Овочевий і фруктовий базар (1)

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками. Активізувати словник прикметниками.

Хід гри, Вихователь повторює з дітьми, які фрукти й овочі вони знають, де їх купують, і пропонує пограти в овочевий і фруктовий базар. Кожна дитина обирає, ким вона буде: яблуком, морквою, виноградом... і що продаватиме. Купува­ти буде вихователь. Діти запам'ятовують, що вони будуть продавати, наприклад: дитина говорить: "Яблука, яблука продаються, золоті. Наливні, спілі, червоні, смачні. А мій сусіда продає моркву". Дитина-морква продовжує: "Про­дається морква - червона голівка, зелені листочки"... тощо. Хто запізниться з продажем товару, той виходить з гри, дає фант.

1) Див.: Вертиполох О. Дидактичні ігри для дітей дош­кільного віку. - К.: "Радянська школа", 1969.

 

У якому будинку ми живемо? (1)

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками; у вживанні речень з порівняннями.

Вихователь поділяє дітей на чотири групи і говорить, що це будуть чотири "будинки". Хтось із дітей виходить із кімнати. Всі інші разом із вихователем домовляються, у якому будинку вони живуть - у дубовому, березовому, ялинковому чи сосновому.

Кожна група дітей відповідно до того "будинку", в яко­му вона живе, придумує загадку або описує цей "будинок". Можна використати вірші, які розучували раніше.

Той, хто виходив, повинен відгадати, про яке дерево йдеться.

Відгадай, як звати наш дім.

Все про нього розповім,

Гарне дерево міцне,

Листя різьблене, рясне.

А на гілочках крислатих

Буде жолудів багато. (Дуб)

 

Відгадай, як звати наш дім.

Все про нього розповім,

Голки має коротенькі,

І колючі, хоч маленькі.

Всім знайомі ці гілки

Й шишки довгі, мов свічки. (Ялинка)

 

Відгадай, як звать наш дім.

Все про нього розповім,

Стовбур жовтий, мов янтар,

Досягає стеля хмар,

І колючі, й довгі, й тонкі

На гілках зелені голки.

Шишок безліч, та маленькі

І не довгі, а кругленькі. (Сосна)

 

Відгадай, як звать наш дім.

Все про нього розповім,

Білокрилий, наче птах,

І оспіваний в піснях

Дрібне листячко на нім.

Що й казати - гарний дім. (Береза)

(1) Див.: Вертиполох О. Дидактичні ігри для дітей дош­кільного віку. - К.: "Радянська школа", 1961.

 

Відгадай, де росте?

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками.

Матеріал: букет квітів на столі, уривки з віршів М.Сингаївського.

Хід гри. Вихователь викликає дитину до столу, пропонує подивитися на букет, вибрати собі якусь квітку і загадати загадку, а всі інші повинні відгадати її і прочитати вірш.

Наприклад: "Що за квітка, пелюсточки сині, м'якенькі, ворсисті, стебельце сріблясте, середина жовта, вночі спить, а вдень прокидається".

Діти відгадують: "Сон-трава" і читають вірш:

Вже заквітла сон-трава –

Світло-синя голова.

А пелюсточки ворсисті.

А стебельця, мов сріблисті,

Як наступить темнота

Сон пелюсточки згорта,

Вранці знову розгортає -

Сонцесвіт і ліс вітає.

- Що це за квітка, яскраво оранжева, мов сонцем обли­та?

-Квасоля.

Вранці пробудилася,

Вмилася росою -

Спалахнула, як вогонь,

Сонячна квасоля.

- Що за квітка така, лізе високо вгору, в'ється, сама синенька.

- Кручений панич.

В'ється кручений панич

По лозині вгору.

Каже: сонця досягну,

Гляну в небо скоро.

У другій половині гри вихователь уточнює, які квіти ростуть у полі, в лісі.

Характер гри змінюється. Ведучий (вихователь або ди­тина) називають упереміжку квіти, а діти повинні сказати, які вони: садові, польові, лісові.

Наприклад: сон-трава (польова), кручений павич (садо­ва), кульбаба (польова), конвалія (лісова)...

 

Було чи буде?

Мета: вправляти дітей у вживанні дієслів минулого, теперішнього та майбутнього часу.

Хід гри. Вихователь добирає уривки з віршів. Пропонує дітям послухати і сказати: те, про що в них йдеться, уже "було" чи "буде"?

Наприклад:

Бігла кізка по містку,

Збила куряву густу.

