З формування граматичної правильності мовлення

Квочка з каченятами (1)

Мета: Вправляти дітей у відмінюванні іменників качка, каченя, кладка; узгоджувати числівник з іменником. Матеріал: качка з каченятами.

Хід гри. На столі у вихователя макет ставка з кладкою.

- Який гарний ставок! Сюди дуже часто приходять ку­патися гуси і качки. Послухайте, діти, і відгадайте, хто йде купатися: "кря-кря-кря!" (З'являється качка).

- Качка прийшла купатися.

- Викупалася качка і пішла на кладку на сонечку погрітися.

- Кого ви бачите на кладці?

- Качку.

- Ось ще хтось біжить до кладки. Хто це?

- Маленьке каченятко.

- Кого тепер ви бачите на кладці?

- На кладці сидить качка з каченям, одна качка і одне каченя.

-До кладки підійшла ще одна велика качка, викупа­лась і сіла на кладці. Кого тепер ви бачите на кладці?

- Двох качок і одне каченя.

- Кого більше, качок чи каченят?

- Каченят менше, а качок більше: дві качки, одне каченя.

- А що треба зробити, щоб качок і каченят було порівну?

- Треба, щоб одне каченя припливло.

- Давайте покличемо його (кря-кря-кря). Діти кличуть. Припливло.

- Скільки стало каченят?

- Двоє каченят і дві качки, порівну.

- Одне каченя пішло купатись у воду. Кого більше стало?

(Качок більше, каченят менше).

Аж ось поблизу пробігла лисиця, качки злякалися, хлюпнулись у воду.

1) Див. А.М.Богуш. Розвиток мови у дітей дошкільного віку. -К.: "Рад. Шк.1972.

Плутанина

Мета: вправляти дітей у правильному узгодженні іменників з прикметниками в роді, числі і відмінку.

Матеріал: особисті речі дітей (шапочка, носовички, кашне, сумочки, ґудзик, рукавиці тощо).

Хід гри. Розставляють 4 стільчики. До стільчиків під­ходять четверо дітей зі своїми речами. Кожна дитина кладе свою річ на свій стільчик і виходить з кімнати. У цей час ви­хователь швидко перекладає речі з одного місця на інше. Входять діти. Вихователь пропонує їм взяти свої речі і надіти за призначенням (шапочку на голову, рукавиці на руки, носовичок покласти в кишеню тощо). Діти помічають чужі речі: "У мене було червоне кашне, а тепер біле. Шапка була синя, а тепер зелена". "Одна рукавиця не моя, в мене жовті, а це сіра". Вихователь бере речі і запитує, чиї вони.

 

Що змінилось?

Мета: вправляти дітей у вживанні граматичних форм іменників у множині, їх відмінкових закінчень; у вживанні прийменників.

Матеріал: іграшки (півні, собаки, ведмеді, зайці, ляль­ки, піраміди, кульки) по дві кожного виду.

Хід гри. На столі вихователь розставляє всі іграшки. Діти по черзі називають іграшки, запам'ятовують, як вони лежать, скільки їх. Вихователь пропонує заплющити очі, міняє іграшки місцями. Діти називають ті зміни, що сталися.

Примітка. Ховаючи і перемішуючи іграшки, вихова­тель повинна забезпечити вправляння дітей: а) у називанні прийменників: в, на, за, під, біля; б) у називанні іменників у називному і родовому відмінках множини (піраміди — пірамідок); в) у називанні іменників у називному і родовому відмінках однини (півень-півня).

Опиши ляльку

Мета: вчити дітей узгоджувати прикметники з імен­никами в роді, числі й відмінку.

Матеріал: три ляльки, одягнуті в різноколірний одяг, матрьошка.

Хід гри. Вихователь повідомляє, що до дітей на гостини завітали ляльки. Діти знайомляться з ними. Дають ім'я лялькам: Оксана, Наталка, Катя. Дитина підходить, вибирає якусь ляльку і описує її. "В Оксани червоне плаття у білу смужеч­ку, білий фартух, білі шкарпетки, червоні черевики, бант жовтий, чорне волосся, очі чорні".

