Кафедра організації будівництва та охорони праці 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кафедра організації будівництва та охорони праці



Кафедра організації будівництва та охорони праці

 


 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

за курсом «Організація та управління проектуванням та будівництвом»

 

 

для студентів галузі знань 0601 «Будівництво і архітектура»

спеціальності 8.06010201 «Архітектура будинків і споруд»

кваліфікаційного рівня магістр

 

Одеса-2013

УДК 69.06:658

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Вченою радою факультету

«Будівництво» ОГАСА

Протокол №4 від 28 грудня 2012р.

 

Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри організації будівництва та охорони праці, протокол № 5 від 3 січня 2013р.

Автори: ст. викл. Баришева Л.К.

к.т.н., проф. Беспалова А.В.

к.т.н., доц. Файзулина О.А.

к.т.н., доц. Шипілов Ю.І.

 

Рецензенти:

Зав кафедри менеджменту та управління

проектами ОДАБА, д.е.н., проф. Сахацький М.П.

 

Зам. директора ТОВ «СПМК» № 579 Луцкін Є.С.

 

Коротка анотація

Дійсні вказівки служать методичним матеріалом для виконання курсової роботи з техніко-економічної оцінки архітектурно-будівельних рішень будинків відповідно до діючих норм проектування на основі порівняння базових архітектурних проектів з тими, що проектуються.

 

 

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою організації будівництва та охорони праці, к.т.н., проф. Беспалова А.В.

 

ЗМІСТ

стор.

1. Загальні положення…………………………………………………………….4

2. Склад техніко-економічних показників і розрахункові одиниці виміру……8

2.1. Розрахункові одиниці виміру………………………………………........9

2.2. Визначення й порядок розрахунку техніко-економічних показників..10

3. Вихідні дані для оцінки проектних рішень…………………………………..14

3.1. Об'ємно-планувальна характеристика об'єктів будівництва…………14

3.2. Конструктивна характеристика об'єктів будівництва………………...16

3.3. Характеристика обробки будинку……………………………………..16

3.4. Характеристика інженерного устаткування…………………………..16

3.5. Розрахунок вартості будівництва об'єкта.

Варіанти проектних рішень……………………………………………17

3.6. Розрахунок потреби в робочих кадрах будівельників……………….18

3.7. Розрахунок потреби в основних будівельних матеріалах……………19

3.8. Розрахунок потреби у витраті тепла та електроенергії ……………...20

3.9. Розрахунок трудомісткості об'єктів будівництва…………………….21

3.10. Інвестиційна привабливість об'єкта. Варіанти проектних рішень.......22

3.11. Техніко-економічні показники проектів житлових будинків

і суспільних будинків (рекомендовані)…………………………..........24

Література………………………………………………………………………….30

Додаток 1…………………………………………………………………………..31

Додаток 2…………………………………………………………………………..32

Додаток 3…………………………………………………………………………..33

Додаток 4…………………………………………………………………………..34

 

 

Загальні положення.

Вибір оптимальних і більше ефективних рішень варіантів проектних рішень можливий на основі ретельних техніко-економічних обґрунтувань.

Аналіз ТЕО по варіантах рішень виконується у всіх частинах проекту, у т.ч. по варіантах будівельних проектних рішень.

Дійсні вказівки служать методичним матеріалом для виконання курсової роботи з техніко-економічної оцінки архітектурно-будівельних рішень будинків відповідно до діючих норм проектування, згідно ДБН Б.I - 3 - 02.

1.1. Техніко-економічна оцінка рішень проводиться на стадії проекту й робочої документації (при проектуванні в 2 стадії) і на стадії робочого проекту (при проектуванні в 1 стадію). Можна виділити наступні етапи економічної оцінки проектних рішень:

- аналіз умов оцінки, вибір системи показників;

- вибір варіантів, що відповідають проектуванню й технічним умовам;

- обсяги інвестицій;

- строки проектування й будівництва;

- підготовка вихідних даних і розрахунок техніко-економічних показників;

- аналіз техніко-економічних показників;

- вибір варіанта;

- рекомендації з економічності проектних рішень.

