Ринок банківських металів в Україні

Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.Виділяють такі етапи формування ринку банківських металів в Україні.

етап (1997-2001 pp.). У 1997 р. прийнято Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". У 1998 р. прийнято Положення "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України". З січня 1999 р. оптова торгівля банківськими металами стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). В перших торгах по золоту, які відбулися 20 січня 1999 p., взяли участь Правекс-Банк, ВА-Банк і НБУ. Фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Ціна першого фіксингу склала 1 278,33 грн. за тройську унцію. Ця гривнева ціна відповідала доларовій ціні у 373,16 дол. США, що більш ніж на 30 % вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату. До 2001 р. ринок банківських металів в Україні був фактично монополізований двома банками: Правекс-банком та ВАБанком. Вони встановлювали ціну на золото на 15-20 % вище, ніж в Лондоні. Така маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності.

етап (2001 p.). Починаючи з 2001 p., український ринок золота почав дещо активізуватися. Стали з'являтися нові ліцензовані професійні учасники - комерційні банки, а також більше публікацій з цієї тематики в діловій пресі. Таку активізацію можна пояснити частково відчуттям банкірами певного збільшення попиту на нові фінансові інструменти з боку населення та деяких юридичних осіб (в тому числі страхових компаній), а частково підвищенням уваги НБУ до цього ринку. Так, 7 березня 2001 р. набула чинності постанова НБУ, що затверджувала новий порядок ввезення-вивезення з України банківських металів. Крім того, в той час Нацбанк вкотре заявив про свої наміри торгувати банківськими металами на металевій секції Української міжбанківської валютної біржі. Події в США 11 вересня 2001 р. стали наступним поштовхом для підвищення попиту на золото в Україні та, відповідно, інтересу українських банків до розвитку свого бізнесу на ринку банківських металів. У вересні 2001 року на ринок банківських металів вийшов Брокбізнесбанк. За вказаний рік відбулися значні зміни у нормативному забезпеченні ринку банківських металів в Україні. Так, у жовтні 2000 року НБУ вніс зміни до Класифікатора іноземних валют, включивши золото та інші банківські метали до першої групи Класифікатора (група вільноконвертованих валют). Певні нормативні акти були прийняті НБУ і в березні 2003 р.

Постанова Правління НБУ № 378 від 2.10.2002 "Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют" (зареєстрована в Мін'юсті 24.10.2002 за № 841/7129). Зміни відбулися у серпні 2003 p., коли НБУ прийняв цілий пакет нових нормативних актів по регулюванню ринку банківських металів. Ці нормативні документи вступили в силу з 9 вересня 2003 р. і значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами.

Однією з важливих частин історії ринку золота в Україні може вважатися накопичення резервів монетарного золота Національним банком України. Ця історія має корені ще в біловежських домовленостях, які регулювали процес самоліквідації СРСР. За цими домовленостями передбачалося розділити золотий запас СРСР, який на той час складав 200-300 тонн (за офіційними даними Росії) до 1 500 тон (за оцінками деяких експертів). В даному випадку Україна отримала б від 60 до 260 тон високоякісного банківського золота. Однак умови не були виконані і Україна стала створювати свій запас з нуля. Початком послужила Постанова Президії Верховної Ради України від 2 грудня 1991 р. "Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів в Україні". Згідно з цією постановою НБУ доручалося "з 5 грудня 1991 року приступити до формування в республіці запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів". Золото стало поступати в Державну скарбницю при НБУ з березня 1992 р. Із часом були створені можливості афінажу та виробництва злитків дорогоцінних металів на базі "Південного машинобудівного заводу". Це дозволило зберігати резерви монетарного золота у формі злитків. Пізніше, у 19% р., НБУ придбав певний обсяг золота у формі злитків на міжнародному ринку - у Швейцарії та Великобританії. Це збагатило досвід НБУ у проведенні операцій з банківськими металами.