ТОП 10:

Етапи роботи над дослідницькою кваліфікаційною роботою



Перший етап — вибір теми. Зазвичай, випускник вибирає у якості теми своєї дослідницької роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» одну з тем, запропонованих і затверджених кафедрою телерепортерської майстерності. Проте можливий і самостійний вибір теми, яку студент пропонує і обговорює з керівником. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаних студентом протягом навчання на кафедрі дослідницьких та творчих робіт, або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника. Це вимагає додаткового уточнення теми і її затвердження кафедрою.

Вибір теми має дуже велике значення для успішного завершення дослідницької частини дипломної роботи. Правильно вибрати тему - наполовину забезпечити успіх роботи. Тема дослідницької роботи - це те головне, про що буде йти мова в роботі.

Тема повинна бути актуальною, що обумовлюється об'єктивними потребами теорії і практики масової інформації, журналістики і телебачення, як одного із засобів масової інформації.

Тема має бути достатньо вузькою, щоб випускник міг її глибоко опрацювати. Це досягається збільшенням кількості слів в назві теми, що дозволяє звузити і тему, і проблему, що розглядається студентом.

Дуже важливо включати в назву теми підзаголовки, в яких зазначається, на якому матеріалі буде проведено дослідження. Наприклад: «Особливості побудови (верстки) випуску тижневого огляду. (На прикладі програми «Об'єктив» телеканалу «Simon»).

Після вибору теми дослідницької випускної роботи студент подає на кафедру заявку для затвердження кафедрою обраної теми за випускником, який подав заявку. Приклад оформлення заявки наводиться в додатку 1).

Другий етап – вибір та знаходження літератури та інших документальних джерел за темою дослідницької роботи. В процесі роботи з ними складається міні-каталог джерел у вигляді бібліографічного опису кожного першоджерела і другорядних джерел інформації.

У якості першоджерела на цьому етапі роботи над дослідницькою роботою виступають тексти сценаріїв телепрограм, що вийшли в ефір, тексти, розміщені в Інтернеті на порталах інформаційних агентств, телеканалів, сайтах телевізійних програм і т.д. Це також можуть бути і тексти, що належать перу досліджуваного автора, історичні документи, законодавчі та інші нормативні акти, які розкривають особливості діяльності вибраного студентом для дослідницької роботи телеканалу тощо.

Другорядними джерелами є дослідження, проведені з того ж приводу, що й обране випускником, або пов'язані з ним. Власне, другорядним джерелом є в більшості випадків теоретична література, яка використовується студентом в ході дослідження.

Завершується цей етап добором необхідної кількості книг, текстів конкретних телепередач, інтернет-текстів, які допоможуть студентові в роботі над розкриттям теми дослідницької роботи.

Відомості про первинні і вторинні джерела слід відразу ж записувати на окремих картках. Причому ці записи мають бути докладними, щоб надалі зафіксовані на картках дані допомогли авторові дослідницької роботи правильно оформити виноски і список використаних джерел і літератури.

Бажано супроводжувати запис номерами, під якими джерела первинної і вторинної інформації зберігаються в бібліотеці, відеотеці або в іншому архіві. При необхідності надалі такий підхід дозволить полегшити виписку книги, журналів, газет і т.д. і доступ до них в бібліотеках, доступ до відеокасет або дисків із записом програм у відеотеках.

Такі грамотно оформлені картки, зроблені при перших же знайомствах з важливими для студента виданнями, друкованими або архівними джерелами, звільнять випускника в його майбутній роботі при вельми вірогідному браку часу від марних додаткових пошуків потрібної інформації, дозволять легко орієнтуватися у великій масі архівних відомостей, сприятимуть дотриманню культури наукової праці.

Бажано зроблені з книг, журналів і газет цитати супроводжувати вказівкою на конкретну сторінку в цих виданнях. Так простіше буде правильно і швидко зробити виноску.

Випускнику, який працює над дослідницькою роботою вкрай важливо зрозуміти, що на фоні цілком та грамотно побудованого огляду джерел інформації можна наочніше та переконливіше відзначити новаторські елементи дослідження, вагомість яких стане ще більшою, якщо проілюструвати існуючий рівень та ступінь осмислення наукової проблематики.

Очевидним є також те, що будь-яка наукова праця за самим визначенням та характером цього виду інтелектуальної творчості має опиратися на результати попередніх досліджень у відповідній галузі. Це зайвий раз підкреслює важливість кваліфікованого огляду, принаймні, основної літератури, що має безпосереднє відношення до теми дослідницької роботи випускника.

Такий огляд не повинен бути підготовлений у формі звичайного переліку усіх відомих джерел чи спеціальних робіт. Тобто, він не може мати характеру простого бібліографічного представлення літератури

Отже, у жодному випадку огляд джерел інформації не повинен бути поверховим і схематичним, оскільки це свідчитиме про те, що студент не обізнаний із фундаментальними роботами з досліджуваної проблематики. А це відразу поставить під сумнів якість виконаної ним дослідницької роботи в цілому.