1.2. Фактори, що впливають на ефективність і вибір проектних рішень наступні:

- тип будинків, поверховість, сітка колон, тип покрівлі й т.п.;

- технічні властивості матеріалів і конструкцій: міцність, довговічність, теплозахистні властивості, можливість модернізації, радіаційна проникливість й т.п.;

- містобудівні фактори: розміри ділянки території, використання простору, навантаження на територію й т.д.;

- природно-кліматичні: ґрунти і їхні властивості, тривалість зимового періоду, сейсмічність, гідрогеологічні умови площадки, снігове навантаження;

- економічні: вартість, трудомісткість зведення, тривалість будівництва;

- економіко-географічні: стан сировинної бази, віддаленість площадки від баз будівельної індустрії, собівартість електроенергії, води й теплової енергії, транспортні витрати;

- соціально-економічні: системи ціноутворення, система оплати праці, екологічний стан середовища;

- стабільність і надійність будинків в умовах експлуатації;

- можливість використання матеріалів при реконструкції, вплив виробництва на екологічний стан середовища й т.д.

1.3. При аналізі проектних рішень житлових будинків основними факторами, що впливають на вартісні показники економічної ефективності є:

- планувальні рішення квартир й їхній розмір;

- планування секцій й їхня орієнтація;

- планувальні рішення житлового будинку в цілому, його довжина й ширина, конфігурація в плані;

- висота поверху, поверховість будинку;

- конструктивні рішення;

- рівень санітарно-технічного устаткування й характер обробки будинку;

- місцеві умови будівництва та експлуатації.

Практика показала, що чим більше квартира, тим нижче вартість 1м2 площі, тому що витрати на сантехнічне устаткування залишаються майже незмінними для квартир будь-якої площі. Питома вага витрат, пов'язаних з устроєм сходово-ліфтового вузла, становить в 5-ти поверхових будинках 3-5%, в 9-ти поверхових 10-15%, в 16-ти поверхових 12-18%. З огляду на високу вартість сходово-ліфтового вузла, варто розподіляти її на можливо більшу площу квартир (6-8 квартир). Аналіз практики показує, що збільшення числа квартир в 9-ти поверхової секції з 4 до 6 забезпечує зниження витрат на 2%, а з 4 до 8 - на 4%. В 16-ти поверхових будинках відповідно зниження витрат на 3 й 2%.

Практично будинки баштового типу дорожче лише на 3%, що пов'язане із взаємністю збільшення ширини будинку через більш розвинений світловий фронт, а також збільшення кількості квартир, що виходять на 1 сходово-ліфтовий вузол.

Будинки коридорного типу висотою в 16 поверхів, у яких вартість транспортного вузла має більшу питому вагу, чим в 6 – 9-ти поверхових будинках, але кількість загальної площі збільшується, економічно більш доцільні. Вартість 1 м2 житлової та загальної площі в 9-ти поверховому коридорному будинку нижче, ніж у секційному (секція по 4 квартири) на 2%, в 16-ти поверховому – на 6%.

Ширина будинку впливає на будівельні й експлуатаційні витрати. Розрахунок показує, що при зменшенні ширини 9-ти поверхового житлового будинку з 11 до 9 м питомі витрати на опалення зростають до 14%, а при збільшенні ширини будинку до 15 м - зниження витрат на 15%.

Також при збільшенні ширини корпуса середня площа квартир збільшується, а витрати праці й витрата стали знижується» на 1,3 %. Збільшення висоти поверху на кожні 10 см приводить до зміни вартості загальної площі на 1,2% і витрат на опалення на 3%.

У структурі експлуатаційних витрат найбільша питома вага доводиться на експлуатацію ліфтів, що становлять в 9-ти поверхових будинках - 20%, в 16-ти поверхових - 24%, в 22 - 24-ти поверхових - до 30%.

