Хто правильно складе розповідь?

Мета: Вправляти дітей у складанні поширених та складних речень, у відмінюванні іменників у місцевому відмінку.

Матеріал: предметні картинки, на яких зображені море, вулиця, небо, рейки, шосе та різні види транспорту.

Хід гри. Вихователь виставляє на дошці великі картин­ки, на яких зображено море, вулиця, небо, рейки, шосе. На столі менші картинки із зображенням певного виду транспор­ту (пароплав, човен, баржа, літак, гелікоптер, потяг, трам­вай, машина, тролейбус тощо).

Потім вихователь викликає до себе дитину, називає якусь із більших картинок. Наприклад, "Вулиця". Дитина доби­рає до цієї картинки всі ті види транспорту, що пересу­ваються по вулиці (машину, автобус, тролейбус) і складає за картинками розповідь. "Наша вулиця широка і довга. По вулиці їздять різні види автомашин: вантажні, легкові, автобуси. По нашій вулиці тепер їздять тролейбуси. Ми з мамою вранці завжди їдемо тролейбусом. Мама показує мені, як треба переходити вулицю у потрібному місці".

У другій половині гри вихователь говорить: море, повітря, вулиця, шосе, а діти повинні швидко (усно) назвати відповідні види транспорту.

 

Що із чого зроблено? (1)

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі; закріпити назви якості та мате­ріалу предметів.

Матеріал: набір іграшок, зроблених з різного матеріа­лу (металевих, пластмасових, дерев'яних, скляних, гумо­вих тощо).

Хід гри. Вихователь влаштовує на столі виставку ігра­шок на спеціально дібраній підставці або драбинці: дерев'я­на кулька, дерев'яна мисочка, дерев'яна чашка, скляна кулька, скляна чашка; алюмінієва чашка, металевий дзві­ночок, пластмасовий дзвіночок, ключ, гумовий м'яч та інші предмети чи іграшки.

Потім вихователь пропонує дітям "відвідати" виставку і назвати всі предмети, які є на ній, розповісти про їх призначення; після цього - взяти дві кульки (дерев'яну і скляну) і порівняти їх.

Діти відповідають: дерев'яна кулька легша, а скляна кулька важча... По закінченні заняття вихователь пропонує розібрати виставку і скласти всі предмети в шухляду. Скла­даючи іграшки, діти ще раз називають їх якості, вправляються в узгодженні прикметників з іменниками.

1) Із збірника "Игры с правилами в детском саду". - М., 1962.

Хто більше придумає речень?

Мета: вправляти дітей у складанні поширених і склад­них речень.

Хід гри. Вихователь вимовляє одне слово або просте ре­чення. Діти повинні придумати якомога більше поширених речень. Наприклад: "Зимовий день".

Діти: "В один зимовий день ми довго каталися на сан­чатах", "У зимовий день сонце не гріє", "У зимовий день треба тепло одягатись", "У зимовий день ми ліпили снігову бабу" тощо. Або придумати речення зі словом "ведмідь". "Ведмідь пішов шукати малину", "Ми в зоопарку бачили ведмедя", "У ведмедиці є маленькі ведмежата"...

Вихователь може провести таку саму гру з метою вправляння дітей у складанні складнопідрядних речень.

Наприклад:

- Що буває, коли йде дощ?

- Коли йде дощ, на вулиці стоять калюжі.

- Коли йде дощ, люди ховаються під парасольками.

- Коли йде дощ, ми гуляємо на веранді.

- Що буває, коли настає неділя?

- Коли настає неділя, ми з татком їдемо на річку.

- Коли настає неділя, мама й тато не йдуть на роботу.

- Коли настає неділя, ми з дітьми йдемо в ліс по гриби.

Вихователь підбирає кілька варіантів речень, а діти

придумують кінцівку.

Хто більше придумає слів?

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі.

Матеріал: предметні картинки.

Хід гри. На столі розкладені картинки. За викликом вихователя дитина бере картинку і називає цілу низку прикметників до іменника, тобто відповідає на запитання яке? яка? який? Після цього діти додають свої слова. Нап­риклад: - Мило - червоне, милке, запашне, гладеньке, кру­гленьке... - М'яч гумовий, червоний, синій, круглий, кра­сивий... тощо.

Кому що потрібно?

Мета: закріпити відмінювання іменників жіночого, чоловічого та середнього роду в давальному відмінку.