Призначення і суть огляду джерел інформації полягає у виробленні студентом власної оцінки основних знань та наукових фактів із конкретної проблематики. У зв’язку з цим мета такого системного аналітичного огляду (особливо наукової літератури) може бути визначена під кількома кутами зору:

- демонстрування того, наскільки студент ознайомлений із найзагальнішими концепціями та методами, які наука на сучасному етапі застосовує до аналізу тих проблем чи явищ, про які випускник говорить у своїй праці;

- відшукування дослідником власного місця в існуючій ієрархії наукових пріоритетів і досягнень із конкретної проблематики;

- творче та комплексне осмислення сучасного рівня наукового усвідомлення будь-якої проблеми.

Як правило, стосовно кожної із традиційних чи новітніх наукових проблем існує велика кількість літератури, з якої студент може черпати ідеї чи факти. У цьому контексті прийнято поділяти весь масив існуючої наукової літератури з будь-якої проблематики на дві головні групи: аналітичні (теоретичні) праці та конкретно-емпіричні (дискретні) роботи. Теоретичні праці дають загальну концептуальну основу для вивчення окремих проблем чи явища у цілому. Натомість емпіричні праці присвячені переважно конкретним чи локальним аспектам досліджуваної проблематики, містять необхідний фактологічний матеріал та апробують методології, запропоновані іншими авторами. У своєму огляді спеціальної літератури студент має враховувати цей поділ.

Важливою характеристикою та особливістю системної подачі наукової літератури є відображення існуючих протиріч та різних точок зору з конкретної проблематики. Якщо у дослідницькій роботі студента буде представлена вся різноманітність думок, то це створюватиме максимально сприятливі можливості для чіткішого виокремлення позиції самого випускника та місця його праці у системі вже існуючих наукових пріоритетів та оцінок.

При цьому студент має засвідчити своє чітке розуміння відмінностей, які існують між сучасним рівнем освоєння наукової проблематики та методологічними й теоретичними розробками, що втратили свою актуальність чи не мають власне наукового підґрунтя та асоціюються більше із журналістикою як творчістю.

Автор дослідження не повинен включати також в огляд джерел інформації літературу, яка не стосуються проблематики, над якою працює студент. Подібна помилка може спричинити звинувачення дослідника у некомпетентності та нерозумінні суті проблеми, яку він розробляє.

Після складання списку джерел інформації, які студент вважає за необхідне використовувати при проведенні дослідницької роботи, варто отримати консультацію наукового керівника, уточнити план подальшої роботи, характер аналізу матеріалу.

Третій етап - планування дослідницької роботи. Студент складає план-проспект дослідницької роботи, в якому відображає обґрунтування вибору теми роботи, коротку інформацію про її сучасний стан, характеристику мети і завдань роботи. План-проспект - це вже чорновий зміст дослідницької роботи з реферативним розкриттям змісту її глав і параграфів. Підсумком цього етапу має стати складання остаточної структурно-фактологічної схеми курсової роботи.

Четвертий етап - робота над рукописом дослідницької роботи. На цьому етапі студент аналізує, узагальнює і пояснює с точки зору теорії факти, отримані в результаті власного дослідження теми, проблеми чи явища. Слід дотримуватись декількох правил при написанні тексту дослідницької роботи:

- стежте за тим, щоб не відхилятися від теми;

- стежте за тим, щоб частини рукопису відповідали одна одній як по структурному розподілу, так і за об'ємом;

- об’єднуйте частини рукопису одну з одною послідовністю тексту без явних смислових розривів;

- в кінці кожного розділу бажано робити короткі висновки з попереднього викладу у вигляді фраз типу: «отже...» або «таким чином ...»;

- виберіть один з трьох типів викладення матеріалу: описовий, оповідний або пояснювальний, прагніть в роботі використовувати той тип викладення, який відповідає меті і завданням вашої роботи і сприяє розкриттю теми дослідження.

В цілому в роботі над дослідницькою кваліфікаційною роботою бажано дотримуватись наступного приблизного графіку:

- літня сесія передостаннього року навчання – подати на ім'я завідуючого кафедрою заяву з формулюванням теми. У заяві необхідно вказати майбутнього наукового керівника.

- жовтень останнього року навчання – остаточний вибір теми, призначення наукового керівника;

- листопад-грудень останнього року навчання – збір літератури та інших джерел інформації за темою, складання бібліографії, плану роботи;

- січень-березень останнього року навчання – робота над окремими розділами і текстом дослідницької роботи в цілому;

- квітень останнього року навчання – комп'ютерний набір тексту дослідницької роботи, оформлення роботи;

- 20-ті числа квітня останнього року навчання – попередній захист дослідницької роботи на кафедрі;

- травень останнього року навчання – доопрацювання дослідницької роботи з урахуванням зауважень, отриманих в ході попереднього захисту;

- червень останнього року навчання – захист дослідницької роботи на денному/заочному відділенні.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.125.29 (0.006 с.)