Поняття та принципи комерційної діяльності

Принципи - це вихідні положення, основні правила, які відображають природу комерційної діяльності і визначають особливості її організації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є визначальними в організа­ції взаємодії і побудови взаємовідносин суб'єктів ринку.

Можна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: економічна свобода, конкурентноздатність, адаптованість, ризикованість, ефективність.

Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерцій­ної діяльності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визначають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, харак­тер взаємовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу проду­кції, фіксовані ціни.

Створення умов і стимулів дії цього принципу у вітчизняній еконо­міці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну діяльність, прискорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному господарстві.

Суть другого принципу - конкурентноздатності полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної кон­куренції, тобто коли на ринку функціонує багато продавців з ідентичним асортиментом товарів. Ясно, що на такому ринку посилюється конкурент­на боротьба. Свої конкурентні переваги продавці досягають методами як цінової конкуренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової - оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, про­довженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.

Важливо підкреслити, що комерційна діяльність не тільки розвива­ється в конкурентних умовах, вона сама формує конкурентне середовище, активізує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і послуг.

Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комер­ційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює ви­моги до якості й цінності товару.

Адаптивність, як принцип комерційної діяльності, виражає спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які по­стійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних ринковому сере­довищу і кон'юнктурній ситуації.

Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація регулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єктами ринку.

Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервнос­ті, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме по­рушення принципу адаптивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази об­міну на перехідних етапах.

Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикова­ність. По-суті комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:

· випадковий характер подій;

· зміна кон'юнктури ринку;

· невдосконаленість системи економічного і правового регулю­вання;

· не цивілізованість відносин.

Унаслідок цього над комерційними суб'єктами постійно нависає за­гроза зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання неочікуваного прибутку.

Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику, то зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мінімі­зацію. Це досягається шляхом прийняття обґрунтованих, оптимальних комерційних рішень, передавання ризику, страхування та ін.

Особливо варто підкреслити те, що намагання виключення ризику в комерційній діяльності невиправдані. По-перше, запобігання одного ри­зику може спричинити до виникнення другого, ще небезпечнішого ризи­ку. Наприклад, відмова від закупівлі ризикованого товару сезонного ви­робництва може призвести до ризику дефіциту в міжсезонний період. По-друге, потенційно високі прибуткові операції, як правило, перебувають у зоні підвищеного комерційного ризику. По-третє, відмова від ризику по­глиблює пасивність, консерватизм, застій у комерційній діяльності.

Ефективність, як принцип комерційної діяльності, пов'язана власне з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тому, що комерційна діяльність має багатоцільовий харак­тер. Крім отримання прибутку, вона має на меті збільшення обсягів купівлі-продажу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конк­ретних ринках, формування іміджу фірми та ін.

Отже, до змісту цього принципу треба підходити комплексно. На одних етапах комерційні суб'єкти намагаються підпорядкувати комерцій­ну діяльність досягненню кількісних економічних результатів (збільшен­ню товарообігу, зниженню витрат, зниженню запасів), на інших - отри­манню ефекту соціального, економічного, психологічного. Але здебільшо­го ринкові суб'єкти налаштовані на отримання прибутку.

Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів: від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, системи податків, доступності кредитів, величин цін і тарифів.