Матеріал: портфель, нитки, голка, сантиметр, мило тощо; чарівна торбинка; предметні картинки.

Хід гри. Вихователь показує торбинку. Дитина підхо­дить до неї, дістає предмет і розповідає, кому і для чого він потрібний. Наприклад, нитки - потрібні мамі, бабусі або швачці для шиття. Нитками шиють дітям платтячка, тру­сики та інший одяг, нитки бувають різного кольору, вони намотані на котушку.

- Портфель потрібний учням, які йдуть до школи. У портфелях носять книжки, зошити, ручки, олівці...

- Господарче мило потрібне мамі, бабусі, пралі, щоб прати білизну, одяг.

 

Відгадай, кого я бачила?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників IV відміни у знахідному відмінку множини.

Матеріал: предметні картинки розміром 15x10 см.

Хід гри. Картинки виставляють на дошці. Вихователь пояснює хід гри. - Я буду описувати, кого я бачила в зоо­парку, лісі, на фермі, а ви повинні відгадати і знайти кар­тинку.

- Я бачила дитинчат вівці. Вони були маленькі, вовна біла, кучерява. Кого я бачила?

- Ягнят.

- Знайдіть картинку. Кого тут намальовано?

- Ягня.

- На дворі я бачила білих коней, біля них бігали малень­кі білі дитинчата.

- Кого я бачила?

-Лошат.

Діти знаходять картинку, на якій зображено двох лошат.

- На молочній фермі біля кожної корови я бачила ма­леньких її діток, вони були руді з чорними плямами.

- Кого я бачила на молочній фермі?

- Телят.

- Як називається дитинча корови?

- Теля.

Знаходять картинку із зображенням телят.

Гра продовжується. У другій половині гри можна запро­понувати дітям самим придумувати, кого вони бачили.

Кого, де бачив?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників у зна­хідному відмінку множини.

Хід гри. На початку гри вихователь проводить вступну бесіду.

- Кого ви бачили в зоопарку?

- Хто живе в лісі?

- Кого ви бачили під час екскурсії на птахофермі (в полі)?

Починають грати. Обирають ведучого. Ведучий ставить

дітям запитання.

- Ми були в зоопарку. Там ми бачили... кого? (Показує на якусь дитину, вона повинна швидко відповісти).

- Мавп, верблюдів, вовків, тигрів, левів, зайців тощо.

- Ми були в лісі. Там ми бачили... кого?

- Білок, їжаків, лисиць, птахів.

- Ми були на птахофермі. Там ми бачили... кого?

- Гусей, курей, качок, індиків.

- Курчаток, каченят, індичат.

- Ми були в полі. Там ми бачили... кого?

- Мишей, ящірок, ховрахів...

Гра продовжується, обирають нового ведучого.

Відгадай, де я був?

Мета: закріпити відмінювання дітьми іменників у знахідному відмінку множини та в місцевому відмінку од­нини.

Хід гри. Діти сидять півколом. Вихователь пояснює гру. Діти по черзі розповідають, що вони бачили (або робили), інші повинні відгадати, де це було.

Наприклад:

- Ми прийшли з татком у великий парк. У парку я бачив багато лисиць, тигрів, вовків, мавп. Там були і маленькі слоненята, страусенята. Де я був?

- У зоопарку.

- Прийшов я у великий будинок, все там біле, люди у білих халатах. Я там бачив ваги, мене зважували, міряли, давали ліки. Де я був?

- У лікарні.

- Я бачив багато волошок, кульбаб, ромашок; рвав і нюхав, плів вінок, сидів на траві. Де я був?

- У полі.

- Я бачив пароплави, човни, багато людей, а навколо вода. Де я був?

- На морі тощо.

Гра продовжується. Вихователь допомагає дітям до­датковими запитаннями.

Опиши предмет

Мета: вправляти дітей у вживанні порівняльних сту­пенів прикметників, а також прикметників, що означають відтінки (більший, маленький; довший, коротший; темно-синій, темно-жовтий, темно-зелений).

Матеріал: дві ляльки, два олівці, дві кульки, два ку­бики, дві собачки, дві кішки...

Хід гри. Вихователь вибирає для гри кілька пар предме­тів різного кольору та розміру: два зайці - один світло-сірий, другий - темно-сірий, один менший, другий більший тощо.

