Економічна єдність світу і глобальні проблеми світового господарства і мев

План лекції

1. Формування економічної єдності світу;

2. Глобалізація економічного розвитку і роль МЕВ у формуванні глобальної економіки.

 

1. Вивчення нашої дисципліни ми починали із з’ясування сутності інтернаціоналізації виробництва. Закінчуючи вивчення курсу, бачимо, що інтернаціоналізація господарства у широкому розумінні на зламі двох тисячоліть набула нової якості глобалізації всіх сфер життя в планетарному масштабі.

На початку XXI ст. глобальні процеси значно прискорилися і не тільки впливають прямо або опосередковано на економічний, соціальний і політичний розвиток усіх країн світу, а й визначають історичні долі багатьох держав на всіх континентах. З’явилося навіть нове поняття - ”глобальне мислення”. Дійсно, в умовах посилення взаємозалежності інтернаціонального і національного, щоб ефективно діяти необхідно глобально мислити!

Термін “глобалізація” (від лат. «globus» - куля) у науковий обіг увійшов нещодавно. На основі іменника globus – куля з’явився французький. прикметник global, тобто “стосується всієї земної кулі” (або повний, всеохоплюючий, всеосяжний). В англійських словниках термін “глобалізм” з’явився у 1961 р. і вживається у значенні “постінтернаціоналізм”. На основі поняття глобалізм з’являється пізніше термін глобалізація.

У 80-ті роки ХХ ст. термін глобалізація значно поширюється в різних науках: політичних, економічних, соціальних, культурологічних та інших.

Говорячи про економічну глобалізацію, глобалізацію економічної діяльності, розуміємо саме “постінтернаціоналізацію”, тобто таку стадію економічного розвитку, якій передують інтеграція та інтернаціоналізація.

Зауважимо ще й таке: термін “глобалізація” ширше сфери сучасних міжнародних, економічних відносин (процесів). Цей термін є узагальненням багатьох сфер сучасного суспільного життя, починаючи з глобальної модернізації і закінчуючи планетарною злочинною діяльністю (міжнародним тероризмом).

Серед науковців сьогодні немає єдиного підходу до визначення сутності глобалізації. Представники різних країн, регіонів, віросповідань, наукових шкіл, різні верстви населення по-різному сприймають цей універсальний термін.

Деякі “скептики” підкреслюють той факт, що сьогодні у світі існує багато народів, які зовсім виключені з глобальних процесів.

Ми розглядаємо сьогодні економічну глобалізацію як нову фазу прискорення розвитку світо господарських зв’язків у кількісному та якісному відношенні.

Поняття “глобалізація економічного життя” і “глобальна економіка” не тотожні. Глобалізація є процесом переходу від світової економіки до глобальної. Остання перебуває сьогодні у стадії формування, розвитку, утвердження.

Світова економіка – це об’єднання взаємопов’язаних суверенних національних економік внаслідок їх інтеграції та інтернаціоналізації.

Глобальна економіка, на відміну від світової економіки, є вищою формою економічної діяльності у планетарному обсязі. Тут роль “нації-держави” зводиться до мінімуму і вважається анахронізмом індустріального суспільства.

Економічна глобалізація як принципово новий процес розпочалася наприкінці XIX ст. Він був перерваний двома світовими війнами та “великою депресією”, а нового прискорення та поширення отримав у останній чверті XX ст. внаслідок реалізації досягнень НТП.

Є й інші тлумачення глобалізації. Значна кількість дослідників вважає, що глобалізація відбувається упродовж кількох останніх століть внаслідок інтеграції та інтернаціоналізації світового господарства.

Почалася вона на початку XVII ст., коли з’явилися перші компанії, які здійснювали виробництво і обмін у всесвітньому масштабі. Нідерландська Вест-Індська компанія виборола в 1621-1791 рр. монопольне право торгівлі і колонізації в Америці та Західній Африці і захопила частину територій Бразилії, східного узбережжя Північної Америки.

Англійська Ост-Індська компанія (1600-1858) була заснована для торгівлі з Індією та іншими країнами Південної та Південно-Східної Азії. Вона мала власну армію та апарат управління підлеглими територіями.

Глобалізація здатна розмивати цілісність та автономію національних економік. Глобальна економіка, яка існує “над” національними економіками, автономно від них.

Головними її складовими стають ТНК – економічні організації, які не вбудовані в національну основу і спроможні самостійно добувати сировину виробляти продукцію, купувати чи продавати її на глобальному ринку.

Глобальна економіка сьогодні перебуває в стадії формування, розвитку і становлення.

2. Глобалізація виробництва - характерна ознака переходу від світової до глобальної економіки.

Відомо, що в середні віки ¾ населення як в Європі, так й у Китаї ніколи не подорожували далі 5 миль від місця народження (міля сухопутна = 1,609 км.)

До появи книгодрукування більшість людей майже не мала уявлення про те, що відбувається в світі за межами їхнього проживання.

Значне розширення горизонту світо господарської діяльності відбулося після відкриття нових засобів пересування і зв’язку (кінець XIX – перша половина XX ст.). Потім відбувся революційний прорив у цій сфері на межі ХХ і ХХІ ст.

Були започатковані комп’ютери та інформаційні технології. Залучення супутникового телебачення, комп’ютерних мереж, факс - зв’язку, Інтернету, реактивної авіації, контейнерних перевезень, швидкісних поїздів у сферу міжнародного бізнесу призвели до небаченого підвищення мобільності фінансових, матеріальних, людських та інформаційних ресурсів.

Сучасні високі технології поширюються у світі надто нерівномірно.