Де взялися пастухи

Молодці, не лінюхи.

Узяли козу за роги,

А вона у крик, у плач..,

- Це вже було, - відповідають діти.

Ми були сьогодні

Зранку на лужку,

Ми ходили бродом

Ген аж за ріку.

Коників ловили,

Бігли по росі,

На колгоспнім сіні

Спочивали всі.

- І це вже було

Кульбаба на поляні

В жовтім сарафані

Підросте-всміхнеться,

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке

Пишне та легеньке.

- А це ще буде.

А коли розквітнуть липи

Посеред мого двора,

Значить це надходить липень –

Найпахучіша пора.

- Це буде.

Я, маленька липка,

Виросту велика....

Я медовим цвітом

Зацвіту над світом...

- Це ще буде, - відповідають діти.

Потім вихователь пропонує дітям придумувати вірші і відгадувати: було це, чи ще буде. Вірші можна замінити прозовим текстом.

Наприклад: "Я виросту, почну ходити до школи, вчитимуся добре".

- Це буде.

"Ми ходили до лісу на прогулянку, назбирали багато квітів, сплели вінки, бігали, гуляли по зеленій травичці".

- Це було.

- Сидимо, розповідаємо, слухаємо.

- Це зараз є. Гра триває.

 

Назви квітку

Мета: вчити дітей узгоджувати прикметники з імен­никами, визначати колір квітів, описувати квітку пошире­ним реченням, вживати займенники у відповідному роді та числі.

Матеріал: букет квітів (польові, садові) за вибором ви­хователя, уривки з віршів М.Сингаївського.

Хід гри. На столі у вазі букет квітів. Діти розглядають кожну квітку і називають її. Після цього вихователь гово­рить: "Нехай Іра вийде за двері, а ми домовимось, яку квітку ми задумаємо". Дівчинка виходить за двері. Діти домовля­ються, про яку квітку розповідатимуть. Заходить Іра і слухає:

- Вони ростуть у лісі, білі, маленькі квіточки, пахучі, ніби ховаються у широких зелених листочках.

Дівчинка відгадує:

- Це конвалії.

Дістає з букета квіти, читає вірш (вірш можуть читати діти або вихователь).

Під кущами в затінку

Зацвіли конвалії,

В тишині видзвонюють

Білими коралами.

Наче хор заквітчаний

Дзвонять над полянкою:

Це весна вітає нас

Піснею-веснянкою.

- Вони жовтувато-сині, пелюстки широкі, жовта сере­дина, довгі світло-зелені листочки, цвітуть весною, нази­ваються пташиним ім'ям.

- Півники.

От і півники цвітуть

Щедро, синьоцвітно.

Захотіли кукурікнуть –

Привітати літо.

Захотіли проспівати,

Як півні співають,

Тай забули, що вони

Голосу не мають.

- Вона струнка, біла з жовтою серединкою, має багато тоненьких пелюсток, схожа на сонце, довга, ніжна, дрібні зелені листочки, росте в лісі і саду, пахуча.

- Ромашка.

Біла ромашка, як ти цвітеш!

Крапельку сонця в собі несеш.

З травня до осені всюди білієш,

Краплею сонця ти землю грієш,...

Цвітуть і не гаснуть ромашкові квіти,

Бо сонце люблять дорослі і діти.

- Він синій-синій, дрібні рясні квіти стеляться по землі, це весняна квітка.

- Барвінок.

Гуляв травень по долині

Розгубив барвінки сині

Кожна квітка барвіночку

Там шукала стежиночку...

- Маленькі квіточки, їх ледве видно від землі, дрібні пе­люсточки, рясні-рясні, бувають різноколірні: червоні, білі, голубі, жовті, сині.

- Маргаритки.

Маргаритки, ой малі –

Три вершечки од землі

Ще рости не вміють.

Тільки трошки підросли –

Різноцвіттям зацвіли.

Мов зірки зоріють

Маргаритки чарівні,

То рожеві, як вогні,

То біляві й сині...

Гра продовжується, поки діти не опишуть усіх квітів у букеті.

Відгадай

Мета: вправляти дітей у вживанні роду іменників, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі; вчити їх самостійно складати загадки, замінюючи іменник займенником.

Матеріал: ваза з овочами.

Хід гри. На столі стоїть ваза з овочами. Вихователь пояснює хід гри: "Я буду читати вірші про овочі, ви повинні підійти, знайти потрібний овоч, розповісти все про нього, а потім скласти загадку".