Дитина виходить до столу, серед усіх іграшок вибирає два зайці, описує їх і порівнює.

- Це зайці. Один менший, другий більший. Один світло-сірий, другий темно-сірий. У більшого зайця вуха довші, ніж у меншого...

- Це олівці. Вони кольорові, дерев'яні. Один олівець -світло-зелений, другий - темно-зелений. Світло-зелений довший за темно-зелений, темно-зелений коротший.

Вихователь бере ляльку, описує її. Потім пропонує ди­тині знайти ще одну ляльку, запитує, чи однакові ці ляльки.

-Ні. Ця лялька більша. У неї більша голова, довші руки і ноги. Чорні очі, темне волосся, темно-синє плаття, темно-коричневі черевики.

Так, діти порівнюють й інші предмети. У разі потреби вихователь допомагає їм додатковими запитаннями.

Пошта

Мета: вправляти дітей у називанні іменників середньо­го роду в поєднанні з прикметниками.

Матеріал: картинки, на яких зображено: піаніно, мило, дерево, яблуко, гніздо, сонце тощо.

Хід гри. Обирають листоношу, в сумці якого є листи-картинки. Листоноша вручає лист-картинку дитині. Вона описує зображений на картинці предмет, діти впізнають його. На початку заняття вихователь дає зразок, як треба розповідати.

Наприклад: тепле з хутровим коміром. Одягають взим­ку, щоб було тепло.

У крамниці

Мета: закріпити відмінювання іменників однини та множини за відмінками; узгодження числівників з іменниками.

Матеріал: каса, терези, продукти (цукор, цукерки, сіль, хліб, печиво тощо).

Хід гри. На початку гри вихователь проводить вступну бесіду.

- Де люди купують продукти?

- У продуктових крамницях.

- Які продукти продають у продуктових крамницях?

Діти називають. Вихователь пояснює хід гри. Обирають касира, продавців. Покупець вибирає, які продукти він хоче купити, бере в касі чек, підходить до продавця і просить:

- Дайте, будь ласка, мені 200 грамів цукерок, 100 грамів квасольки, один кілограм цукру...

Обладнати крамницю треба такими продуктами-іграшками, в назві яких діти припускаються помилок.

Квіткова крамниця

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді й числі (блакитний пролісок, зелене листя тощо); у вживанні складносурядних речень. Закріпити від­мінювання іменників жіночого роду на -а, -я в давальному відмінку.

Матеріал: квіти (польові, садові, лісові).

Хід гри. Вихователь влаштовує квіткову крамницю, у якій у вазочках розставлені польові, лісові і садові квіти. На столі сидить велика лялька.

Вихователь каже:

- У ляльки Олі сьогодні день народження, вона запрошує усіх дітей до себе на гостини. На день народження треба йти із квітами. Квіти можна придбати у квітковій крамниці.

Обирають продавця. Вихователь пояснює, що квітку можна купити лише тоді, коли розповісти все про неї: якого і юна кольору, яке в неї листя, де росте. Наприклад: "Мені потрібна польова квітка: ніжна висока, листя дрібне, пе­люстки блакитні з чорною серединкою". Продавець відпові­дає: "Вам потрібна волошка" і подає квітку.

Другий варіант: ляльці дарувати квіти можна лише після того, як прочитаєш вірш про неї. Лялька у відповідь дарує іграшку.

Наприклад: вірш "Ромашка" М.Познанської.

На стрункій високій ніжці,

Біля річки на лужку,

У косинці - білосніжці,

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: - Ні!

Ще кілька віршів, які можна використати у грі.

Ми дзвіночки,

Лісові дзвіночки

Славим день.

Ми співаєм.

Дзвоном зустрічаєм

День-день!

(П.Тичина)

 

На леваду я пішла б

Ціла купа там кульбаб:

Ніби сонечка малі

Посідали на землі...

(Н.Забіла)

Примітка. Вихователь добирає такі квіти, які діти доб­ре знають і вчили про них вірші.

 

Крамниця іграшок

Мета: вправляти дітей в описуванні предметів, виховувати навички ввічливості під час розмови; вправляти у правильному узгодженні слів у роді й відмінку.

Матеріал: предметні картинки із зображенням іграшок.