Загальні експлуатаційні витрати по утриманню будинку на 1 м2 загальної площі 9-10-ти поверхового будинку збільшуються на 21%, 16-17-ти поверхового – на 29% у порівнянні з 5-ти поверховим.

Оцінка каркасних схем у порівнянні з безкаркасними показала, що вони вимагають на 30 - 40% більше витрат праці, на 30 % - витрати стали, на 30 - 35% - кількості монтажних елементів.

Особливе місце в будівництві в цей час надається індустріальному монолітному домобудівництву в переставній або ковзній опалубці. При більшій трудомісткості будівельно-монтажних робіт на майданчику, по сумарних витратах праці монолітні будинки не уступають повнозбірним. У порівнянні із цегельними будинками дома із внутрішнім ж/б каркасами або монолітні дешевше на 7%, сумарні витрати праці менше на 25 - 30%, витрата стали знижується на 15 - 20%.

Особливо ефективне застосування монолітного ж/б на стиснутих ділянках, при необхідності зведення будинків складної конфігурації висотою більше 16 поверхів.

1.4. Фактори, що впливають на економіку проектних рішень суспільних будинків:

- містобудівні (розміщення в планувальній структурі міста, місткість, транспортна доступність);

- об'ємно-планувальні рішення (форма, поверховість, блокування будинків, система евакуації й т.д.);

- конструктивні рішення (раціональні рішення матеріально-технічних ресурсів, енергоємність будинку, теплозахистні властивості будинку, світлові прорізи, площа огороджуючих конструкцій);

- рівень санітарно-технічного устаткування й характер обробки будинку.

У теперішній час спостерігається тенденція до зміцнення підприємств обслуговування, концентрація у великих комплексах з іншими установами й підприємствами сфери обслуговування. Відіграє значну роль розташування суспільних будинків зі зручними транспортними зв'язками.

Величезне значення для ефективності капітальних вкладень у будівництво суспільних будинків має використання підземної урбаністики, що приводить до зниження витрат на інженерні та транспортні комунікації і на конструктивні елементи. Розташування об'єктів торгівлі й побутового обслуговування, видовищних комплексів у підземному просторі на жвавих ділянках міста дає економічний ефект у вигляді збільшення прибутків.

Для раціонального рішення проекту велике значення має блокування будинків як прийом більш компактного рішення, що веде до економії території на 20%, скороченню обсягу земельних робіт на 30%, довжини доріг на 35% і вартості будівництва до 17 - 35%.

Кооперування в одному будинку кінотеатру, кафе і танцзалу в порівнянні з окремими установами знижує площу майданчику на 35%, кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт на 10 - 12%, благоустрою - на 30 - 35%. Чисельність обслуговуючого персоналу скорочується на 15 %.

У сучасних умовах найбільш широке застосування знаходить каркасна конструктивна схема, що забезпечує вільне планування приміщень, з укрупненою сіткою колон, що дозволяє знизити трудомісткість зведення будинку. При цьому доцільно використати великопролітні плити 9, 12 і більше метрів. Це дозволяє знизити будівельну висоту приміщень, поліпшити інтер'єр і зовнішній вигляд будинків поряд зі зниженням їхньої вартості. Для таких будинків як ринки, виставкові павільйони більше ефективні конструктивні рішення без внутрішніх опор у вигляді зводів-оболонок й ін. великопролітних покриттів. Раціональне застосування в проектах суспільних будинків змішаної каркасно-панельної конструктивної схеми на основі уніфікованого каркаса і залізобетонних деталей із сіткою колон 3х6х9 м і висотою поверху 3,3 - 4,4 м.

У порівнянні із цегельними каркасно-панельні суспільні будинки характеризуються меншою масою, меншою трудомісткістю й строками зведення (на 20%), дозволяє краще вирішувати технологію, інтер'єр, освітленість і зовнішній вигляд будинків.

