товарних запасів) для торговельного підприємства, які можна звести в три групи.

1. Показник забезпеченості роздрібного товарообороту товарними запасами – це відношення залишку товарних запасів на певну дату до одноденного товарообороту. Він показує, на скільки днів наявні товарні запаси забезпечують товарооборот. При цьому важливо звернути увагу на дві особливості розрахунку: а) до складу товарних запасів включаються товарні запаси поточного зберігання (тобто без товарів дострокового завезення і сезонного зберігання) і товари в дорозі; товари в дорозі повинні бути попередньо перераховані в роздрібні ціни за допомогою рівня торговельної націнки (це відношення суми торговельних націнок до товарних запасів в оптових цінах, помножене на 100); б) одноденний товарооборот визначається виходячи із планового обсягу роздрібного товарообороту на майбутній період; при цьому використовується комерційна тривалість періоду в днях. Отриманий показник фактичної забезпеченості товарообороту зіставляється потім із встановленим нормативом товарних запасів, у результаті чого виявляються наднормативні або відсутні товарні запаси в днях, які можуть бути виражені і в грошовій сумі при множенні їх на одноденний товарооборот.

2. Показники оборотності товарних запасів. До них відносять:

а) швидкість товарообороту , вона виражає число оборотів товарної маси й аналогічна за змістом коефіцієнту оборотності оборотного капіталу на неторгових підприємствах:

де – товарооборот за період; – середні товарні запаси за той же період;

б) період обертання товарів , показник виражає середній час у днях, що пройшов від моменту надходження товарів на торговельне підприємство до моменту їхньої реалізації, і аналогічний за змістом показнику середньої тривалості одного обороту оборотного капіталу на неторгових підприємствах:

де – одноденний товарооборот; – комерційна тривалість періоду в днях.

Очевидно, що показники швидкості товарообігу й часу обертання товарів є зворотними (при їхньому перемноженні виходить постійна величина - тривалість періоду в днях); тому можливий їхній розрахунок за формулами:

та

3. Показники динаміки оборотності товарних запасів. Динаміка оборотності товарних запасів вивчається індексним методом (методологія побудови різних форм загальних індексів та їхня економічна інтерпретація повинні бути знайомі студентові з курсу статистики). Для аналізу динаміки середньої (по групі товарів або торговельних підприємств) швидкості товарообігу застосовуються наступні індекси:

а) індекс середньої швидкості обороту змінного складу :

б) індекс середньої швидкості обороту постійного складу :

в) індекс середньої швидкості обороту структурних зрушень :

Щоб виявити вплив статистичних факторів, пов'язаних з товарними запасами та їхньою оборотністю, на динаміку товарообігу, застосовується наступна методика розрахунків:

а) визначається зміна сумарного товарообігу під впливом всіх факторів разом :

,

де – сумарний товарообіг (тобто товарообіг у сумі по всіх одиницях сукупності – по всіх товарах або торговельних підприємствах);

б) визначається зміна сумарного товарообігу у зв'язку зі зміною сумарних середніх товарних запасів :

;

в) визначається зміна сумарного товарообігу у зв'язку зі зміною товарооборотності по окремих одиницях сукупності (тобто по окремих товарах або торговельних підприємствах) :

(формула будується як різниця чисельника і знаменника індексу середньої швидкості обороту постійного складу в агрегатній формі);

г) визначається зміна сумарного товарообігу у зв'язку зі зміною структури сумарних середніх товарних запасів (тобто частки товарних запасів окремих товарів або торговельних підприємств з тим чи іншим рівнем оборотності в загальному обсязі товарних запасів) :

(формула будується як різниця чисельника й знаменника індексу середньої швидкості звороту структурних зрушень в агрегатній формі);

д) проводиться перевірка правильності виконаних розрахунків:

Аналогічно можна проаналізувати динаміку іншого показника товарооборотності - періоду обертання товарів.

Розв’язання типових задач

Задача 1. Двигун з ефективною максимально тривалою потужністю 500 кВт протягом доби працював 19 годин і виробив 9240 кВт/год. енергії.

Визначити коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного й інтегрального навантаження двигуна за добу.

Розв’язання

або

Двигун відробив часу на 20,8% менше максимально можливого, при цьому його середня фактична потужність була на 2,7% нижче ефективної максимально тривалої потужності, а кількість виробленої енергії виявилося на 23,0% менше максимально можливої кількості.

Задача 2. На підприємстві на початок року є: три парових двигуни загальною потужністю 530 кВт, з них один потужністю 240 кВт обслуговує електрогенератор, 126 електромоторів загальною потужністю 410 кВт, чотири електроапарати загальною потужністю 105 кВт.

Визначити сумарну енергетичну потужність, що обслуговує виробничий процес підприємства.

Розв’язання