Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під

Атмосфера

Атмосфера (від грец. атмос ¾ повітря) ¾ захисна оболонка Землі, яка є основою життя, визначає окисні процеси живої та неживої матерії, запобігає різким добовим перепадам температури (які могли досягнути 150 ¾ 200⁰С), захищає їх від шкідливих сонячних та космічних звичок. Атмосфера потужністю до 20000 км має багатошарову будову і складається із тропосфери, стратосфери, іоносфери (мезосфери, термосфери) та екзосфери.

Тропосфера ¾ нижній, найгустіший шар повітря, заввишки 10¾15 км, містить до 80 % маси атмосфери. У тропосфері міститься 20,94 % кисню, 78,09 % азоту, 0,93 % інертних газів; 0,003 % діоксиду карбону.

Стратосфера розташована над тропосферою до висоти 40 км. У ній міститься озоновий шар (О₃), який поглинає більшу частину ультрафіолетової радіації, затримує 20 % інфрачервоного випромінювання Землі (зберігає тепло) і тим самим охороняє життя на Землі.

Іоносфера розташована до висоти 1300 км, характеризується підвищеною іонізацією молекул газу і захищає все живе від впливу космічної радіації, впливає на відбивання та поглинання радіохвиль.

Екзосфера поширюється до висоти 10000 км і характеризується розрідженістю речовини, близькою до міжпланетного простору.

Гідросфера ¾це водяна оболонка Землі, що займає 71 % від усієї поверхні, об’єднує усі вільні води Землі, не зв’язані хімічно та фізично з мінералами земної кори. Це води океанів, морів, річок, озер, боліт, гірських та полярних льодовиків, підземна, грунтова та атмосферна волога. Загальна кількість води, що перебуває у рідкому, твердому та газоподібному станах, складає 1,5 млрд км³ та 0,001 маси планети. Основна частина вологи ¾ 97 % ¾ це води морів та океанів, 2,5% вологи всієї планети міститься у полярних та гірських льодовиках, і менше 1 % припадає на підземні та поверхневі води. В океаносфері до глибини 200 м йдуть процеси фотосинтезу і живуть зелені рослини, солоність води змінюється залежно від районів.

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

• яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

• яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної

Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації

необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості

цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих

бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним

поширенням);

• яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало

понад 300 осіб (постраждалі – особи, яким внаслідок дії уражальних чинників

джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що

призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було

порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час

(більш як на 3 доби);

• внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи

було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий

час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством

порядку), спричинені ________ВZнадзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних

розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

• збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

• яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми

ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

♦ яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного

значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні

матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих

районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих

бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним

поширенням);

♦ яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від

50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до

10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис.

мінімальних розмірів заробітної плати;

♦ збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

• яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує

довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації

необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні

можливості потенційно небезпечного об'єкта;

• внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи

було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий

час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів

заробітної плати;

• збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її

хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у цьому Порядку вище.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових

значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали

порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає

визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь

менше (для дорожньо-транспортних пригод – на два ступеня менше).

Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох

адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня

за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є

підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального

рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць.

Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для

зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за

критеріями та правилами, зазначеними у цьому Порядку.

Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з

подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності

відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає

МНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з

питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації готується МНС за

дорученням Кабінету Міністрів України.

МНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за

інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність

інформації несе орган виконавчої влади, який її подає.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦__ Літосферні небезпеки

Землетруси. Планета Земля за формою є еліпсоїд із середнім радіусом 6371

км. Земля складається з кількох різних за складом та фізичними властивостями

оболонок-геосфер. У центрі Землі міститься ядро, за ним іде мантія, потім земна

кора, гідросфера та атмосфера. Верхня межа мантії проходить на глибині від 5 до

70 км по поверхні Мохоровича, нижня на глибині 2900 км по межі з ядром Землі.

Мантія Землі ділиться на верхню завтошки близько 900 км та нижню – близько

2000 км. Верхня мантія разом із земною корою утворює літосферу. Температура у

мантії вважається такою, що дорівнює 2000 – 2500 0С, а тиск знаходиться у межах

1–130 ГН/м2. Саме у мантії відбуваються тектонічні процеси, що викликають

землетруси. Наука, що вивчає землетруси, називається сейсмологією.

Землетруси – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що

виникають у результаті раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній

частині мантії й передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Проблема захисту від землетрусів стоїть дуже гостро. У ній необхідно

розрізняти дві групи антисейсмічних заходів:

а) запобіжні, профілактичні заходи, здійснювані до можливого землетрусу;

б) заходи, здійснювані безпосередньо перед, під час та після землетрусу, тобто

дії у надзвичайних ситуаціях.

До першої групи відноситься вивчення природи землетрусів, розкриття його

механізму, ідентифікація провісників, розробка методів прогнозу тощо.