Економічно вигідно застосовувати просторові конструкції у вигляді оболонок, складок, клеєних дерев'яних конструкцій, пневматичних конструкцій на основі використання синтетичних тканин, плівок.

Для зовнішніх огороджень широке застосування одержують начіпні комбіновані панелі з ефективних матеріалів: сталі, алюмінієвих сплавів, азбестоцементних і скловолокнистих плит, теплоізоляція з пінопластів.

Особливу увагу потрібно звернути на співвідношення світлових прорізів і глухих ділянок стін.

Засклені ділянки значно перевищують глуху стіну по витратах і мають менший опір теплопередачі в 2,5 - 3 рази, що порушує тепловий режим приміщень і веде до різкого збільшення експлуатаційних витрат.

 

Розрахункові одиниці виміру

Таблиця 2.1.

Найменування житлових будинків, суспільних будинків Розрахункові одиниці виміру
А. Житлові будинки
Гуртожитку  
Школи загальноосвітні та спеціалізовані 1 учнівське місце
Дитяча дошкільна установа (дитячі сади і ясла – сади) 1 місце
Професійно-технічні училища та середні спеціальні навчальні заклади 1 учень
Вищі навчальні заклади Одиниця розрахункового контингенту
Підприємства торгівлі 2 площі торгівельного залу
Підприємства громадського харчування 1 місце в залі (або наведене місце)
Видовищні установи (кінотеатри, театри, цирки, концертні зали) 1 місце в залі для глядачів
Клуби й будинки культури 1 відвідувач
Бібліотеки 1000 томів
Архіви 1000 од. зберігання
Адміністративні будинки 1 співробітник
Лікарні 1 ліжко
Поліклініка, диспансери 1 відвідування в зміну
Санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, мотелі, готелі 1 місце
Пральні, хімчистки 100 кг сухої білизни в зміну
Лазні 1 місце
Спортивні зали 1 м2 площі залу
Криті спортивні басейни 1 м2 площі водної поверхні
Торговельні й суспільні центри 1 м2 корисної площі
Суспільні будинки кооперованого типу 1 житель

Примітка. Крім зазначених, всі показники по проектах суспільних будинків приводяться на 1 м2 корисної площі.

А. Житлові будинки

1. Загальна площа квартир у будинках квартирного типу визначається як сума площ всіх житлових і підсобних квартир, включаючи площу вбудованих шаф, внутрішньоквартирних коридорів і шлюзів, а також площа літніх приміщень із наступними понижуючими коефіцієнтами: для лоджій - 0,5; для балконів і терас - 0,3; для веранд - 4; холодних комор - 1. Загальна площа гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат, підсобних приміщень, включаючи площу вбудованих шаф і шлюзів - передніх при житлових кімнатах, приміщень культурно-побутового призначення та медичного обслуговування, а також лоджій, балконів і веранд із понижуючими коефіцієнтами. Площа сходових кліток, ліфтових холів, тамбурів, коридорів (крім внутрішньоквартирних) і галерей, а у квартирних будинках і вестибюлів у загальну площу будинку не включається. Площа вбудованих нежилих приміщень підраховується окремо від площі житлової частини будинку.

2. Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат.

3. Будівельний обсяг надземної частини будинку з неопалювальним горищним приміщенням визначається множенням площі горизонтального перетину по зовнішньому обводі будинку на рівні першого поверху вище цоколя на повну висоту будинку, обмірювану від рівня чистої підлоги першого поверху для будинків без вбудованих приміщень, а в будинках з вбудованими приміщеннями - від рівня чистої підлоги цих приміщень до верхньої площини теплоізоляційного шару горищного перекриття; при плоских сполучених дахах - до середньої відмітки верху даху.

4. Будівельний обсяг підземної частини будинків визначається множенням горизонтального перетину по зовнішньому обводі будинку на рівні першого поверху вище цоколя на висоту, обмірювану від рівня чистої підлоги першого поверху до рівня підлоги підвалу або цокольного поверху.

