Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва

Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва передбачають, що поставки промислового обладнання будуть оплачуватися зустрічними поставками товарів, які будуть виготовлені з допомогою закупленого обладнання.

Компенсаційні угоди на основі угод про промислове співробітництво різноманітні. Їх можна поділити на великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною закупкою товарів, постачання на комплектацію, операції з давальницькою сировиною.

Найбільше розповсюдження одержали великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною закупкою товарів на компенсаційній основі товарів (бай-бек). Такі угоди передбачають поставку на умовах кредиту комплектного обладнання, будівництво промислових об’єктів, надання інжинірингових послуг з оплатою надалі зустрічними поставками продукції, виготовленої на цих підприємствах. Особливостями великомасштабних операцій є наступне:

· великомасштабні операції обчислюються сотнями тисяч, а то і мільйонами доларів;

· великомасштабна операція здійснюється на умовах кредиту, як правило довгострокового і на великі суми, а тому для її здійснення залучаються великі банки;

· підписанню угоди про великомасштабну операцію звичайно передує угода між країнами на урядовому рівні;

· великомасштабні операції носять звичайно довгостроковий характер (до 10 років і більш).

· Після будівництва об'єкта і виплати по кредитах, відносини між контрагентами продовжуються і надалі. Техніка здійснення великомасштабної операції на компенсаційній основі виглядає так:

· відповідні урядові органи двох країн підписують угоду про будівництво в Україні промислового об'єкта на компенсаційній основі;

· «Замовник» з України підписує угоду з «Постачальником» із Франції про здійснення великомасштабної операції на компенсаційній основі з указівкою зобов'язань кожної зі сторін і порядку їхнього виконання;

· сторони підписують контракт на постачання устаткування з Франції в Україну для споруджуваного на Україні об'єкта;

· «Постачальник» здійснює постачання устаткування в Україну;

· сторони підписують контракт на постачання у Францію продукції, що випускається знову добудованим об'єктом, у рахунок погашення кредиту за устаткування;

· українська сторона поставляє продукцію у Францію.

Складність здійснення великомасштабної операції полягає в тім, що сторони повинні чітко виконувати свої зобов'язання за умовами, які записані в угоді. Особливо це стосується пуску в експлуатацію промислового об'єкта. З моменту пуску об'єкта повинно початися постачання продукції у Францію в рахунок погашення кредиту. Якщо пуск об'єкта затримується, то погашення кредиту здійснюється у валюті чи рівноцінною продукцією з іншого підприємства. При здійсненні великомасштабної операції на компенсаційній основі з кожної сторони може бути не по одному, а декілька учасників.

Постачання на комплектацію – це один із різновидів товарообмінних операцій, який полягає в тому, що замовник ставить неодмінною умовою контракту покупку виробником у замовника частини устаткування і приладів для комплектації готової продукції і передає йому заздалегідь складений список таких деталей. Наприклад, контрагент із Болгарії замовляє в українського суднобудівного заводу виготовлення морського транспортного судна. На переговорах після узгодження ціни судна болгарський замовник ставить неодмінною умовою контракту покупку виготовлювачем у замовника частини устаткування і приладів для комплектації судна і передає йому заздалегідь складений список таких деталей. Замовник мотивує цю умову тим, що його вітчизняне устаткування зручніше для експлуатації, ніж іноземне, хоча

насправді це може бути викликано бажанням заощадити валюту. Предметом контрактів постачань на комплектацію може бути будь-яке складне комплектне устаткування й установки, а комплектуючі прилади і деталі – це, в основному, стандартні двигуни, насоси, акумулятори тощо.

Суть угоди з давальницькою сировиною (толінг) полягає в тому, що одна країна, що володіє ресурсами, але не володіє достатніми виробничими потужностями для їх переробки, відправляє частину даної сировини для переробки в іншу країну і розраховується за це частиною виробленої продукції. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції. При цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. Таким чином, давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію країни іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в країні) або вивезені за її межі вітчизняним замовником для використання у виробленні готової продукції.

Наприклад, Росія, має у своєму розпорядженні сировину, скажімо нафту, але нафтопереробних підприємств у неї недостатньо. Тоді контрагент із Росії підписує контракт із контрагентом з України – нафтопереробним заводом на переробку його нафти й одержання продуктів нафтопереробки. Частину продуктів нафтопереробки Україна залишає собі як оплату за переробку нафти. Ця ж операція може бути представлена і по-іншому: Україна за контрактом ввозить з Росії нафту, а розраховується за неї частково нафтопродуктами, а частково грошима. Ще одним варіантом такої операції може бути такий: Росія не вивозить з України належну їй частину продуктів нафтопереробки, а продає їх прямо з України в треті країни, при цьому вона може залучати до таких продаж у якості посередника українські підприємства.