Хід гри. Обирається касир, продавець, а всі інші діти -покупці. Картинки виставляються на поличці. Діти, що прийшли до крамниці, повинні сказати: "Добрий день, я хочу купити ляльку в жовтому платті з білим коміром, на ногах червоні черевики і білі шкарпетки, очі в неї чорні, волосся біле. Скільки вона коштує?" (Продавець називає ціну).

- Будь ласка, дайте мені цю ляльку.

- Візьміть, будь ласка, вам сподобалася ця лялька?

- Дякую, дуже сподобалася.

- До побачення.

Примітка. Вихователь добирає картинки, зважаючи

на ті помилки, які найчастіше трапляються у мовленні дітей цієї групи.

Крамниця одягу

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні грама­тичних форм іменників і прикметників однини й множини в називному та родовому відмінках, в узгодженні роду.

Матеріал: предметні картинки, на яких зображено зи­мовий, осінній, літній одяг (картинки можна замінити ляль­ковим одягом для дівчинки і хлопчика).

Хід гри. Організовують гру в крамницю (касир, прода­вець, покупці). Вона проводиться так само, як і гра "Крам­ниця іграшок". Покупець описує потрібну картинку чи пред­мет, продавець видає. Наприклад: "Я хочу купити собі осіннє чорне пальто з біленькою смужечкою і білими ґудзи­ками та коричневі черевики зі шнурками. Скільки це кош­тує?"

Що ми робимо?

Мета: вправляти дітей у вживанні дієслів І та II особи однини та III особи множини. Вдосконалювати загальні мовленнєві навички.

Хід гри. Діти стають у коло і промовляють: "Раз, два, три, чотири, п'ять ми будемо зараз впізнавати". Одна дитина виходить на середину кола і показує якусь дію. Діти від­гадують.

- Що я роблю?

- Поливаєш квіти.

- Що ти робиш? - запитує вихователь.

- Поливаю квіти.

Потім показують діти, дитина відгадує.

- Вони рвуть квіти.

Виходить інша дитина на середину кола.

- Що я роблю?

- Ти переш білизну.

- Що ти робиш? - запитує вихователь.

- Я перу білизну.

- Що роблять діти?

- Вони сплять.

Гра продовжується. У разі потреби вихователь допома­гає дітям вибирати дію, що супроводжує словами, в яких вони помиляються.

Примітка. Гра проводиться під час прогулянки, у дру­гій половині дня.

 

Чого не вистачає?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників у родо­вому відмінку множини та вживанні прийменника "серед".

Матеріал: різні предмети одягу, посуд; овочі, фрукти, іграшки тощо.

Хід гри. На столі розкладені різні предмети: одяг - дві шапки, панчохи, черевики; посуд - дві тарілки, дві чашки, дві ложки; овочі - дві моркви, дві цибулі, два. огірки. Діти розглядають предмети, запам'ятовують їх, хтось з них ви­ходить за двері, вихователь ховає з кожної групи який-небудь вид предметів. Діти повинні сказати: "Серед одягу не стало черевиків, серед посуду не стало тарілок, серед овочів - цибулі". Під час гри вихователь може додавати нові види предметів (постіль, меблі).

 

Якого малюнка не стало?

Мета: вправляти дітей у вживанні невідмінюваних іменників: радіо, піаніно, кашне, кіно.

Матеріал: предметні картинки. Хід гри. Вихователь розглядає з дітьми предметні картинки, уточнює їх зміст. Потім розкладає картинки на столі або виставляє на дошці, пропонує тій чи тій дитині вийти за двері, одну або дві картинки ховає. Увійшовши до кімнати, дитина повинна сказати, якої картинки не стало.

- Не стало картинок радіо і піаніно.

Можна запропонувати дітям придумати речення з цими словами.

 

Для чого?

Мета: вправляти дітей у побудові складнопідрядних речень.

Матеріал: предметні картинки.

І варіант:

Хід гри. Вихователь роздає дітям предметні картинки, на яких зображено різні предмети. Кожна дитина повинна встати, назвати предмет і сказати, для чого він потрібний, Наприклад: "Пральна машина потрібна для того, щоб прати білизну", "Каструля потрібна для того, щоб у ній варити їжу: борщ, суп, узвар", "Пилосос потрібний для того, щоб ним чистити килими".

