Суть, мета, принципи та зміст закупівельної роботи на оптовому ринку

Оптові закупівлі — це придбання товарів великими партіями з метою їх подальшого перепродажу

Для виробників товарів та послуг оптові закупівлі є гарантією їх збуту і гарантією забезпечення безперервності виробництва, забезпечення ефективного функціонування підприємств.

Для роздрібної торгівлі вони є гарантією своєчасного надходження товарів для досягнен­ня власної мети, а для всіх учасників товаропросування - гарантією отримання прибутку.

Оптові закупівлі товарів здійснюються на основі таких основних принципів:

· основою оптових закупівель товарів є попит споживачів.

· обсяг і асортимент товарів, що підлягають закупівлям, мають відповідати обсягові, асортиментові і динаміці споживання з урахуван­ням необхідності нормалізації товарних запасів;

· оптові закупівлі товарів мають забезпечувати нормальні умо­ви для товаропостачання роздрібної торговельної;

· оптові закупівлі повинні здійснюватися з орієнтацією на по­стійне оновлення асортименту з урахуванням найновіших досягнень науки і виробництва та розвитку людських потреб.

Організація оптових закупівель - це комплекс взаємозв'язаних управлінських і комерційних рішень та торгових операцій, що направлені на вивчення попиту споживачів і узгодження з постачальниками замов­лень на виробництво, постачання товарів, укладення договорів постачан­ня та контроль за надходженням товарів і додержання сторонами умов договору.

Рис. 3.2.1. Модель організації оптових закупівель

2. Оперативне планування оптових закупівель товарів

Основою організації закупівельної роботи є роз­робка маркетингової тактики її здійснення, тобто опе­ративне її планування.

Метою оперативного планування є правильна організація оптових закупівель і посилення особистої відповідальності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань.

Планують оптові закупівлі товарів у два етапи.

Вихідним етапом оперативного планування є визначення по­треби в оптових закупівлях товарів, тобто складання плану надходження товарів на підприємство. Він розробляється для кожної товарної групи на плановий період (рік, квартал). Розрахунок здійснюється за формулою:

Н = Р + З_к - З_п,

де Н - план надходження товарів;

Р - план продажу товарів;

З_к - норматив запасів на кінець планового періоду;

Зп - очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформляються у вигляді табл. 2.3.1.

Таблиця 1 План надходження товарів на оптову базу

на ___ квартал 200__ р.

Найменування товарних груп	План товарообігу	Запаси на кінець	Запаси на початок	План надходження

Найбільш складним завданням під час розроблення плану надхо­дження товарів на підприємство є визначення плану продажу товарів.

Основою для його визначення на підприємствах оптової торгівлі служать замовлення роздрібних підприємств та інших споживачів зони діяльності бази, укладені з ними договори на постачання товарів. На підприємствах роздрібної торгівлі - матеріали вивчення і прогнозування попиту населен­ня.

Для прогнозування попиту населення найбільше використовуються такі методи прогнозування попиту:

метод екстраполяції ряду динаміки;

нормативний метод;

прогнозування попиту з використанням коефіцієнта еластично­сті;

метод економіко-математичного моделювання;

метод експертних оцінок.

Екстраполяція - знаходження рівня ряду за його межами, в май­бутньому - здійснюється різними прийомами. Вибір методу екстраполя­ції динамічного ряду залежить від особливостей ряду.

Якщо ряд динаміки, що відображає реалізований попит, протягом відносно короткого періоду характеризується певною стабільністю, то прогноз на найближчий час можна здійснювати на основі середньої арифме­тичної.

Наприклад. Ряд динаміки продажу хліба в магазині за сім днів має такий вигляд:

 

Дні	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Продаж, кг

Візуальна оцінка ряду свідчить, що реалізований попит не має тенденції ні до росту, ні до спаду.

2320+2350+2305+2340+2330+2345+2320/7=2330 кг.

Для товарів, попит на які має стійку тенденцію до зростання або спаду, розвиток ряду динаміки можна прогнозувати за середніми темпа­ми зростання або спаду.

Середній темп зростання (спаду) реалізації розраховується за фор­мулою:

де - середній темп зростання;

у_п – кінцевий показник ряду;

у₁ – початковий показник ряду;

п – число показників в динамічному ряді.

Прогноз на основі середнього темпу зростання (спаду) розраховується за формулою:

де у_і - прогнозований показник;

п – кількість інтервалів ряду динаміки, на які розраховується прогнозований показник

Наприклад, реалізація кондитерських виробів на душу населення за п’ять років характеризувалася такими даними:

Роки	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Продаж, кг	5,5	5,6	5,8	5,9	6,0

Продаж кондитерський виробів має тенденцію до зростання. Середньорічний темп зростання розрахований за вище наведеною формулою становить 1,022. Тоді, прогнозований показник дорівнює:

у_і = 6,0 × 1,022 = 6,1 кг.

Прогнозування попиту методом екстраполяції виходить з припущення, що комплекс факторів, які формують попит на товари, в майбутньому змінюватися не буде, що буває вкрай рідко. Тому даний метод можна використовувати тільки короткострокових прогнозів.

Нормативний метод прогнозування попиту оснований на викори­станні фізіологічних норм споживання основних харчових продуктів, пер­спективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів, норм забезпеченості сімей товарами культурно-побутового призначення тощо (табл.2 і.3.).

Для використання перспективних норм раціонального споживання непродовольчих товарів і фізіологічних норм споживання харчових про­дуктів для прогнозування попиту необхідно, насамперед, визначити, в якому році для прогнозованого товару буде досягнута ця норма.

Розрахун­ки здійснюються шляхом інтерполяції - способом визначення показни­ків, відсутніх в динамічному ряду явищ, на основі встановленої взаємоза­лежності членів ряду.

Таблиця 2. Середньорічні норми споживання найважливіших продуктів харчування в розрахунку на душу населення

Продукти	Норма споживання
М'ясо і вироби з м'яса, кг
Риба і рибні консерви, кг	І6
Молоко і молочні продукти, кг
Рослинні жири, кг
Яйця, шт.
Цукор, кг
Овочі і баштанні плоди, кг
Фрукти і ягоди, кг
Хлібопродукти, кг
Картопля, кг

Таблиця.3