На основі досліджень природи землетрусу можуть бути розроблені методи

запобігання та прогнозу цього небезпечного явища. Дуже важливо вибрати місця

розташування населених пунктів та підприємств із урахуванням сейсмостійкості

району. Захист відстанню – найкращий засіб при вирішенні питань безпеки під

час землетрусів. Якщо будівництво все-таки доводиться вести у

сейсмонебезпечних районах, то необхідно ураховувати вимоги відповідних норм і

правил (БНіП), що зводяться загалом до підсилення будівель та споруд.

Ефективність дій в умовах землетрусів залежить від рівня організації

аварійно-рятувальних робіт та рівня навчання населення щодо цього питання а

також ефективності системи повідомлення.

Селі – короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що мають характер

грязекам’яних потоків. Причинами селів можуть бути землетруси, сильні

снігопади, дощі, інтенсивне танення снігу.

Основна небезпека – велика кінематична енергія грязьових та водяних

потоків, швидкість руху яких може досягати 15 км/год. Снігова лавина – це сніговий обвал, маса снігу, що падає чи сповзає із гірських

схилів під впливом якої-небудь дії і захоплює на своєму шляху нові маси снігу.

Однією із спонукальних причин лавини може бути землетрус. Снігові лавини

поширені у гірських районах

Гідросферні небезпеки

До небезпек гідросфери відносяться повені та цунамі. Повіддям називають

відносно тривале збільшення водоносності річок, супроводжуване підвищенням

рівня води, яке повторюється щороку протягом одного й того самого сезону.

Паводок – порівняно короткочасне та неперіодичне підняття рівня води.

Паводки, що відбуваються один за одним можуть утворити повіддя, а останнє –повінь.

Повінь – значне затоплення водою місцевості у результаті підйому рівня води

у річці, озері або морі, який може бути викликаний різними причинами. Це

найпоширеніша природна небезпека. Повінь відбувається через різке збільшення

кількості води в річці, внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її

басейні, а також у результаті випадання сильних опадів. Повені нерідко

викликаються загромадженням русла льодом під час льодоходу (затор) або

закупорюванням русла внутрішнім льодом під нерухомим крижаним покривом і

утворенням крижаної пробки, виникають під дією вітрів, які заганяють воду з

моря і викликають підвищення рівня за рахунок затримки у гирлі принесеної

річкою води. Ці повені називають загінними.

Атмосферні небезпеки

Атмосферою.

Склад її біля поверхні Землі: 78,1 нітрогену, 21% кисню, 0,9 % аргону, у

Розряди.

Зливи тощо.

Крапель туману або дощу.

Атмосфера

Атмосфера (від грец. атмос ¾ повітря) ¾ захисна оболонка Землі, яка є основою життя, визначає окисні процеси живої та неживої матерії, запобігає різким добовим перепадам температури (які могли досягнути 150 ¾ 200⁰С), захищає їх від шкідливих сонячних та космічних звичок. Атмосфера потужністю до 20000 км має багатошарову будову і складається із тропосфери, стратосфери, іоносфери (мезосфери, термосфери) та екзосфери.

Тропосфера ¾ нижній, найгустіший шар повітря, заввишки 10¾15 км, містить до 80 % маси атмосфери. У тропосфері міститься 20,94 % кисню, 78,09 % азоту, 0,93 % інертних газів; 0,003 % діоксиду карбону.

Стратосфера розташована над тропосферою до висоти 40 км. У ній міститься озоновий шар (О₃), який поглинає більшу частину ультрафіолетової радіації, затримує 20 % інфрачервоного випромінювання Землі (зберігає тепло) і тим самим охороняє життя на Землі.

Іоносфера розташована до висоти 1300 км, характеризується підвищеною іонізацією молекул газу і захищає все живе від впливу космічної радіації, впливає на відбивання та поглинання радіохвиль.

Екзосфера поширюється до висоти 10000 км і характеризується розрідженістю речовини, близькою до міжпланетного простору.

Гідросфера ¾це водяна оболонка Землі, що займає 71 % від усієї поверхні, об’єднує усі вільні води Землі, не зв’язані хімічно та фізично з мінералами земної кори. Це води океанів, морів, річок, озер, боліт, гірських та полярних льодовиків, підземна, грунтова та атмосферна волога. Загальна кількість води, що перебуває у рідкому, твердому та газоподібному станах, складає 1,5 млрд км³ та 0,001 маси планети. Основна частина вологи ¾ 97 % ¾ це води морів та океанів, 2,5% вологи всієї планети міститься у полярних та гірських льодовиках, і менше 1 % припадає на підземні та поверхневі води. В океаносфері до глибини 200 м йдуть процеси фотосинтезу і живуть зелені рослини, солоність води змінюється залежно від районів.