Після того, як діти описали ляльок, вихователь гово­рить, що ще хтось хоче прийти на гостини до дітей. Показує матрьошку. Читає вірш І.Неходи "Матрьошка".

Це - матрьошка. Зимно їй!

Десять кофточок на ній,

П'ять спідниць і п'ять хусток,

Ще й тепленький кожушок...

Одяглася неспроста,

Через те вона й товста.

Діти описують матрьошку. Наприкінці заняття можна запропонувати їм прочитати гостям знайомі вірші.

Склади матрьошку

Мета: вправляти дітей у вживанні ступенів порівняння прикметників (велика, менша, найменша, більша, найбільша).

Матеріал: матрьошка розбірна (три ляльки).

Хід гри. Вихователь показує велику яскраву матрьош­ку, читає вірш І.Неходи "Матрьошка". (Якщо діти вже зна­ють вірш, можна запропонувати їм прочитати його). Від­криває матрьошку, дістає ще одну, запитує у дітей, які ці матрьошки.

- Одна більша, а друга менша.

- Щось торохтить, напевне, тут ще є матрьошка.

Відкриває і дістає ще одну матрьошку.

Діти вправляються у називанні матрьошок.

- Яку ти взяв матрьошку?

- Найменшу, найбільшу, маленьку, велику...

- Які матрьошки?

- Велика, менша, найменша.

Діти називають колір їх хусток, суконь.

Що більше?

Мета: вчити дітей порівнювати предмети різного розміру, будувати речення зі словами "більший за...", "менший за...".

Матеріал: різноманітні іграшки.

Хід гри. На столі стоять різні іграшки: великий літак і маленький трамвай, великий пароплав і маленький катер; великий слон і маленький котик тощо. Діти їх називають. Потім вихователь вибирає пару іграшок і дає зразок відповіді:

- Діти, подивіться, ось стоїть літак і трамвай: літак більший за трамвай, а трамвай менший за літак.

Діти повторюють це і порівнюють інші пари іграшок, відповідаючи на запитання вихователя: Хто (що) більший? Хто (що) менший?

- Слон більший за котика, котик менший за слона.

У грі можна використати й інші іграшки: пірамідки, матрьошки, діжечки, кільця.

Знайди,де сховано

Матеріал: вправляти дітей у правильному вживанні прийменників в, на, біля, під.

Матеріал: шафа, стіл, ліжко, дрібні іграшки.

Хід гри. Іграшки стоять на столі. Діти їх розглядають і називають. Вибирають одну іграшку (наприклад, курча). Ведучий виходить із кімнати. Хтось із дітей ховає іграшку. Вихователь запитує: "Куди ти сховав іграшку?" "Я сховав у шафу (під ліжко, на стіл, за шафу тощо)". Запрошують ведучого, він відшукує іграшку і говорить, куди вона була захована.

Ми перемо

Мета: сприяти правильному відмінюванню дієслова "прати" за особами і часами.

Матеріал: ванночка, одяг для ляльки, вода, мило.

Хід гри. Вихователь проводить вступну бесіду.

- Що треба зробити, щоб забруднений одяг був чистий? Що потрібно для прання? (Ванночка, вода, мило). Сьогодні ви будете прати одяг наших ляльок (Діти розглядають одяг, обирають, хто що буде прати). Що ти будеш, Олю, прати? А, ти, Вітю? (Діти відповідають реченнями, вживаючи діє­слово "прати").

Під час прання дітям слід ставити такі запитання: Що ти робиш? (Я перу плаття Наталці). Що робить Вова? (Він пере шапочку). Що ти, Женю, зараз робитимеш? (Пратиму хусточку). Свої дії діти супроводжують словами (треба взя­ти плаття, намочити водою, намилити милом, добре випра­ти, сполоснути, викрутити й висушити). Що ми сьогодні робили? (Прали одяг ляльці).

У кінці заняття вихователь читає вірш "Прання" Т.Волгіної, який потім діти вчитимуть напам'ять.

