При здійсненні судочинства у кримінальних справах статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

За 2011 – перше півріччя 2012 року

План

Вступ.

1. Організаційно-правові основи механізму захисту прав та основоположних свобод людини на національному та міжнародному рівнях. Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року (Конвенція) як частина законодавства України. Практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ; Суд), правові основи її застосування у кримінальному судочинстві.

2. Стаття 3 Конвенції «Право на заборону катувань»: загальні вимоги щодо дотримання та практика ЄСПЛ.

2.1. Практика ЄСПЛ у справах проти України за ст. 3 Конвенції у 2011 – першому півріччі 2012 року. Застосування незаконних методів дізнання і досудового слідства у контексті ст. 3 Конвенції. Рішення ЄСПЛ та відповідна судова практика за 2011 – перше півріччя 2012 року в контексті впливу таких порушень на оцінку доказів судами загальної юрисдикції.

2.2. Шляхи вирішення виявлених порушень в контексті застосування норм Кримінально-процесуального кодексу України (КПК 1960 р.) та стан врегулювання порушених питань у нормах Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

3. Стаття 5 Конвенції «Право на свободу та особисту недоторканність»: загальні вимоги щодо дотримання та практика ЄСПЛ.

3.1. Практика ЄСПЛ у справах проти України за ст. 5 Конвенції у 2011 – першому півріччі 2012 року. Затримання особи, обрання, зміна, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у контексті ст. 5 Конвенції. Рішення ЄСПЛ та відповідна судова практика за 2011 – перше півріччя 2012 року в контексті вирішення питань щодо законного затримання особи, обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.2. Шляхи вирішення виявлених порушень в контексті застосування норм КПК 1960 р. та стан врегулювання порушених питань у нормах КПК.

4. Стаття 6 Конвенції «Право на справедливий суд»: загальні вимоги щодо дотримання та практика ЄСПЛ.

4.1. Практика ЄСПЛ у справах проти України за ст. 6 Конвенції у 2011 – першому півріччі 2012 року. «Розумні строки» розгляду кримінальної справи в контексті ст. 6 Конвенції. Рішення ЄСПЛ та відповідна судова практика за 2011 – перше півріччя 2012 року в контексті вирішення питань щодо недотримання «розумних строків» розгляду кримінальних справ національними судами України.

4.2. Шляхи вирішення виявлених порушень в контексті застосування норм КПК 1960 р. та стан врегулювання порушених питань у нормах КПК.

5. Висновки та пропозиції.

 

Вступ

У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) відповідно до Плану основних напрямків діяльності суду на друге півріччя 2012 року вивчено та узагальнено судову практику дотримання судами у кримінальному судочинстві прав людини і громадянина (в контексті статей 3, 5, 6 Конвенції та практики ЄСПЛ у справах проти України за 2011 – перше півріччя 2012 року.

Узагальнення проведено з метою перевірки стану дотримання національного законодавства та європейських стандартів прав людини і основоположних свобод в аспектах: конституційних положень щодо пріоритетності захисту прав людини; статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» щодо застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права; завдань кримінального судочинства та його засад змагальності та диспозитивності; застосування кримінального процесуального закону з урахуванням практики ЄСПЛ; виявлення помилок у застосуванні судами кримінального процесуального закону, пов’язаних із порушенням прав людини; запобігання порушенням прав людини у подальшому, а також необхідності визначення пов’язаних із цією тематикою питань, які потребують роз’яснень або законодавчого вирішення.

У процесі узагальнення розглянуто окремі рішення ЄСПЛ, винесені проти України за період 2011-2012 роки, в яких констатовано порушення вимог статей 3, 5, 6 Конвенції щодо нелюдського поводження під час досудового або ж судового слідства, особливо якщо такі порушення могли вплинути на оцінку доказів судом у кримінальній справі; щодо порушення права на свободу та особисту недоторканність людини; щодо порушення права людини на справедливий суд, особливо у випадку порушення прав людини щодо дотримання розумних строків розгляду кримінальних справ. Окрім цього, під час узагальнення проаналізовано й використано матеріали та узагальнення причин тривалого розгляду справ (понад 1 рік), надані судами областей, стосовно осіб, які тримаються під вартою, Міністерством юстиції України (Мін’юст), Секретаріатом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

За результатами діяльності ЄСПЛ у 2012 році Україна посіла четверте місце серед держав-учасниць Конвенції за кількістю поданих скарг до цієї міжнародної судової установи. Згідно з даними, оприлюдненими у щорічному звіті про результати діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, станом на 31 грудня 2012 року у ЄСПЛ на розгляді перебувало 128 100 справ проти держав-учасниць Конвенції, з них проти України – 10 450 справ.

У 2012 році серед найбільш поширених проблем, що призвели до порушення Конвенції, були зокрема: тривале провадження досудового слідства у кримінальних справах та тривалий розгляд справ судами; пoгaне поводження щодо особи, якa пеpебyвaє пiд кoнтpoлем деpжaви (в мiсцяx досудового тримання під вартою або в мiсцяx викoнaння пoкapaнь); неефективнiсть poзслiдyвaння кpимiнaльних спpaв, яке пpoвoдилocь пpaвooxopoнними оpгaнaми зa фaктaми смеpтi, зникнення oсiб, a тaкoж зa фактами пoгaнoгo пoвoдження зі сторони представників деpжaвних оpгaнiв, пеpедуciм y місцях досудового тримання осіб під вартою aбо в мiсцяx викoнaння пoкapaнь; недoлiки законодавства та судової практики, якi пpизводять до тримання особи під вартою без належної законної підстави; недоліки судової практики, що призводять до порушення права особи на справедливий судовий розгляд; недолiки сyдoвoї практики, за якoю oбвинyвaльнi виpoки нaцioнaльниx сyдiв виpiшaльнoю мipoю ґрунтуються нa визнавальних пoкaзaннях, якi бyли нaдaнi oсoбою нa дoсyдoвoмy слiдствi в якoстi свiдкa тa/aбo вiд якиx oсoбa нa стaдії cyдoвoгo слiдствa вiдмoвляєтьcя, небезпiдстaвнo ствеpджyючи про недoбpoвiльнiсть їx нaдaння.

Недоліки застосування кримінального процесуального законодавства України щодо порушення прав та основоположних свобод людини за статтями 3, 5, 6 Конвенції призводять також до фінансових втрат державного бюджету України у зв’язку із виконанням рішень ЄСПЛ щодо відшкодування шкоди, завданої такими діями, в тому числі судів. Наприклад, за даними Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у 2011 та 2012 роках на виконання рішень ЄСПЛ по суті скарг з державного бюджету України було сплачено 25 021 734, 79 грн та 39 002 553, 75 гpн відповідно.

У зв’язку із вищенаведеним узагальнення судової практики щодо дотримання судами у кримінальному судочинстві прав людини і громадянина в контексті статей 3, 5, 6 Конвенції та практики ЄСПЛ спрямовано на усунення найбільш поширених проблем, що призвели до порушення вимог Конвенції у кримінальному судочинстві.