5. Будівельний обсяг мансардного поверху визначається множенням площі вертикального перетину по зовнішньому обводі стін, що обгороджують мансардний поверх (до верхньої площини теплоізоляційного шару горищного перекриття або при відсутності горищного перекриття - до верхньої площини покрівельного покриття) на довжину будинку.

6. Будівельний обсяг світлових ліхтарів або куполів, що виступають над площиною покрівлі, варто включати в обсяг будинку.

7. Будівельний обсяг будинку, що складається з окремих частин, що відрізняються висотою, конфігурацією в плані або конструкціями, повинні визначатися як сума обсягів цих частин. При визначенні окремих обсягів будинку стіна, що розмежовує частини будинку, ставиться до тієї частини, який вона відповідає по висоті або конструкції.

8. Будівельний обсяг еркерів, тамбурів, засклених галерей і лоджій, розташовуваних у габаритах будинку, повинні включатися в загальний обсяг будинку.

Обсяг портиків, проїздів, літніх приміщень, розташовуваних поза габаритами будинку й просторів, не обмежених стінами (будинок на стовпах), у загальний обсяг будинку не включається.

 

Б. Суспільні будинки

1. Загальна площа суспільного будинку визначається як сума площ всіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний і підвальні).

Площа поверхів будинків виміряється в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Площа антресолей, переходів в інші будинки, засклених веранд, галерей і балконів зорових й інших залів варто включати в загальну площу будинку. Площа багатосвітлових приміщень варто включати в загальну площу будинку в межах тільки одного поверху.

При похилих зовнішніх стінах площа поверху виміряється на рівні підлоги.

2. Корисна площа суспільного будинку визначається як сума площ всіх розташованих у ньому приміщень, а також балконів та антресолей у залах, фойє й т.п. за винятком сходових кліток, ліфтових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів.

3. Розрахункова (нормована) площа суспільного будинку визначається як сума площ всіх розташованих у ньому приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного устаткування та інженерних мереж. Площа коридорів, використовуваних як рекреаційні приміщення в будинках навчальних закладів, а в будинках лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку, кінотеатрів, клубів, центів культури й дозвілля й інших установ, призначених для відпочинку або очікування, включається в розрахункову площу. Площі радіовузлів, комутаційних, підсобних приміщень при естрадах і сценах, кіноапаратних, ніш шириною не менш 1 м і висотою 1,8 м і більше (за винятком ніш інженерного призначення), а також вбудованих шаф (за винятком вбудованих шаф інженерного призначення) включаються в розрахункову площу будинку.

4. Площа горища (технічного горища), технічного підпілля при висоті від статі до низу виступаючих конструкцій менш 1,8 м, а також лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів у загальні, корисну й розрахункову площі будинків не включаються.

5. Площі приміщень будинків варто визначати по їхніх розмірах, вимірюваним між окремими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без обліку плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховується площа цього приміщення з висотою похилої стелі не менш 1,9 м.

6. Будівельний обсяг будинку визначається як сума будівельного обсягу вище відмітки ± 0,00 (надземна частина) і нижче цієї відмітки (підземна частина).

7. Будівельний обсяг надземної й підземної частин будинку визначається в межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджуючих конструкцій, світлових ліхтарів, куполів й ін., починаючи з відмітки чистої підлоги кожної із частин будинку, без обліку виступаючих архітектурних деталей і конструктивних елементів, підпільних каналів, портиків, терас, балконів, обсягу проїздів і простору під будинком на опорах (у чистоті).

8. Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перетину по зовнішньому обводі будинку на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини, що мають перекриття. Площа під будинком, розташованим на опорах, а також проїзди під будинком включаються в площу забудови.