У ході гри вихователь може використати загадки про різні предмети побуту, наприклад: Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче (віник). Ніг нема, а ходжу, рота нема, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу по­чинати (годинник). Дивлюсь, такий, як і я, там хлопчик: брови, очі, ніс, вуха. Ну, то хто з вас відгадає, що воно за штука? (дзеркало). Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю (окуляри). Лежить свинка, а в неї поколена спинка (наперсток). Складеш - клин, розкладеш - гриб (парасолька). Без язика живе, не їсть і не п'є, а говорить і співає (радіо). Сам із вільхи та із дуба, в роті білі, чорні зуби, до зубів доторкнись - готово, ти почуєш спів чудовий (піаніно). Через поле і лісок подається голосок, він біжить по проводах, скажеш тут, а чути там (телефон). У череві баня, в носі решето, на голові ґудзик, одна рука, й та на спині (чайник).

Примітка. Гру можна проводити без картинок. Вихо­ватель загадує загадку, діти відгадують і говорять, для чого потрібний цей предмет, наприклад: "Куций Степан по хаті скакав". Діти відгадують: "Віник" і говорять речення: "Віник потрібний для того, щоб ним у хаті підмітати".

 

II варіант:

Хід гри. Вихователь ставить запитання, а діти відпові­дають. У запитаннях і відповідях повинні бути дієслова.

Наприклад:

- Для чого поливають квіти?

- Квіти поливають для того, щоб вони краще росли.

- Квіти поливають для того, щоб вони швидше розцвіли і людям приємно було дивитися на них.

- Для чого поливають вулиці?

- Вулиці поливають для того, щоб не було пилу. Задавати запитання можуть і самі діти.

 

Що робить лікар, праля?..

Мета: вправляти дітей у вживанні дієслів III особи однини.

Матеріал: предметні картинки із зображенням різних за професією людей.

Хід гри. На початку гри вихователь проводить бесіду про різні професії дорослих, запитує, ким і де працюють батьки дітей. Потім пропонує кожній дитині взяти картинку і сказати: хто що робить: лікар лікує, праля пере білизну, покрівельник покриває дім, штукатур штукатурить стіни, муляр мурує, маляр фарбує, кравець шиє... У грі можна використати уривки з вірша С.Баруздіна "Хто побудував цей дім".

Щоб сухим був дім, держалося тепло,

Щоб зимою сніг в дім не намело,

Щоб у дощ не мокли люди в домі тім,

Покрівельник покрива залізом дім.

Із училища веселий

Парубчак прийшов до нас

Штукатурить став він стелі

Швидко, жваво - цінить час!

Фарбувати вже пора.

Запросили маляра.

Без відра, без пензля він

Взявсь до фарбування стін...

Наприкінці заняття діти можуть прочитати вірш Ю.Тувіма "Усі для всіх".

Муляр житла мурує,

А кравець мусить шити...

Але що б то пошив він,

Як не мав би, де жити?

Пекар чоботи носить –

Швець пошив їх дбайливо...

А шевцеві без хліба

Ну ніяк неможливо!

Але й муляр не міг би

Навіть вийти із дому

Як не мав фартуха б він

Та й штанів ще при тому.

Для загального блага,

Не жаліючи сили,

Треба всім працювати,

Мій читачику милий!

Відгадай

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді й відмінку; у вживанні іменників, що означають назви тварин та їхніх дитинчат.

Матеріал: предметні картинки.

Хід гри. Вихователь розкладає на столі спеціально діб­рані картинки. Потім пояснює гру. Хтось із дітей повинен підійти до столу, взяти картинку, розглянути її і загадати загадку (віршовану), а якщо дитина забула загадку, то складає самостійно описову.

На дереві все грається,

Угору піднімається,

Кривляється, чіпляється,

На хвостику гойдається.

І зветься це малятко веселе...

Діти повинні додати: "Мавпенятко".

- Довгий хвіст, чотири лапи, носик гострий, жовте хутро (Лисиця).

- Хто зимою холодною у лісі бродить злий, голодний? (Вовк).

- Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував,

Там капусти пожував.

Довгі лапки, скік та скік,

Ми погнались, а він втік (Заєць)

 

Живу я там, де вічний лід,

Люблю я рибу на обід.

В кожусі білому завжди

Виходжу часто я з води,

Умію плавати й пірнати...

А як мене, малята звати? (Білий ведмідь).

Примітка: Напередодні цієї гри вихователь з дітьми у другій половині дня розучує потрібні загадки.