Передумови та неохідність участі України в сучасних інтеграційних процесах.

 

Слабка інтеграція України в міжнародні економічні структури, а тим більше – знаходження поза межами окремих із них, істотно обмежують присутність на пріоритетних для неї міжнародних ринках.
Відсутність членства в системі COT не дає Україні можливості використовувати міжнародні механізми регулювання торговельних режимів, в т.ч. стосовно вирішення спорів у торгівлі. Україна не може повністю використати переваги від зменшення обмежень експорту на основі безумовного отримання режиму найбільшого сприяння в торгівлі. Проти України застосовуються особливі правила при розгляді торговельних спорів, при визначенні рамкових умов проведення антидемпінгових розслідувань. Вступ України до СОТ стримується комплексом причин; серед них – нетарифні обмеження імпорту, значні державні субсидії (особливо в сільському господарстві), непрозорі та нестабільні механізми регулювання, надмірне втручання Уряду в економіку і торгівлю. Протягом останніх років у відносинах з Росією відбувалася економічна дезінтеграція, одним з визначальних параметрів якої стала прискорена втрата Україною російських ринків.

Основні політико-правові передумови інтеграції:
- політичне визначення України;
- забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;
- безумовне виконання міжнародних зобов’язань, особливо в сфері прав людини;
- пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;
- формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.
Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:
- економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;
- оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;
- розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;
- оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;
- розв’язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розділу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.
До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:
- відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;
- формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;
- розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.
Формування інфраструктурних передумов насамперед пов’язане з:
- розвитком транспортних комунікацій, необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави;
- розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.
Формуючи інтеграційну стратегію і тактику, слід ураховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань:
- відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету;
- нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів;
- нерозвиненість ринкових відносин;
- інерція погіршення економічного стану;
- запас соціальної витримки населення, який виснажується.
Значний вплив на інтеграційну мотивацію та політику України справляють такі чинники:
- збіг періодів дезінтеграційних та інтеграційних процесів;
- розміщення в регіоні, що характеризується інтеграцією високого рівня;
- конкурентність щодо аналогічних інтересів країн Східної Європи;
- негативний досвід Інтеграції в рамках СРСР і РЕВ.