Вихователь читає:

А дідусь у курені жовту диню

Дав мені.

Я принесла диню в дім,

Вже розрізала і їм.

Ой, солодка ж ти яка,

І пахуча, і м'яка!

Діти знаходять диню. Описують її. Складають загадку, замінюючи іменник займенником.

- Вона овальна (або кругла), жовта, спіла, м'яка, і со­лодка, як мед, пахуча, росте на городі, всередині біле насіння.

Вихователь читає:

Ось на грядці біля тину

Трошки тріснула земля.

І росточок горошини

Визирає звідтіля.

Виткнув носик, виткнув вус...

А за що я ухоплюсь?...

- Горох, зелений, круглий, коли поспіє, жовтий тощо.

Вихователь читає вірші про буряк, моркву, цибулю, ка­пусту, огірки та інші овочі. Діти описують їх і складають за­гадки.

Наприкінці заняття вихователь або діти читають вірш М.Пожарова "На городі'', можна пограти в гру "Ходить гар­буз по городу".

Що це?

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні роду іменників, в узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі. Вчити їх замінювати іменники займенниками.

Матеріал: ваза з фруктами та ягодами.

Хід гри. Вихователь читає вірші про фрукти, діти виби­рають потрібні фрукти, описують їх.

Наприклад:

Ой вишеньки-черешеньки,

Червоні, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі?

- Валю, знайди у вазі те, про що я прочитала.

- Як ти дізналася, що це вишні?

- Вишня червона, кругла, соковита, смачна, всередині з кісточкою.

Показує дітям.

Вихователь пропонує дітям скласти загадку про вишню.

- Вона червона, соковита, кругла, росте на дереві, всередині з кісточкою.

Вихователь читає:

На поляні лісовій

Там суничка при сосні

Невеличка

Розцвіла навесні.

Діти знаходять суницю. Описують і складають загадку.

- Вона яскраво-червона, м'ясиста, соковита, солодка, сховалась у зеленому листі на землі.

Вихователь продовжує:

... Між ялин сріблястих

Ті чорниці ми збирали

В козубки легенькі.

Та чомусь роти в нас стали

Трішечки чорненькі.

- Чорниці сині-сині, мов намисто, ростуть у лісі на галя­вині, солодкі й смачні, руки і язик від чорниць стають чор­ними, їх зразу можна впізнати.

Діти складають загадку: "Що за ягоди такі, вони си­ненькі, маленькі, а як з'їси, язик чорненький?"

Вихователь:

А воно, мов золоте,

Спілим соком вщерть налите,

І рум'яне, й духовите,

Медом сповнено ясним,

Видно зернятка у нім...

Гра продовжується. Вихователь добирає вірші про грушку, абрикос, аґрус, персик та інші фрукти. Аналогічну гру можна провести з овочами, квітами.

Ким ти будеш?

Мета: закріпити вживання дієслів у майбутньому часі (буду літати, лікувати, водити...).

Хід гри. На початку заняття вихователь читає уривок з твору В.Маяковського "Ким бути".

Після цього пропонує дітям помріяти, ким вони хочуть бути, ким працювати.

- Я буду льотчиком, літатиму на літаках.

- Я буду лікарем, лікуватиму дітей.

- Я буду вчити дітей, учителькою працюватиму.

Вихователь стежить за правильною побудовою речень.

 

Відгадай

Мета: вчити дітей самостійно замінювати слова-назви іменники займенниками; вміти розповісти про характерні ознаки тварин, не називаючи їх.

Матеріал: предметні картинки (кішка, кошеня, собака, корова, кінь, порося, свиня, бик тощо).

Хід гри. Вихователь пропонує дітям придумати загадки про тварин. На столі лежать картинки, на яких зображено тварин. Дитина бере картинку, не називаючи тварини, починає описувати її зовнішні ознаки. Слово-назву заміню­ють займенником "він", "вона", "воно", "вони". Наприклад, "Він – не великий, буває рудий, білий, сірий, чорний, має чотири лапи, хвіст, два вуха, живе на подвір'ї. Хто він такий?"

"Воно - маленьке, пухнасте, чорне з білими плямами, має лапки, а на лапках цап-царапки. Хто воно таке?"

Спочатку вихователь сама наводить зразок загадки-опису, потім загадують діти.

 

Чого не вистачає?

Мета: вправляти дітей в утворенні множини іменників і їх відмінюванні.

