Основна ідея моделі OSI полягає в тому, що кожному рівню приділяється конкретна роль. Завдяки цьому загальна задача передачі даних поділяється на ряд окремих задач.

 

Основні функції протоколів різних рівнів

Класифікації протоколів

 

Стеки протоколів

 

Стек OSI

Варто чітко розрізняти модель OSI і стек OSI. У той час як модель OSI є концептуальною схемою взаємодії відкритих систем, стек OSI являє собою набір цілком конкретних специфікацій протоколів. На відміну від інших стеків протоколів стек OSI повністю відповідає моделі OSI, він включає специфікації протоколів для всіх семи рівнів взаємодії, певних у цій моделі.

На нижніх рівнях стек OSI підтримує Ethernet, Token Ring, FDDI, протоколи глобальних мереж, Х. 25 і ISDN,– тобто використовує розроблені поза стеком протоколи нижніх рівнів, як і всі інші стеки.

Протоколи мережного, транспортного й сеансового рівнів стека OSI специфіковані й реалізовані різними виробниками, але поширені поки мало. Найбільш популярними протоколами стека OSI є прикладні протоколи. До них відносяться: протокол передачі файлів FTAM, протокол емуляції термінала VTP, протоколи довідкової служби Х. 500, електронної пошти Х. 400 і ряд інших.

У комп'ютерній промисловості як стандартні моделі протоколів розроблено декілька наборів - стеків. Найбільш важливими стеками протоколів є:

-набір протоколів ISO/OSI; -IBM System Network Architecture; -Digital DECnet; -Novell NetWare; -Apple AppleTalk;

-набір протоколів Інтернету, TCP/IP.

Всі протоколи залежно від комунікаційних завдань розділяються на чотири типи:

1. прикладні;

2. транспортні;

3. міжмережні;

4. мережні.

Прикладні протоколи забезпечують взаємодію додатків і обмін даними різних форматів між ними.

У прикладний рівень включені наступні протоколи:

· HTTP (hyper text transfer protocol - протокол передачі гіпертексту, тобто Web-сторіночки

· FTP (file transfer protocol) - протокол пересилки бінарних і текстових файлів

· SMTP (simple mail transfer protocol) - протокол посилки електронної пошти

· POP (Poust officce protocol) - протокол зберігання і отримання електронної пошти

· NNTP (net news transfer protocol) - протокол для роботи з телеконференціями

· Tel Net - проста емуляція терміналів для видаленої роботи з сервером Транспортні протоколи підтримують сеанси зв'язку між комп'ютерами і гарантують надійний обмін даних між ними.

На цьому рівні відбувається установка зв'язку між серверами Інтернет, розбиття всієї інформації на пакети і супровід кожного пакету пізнавальним заголовком. У нього включені:

· TCP (transmition control protocol) - протокол управління передачею інформації між серверами

· UDP (user datagram Protocol) - альтернативний протокол (аналогічний за призначенням TCP).

· Протоколи міжмережного зв'язку, до них відносяться:

· IP (Internet Pritocol) - єдине призначення - розрахувати оптимальний шлях транспортування, розбиття пакету на дрібніші, так звані датаграми пакетів, і доставити їх за призначенням.

 

Стеки протоколів

 

Мережні протоколи забезпечують послуги зв'язку. Наприклад:

IP- TCP/IР - протокол для передачі пакетів;

IPX- протокол фірми NetWare для передачі і маршрутизації пакетів; NETBEUI- транспортний протокол, що забезпечує послуги транспортування даних для сеансів і додатків NETBIOS.

SPX/IPX- внутрішній протокол мережі Novell.

Для Інтернету в стек входить 4 протоколи, і такий набір називається - TCP/IP. Transmission Control Protocol/Internet Protocol (TCP/IP) - стандартний набір протоколів, які забезпечують сумісність між комп'ютерами різних типів. Сумісність - одна з переваг TCP/IP, тому більшість локальних мереж підтримують його.

Протокол NETBEUI надає програмам засобу для здійснення сеансів зв'язку з іншими мережними програмами.

NETBEUI - невеликий, швидкий і ефективний протокол транспортного рівня, який поставляється зі всіма мережними продуктами фірми Microsoft.

IPX/SPX- набір протоколів, використовуваний в мережах Novell. Як і NETBEUI, відносно невеликий і швидкий протокол. Але у відмінності від NETBEUI, він підтримує маршрутизацію.

Протоколи встановлюються і віддаляються аналогічно тому, як встановлюються і віддаляються драйвери. Найчастіше вони встановлюються автоматично при інсталяції операційної системи. Проте іноді треба встановити новий протокол, змінити порядок проходження протоколів в списку прив'язки або видалити протокол. Для цього зазвичай використовується спеціальна утиліта.

Всі сучасні операційні системи мають вбудовану підтримку основних протоколів для роботи з Інтернет.