Стандарт дослідження судово-бухгалтерською експертизою операцій з матеріальними цінностями

Практичне здійснення судово-бухгалтерської експертизи опе­рацій з матеріальними цінностями проводиться на основі локально­го стандарту експертного дослідження (рис. 8.1).

Локальний стандарт проведення судово-бухгалтерської експер­тизи операцій з матеріальними цінностями включає наступні основні параметри:

- об’єкти судово-бухгалтерської експертизи;

- джерела інформації для проведення експертизи;

- методичні прийоми експертного дослідження;

- методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи.

Локальний стандарт проведення судово-бухгалтерської екс­пертизи операцій з матеріальними цінностями містить наступні складові:

- об’єкти експертного дослідження операцій з матеріальни­ми цінностями (процес оприбуткування матеріальних цінностей за кількістю та якістю, стан і умови збереження матеріальних ціннос­тей, закріплення матеріальної відповідальності, дотримання норм витрат матеріалів, псування матеріальних цінностей, первинна до­кументація з обліку матеріальних цінностей, регістри аналітичного і синтетичного обліку, звітність підприємства, нестачі товарно-ма­теріальних цінностей та збитки, виявлені ревізією, їх обгрунтованість та встановлення винних осіб);

- джерела інформації експертного дослідження (нормативні акти щодо приймання і використання матеріальних цінностей, нор­мативно-правові акти з обліку та контролю матеріальних ресурсів, контракти поставок, договори про матеріальну відповідальність працівників, первинні облікові документи, відомості інвентаризації, регістри бухгалтерського обліку, акти ревізій та перевірок матеріаль­них цінностей, інформація правоохоронних органів щодо виявлених правопорушень);

 

- методичні прийоми експертного дослідження (розрахунко­во-аналітичні: економічний аналіз, статистичні розрахунки, аналітичні розрахунки, економіко-математичні методи та документальні: нор­мативно-правове регулювання, інформаційне моделювання, каме­ральні перевірки нормативів, експертизи різних видів, дослідження документів, зокрема формальна, зустрічна, аналітична і логічна пе­ревірка документів);

- методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цін­ностями (хронологічне, систематичне та комбіноване групування результатів експертного дослідження, аналітичне групування до­казів, узагальнення результатів дослідження, систематизований виклад висновків, розробка профілактичних заходів, реалізація ре­зультатів судово-бухгалтерської експертизи).

2. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи опе­рацій з матеріальними цінностями

 

Судово-бухгалтерська експертиза операцій з матеріальними цінностями проводиться на підставі завдань експертної установи та постанови правоохоронних органів при виявленні зловживань у системі обліку товарно-матеріальних цінностей, їх нестачі, крадіжці, розтратах. Такі зловживання, як правило, тісно пов’язані з організа­цією складського господарства, дотриманням норм списання ма­теріалів на виробництво, а також втратами, браком і псуванням товарно-матеріальних цінностей.

Найбільш розповсюд­женими зловживаннями є крадіжки товарів, паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, сировини, напівфабрикатів, будівель­них матеріалів тощо.

Необхідно наголосити, що розкрадання товарно-матеріальних цінностей є порівняно простим і легким способом кра­діжок. Якщо махінації з грошовими коштами вимагають високої ква­ліфікації та спеціальної освіти, то зловживання з матеріальними цінно­стями можуть бути доступними практично кожному працівнику.

При проведенні СБЕ операцій з матеріальними цінностями відповідно до завдань експертної уста­нови та постанови правоохоронних органів експерт-бухгалтер виз­начає перелік об’єктів експертного дослідження. Ними, зокрема, можуть бути:

- оприбуткування матеріальних цінностей за кількістю, які­стю та ціною - досліджується обґрунтованість та повнота опри­буткування товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку, адекватність їх за якістю супровідним документам, аналізуються ціни придбання матеріальних ресурсів тощо;

- стан збереження матеріальних цінностей - досліджується відповідність стану складського господарства основним вимогам збереження матеріальних ресурсів (наявність вимірювальних при­ладів, зокрема вагових, з необхідним клеймуванням, обладнання складів стелажами, полицями, контейнерами та іншими засобами розмежування різнотипних матеріальних цінностей, дієвість проти­пожежного устаткування, наявність сигналізації, надійність замків, дотримання техніки безпеки тощо);

- закріплення матеріальної відповідальності - перевіряєть­ся фактичне закріплення матеріальної відповідальності за даними договорів про матеріальну відповідальність, складеними між адмі­ністрацією підприємства і конкретними працівниками;

- дотримання норм витрат матеріалів на виробництво - в процесі експертного дослідження перевіряється обґрунтованість затверджених норм витрат матеріальних цінностей на виробництво продукції та аналізується рівень їх дотримання;

- псування матеріальних цінностей - досліджуються об’єктивні та суб’єктивні причини, що зумовили дане негативне явище, встановлюються особи, відповідальні за завдані збитки;

- первинна документація з обліку матеріальних цінностей - досліджується достовірність та повнота відображення господарсь­ких операцій, пов’заних із придбанням, внутрішнім переміщенням та використанням товарно-матеріальних цінностей;

- регістри аналітичного і синтетичного обліку матеріальних цінностей -досліджуються питання повноти, об’єктивності відоб­раження та взаємозв’язку здійснених господарських операцій;

- нестачі матеріальних цінностей та збитки, виявлені ревізією, їх обґрунтованість і відповідальність конкретних посадових осіб - експертизою узагальнюються всі об’єкти експертного досліджен­ня, в межах яких ревізією виявлені зловживання, нестачі та збитки, уточнюються розміри цих збитків, їх відповідність даним бухгал­терського обліку, матеріалам правоохоронних органів, обґрунтовуєть­ся достовірність встановлення матеріальної відповідальності конк­ретних працівників і посадових осіб підприємства, уточнюється розмір відшкодування завданих збитків в розрізі винних осіб.