ТОП 10:

Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу



У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв'язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжнародних відносин країни знаходить своє відображення у платіжному балансі. Він є одним із найважливіших макроекономічних звітів, що ілюструє ефективність діяльності держави у системі міжнародних відносин.Відповідно до п'ятої редакції керівництва МВФ щодо складання платіжного балансу платіжний баланс(balance of payments) –

це статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді, за певний період часу, наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу [1, с. 6].Платіжний баланс складається з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики держави, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародними фінансовими установами, зокрема Міжнародним валютним фондом, приймаються рішення про надання конкретним державам фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту. Результати аналізу платіжного балансу впливають на визначення змісту грошово-кредитної, валютної, бюджетно-податкової та інших видів державної політики. Дані платіжного балансу активно використовуються як при плаваючих, так і при фіксованих валютних курсах. Зокрема, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу, а також характеризують можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів.До основних принципів формування платіжного балансу належать:

1) система подвійного запису - кожна операція повинна відображатись двома записами: за кредитом та за дебетом;

2) економічна територія країни - географічна територія, що перебуває під юрисдикцією уряду даної країни, у межах якої можуть вільно переміщатися робоча сила, товари й капітал (включаючи територіальні води та територіальні анклави, розташовані в інших країнах);

3) методика визначення резидентів (нерезидентів) - резидентами вважаються домашні господарства або юридичні особи, що перебувають у країні більше року і мають у ній центр свого економічного інтересу;

4) ринкова ціна - при реєстрації операцій у платіжному балансі використовуються ринкові ціни: сума грошей, що покупець готовий добровільно заплатити за товар, який буде одержаний від продавця, готового добровільно продати йому цей товар;

5) час реєстрації - обидва записи, що відображають зміст операції в платіжному балансі, в ідеалі повинні бути зроблені одночасно, у момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідуються (якщо момент переходу права власності неочевидний, то ним вважається момент відповідного бухгалтерського запису в обліку покупця й продавця):

6) розрахункова одиниця - при підготовці платіжного балансу країни повинні використати ту розрахункову величину, що застосовується ними у внутрішніх розрахунках і обліку, для перерахування даних у долари США рекомендується використати ринковий курс на дату складання платіжного балансу.

Принцип подвійного запису визначає бухгалтерські аспекти методики відображення операцій у платіжному балансі: за кредитом однієї статті (зі знаком "плюс") відображається приплив іноземної валюти, а за дебетом іншої (зі знаком "мінус") зазначається витрачання іноземної валюти (табл. 7.1). Таким чином, кредит показує пропозицію валюти, а дебет - попит на неї.У кредиті реєструються за статтями руху реальних ресурсів - експорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових ресурсів - операції, що ведуть до скорочення міжнародних активів даної країни або до збільшення її зовнішніх зобов'язань (пасивів). У дебеті реєструються за статтями руху реальних ресурсів - імпорт товарів і послуг, а за статтями потоків фінансових коштів - операції, що ведуть до збільшення міжнародних активів даної країни або до скорочення її зовнішніх зобов'язань. Звичайний товарний експорт та імпорт записуються у платіжному балансі у відповідності до схеми, що наведена у табл. 7.2.Наведена у таблиці 7.2 схема не є універсальною для усіх видів операцій. Наприклад, деякі операції, що відображаються у платіжному балансі держави, можуть призводити до зміни структури активів або пасивів; інші - можуть змінювати залишки за різною кількістю рахунків за дебетом та кредитом, хоча загальна сума операцій за дебетом та кредитом повинна збігатися.

Таблиця 7.1. Прибуткові (+) та витратні (-) статті платіжного балансу

Таблиця 7.2. Схема подвійного запису при відображенні товарного експорту та імпорту







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.55.37 (0.004 с.)