Обмежувальна ділова практика і її міжнародно-правове регулювання

Під обмежувальною діловою практикою (ОДП) розуміється сукупність прийомів монополістичного тиску на партнерів у торгівлі і на споживачів, які застосовуються великими фірмами на основі обмеження (придушення) конкуренції з метою захоплення, утримання і реалізації пануючого становища на ринках

 

 

 

Поняття ОДП містить один загальний принцип: порушення нормальної ринкової конкуренції, що спричиняє істотні наслідки для учасників ринкових відносин

Під порушенням нормальної ринкової конкуренції мається на увазі такий вплив на стан ринку, створення таких договірних і господарських умов, що обмежують свободу підприємництва або дії учасників ринкових відносин, змушують їх прибігати до небажаних методів господарювання в комерційній і/або виробничій сферах діяльності

Під істотними наслідками розуміється такий вплив на ринок, що здатний до обмеження, перекручування або перешкоди конкуренції, не кажучи вже про повне усунення конкурентів і встановлення монополії на ринку

 

ОДП, здійснювана на світовому ринку. регулюється на основі прийнятого в рамках ЮНКТАД ООН Комплексу погоджених на багатобічній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою

Відповідно до комплексу під ОДП розуміються акти або дії фірм, які шляхом зловживання своїм пануючим становищем або силовим домінуванням на ринку обмежують доступ до ринків, або іншими способами стримують конкуренцію, наносячи шкоду міжнародній торгівлі, особливо торгівлі й економічному становищу країн, що розвиваються

 

 

 

У 1980 р. на 35-й сесії Генеральної Асамблеї ООН був прийнятий «Комплекс узгоджених на багатобічній основі принципів і правил з контролю за обмежувальною діловою практикою», покликаний сприяти усуненню бар'єрів, які штучно зводяться фірмами (підприємствами), що призводить до порушення умов конкуренції і впливає на міжнародну торгівлю

 

 

Зміст «Комплексу принципів і правил»

А. Цілі і задачі В. Галузь застосування ОДП С. Справедливі принципи контролю над ОДП D. Принципи і правила, що стосуються підприємств, включаючи ТНК Е. Принципи і правила для використання на державному і регіональному рівні F. Заходи, виконання яких передбачено на міжнародному рівні G. Міжнародний інституціональний механізм

 

 

 

 

 

 

Рішення про необхідність розробки Міжнародного кодексу поведінки в галузі передачі технології було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН в 1974 р.

 

 

Проект Кодексу містить преамбулу і 10 глав:

1. Визначення і сфера застосування. 2. Цілі і принципи. З. Національне регулювання угод з передачі технології. 4. ОДП. 5. Відповідальність і обов'язки сторін. 6. Спеціальне регулювання для країн, що розвиваються. 7. Міжнародне співробітництво. 8.Міжнародний інституціональний механізм. 9.Застосоване право і розв'язання суперечок. 10.Інші умови.