 

І варіант:

Матеріал: фрукти (яблука, груші, сливи, абрикоси, виноград).

Хід гри. Діти сидять на місцях. Вихователь вносить вазу з фруктами. Загадує загадки або читає вірші про ці фрукти. Діти відгадують їх, називають, знаходять у вазі, викла­дають на стіл.

 

 

СЛИВА

 

Модниця - слива

як дозрівала

плаття за платтям

так і міняла.

Мала зелене, темне,

мов, крона –

ні, не сподобалось:

вбралась в червоне.

Знову обнову

стало їй треба.

Плаття вдягнула

кольору неба.

Може змінити

і синє хотіла.

Прийшла наша

Катя і сливу з'їла.

(К.Сєров)

ВИНОГРАД

Галинка рано встала

І вибігла у сад.

Брату помагала

Саджати виноград.

Вночі їй сон наснився,

Що наче виноград

Прийшов, вклонивсь Галинці

І знову пішов у сад.

(Г.Бойко)

 

Вихователь пропонує уважно подивитись і запам'ятати, які фрукти лежать на столі і скільки їх. Діти заплющують очі. Вихователь ховає частину фруктів або всі. Діти часто утворюють неправильні граматичні форми "яблука", "груш", "слив". Вихователь виправляє дітей, дає зразок, як треба сказати.

Діти повторюють хором та індивідуально.

 

II варіант:

Матеріал: овочі (три огірки, три помідори, три морк­ви, дві капустини, три цибулини, три картоплини, два буряки).

Хід гри. Вихователь приносить овочі на таці. Загадує загадки: "Без вікон, без дверей, повна хата людей" (огірок). "Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі" (морква). "Хто мене баче, той і плаче" (цибуля). "Сидить дід у сто шуб одягне­ний. Хто його роздягає, той сліз не проливає" (капуста).

Діти відгадують загадки. Вихователь запитує: "Що ле­жить на столі? Скільки їх?" Вони відповідають. Діти нази­вають, чого не вистачає (однієї моркви, одного огірка, ци­булі, немає буряків тощо) і вправляються в утворенні множини іменників та їх відмінюванні.

Примітка. Можна залучити і дітей до читання віршів і загадування загадок про овочі і фрукти.

Відгадай, чого не вистачає

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників у ро­довому відмінку множини.

І варіант:

Матеріал: пальто без ґудзиків; лялька без панчіх, рукавиць, шапки; сервірований стіл без ложок; черевики без шнурків тощо.

Хід гри. Вихователь показує предмети і промовляє: "Хто уважно спостерігає, той одразу відгадує, чого тут не виста­чає?" Пояснює дітям, що в кожній речі чогось не вистачає, треба уважно подивитись і відгадати, чого саме не виста­чає.

Діти відгадують:

- Пальто зимове без ґудзиків, лялька в шубі, а без чобіток; на черевиках немає шнурків тощо.

 

II варіант:

Матеріал: предмети для малювання, шиття, прання, купання (предмети можна замінити картинками).

Хід гри. Діти по черзі розглядають предмети, вихователь запитує: для чого приготували ці речі? А чи все необхідне тут є? Діти називають: фарби, папір, розетки для води є, а пензликів немає; голка, наперсток є, а ниток немає; машина пральна, мило є, а білизни немає тощо.

 

Дикі тварини

Мета: вчити дітей описувати зовнішній вигляд тварин. Вправляти їх у відмінюванні іменників у знахідному і родовому відмінках множини.

Матеріал: іграшки (або картинки) - лисиці, зайці, сло­ни, крокодили, вовки, ведмеді тощо.

Хід гри. Вихователь вносить іграшки. Повідомляє, що той, кого покличуть, повинен підійти, взяти іграшку в коробці, оглянути її і, не показуючи дітям, описати, щоб вони відгадали. Наприклад, "У мене звір. Він великий, клишоногий. У нього короткий хвіст. Живе в лісі, любить малину, взимку спить і ссе лапу. Відгадайте, хто це?" Діти описують іграшки і виставляють їх на стіл.

У другій частині заняття вихователь ховає іграшки, ді­ти кажуть, кого не стало (не стало лисиць, ведмедів, зайців, вовків, крокодилів тощо). У третій частині заняття вихова­тель розповідає про зоологічний сад, а діти відгадують, про кого з тварин вона розповідає.