9. При визначенні поверховості надземної частини будинку в число поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний поверх, мансардний, а також цокольний поверх, якщо верхній рівень перекриття перебуває вище середньої планувальної відмітки землі не менш, чим на 2 м. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховується. При різному числі поверхів у різних частинах будинку, а також при розміщенні будинку на ділянці з ухилом, коли за рахунок ухилу збільшується число поверхів, поверховість визначається для кожної частини будинку.

10. Торговельна площа магазина визначається як сума площ торговельних залів, приміщень прийому й видачі замовлень, залу кафетерію, площ для додаткових послуг покупцям.

11. Площа зовнішніх стін визначається множенням периметру, обмірюваного по зовнішньому обводі, на загальну висоту будинку від планувальної відмітки землі до верху утеплення горищного перекриття (сполученого даху) без відрахування прорізів. Периметр зовнішніх стін визначається з урахуванням виступаючих частин будинку й заглублень, включаючи еркери, лоджії.

12. Площа зовнішніх огороджуючих конструкцій у будинках визначається як сума площ зовнішніх стін і верхніх покриттів (ДБН Б.2.2-9-99).

Основою для визначення показників, як на стадії проекту (робочого проекту), так і на стадії робочої документації є графічні проектні матеріали, виконані в складі, передбаченому ДБН.

 

Варіанти проектних рішень

Таблиця 3.2.

№ п/п Найменування варіантів Загальна площа будинку Ѕ, м2 Кошторисна вартість будинку
Середня вартість 1 м2 грн. Усього млн. грн. У т.ч. БМР 0,63% від гр. 5 млн. грн У т.ч. устаткування 0,37% від БМР млн. грн Примітка
  А. Житлові будинки
  5 пов. 45 кв. житловий будинок зб. з/б, цегляний     23,5 14,8 8,7 Середня вартість 1м2 по Україні в 2012 р., див. Дод. 1
  9 пов. 108 кв. житловий будинок каркасно-моноліт. цегляний     40,9 25,8 15,1  
  9 пов. житловий будинок коридорний квартирного типу моноліт. цегла.     32,4 20,4 12,0  
  Б. Суспільні будинки
1. 5 пов. готель на 210 місць, 124 номера зб. з/б     19,72 12,4 7,32 Середня вартість 1м2 по Україні в 2012 р., див. Дод. 1
  10 пов. готель на 400 місць, 250 номерів моноліти, цегл.     36,16 22,78 13,38  

Література

1. ДБН А.2.2.-3-2004. Государственные строительные нормы Украины. Проектирование. Состав, порядок разработки, согласования и утверждения проектной документации для строительства

2. ДБН Б.1.1.-4-2002. Система градостроительной документации. Состав, содержание, порядок разработки, согласования и утверждения градостроительного обоснования.

3. ДБН А.2.2. – 4 – 2003. Генеральное проектирование. Положения про авторский надзор за строительством зданий и сооружений.

4. ДБН А.3.1.5 – 96. Организация строительного производства.

5. Пособие по разработке проектов организации строительства и проектов производства работ. Часть 1. Технология и исполнительная документация. К ДБН А. 3. 1.5 – 96.

6. Организация строительства /Под ред. Ушацкого С.А. – К.: Кондор, 2007.

7. Серов В.М., Нестерова Н.А. Организация и управление в строительстве. – М.: Академия, 2007.

8. Черняк В.З. Экономика строительства и коммунального хозяйства. Учебник для ВУЗов. – М.: ЮНИТИ, 2003.

9. Методические указания к выполнению РГР «Организация инвестиционной деятельности в строительстве». – Одесса: ОГАСА, 2012.

10. Методические указания к разработке КР для студентов квалификации уровня «магистр» по курсу «Организация, планирование и управление в строительстве». – Одесса: ОГАСА, 2011.

11. Методические указания по дисциплине «Организация строительства к выполнению РГР «Проектирование календарного плана застройки градостроительного комплекса». – Одесса: ОГАСА, 2010.

 

 

Додаток 1

Таблиця 1

Прогнозовані середньорічні показники середньої вартості будівництва житла по регіонах України на 2012 рік.