Купання ляльки

Мета: вчити дітей правильно змінювати дієслова (купаємо, купати, викупати; витирати, витираю, витерти; намилюю, милити, мити, змивати).

Матеріал: лялька, ванночка, мило, рушник, вода.

Хід гри. Вихователь вносить ляльку.

- Наша Катя була на прогулянці, гралась у пісочку і забруднилась. Що треба зробити, щоб лялька знову була чистою?

- Викупати її.

- Зараз ми будемо ляльку купати. Що потрібно для купання ляльки? (ванна, вода, мило, мочалка, рушник). Діти повинні принести всі потрібні речі.

- Що треба спочатку зробити?

- Налити води. Посадити ляльку. Взяти мило, намилити, помити ляльку. Змити водою. - Викупати Катю. Що далі слід зробити?

- Взяти рушник, витерти ляльку (Діти називають сло­вами дії, які виконує вихователь). Додатково вихователь ставить запитання: "Що я роблю?", яке допомагає змінюва­ти дієслова за особами. Окремі дії можна доручити дітям (Що робить Вітя, Оля?).

Де зайчик?

Мета: вчити дітей вживати прийменники до, на, в, з, біля у реченні, будувати речення, узгоджувати прийменник з іменником.

Матеріал: зайчик, заяча хатка.

Хід гри. На столі стоїть будиночок, вихователь зверта­ється до дітей:

- Діти, подивіться, який красивий будиночок. Хто в ньому живе? Ми зараз подивимося. Викликає дітей, пропонує відчинити двері, подивитися, хто живе в будиночку.

- Будинок порожній.

- Ми зараз подивимося, хто прийде в цей будиночок.

Вихователь непомітно дістає зайчика і веде до будиночка.

- Так, ось чий це будиночок, зайчиків!

- Куди йде зайчик? - До свого будиночка (Діти повторю­ють). Зайчик заходить у будиночок.

Кошик ведмедика

Мета: вчити дітей узгоджувати прикметники з імен­никами в роді, числі й відмінку.

Матеріал: ведмедик, кошик з іграшками (червоний ав­тобус, червоне яблуко, червона машина, синій олівець, синя квітка, синє відерце, зелений трактор, зелена ялинка, зеле­не кільце).

Хід гри. Вихователь: - Діти, сьогодні до нас на гостини прийшов ведмедик із лісу. Він приніс великий кошик із подарунками. Подивимося зараз, що вам приніс ведме­дик.

Вихователь по черзі викликає дітей, вони дістають із кошика іграшки, називають їх.

- Це червоний гриб, ведмедик у лісі зірвав.

- Червоне яблуко, смачне і солодке.

- Червона машина, пожежна машина.

Іграшки червоного кольору відкладають в один бік. Ви­хователь пропонує дітям скласти іграшки в кошик, що вони й роблять по черзі.

Вихователь запитує: чого не стало на столі?

- Червоного яблука, червоного гриба, червоної машини...

Діти дякують ведмедику за подарунки і читають про

нього вірш.

 

Заміни іншим словом

Мета: закріпити вживання дітьми займенників, учити замінювати іменники займенниками відповідного роду.

Матеріал: набір іграшок, назви яких - слова в середньому, жіночому та чоловічому роді.

Хід гри. На столі розставлені іграшки. Діти розповіда­ють про них.

- Це півник, у нього гарний різнокольоровий хвіст, ходить на подвір'ї і голосно кричить ку-ка-рі-ку!

Вихователь пояснює, що іграшки, які вона показувати­ме, треба називати словами він, вона, воно.

Наприклад: вихователь показує машину і говорить:

- Машина. Діти: Вона. Показує яблуко.

- Воно.

- Телефон.

- Він.

Після цього вихователь називає тільки слова - займен­ники він, вона, воно, а діти знаходять на столі відповідні іграшки. Наприклад,

-Він.

Діти знаходять: олівець, телефон, пістолет, заєць, вед­мідь тощо.

Вихователь показує три іграшки - яблуко, машину, зайця. Діти повинні відповісти: "вони".

