Оцінювання процесів закупівлі та збуту

Закупівля і збут мають на увазі наступні функції: пошук постачальників, вибір найбільш вигідних постачальників, підтримка постійних зв'язків, транспортування, приймання товару, повернення товару, спостереження за товарними запасами на складі, пошук покупців, рекламна політика, збір замовлень, відвантаження, доставка тощо. Пошуком постачальників і організацією закупівель займаються менеджери. Для пошуку постачальників використовуються як внутрішні, так і зовнішні джерела інформації. Для цього використовуються друковані видання, internet, довідники тощо. Для необхідного товару визначаються ціни різних постачальників. Відповідно до якості товару, віддаленістю продавця та іншими критеріями відбираються найбільш підходящі постачальники. Зрозуміло, що ця робота проводиться після ретельного вивчення ринку збуту конкретного товару, пропозиції існуючі на ринку. У результаті визначається припустима ціна для ринку. Ведуться переговори з постачальниками з метою визначення найкращих умов укладання договору. Наступним кроком є транспортування товару на склад. Якщо товар не можливо перевезти наявним транспортом, то менеджер замовляє транспорт в транспортних підприємствах. Якщо постачальник пропонує доставку товару, то наступним кроком є приймання. Після вивантаження товар перевіряється на відповідність якості і кількості товару документальним данним. У випадку нестачі або невідповідності якості товару покупець має право відмовитися від своїх зобов'язань і повернути товар. Якщо зіпсовано тільки частину товару, то складається акт приймання товару. Постачальник повинний у відповідний термін замінити неякісний товар або повернути гроші. Будь які відхилення від сценарію призводять до додаткових втрат у сфері постачання(закупівлі) товарів. Під час обговорення умов договору має велике значення спосіб і терміни оплати товару. Тут обидві сторони мають свої інтереси. Продавцеві вигідніше передоплата за товар, що поставляється, тому що це гарантує 100% надходження грошей. Покупець же прагне взяти товар з відстрочкою платежу або на реалізацію (консигнацію). У цьому випадку гроші сплачує продавцеві в міру реалізації товару, отже, немає необхідності в оборотних коштах, власність на товар не переходить і не платиться податок на майно, товар можна при необхідності повернути. У залежності від способу оплати ціна на товар може коливатися в певних межах. У ній враховується ризик неплатежів, термін використання кредиту (товарного або грошового) тощо. Тому для підприємства іноді буває вигідніше взяти товар по передоплаті. При постійних закупівлях ризик несплати знижується, з'являється імовірність збуту регулярно визначеної кількості, що може посприяти зменшенню ціни. Однак варто стежити за цінами постачальників на ринку. Прихильність до одного постачальника може коштувати дорого. Пошук нових покупців і підтримка зв'язку з ними здійснюється агентами. Необхідним етапом роботи з управління формуванням товарного забезпечення обороту підприємства на майбутній період є проведення аналізу існуючої практики закупок та надходжень товарів на торговельне підприємство.

Етапи проведення аналізу формування товарного забезпечення:

1) динаміка загального обсягу і товарної структури постачання (проводиться в порівняльних цінах);

2) забезпеченість передбачених обсягів реалізації і розмірів приросту товарних запасів необхідним обсягом постачання товарів на підприємство;

3) склад джерел постачання товарів на підприємство;

4) відповідність обсягів фактичного надходження товарів обсягам, передбаченим укладеними угодами – коефіцієнт поставки:

 

НТф * 100

Кп = ————,

НТпл

 

НТф – фактична сума (кількість) надходження товарів на підприємство (у порівняльних цінах);

НТпл – сума надходження товарів на підприємство, передбачена укладеними договорами закупки;

5) втрата обсягу т/о в зв’язку з порушенням графіка завозу:

ВТ = ∑ (НТф – НТгр)

Втрата прибутку:

ВПр = (ВТ * Рпр) / 100,

Рпр – рівень рентабельності товарообігу, що склався.

6) частота поставки товарів (забезпечує стійкість асортименту товарів, відіграє важливу роль у визначенні обсягу затрат по транспортуванню і зберіганню товарів).

Оцінка ефективності комерційної угоди по закупівлі товарів:

· оцінка можливої ціни реалізації;

· визначення оптової ціни закупівлі;

· розрахунок поточних витрат ТП, пов’язаних із закупівлею товарів;

· прогнозування поточних витрат по реалізації пропонованого товару;

· розрахунок розміру обов’язкових платежів;

· оцінка чистого прибутку підприємства за даною угодою;

· розрахунок показників ефективності здійснення комерційної угоди по закупівлі товару – три основні показники:

1) рентабельність витрат обігу:

Рво = (ЧП / ВО) * 100

2) рентабельність обороту із закупівлі:

Роз = (ЧП / ОЗ) * 100

ОЗ – оборот із закупівлі;

3) рентабельність обороту по реалізації:

 

Рор = (ЧП / ОР) * 100

ОР – оборот по реалізації.