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

• яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

• яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної

Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації

необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості

цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих

бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним

поширенням);

• яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало

понад 300 осіб (постраждалі – особи, яким внаслідок дії уражальних чинників

джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що

призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було

порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час

(більш як на 3 доби);

• внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи

було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий

час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством

порядку), спричинені ________ВZнадзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних

розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

• збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

• яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми

ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

♦ яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного

значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні

матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих

районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих

бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним

поширенням);

♦ яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від

50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до

10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис.

мінімальних розмірів заробітної плати;

♦ збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

• яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує

довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації

необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні

можливості потенційно небезпечного об'єкта;

• внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи

було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий

час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів

заробітної плати;

• збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під

Названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її

хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у цьому Порядку вище.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових

значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали

порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає

визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь

менше (для дорожньо-транспортних пригод – на два ступеня менше).

Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох

адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня

за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є

підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального

рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць.

Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для

зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за

критеріями та правилами, зазначеними у цьому Порядку.

Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з

подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності

відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає

МНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з

питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації готується МНС за

дорученням Кабінету Міністрів України.

МНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за

інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність

інформації несе орган виконавчої влади, який її подає.

♦ ♦ ♦ ♦ ♦__ Літосферні небезпеки

Землетруси. Планета Земля за формою є еліпсоїд із середнім радіусом 6371

км. Земля складається з кількох різних за складом та фізичними властивостями

оболонок-геосфер. У центрі Землі міститься ядро, за ним іде мантія, потім земна

кора, гідросфера та атмосфера. Верхня межа мантії проходить на глибині від 5 до

70 км по поверхні Мохоровича, нижня на глибині 2900 км по межі з ядром Землі.

Мантія Землі ділиться на верхню завтошки близько 900 км та нижню – близько

2000 км. Верхня мантія разом із земною корою утворює літосферу. Температура у

мантії вважається такою, що дорівнює 2000 – 2500 0С, а тиск знаходиться у межах

1–130 ГН/м2. Саме у мантії відбуваються тектонічні процеси, що викликають

землетруси. Наука, що вивчає землетруси, називається сейсмологією.

Землетруси – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що

виникають у результаті раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній

частині мантії й передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Проблема захисту від землетрусів стоїть дуже гостро. У ній необхідно

розрізняти дві групи антисейсмічних заходів:

а) запобіжні, профілактичні заходи, здійснювані до можливого землетрусу;

б) заходи, здійснювані безпосередньо перед, під час та після землетрусу, тобто

дії у надзвичайних ситуаціях.

До першої групи відноситься вивчення природи землетрусів, розкриття його

механізму, ідентифікація провісників, розробка методів прогнозу тощо.

На основі досліджень природи землетрусу можуть бути розроблені методи

запобігання та прогнозу цього небезпечного явища. Дуже важливо вибрати місця

розташування населених пунктів та підприємств із урахуванням сейсмостійкості

району. Захист відстанню – найкращий засіб при вирішенні питань безпеки під

час землетрусів. Якщо будівництво все-таки доводиться вести у

сейсмонебезпечних районах, то необхідно ураховувати вимоги відповідних норм і

правил (БНіП), що зводяться загалом до підсилення будівель та споруд.

Ефективність дій в умовах землетрусів залежить від рівня організації

аварійно-рятувальних робіт та рівня навчання населення щодо цього питання а

також ефективності системи повідомлення.

Селі – короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що мають характер

грязекам’яних потоків. Причинами селів можуть бути землетруси, сильні

снігопади, дощі, інтенсивне танення снігу.

Основна небезпека – велика кінематична енергія грязьових та водяних

потоків, швидкість руху яких може досягати 15 км/год. Снігова лавина – це сніговий обвал, маса снігу, що падає чи сповзає із гірських

схилів під впливом якої-небудь дії і захоплює на своєму шляху нові маси снігу.

Однією із спонукальних причин лавини може бути землетрус. Снігові лавини

поширені у гірських районах

Гідросферні небезпеки

До небезпек гідросфери відносяться повені та цунамі. Повіддям називають

відносно тривале збільшення водоносності річок, супроводжуване підвищенням

рівня води, яке повторюється щороку протягом одного й того самого сезону.

Паводок – порівняно короткочасне та неперіодичне підняття рівня води.

Паводки, що відбуваються один за одним можуть утворити повіддя, а останнє –повінь.

Повінь – значне затоплення водою місцевості у результаті підйому рівня води

у річці, озері або морі, який може бути викликаний різними причинами. Це

найпоширеніша природна небезпека. Повінь відбувається через різке збільшення

кількості води в річці, внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її

басейні, а також у результаті випадання сильних опадів. Повені нерідко

викликаються загромадженням русла льодом під час льодоходу (затор) або

закупорюванням русла внутрішнім льодом під нерухомим крижаним покривом і

утворенням крижаної пробки, виникають під дією вітрів, які заганяють воду з

моря і викликають підвищення рівня за рахунок затримки у гирлі принесеної

річкою води. Ці повені називають загінними.

Атмосферні небезпеки