ТОП 10:

Формування світових фінансових центрів.10



Для того, щоб перетворитись у розвинутий м\н фінан­совий центр, він має володіти всіма необхідними еле­ментами підтримки національних, та міжнародних опе­рацій. Має мати: - стійку фінансову систему і стабільну валюту; - інститути, що забезпечують функціонування фінансових ринків; - гнучку систему фінансових інструментів; - достатні правові гарантії; - людський капітал, що вільно володіє спеціальними фінансо­вими знаннями. Основні фін. центри: Лондон, Нью Йорк, Токіо. ЛОНДОНанглій­ський уряд у 1215 р. проголосив Велику хартію вольностей, яка гарантувала індивідуальні права в Англії і те, що Лондон є безпеч­ним місцем для вітчизняних і зарубіжних торговців. 1690 - Англійський банк і Королівська біржа - заклало органі­заційні основи для розвитку лондонських фінансових ринків. XVIII ст. - про­мислова революція - забезпечила Великій Британії стійку комерційну, фінансову та економічну базу. Лондон функціонував як єдиний світовий фінансовий центр понад 200 років. Після Другої світової війни коли здатність Лондона обслугову­вати широкий діапазон міжнародних фінансових потреб виявилась під загрозою, британський уряд ініціював великий шок. У рамках цієї акції було по­вністю змінено структуру лондонських ринків цінних паперів і ство­рено нову Міжнародну фондову біржу, повністю оснащену комп'ю­теризованою електронною системою котирувань. Завдяки цим своєчасним заходам Лондон і сьогодні успішно конкурує з іншими фінансовими центрами у сфері міжнародної торгівлі цінними паперами. Нью-Йорк. Після Першої світової війни в результаті дії закону нерівномірності розвитку країн провідний світовий фінансовий центр перемістився до США. США першими розпочали лібералізацію національ­них валютних, кредитних і фінансових ринків у середині 70-х років. У 1978—1986 рр. поступово були відмінені обмеження на виплату процентів за депозитно-позичковими операціями, введені проценти за вкладами до запитання. У 1984 р. відмінено 30-відсотковий пода­ток на прибуток за облігаціями, які випущені в СПІА і належать нерезидентам. З кінця 1981 р. діє вільна банківська зона в Нью-Йорку, де іноземні банки звільнені від американського оподаткуван­ня і банківської регламентації. З метою лібералізації фінансового ринку із середини 70-х років відмінено комісійні, що фіксувалися Нью-Йоркською біржею. Токіоз 1868 р. і до І св. війни Японія запозичувала іноземний капітал і технологію переважно у Великій Британії та західноєвропейських країн, після Другої світової війни — переважно у США. І хоча токійська фондова біржа була заснована у 1878 р., майже 100 років Токіо не вважався міжнародним фінансовим центром. Однак із часом сприятливі умови для Токіо як міжнародного фінансового центру поступово розвивалися і були підкріплені зміна­ми в національному і міжнародному становищі після 1970 р. "Наф­товий шок" 1974 р. примусив японський уряд збільшити сукупні витрати і вивів економіку зі стану спаду. Для задоволення зростаючого внутріш­нього і міжнародного попиту в 1983 – на Токійській фондовій біржі стала до ладу комп'ютеризована система проведення операцій; 1986 - підключилась вели­ка кількість іноземних фірм. Так Токіо вийшов у центр міжнародних фінансових операцій як конкурентоспроможний гравець. Світовими фінансовими центрами, розташованими в Європі, ви­ступають також Франкфурт-на-Майні та Цюріх, які виборюють першість у Лондона за операціями із золотом, а також Люксембург, на частку якого припадає близько 1/4 всіх євровалютних кредитів.

Таким чином, СФЦ — це місце зосереджен­ня банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інституцій, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні, фінансові операції, реалі­зують угоди з цінними паперами та золотом.

11. Становлення м\н фінансового ринку. Суб’єкти м\н фінансового ринку.11

Призначення - полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

функція - забезпе­чення міжнародної ліквідності. Залучення ресурсів на міжна­родному фінансовому ринку значно розширює фінансові можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню економічного розвитку країн та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

МФР виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками. Інтеграція ринків окремих країн розпочалася приблизно в середині 60-х років. Вона виявляла­ся в зміцненні зв'язків, розширенні контактів між національними фінансовими ринками, їх прогресуючому переплетенні. Банки поча­ли надавати, а їхні клієнти одержувати фінансові послуги за межами країн, де вони розташовані, одночасно в декількох валютах. Умови таких угод почали вирів­нюватись і ставали все більш привабливими для позичальників та інших одержувачів банківських послуг порівняно з умовами націо­нальних ринків.

Розвиток процесу інтеграції національних фінансових ринків поступово привів до початку їх глобалізації. Це виявилося у виник­ненні й швидкому зростанні світової фінансової системи, де цирку­люють валютні, кредитні та інші фінансові ресурси. МФР нині є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичаль­никам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. Сьо­годні цей ринок набув величезних масштабів.

Сучасний процес глобалізації національних фінансових ринків розвивається в умовах формування таких великих інституційних інвесторів як пенсійні й страхові фонди, інвестиційні компанії, взаємні фонди та ін. Цей процес відбувається під впливом таких чинників: - інтенсивного впровадження електронних технологій, комуні­каційних засобів та інформатизації; - розширення кількості й обсягів пропонованих цінних паперів; - посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в глобальному масштабі; - впливу приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів.

Операції на МФР можна поділити на дві великі групи: 1) кредитні 2) інвес­тиційні. Відповідно можна виділити і два сектори цього ринку: сектор кредитів і сектор цінних паперів, задопомогою яких здійснюєть­ся процес інвестування. Основним критерієм цього поділу виступає той чи інший тип фінансових інструментів.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.4.76 (0.004 с.)