Основу комерційної діяльності підприємства на споживчому ринку складає процес продажу товарів. Економічний зміст цього процесу відображає товарообіг підприємства. Під товарообігом комерційногопідприємства розуміється сума продажу їм споживчих товарів за визначений період часу. Розвиткові товарообігу торговельних підприємств усіх форм власності й організаційно-правових форм діяльності надається велике значення в економічній і соціальній політиці країни. Не меншу роль товарообіг грає і діяльності конкретних торговельних підприємств. Розвиток товарообігу визначає широту і глибину проникнення підприємства на споживчий ринок і його конкурентну позицію на цьому ринку, загальні можливості і темпи економічного розвитку підприємства в стратегічній перспективі. У системі показників розвитку комерційногопідприємства товарообіг грає не однозначну роль. Будучи основним оціночним показником обсягу діяльності комерційногопідприємства, він служить також показником формування його ресурсного потенціалу (обсягу і складу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів) і витрат ресурсів (суми і складу витрат). У той же час в умовах ринкової економіки товарообіг носить підлеглий характер стосовно прибутку підприємства від торговельної діяльності. Оптовий товарообіг характеризує продаж товарів, що пройшли визначену технологічну обробку на даному підприємстві (транспортування, збереження, оптова підсортировка і т.п.), різним оптовим покупцям, що організують процес їхньої наступної реалізації кінцевим споживачам.

Показники товарообігу мають високий ступінь зв'язку з іншими найважливішими показниками діяльності комерційногопідприємства. У системі цих зв'язків найбільшу роль грають наступні їхні форми: 1) внутрішній зв'язок окремих показників товарообігу; 2) зв'язок товарообігу з показниками обсягу ресурсного потенціалу й ефективності його використання; 3) зв'язок товарообігу із сумою і рівнем найважливіших фінансових показників. Внутрішній зв'язок окремих показників товарообігу характеризується балансовим ув'язуванням обсягу реалізації товарів, суми товарних запасів і обсягу надходження товарів.

Формула цього балансового зв'язку має такий вигляд:

Р+У+Зк=П+Зн,

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

П – обсяг надходження товарів у визначеному періоді;

Зн, Зк – сума запасів товарів на кінець і початок періоду;

В – вибуття товарів у зв'язку з природним збитком і з інших причин.

З огляду на високий ступінь зв'язку між цими показниками, керування товарообігом на торговельному підприємстві охоплює їхню систему в комплексі. Зв'язок товарообігу з показниками обсягу ресурсного потенціалу й ефективності його використання розглядається звичайно в розрізі окремих видів використовуваних ресурсів.

Так, зв'язок товарообігу з використовуваними трудовими ресурсами виражається в такий спосіб:

Р = Пс * ПТ

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

Пс – средньосписочна чисельність персоналу у визначеному періоді;

ПТ – середня продуктивність праці працівників у визначеному періоді (виражена обсягом товарообігу на один працівника).

Зв'язок товарообігу з використовуваними основними фондами виражається в такий спосіб:

Р = ОФ * Фо

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

ОФ – середня вартість основних фондів у визначеному періоді;

Фо – фондовіддача у визначеному періоді (виражена обсягом товарообігу на одиницю основних фондів).

Аналогічно можна виразити зв'язок товарообігу з іншими видами ресурсів комерційногопідприємства. Зв'язок товарообігу із сумою і рівнем найважливіших фінансових показників також розглядається звичайно в розрізі окремих з цих показників.

Так зв'язок обороту з валовим доходом виражається в такий спосіб:

Р = Вдр * УВС / 100

 

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

Вдр – сума валового доходу від реалізації товарів, отриманого у визначеному періоді;

УВС – рівень валового доходу від реалізації товарів у визначеному періоді (виражений у відсотках до товарообігу).

Зв'язок товарообігу з витратами звертання виглядає так:

Р = ИО * Уио / 100

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

ИО – сума витрат звертання у визначеному періоді;

Уио – рівень витрат звертання у визначеному періоді (виражений у відсотках до товарообігу).

Зв'язок товарообігу із суму податків, що сплачуються, характеризується наступною формулою:

Р = Н * 100 / НЕ

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

Н – сума податків, виплачених торговельним підприємством у визначеному періоді;

НЕ – податкова ємність товарообігу (виражена відношенням суми податків до товарообігу у відсотках).

Зв'язок товарообігу з прибутком виражається в такий спосіб:

 

Р = Пр*Рт / 100

де Р – обсяг реалізації товарів у визначеному періоді;

Пр – сума прибутку від реалізації товарів у визначеному періоді;

Рт – рівень рентабельності товарообігу у визначеному періоді (виражений відношенням прибутку до товарообігу у відсотках)