- Одного разу, розповідає вихователь, - я прийшла до зоопарку. Бачу біля однієї клітки багато народу. Всередині клітки дві великі, високі тварини. Ноги в них товсті, як колоди. Довгим хоботом тварини беруть буряк і кладуть його в рот. Біля них стоїть сторож, він приніс їм їжу. Як ви думаєте, кого годував сторож? (Слонів). Слони з'їли буряк і знову витягують хобот, чому? (Напевне, ще хочуть буряка).

- Подивилась я на слонів і пішла далі. Ще здалеку по­мітила, що в одній із кліток стоїть дерево і якісь звірі ска­чуть з гілки на гілку. Вони були маленькі з пухнастими хвостами. Хлопчик кинув їм горіхів, вони зіскочили і схо­пили горіхи. Кого я побачила? (Білок). Чому вони кинулися до горіхів?

- Тепер відгадайте, кого я ще побачила в зоопарку. Там були рудуваті тварини, мордочки в них гострі, а хвости довгі і пухнасті. У кого були такі хвости? (У лисиць). Ли­сички дивилися на свої порожні миски і на двері, звідки їм повинні принести їжу. Кого вони чекають? Чому вони чекають сторожа? Недалеко від лисиць я побачила тварин, схожих на собак, тільки шерсть на них сіра, а очі злі аж горять, хвіст опущений. Біля кого я стояла?

- Раптом я почула, як хтось ричить. Глянула, а це три великі звірі. Один клишоногий стоїть і лапу ссе, другий сидить, а третій ходить у клітці, перевалюється з боку на бік і просить цукерок у дітей. Кого я бачила? Чому один з них просив цукерок?

 

Добери відтінок

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників і числівників з іменниками в роді, числі й відмінку.

Матеріал: польові й садові квіти (волошка, гвоздика, айстра, кульбаба тощо).

Хід гри. Вихователь добирає листки і квіти різного кольору і відтінку: яскраво-синю волошку, блакитний дзві­ночок, блідо-лілову польову айстру, темно-зелений буряко­вий лист і сіро-зеленуватий лист капусти (залежно від місцевих умов).

Діти сидять у колі з букетами різних квітів і листя. Ви­хователь піднімає будь-яку квітку яскравого кольору, наприклад, яскраво-червону гвоздику і пропонує усім дітям дати їй квіти червоного відтінку і т. ін. При цьому запитує у дітей: "Яку квітку я тримаю? Яку квітку ти даєш? Якого кольору? Скільки квітів червоного відтінку, синього?" З квітів вихователь робить букети, якими нагороджує тих, хто жодного разу не помилився.

 

Скажи, що ти робиш?

Мета: вчити дітей додержувати чергування приголос­них у закінченнях дієслів І особи однини теперішнього часу (сидіти - сиджу, летіти - лечу, носити - ношу, садити - са­джу...).

Матеріал: Картинки із зображенням дії (хлопчик си­дить, дівчинка носить воду...).

Хід гри. Вихователь роздає дітям картинки, кожна ди­тина розповідає, що намальовано на її картинці. Потім вихо­ватель звертається із запитанням: "Скажи, що ти робиш?" Дитина повинна назвати дію від свого імені, тобто в І особі однини. Наприклад:

- Вітю, що ти робиш?

- Я сиджу на стільці (на картинці намальований хлоп­чик, який сидить на стільці).

- Я лечу на літаку.

- Я саджу квіти.

- Я ношу воду.

- Я кошу траву.

Якщо хтось помилився, діти разом з вихователем вип­равляють його, після чого дитина повторює правильну фор­му дієслова.

 

Постав потрібну картинку

Мета: вправляти дітей в узгодженні числівників, один, одна, одно (є) з іменниками в роді та числі.

Матеріал: картинки, на яких зображено предмети чоловічого роду (стілець, олівець, сарафан, огірок, апельсин, лимон, телефон, прапорець, слон); жіночого роду (каструля, лялька, шапка, книжка, ручка, машина, груша, слива, чашка): середнього роду (колесо, відро, дерево, сонце, яб­луко, мило, шило, плаття, решето).

Хід гри. Дитина, яку вихователь викликала, повинна розкласти предмети відповідно до їх родової належності: на одну поличку поставити картинки із зображенням предме­тів, про які можна сказати один, на другу поличку - картинки із зображенням предметів, про які можна сказа­ти одна і на третю - одне... Наприклад, на першу поличку - лимон, на другу - ляльку і на третю - відро.