Назва регіонів, областей, міст Вартість 1м2 від загальної площі квартир будинку (із ПДВ), грн Назва регіонів, областей, міст Вартість 1м2 від загальної площі квартир будинку (із ПДВ), грн
Україна   14. Миколаївська  
1. Республіка Крим   15. Одеська  
2. Вінницька   16. Полтавська  
3. Волинська   17. Рівненська  
4. Дніпропетровська   18. Сумська  
5. Донецька   19. Тернопільська  
6. Житомирська   20. Харківська  
7. Закарпатська   21. Херсонська  
8. Запорізька   22. Хмельницька  
9. Івано-Франківська   23. Черкаська  
10. Київська   24. Черновецька  
11. Кіровоградська   25. Чернігівська  
12. Луганська   26. Київ  
13. Львівська   27. Севастополь  

 

Таблиця 2

Середня вартість будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України (з урахуванням ПДВ)

Найменування об'єкта Одиниця ємності Вартість одиниці ємності
Адміністративні будинки м2 загальної площі  
Средньоосвітні школи учнівське місце  
Дитячі установи місце  
Поліклініки відвідування за зміну  
Лікарні ліжко-місце  
Будинки присадибного типу з госпбудівлями м2 загальної площі  

 

Таблиця 3

Індекси зміни ринкової вартості будівельно-монтажних робіт до їхньої ринкової вартості відповідних періодів (без обліку ПДВ)

Період Індекси зміни ринкової вартості будівельно-монтажних робіт
01.01.1991 19,20
01.01.2003 3,64
01.01.2006 2,34
01.01.2007 1,91
01.01.2008 1,61
01.01.2009 1,21
01.01.2010 1,14
01.01.2011 1,06
01.04.2011 1,03
01.07.2011  

 

 

Додаток 2

Таблиця 1

Укрупнені показники фізичних обсягів робіт на 1 млн. грн. вартості будівельно-монтажних робіт

Найменування робіт Од. вим. Обсяг робіт
  Земляні роботи тис. м3 0,67
  Влаштування фундаментів тис. м3 0,04
  Зведення надземної частини будинків: - багатоповерхових безкаркасних; -багатоповерхових з монолітного залізобетону тис. м3   0,05 0,04
  Заповнення віконних і дверних прорізів тис. м2 0,09
  Влаштування покрівлі тис. м2 0,18
  Влаштування підлог тис. м2 0,44
  Штукатурні й облицювальні роботи тис. м2 0,31
  Внутрішні сантехнічні роботи тис. грн. 1,41
  Внутрішні електротехнічні роботи тис. грн. 0,74

Таблиця 2

Усереднені показники потреби в будівельних конструкціях, виробах і матеріалах на 1 млн. грн. вартості будівельно-монтажних робіт для житло-цивільного будівництва

Найменування будівельних конструкцій, виробів і матеріалів Од. вим. Усереднені показники потреби
  Збірні залізобетонні конструкції м3  
  Монолітний бетон і залізобетон м3  
  Цегла тис. шт  
  Розчини різні м3  
  Дверні й віконні блоки м2  
  Арматури т  
  Сталь сортова (прокат) т  

 

Додаток 3

Таблиця 1

Норми потреби у воді та електроенергії залежно від річного обсягу БМР

Річний обсяг будівельно-монтажних робіт, Сmaх, млн. грн. Потребное кількість
Води, q н, л/сек на 1 млн. грн. Води на протипожежні потреби, Q пож, л/сек Потужність електроенергії, р н, кВа на 1 млн. грн.
  0,009   3,2
  0,0074 2,9
  0,0056 2,3
  0,005 1,7
  0,004 1,2
  0,004   0,9
  0,004 0,9
  0,0036   0,9
  0,0036 0,9
  0,0034 0,88
Більше 1000 0,0032   0,85

 

Додаток 4

Таблиця 1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 422; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.69.22 (0.061 с.)