Основні симптоми та синдроми ураження ССС.

 

Основні симптоми ураження серцево-судинної системи (ССС) включають біль або дискомфорт у грудній клітці, задишку, слабкість, швидку стомлюваність, відчуття серцебиття, запаморочення, наростаючу слабкість і втрату свідомості, головна біль Дані симптоми зустрічаються при багатьох захворюваннях серцево-судинної системи, а також при ураженні інших органів і систем, що вимагає проведення диференціального діагнозу. відзначатися поганий апетит, нудота, блювота, здуття живота, розлади стільця. З цієї ж причини порушується функція нирок і знижується діурез.

Ангіодистонічний синдром — характеризується ознаками дистонії периферичних або центральних судин артеріального типу (артеріол і капілярів) з їх періодичними рефлекторними спазмами. Є типовим супутнім ураженням ССС при багатьох професійних захворюваннях, зустрічається дуже часто і тому вимагає детального розгляду.

Ангіодистонічний синдром має багато спільного з нейроциркуляторною дистонією (НЦД). Проте дисциркуляторні явища, що спостерігаються при профзахворюваннях, не завжди укладаються в схему НЦД. Рівень артеріального тиску (АТ) іноді буває різним в окремих ділянках, одночасно можуть спостерігатися і гіпотензія, і гіпертензія (парціальна форма ангіодистонічного синдрому), а гемодинамічні порушення в різних хворих можуть переважати у периферичних, вінцевих або церебральних судинах. Тому в професійній патології термін “ангіодистонічний синдром” включає в себе не лише парціальну, а й периферичну і церебральну форми.

При парціальній формі переважає гіпертонічний тип судинних реакцій (виражені генералізація і ступінь проявів судинних порушень з явищами коронароспазму, висока лабільність АТ, частоти пульсу, нерідко субфебрилітет); гіпотонічний тип зустрічається значно рідше.

 

Особливості складання програм для індивідуума з патологією ССС

 

І розділ. Включає в себе короткопаспортну частину, діагностичні дані з етіологією, давністю, топікою (локалізація, розмір) та фазою основного захворювання і коротка характеристика супутнього захворювання.

ІІ розділ. Відображає узагальнення патологічних порушень що стосується рухової діяльності (стан ОРА, нервов-м*язової системи), показники стану ССС і ДС та рівень її тренованості.

ІІІ розділ. Повинен вміщати завдання ФР даного пацієнта, сформульовано коротко і ясно.

ІV розділ. Вказує на лімітуючий та ризиковий фактор для даного конкретного хворого.

V розділ. Визначають засоби ФР які будуть застосовуватись для виконання поставленого завдання.

VI розділ. Представляє собою розгорнутий комплекс ФР. Тут уточнюють методи та дозування кожного засобу який буде використаний. Основною частиною цього розділу є ЛФК з описом окремих вправ, з методичними вказівками до їх проведення, дозування, тривалість та ін. Крім цього вказується послідовність і ритм заходів.

НЦД: причини, виникнення

 

Нейроциркуляторна дистонія - поліетіологічне захворювання, основними ознаками якого є нестійкість пульсу й AT, кардіалгія, дихальний дискомфорт, вегетативні й психоемоційні розлади, порушення судинного й м'язового тонусу, низька толерантність до фізичних навантажень і стресових ситуацій при доброякісності перебігу й сприятливому прогнозі для життя.

Єдиної причини нейроциркуляторної дистонії не встановлено. Воно може бути як самостійним захворюванням так і синдромом іншого.

Основні причини виникнення: поділяють на 2 групи:

1 - які сприяють, але самі не викликають розвиток НЦД: спадково-конституційні, середній вік, стать, характер особи, тип НС.

2 - ті, що посилюють розвиток НЦД: несприятливі соціально-економічні умови, фізичні та метеорологічні фактори (втома, гіперінсоляція), хронічне опромінення малими дозами радіації, вплив хімічних речовин, хронічна інтоксикація, дизгормональні періоди, хронічні інфекції, сексуальні порушення.

Меанізм розвитку НЦД провідною ланкою є дисфункція гіпоталамічних структур які з допомогою вегеативних та ендокринних впливів регулюють координаційно-інтегративний зв*язок у функціональній діяльності різних органів і систем.

 

Класифікація НЦД

 

Нейроциркуляторна дистонія - поліетіологічне захворювання, основними ознаками якого є нестійкість пульсу й AT, кардіалгія, дихальний дискомфорт, вегетативні й психоемоційні розлади, порушення судинного й м'язового тонусу, низька толерантність до фізичних навантажень і стресових ситуацій при доброякісності перебігу й сприятливому прогнозі для життя.

1) Типи протікання: гіпертензивний, гіпотензивний, кардіальний

2) Ступінь тяжкості: легкий, середній, важкий

3) Періоди: загострення, ремісії (повна, неповна)

Основні клінічні прояви НЦД

Нейроциркуляторна дистонія - поліетіологічне захворювання, основними ознаками якого є нестійкість пульсу й AT, кардіалгія, дихальний дискомфорт, вегетативні й психоемоційні розлади, порушення судинного й м'язового тонусу, низька толерантність до фізичних навантажень і стресових ситуацій при доброякісності перебігу й сприятливому прогнозі для життя.

 

Клініка НЦД кардіального типу. Протягом кардіального типу НЦД проявляється кардіалгією, серцебиттям, перебоями в роботі серця, іноді задишкою при фізичній активності; істотні зміни АТ при цьому НЕ відзначаються. Об'єктивно можуть визначатися тахікардія, Дихальна аритмія, пароксизми тахікардії, надшлуночкові екстрасистолії, неадекватне навантаженні зміна серцевого викиду, на ЕКГ – зміна вольтажу зубця Т (високий або знижений).

Клініка НЦД гіпотензивного типу. Нейроциркуляторна дистонія за гіпотензивного типу характеризується явищами хронічної судинної недостатності: зниженням систолічного АТ менше 100 мм рт. ст., зябкостью стоп і кистей, схильністю до ортостатичних колапс і непритомність. Також для хворих з гіпотензивним типом НЦД Типові скарги на втомлюваність, м'язову слабкість, головні болі. Такі пацієнти, як правило, мають астенічний статура, бліді шкірні покриви, холодні і вологі долоні.

Клініка НЦД гіпертензивного типу. Для гіпертензивного типу нейроциркуляторної дистонією характерна транзиторне підвищення артеріального тиску до 130-140/85-90 мм рт. ст., яке в половині випадків не супроводжується суб'єктивними змінами самопочуття пацієнтів і виявляється на медоглядах. Рідше зустрічаються скарги на серцебиття, головний біль, стомлюваність. Гіпертензивний тип НЦД за своїми характеристиками збігається з прикордонною артеріальною гіпертензією.