 

Визначити місце іграшки

Мета: закріпити вживання дітьми прийменника між, вчити правильно відповідати на запитання.

Матеріал: набір іграшок, зайчик, лисичка.

Хід гри. На столі стоять різні іграшки. Діти їх розгля­дають і називають. Вихователь бере зайчика, показує дітям, читає вірш І.Неходи "Зайчик".

А це – зайчик-стрибунець,

Він дрижить, як холодець,

Хоче зайчик слово взяти,

Хоче зайчик розказати,

Що лисичка хитра, грізна,

Йому хвостика одгризла.

Потім продовжує:

- Зайчик хоче сховатися від лисички. Лисичка хитра, скрізь знаходить зайчика-побігайчика. Він прийшов до нас у дитячий садок, щоб сховатися між іграшками від ли­сички. Лисичка сидить на краю стола. Зараз зайчик буде ховатись, а ми будемо говорити, куди ж він сховався, між: якими іграшками.

Вихователь ставить зайчика між пірамідою і ведме­диком, запитує у дітей, між чим стоїть зайчик?

- Зайчик стоїть між ведмедиком І пірамідкою.

- Між телефоном і машинкою.

- Між лялькою і кошиком.

Гра триває. Діти можуть прочитати знайомі вірші зайчику.

 

Три ведмеді

Мета: вправляти дітей у вживанні іменника ведмеді, в узгодженні прикметників і числівників з іменником.

Матеріал: три ведмедики, три стільчики, три миски, три ложки різного розміру.

Хід гри. Стук у двері. Вихователь вносить трьох ведме­диків.

- Добрий день, діти! - вітаються вони.

- Хто це до нас прийшов на гостини?

- Ведмедики.

- Які вони?

- Перший ведмідь найбільший. Це - Михайло Іванович, друга ведмедиця Марія Петрівна, вона менша, третій – маленький ведмедик Мишко.

-Давайте запросимо сісти наших гостей.

- На які стільці ми посадимо їх?

Вихователь викликає дітей, пропонує самостійно виби­рати стільці і сказати, якого ведмедя, на який стілець слід посадити.

- Великого ведмедя я посаджу на більший стілець.

- Маленького ведмедика - на маленький стільчик. Потім діти розставляють миски та розкладають ложки. Скільки ведмедиків до нас прийшло?

- Три ведмедики.

- Скільки ми стільців їм поставили?

- Три стільці.

- Скільки мисок і ложок?

- Три миски.

- Три ложки.

Ведмедики дякують, прощаються з дітьми.

 

Хто впізнає?

Мета: вчити дітей узгоджувати прикметники з імен­никами, розповідати реченнями.

Матеріал: дві ляльки, дві автомашини.

Хід гри. Вихователь добирає дві ляльки, в одягу яких є схоже і відмінне.

Лялька Катруся: біле волосся, дві коси, два червоні банти, біле плаття у червону смужечку, чорні черевички, білі шкарпетки.

Лялька Наталка: чорне волосся, дві коси, два білі банти, біле плаття з блакитними смужками, білі шкарпет­ки, чорні черевички.

Одна автомашина червона, велика, вантажна, з вели­ким кузовом і великою кабіною. Друга - маленька, біла, легкова.

Діти сидять півколом. Перед ними стоять два стільці, на яких вихователь виставляє двох ляльок. В однієї ляльки рука піднята вгору, а нога виставлена вперед, у другої - руки опущені, ноги разом.

Вихователь каже:

- Зараз ми пограємо. Гра називається "Хто впізнає?" Я буду показувати різні іграшки і розповідати про них, ви повинні впізнати, про які іграшки я розповідала.

Вихователь називає імена ляльок. Одна з них Катруся, а друга Наталка.

- Слухайте. Сидить лялька на столі. У неї біле волосся, дві кіски з червоними бантами, біле плаття у червону смужечку, білі шкарпетки і чорні черевики, рука піднята вгору, а нога виставлена вперед. Про яку ляльку я розповідала, як її звати? Виставляє стільчик наперед з цією лялькою. Про­понує дітям її описати. Описує другу ляльку, діти впізнають її і описують самі.

