Поняття та види виробничої потужності

Виробнича потужність — це максимально можливий обсяг ви­пуску продукції за певний період. Виробнича потужність класифі­кується за певними ознаками:

• видами

— проектна (визначається у процесі проектування та бу­дівництва),

— поточна (визначається періодично залежно від умов виробництва),

— резервна (використовується при пікових наванта­женнях);

• рівнем розрахунку — конкретного устаткування, підрозділу і під­приємства загалом.

Визначення виробничої потужності завершується складанням ба­лансу, де фіксуються її зміни протягом розрахункового періоду і ви­хідна потужність.

Останню розраховують за формулою

ВП _вих = ВП _вх + ВП _вв - ВП _вив

 

де ВП _вих - виробнича потужність на кінець розрахункового періо­ду;

ВП _вх — виробнича потужність на початок розрахункового періо­ду;

ВП _вв — виробнича потужність, введена за розрахунковий пері­од;

ВП _вив — виробнича потужність, виведена з експлуатації в розра­хунковому періоді.

Середньорічну потужність розраховують аналогічно середньоріч­ній вартості основних засобів:

де k, k₁ — кількість місяців експлуатації груп устаткування у звітно­му році.

 

 

ТЕМА 2.2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА В МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСАХ

1. Суть планування матеріально-технічного постачання, основні завдання. Поняття потреби

2. Характеристика відділу матеріально-технічного постачання.

3. Визначення балансу матеріальних ресурсів та фактори, що на нього впливають.

4. Суть методу визначення потреби в ресурсах.

5. Характеристика методів прямого розрахунку, рецептурного складу.

6. Поняття про запаси, нормування та регулювання запасів.

7. Визначення оптимального постачальника.

8. Формування оптимальних партій поставки товарів. Складання специфікацій до договорів

 

1. Суть планування матеріально-технічного постачання, основні завдання. Поняття потреби

Розробка планів матеріально-технічного забезпечення сприяє успіш­ному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріалами, ком­плектуючими, паливом, енергією та іншими видами ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва. У плані матеріально-технічного за­безпечення визначаються постачальники і терміни поставок матеріалів. При складанні плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах, потрібних для: виробництва продукції, експериментальних та ремонтних робіт, виготовлення технологічних інструментів.

Потребу в матеріальних ресурсах розраховує відділ матеріально-технічного забезпечення разом з відділами головного механіка, головного енергетика, технічним та планово-економічним відділами. Від якісно­го та своєчасного обґрунтування плану залежить виконання виробничої програми підприємства.

У ході розробки плану матеріально-технічного забезпечення повин­на передбачатися максимально можлива економія ресурсів. Це досяга­ється шляхом заміни дорогих і дефіцитних матеріалів більш дешевими, і скорочення відходів за рахунок впровадження нових прогресивних тех­нологій, більш точного розрахунку конструкцій та ряду інших методів. Економія матеріальних ресурсів сприяє прискоренню темпів росту виробництва.

Саме тому основним завданням плану матеріально-технічного за­безпечення (МТЗ) є визначення оптимальної потреби підприємства в ма­теріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комер­ційної діяльності. При цьому розрізняють потребу до витрачання і потребу до постачання.

Потреба до витрачання встановлює кількість матеріалів, які необхідні підприємству для виконання плану обсягу продажу та інших робіт, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, для ремонтно-експлуатаційних потреб, капітального будівництва.

Потреба до постачання показує, скільки підприємство повинно
отримати матеріалів із зовнішніх джерел.

План матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин:

- розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах; |

- балансів матеріально-технічного забезпечення.

Розрахунок потреби в матеріально-технічних ресурсах залежно від характеру матеріалів, що застосовуються, здійснюється в наступних таблицях:

- потреба в сировині та матеріалах;

- потреба в паливі та енергії;

- потреба в обладнанні.

Вихідними даними для розробки плану МТЗ є:

ð плановий обсяг випуску продукції в асортименті та номенклатурі;

ð прогресивні норми витрат матеріальних ресурсів;

ð інформація про кон'юнктуру ринку товарів;

ð аналіз витрат матеріальних ресурсів у звітному періоді;

ð зміна залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду;

ð плани технічного і організаційного розвитку, технічного пере­озброєння і реконструкції підприємства, капітального будівництва.

У зміст планування МТЗ входить:

ð визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання;

ð розрахунок норм запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

ð облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

ð поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів під­приємства.

Розраховується план матеріально-технічного забезпечення в річно­му, квартальному та місячному розрізах. У розвинутих країнах розро­бляються довгострокові плани. Але в умовах динамічних змін, які ха­рактерні для вітчизняної економіки, найбільш прийнятним є поточне планування матеріального забезпечення.

Планування матеріально-технічного забезпечення є основою для прийняття рішення про закупівлю матеріальних ресурсів. При організа­ції закупівлі матеріальних ресурсів на підприємстві необхідно визнача­ти потребу в матеріально-технічних ресурсах в номенклатурі на рік, квартал, місяць та більш короткі періоди.

У річному плані визначається потреба всіх підрозділів і служб підприємства в матеріальних ресурсах та визначаються обсяги їх поставок на рік, в тому числі за кварталами.

У квартальному плані визначається потреба підприємства за розгор­нутою номенклатурою та уточнюється обсяг завдань на плановий квартал. На основі цього плану складаються специфіковані замовлення постачаль­никам і визначається форма поставок — транзитна або складська.

Місячні плани являють собою лімітну карту відпуску матеріалів від­повідному підрозділу підприємства.

Наприклад, визначимо потребу в матеріальних ресурсах до витрачання і до постачання, якщо виробнича програма борошномельного заводу складає 150000 т продукції. Загальний вихід продукції складає 97,1%.

Визначити потребу в пшениці, якщо для виробництва борошна необхідно 5% твердої пшениці і 95% м’якої.

На складах підприємства на початок планового року буде знаходитися 800 т твердої пшениці і 50000 м'якої.

Визначити потребу підприємства до витрачання і до постачання

 

РОЗВ’ЯЗОК

1. Загальна потреба в пшениці

150000´100/97,1=154480 т

 

2. Потреба в твердій пшениці

154480´5/100=7724 т

 

3. Потреба в м’якій пшениці

154480´95/100=146756 т

Розрахована потреба є потребою до витрачання.

 

4. Розраховуємо потребу до постачання

- м'якої пшениці 7724-800 =6924 т,

- твердої 146756-50000=96756 т.