На планеті є мільярди людей, що не мають уявлення про телефон. У центральному районі Нью-Йорка – Манхеттені телефонів більше, ніж в усіх країнах Африки на південь від Сахари, взятих разом.

ООН оприлюднила дані про те, що п’ята частина населення світу (так званий «золотий мільярд») володіє 74 % всіх світових телефонних ліній.

Інтернет, наприклад, відкриває перед людством великі, неосяжні можливості. Кількість його користувачів подвоюється щороку і перевищила межу у 100 млн. осіб. На межі двох тисячоліть користувалися Інтернетом у розрахунку на 10 тис. в Фінляндії – 555 осіб, Норвегії – 394, США – 384, Чилі – 9,3, Уругваї – 2,8. Україні – 0,9. Індонезії – 0,3. Кенії – 0,1.

За бортом сучасної цивілізації опиняються не тільки локалізовані та деіндустріалізовані країни, а й ті країни, яки опинилися на постсоціалістичному просторі.

Інформаційні та комунікаційні технології суперечливо впливають на глобалізацію виробництва, а також стимулювання економічного розвитку.

Країни, які здатні модернізувати свої виробничі системи – виграють у підвищенні конкурентоспроможності своїх товарів і послуг на глобальному ринку. Про це свідчить досвід «малих драконів» та «нових індустріальних країн» Південно-Східної Азії.

Але ж країни, які нездатні адаптуватися до вимог часу, ризикують законсервувати свою відсталість особливо у порівнянні з такими велетнями, як США, Європейський Союз, Японія.

 

 

Список літератури

 

1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения: Учебн. пособие (6-е изд.). ­­– М., 2001. - 340с.

2. Акопова Е. Мировая экономика и международные экономические отношения.– М.: Феникс, 2001. – 416с.

3. Александрова А. Международный туризм: Учебник – М., 2002. - 470с.

4. Буглай В. Международные экономические отношения. 2-е изд. – М., 2001. -256с.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. 2-е вид. - К., 2000. - 241с.

6. Владимиров К. Митне регулювання: Навч. посібник. 2-е вид. - Херсон, 2002. - 336с.

7. Дахно І. Міжнародна економіка. - К.: МАУП, 2002. - 216с.

8. Дубчак В. Митна справа: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. - 310с.

9. Киреев А. Международная экономика. В двух частях. - М., 2001. -416с. и 488с.

10. Козак Ю. Міжнародна економіка: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 436с.

11. Козик В.В., Панкова Л. А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. 5-е вид.- К., 2005. - 406с.

12. Міжнародна економіка: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисципліни./ А.М. Поручник та ін.; За ред. А.М. Поручника/ -К.: КНЕУ, 2005. - 160с.

13. Міжнародні економічні відносини. Історія міжнародних економічних відносин / За ред. А. Філіпенка. –К.,1992. – 224 с.

14. Міжнародні економічні відносини: Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, які навчаються за напрямом підготовки 0502 «Менеджмент»/Є.П. Данильченко, І. А. Островський, О. А. Шекшуєв - Харків: ХНАМГ, 2006. – 61 с.

15. Мировая экономика: Краткий курс лекций/ Под ред. Воронина В.М.- М., 2001. - 186с.

16. Мировая экономика: Уч. пособие / Под ред. Николаевой А.- М., 2002. - 575с.

17. Передерій О.С. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник.- К.: Центр навч. літератури, 2006.- 274с.

18. Савельєв Є. Міжнародна економіка. Теорія міжнародних торгівлі і фінансів.- К.: Економічна думка, 2002.- 504с.

19. Симеонов Ю.В. и др. Мировая экономика и международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.- 160с.

20. Світова економіка. Підручник./ Філипенко А.С., Рогач О.І. та ін./ - К.: Либідь, 2001. - 582с.

21. Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія. /За ред. Лук’яненка Д.Г./ - К., КНЕУ, 2001.- 430с.

22. Система світової торгівлі: Практичний посібник /Переклад з англ.- К., 2002.- 346с.

23. Україна і світове господарство на межі тисячоліть. /За ред. Філіпенка А.С. -К.: Либідь, 2002.- 470с.

24. Фомишин С. Международные экономические отношения: Практикум. - Херсон, 2002.- 246с.

25. Хасбулатов Р. Мировая экономика: В 2-х кн. - М.: Экономика, 2001.- 1272с.

26. Храмов В. Зовнішньоекономічна політика.- К.: МАУП, 2001.- 340с.

27. Цыганков П. Теория международных отношений: Уч. пособие. - М., 2002.-590с.

28. Циганкова Т. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.-340с.

29. Циганкова Т. Міжнародні організації. - К.: КНЕУ, 2001.-340с.

30. Шкваря Л.В. Мировая экономика в схемах и таблицах. - М.: изд-во “Эксмо”, 2005. - 352с.

31. Школа І.М. та ін. Міжнародні економічні відносини: Підручник. - К.: КНТЕУ, 2003.- 350с.

32. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник.- К.: КНТЕУ, 2000.- 336с.

Навчальне видання

 

Міжнародні економічні відносини: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 6.050200 «Менеджмент організацій»).

 

 

Укладачі: Євген Петрович Данильченко,

Ігор Анатолійович Островський,

Олександр Анатолійович Шекшуєв,

Ганна Іванівна Калита.

 

 

Редактор: М.З.Аляб’єв

 

 

План 2007, поз. 88 М

 

Підп. до друку 7.06.07 Формат 60 х84/1/16 Папір офісний

Друк на ризографі. Умовн. - друк. арк. 5,0 Обл. -вид. арк. 6,5

Замовл. № Тираж 150 прим.

61002, Харків, вул.. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12