У гру, роздавши другий комплект картинок, можна включити елементи змагання "Хто швидше розставить пра­вильно картинки?", викликавши для виконання завдання двоє дітей. Діти називають предмети, узгоджують числівни­ки з іменниками, виправляють помилки, допущені товари­шами.

 

Хто в кого?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників, що означають назви дитинчат тварин, та у вживанні іменників жіночого роду однини в родовому відмінку; вчити їх правильно відповідати на запитання, закріплювати родову належність предмета.

Матеріал: набір предметних картинок.

Хід гри. Діти розглядають предметні картинки по черзі: ведмедиця і ведмежата, зайчиха і зайчата тощо, описують їх. Після цього починається гра. На столі у вихователя лежать малюнки - зображення звірят, а в дітей - дорослих звірів (зайчиха, ведмедиця, тигриця тощо).

Хтось із дітей виходить до столу, бере малюнок, показує всім іншим і запитує, наприклад: "Зайченята, в кого?" Ди­тина з малюнком зайчихи встає, показує його дітям і від­повідає:

-У зайчихи.

Інші діти повторюють.

- У кого лисенята?

- У лисиці.

- У кого ведмежата?

- У ведмедиці.

- У кого каченята?

- У качки.

У процесі гри вихователь може використати такі загадки:

Влітку наїдається, взимку висипається (Ведмідь).

По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає (Вовк).

Ходить по городу великого роду, ноги як лопати, а сліду не знати (Гуска).

Влітку сірий, взимку білий (Заєць).

Кругом бочки бігають клубочки (Квочка з курчатами).

Стоїть гора посеред двора, спереду вила, ззаду мітла (Корова).

 

Осінь багату будемо питати

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників у називному та знахідному відмінках однини та множини. Сприяти розвитку діалогічного мовлення.

Хід гри. Ми придумали гру "Осінь багату будемо пита­ти". Гратимемо в неї так: вибираємо осінь, надіваємо на неї горобинове намисто, вінок із червоного листя, даємо їй у руки сніп. Вона стає у середину кола, а ми починаємо по­вільно ходити і співати:

Щедра осінь і багата

З подарунками прийшла,

То ж дозволь нам запитати:

Що ти, осінь, принесла?

Осінь відповідає:

- Принесла пшениці...

- Будуть паляниці! Кажемо ми хором.

- Принесла нам гречки, діти! - говорить Осінь.

- Кашу будемо варити! - радіємо ми.

- І городини для вас! - говорить Осінь.

- Буде борщ і суп у нас! - відповідаємо ми.

- Стиглі груші запашні! - каже Осінь.

- Заготуємо сушні! - говоримо ми.

- А ще яблука - як жар! - сміється Осінь.

- На варення, на узвар! - радіємо ми.

- Меду повні стільники! - говорить Осінь.

- Будуть і медяники? - дивуємося ми.

Після цього ми знову повільно кружляємо і співаємо:

Різних овочів з городу,

Хліба з поля принесла,

Чи хорошу ти погоду,

В подарунок принесла?

- А як дощ із неба? - хитро усміхається Осінь.

- Ой, дощу не треба! - кричимо ми і кидаємося врозтіч.

Але Дощик тут як тут - він ганяється за нами і кричить:

Хто на дощ потрапив, діти,

Зразу буде той водити.

Ми бігаємо доти, поки Дощик не спіймає кого-небудь. Той, кого він спіймає, стає Дощиком, а Осінь ми вибираємо нову [10].

Примітка. Вихователь кілька разів читає текст, діти вивчають слова і починають грати. Гра проводиться восени.

Мовленнєві ігрові вправи

Добір епітетів до предметів[10]

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з імен­никами в роді та числі.

- Які бувають дерева?

- Великі, маленькі, зелені, сухі, жовті, високі, хвойні, старі, молоді...

- Які бувають будинки?

- Великі, маленькі, одноповерхові, багатоповерхові, висотні, цегляні, панельні, сірі, білі, червоні...

- Які бувають собаки?

- Великі, маленькі, кошлаті, стрижені, злі, розумні, ку­черяві, добрі, старі, молоді, мисливські, дворові...

- Мило... яке? (запашне, червоне, біле, рожеве, зелене, жовте, милке, гладеньке, слизьке).

- Вода... яка? (холодна, тепла, мокра, прозора, каламутна, брудна, гаряча, газована...).

- Чай... який? (гарячий, приємний, запашний, холодний, міцний, солодкий, зелений...).