Після цього вихователь пропонує дітям розповісти одразу про двох ляльок, порівнюючи їх. Стежить, щоб діти вживали складні речення. Потім використовує іншу пару іграшок.

Виправ Петрушку

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні при­кметників, зокрема прикметника "червоний".

Матеріал: Петрушка, прапорець, хусточка, гольфи, платтячко, стрічка, яблука.

Хід гри. На столі сидить Петрушка. Біля нього торбин­ка з різними предметами червоного кольору.

Вихователь. Зараз Петрушка братиме з торбинки пре­дмети і називатиме, якого вони кольору. Якщо він скаже не­правильно, ви його виправите.

Петрушка. Ось стоїть червоний торбинка.

Вихователь. Діти, чи правильно сказав Петрушка?

Вася. Треба говорити червона торбинка.

Вихователь розв'язує торбинку і дістає звідти прапорець.

Вихователь. Петрушка, якого кольору прапорець?

Петрушка. Червона прапорець.

Вихователь. Юлю, чи так сказав Петрушка? А як слід сказати?

Юля. Червоний прапорець.

Петрушка витягає з торбинки всі предмети, називає їх колір, припускаючи при цьому помилок.

Вихователь. Діти, Петрушка називав колір предметів неправильно, а ви допомогли йому виправити помилки. Він тепер завжди говоритиме правильно. Правда, Петрушко?

Петрушка. Я буду говорити завжди правильно.

Петрушка скаче, приспівуючи: червоний прапорець, червона хусточка і стрічка, червоні гольфи і яблука, черво­не платтячко.

Вихователь. Молодець, Петрушка! Діти давайте поапло­дуємо Петрушці, він уже говорить правильно.

 

Парні картинки

Мета: вправляти дітей у засвоєнні правильних форм іменників родового відмінка множини (одне вікно - багато вікон, одне дерево - багато дерев...). Засвоєння роду імен­ників.

Матеріал: комплект парних картинок (одна лялька - багато ляльок, один олівець - багато олівців) із зображен­ням предметів, назви яких жіночого, середнього та чолові­чого роду.

Хід гри. Дітям роздають картинки із зображенням кіль­кох предметів (слово-назва-іменник множини). У вихова­теля на столі розкладено картинки із зображенням одного предмета (слово-назва-іменник однини). Вихователь викли­кає по черзі дітей до столу. Дитина піднімає картинку, дивиться, називає предмет.

- Один стіл.

- Інша дитина, в якої на картинці намальовано багато столів, повинна сказати:

- Багато столів.

- Одне дерево...

- Багато дерев...

- Одне блюдце.

- Багато блюдець.

- Одна стрічка.

- Багато стрічок, і т. ін.

 

Чий це хвіст?

Мета: закріпити вживання присвійних прикметників лисячий, вовчий, ведмежий...

Матеріал: іграшки: лисиця, півень, заєць, ведмідь, собака, свиня, вовк.

Хід гри. Вихователь розповідає, що якось виникла у тварин суперечка, де чий хвіст. Заєць каже, що його хвіст забрала лисиця, а лисиця бігає за собачим хвостом.

- Давайте допоможемо, діти, знайти тваринам їхні хвости. Бере по черзі іграшки: лисицю, зайця і т. ін. Показує на хвіст і запитує: чий це хвіст?

- Лисячий хвіст.

- Заячий хвіст.

- Собачий хвіст.

- Свинячий хвіст.

- Вовчий хвіст.

- Козячий хвіст і та ін.

Кому що потрібно?

Мета: закріпити вживання давального відмінка множини іменників, що означають назви дитинчат тварин.

Матеріал: предметні картинки.

Хід гри. На столі розкладені предметні картинки із зображенням дитинчат тварин. Діти по черзі підходять, піднімають картинку і називають, хто на ній зображений: каченя, цуценя, ведмежа, козеня, лоша, курча. Картинки виставляють на дошці. Вихователь запитує дітей:

- Кому потрібна будка?

- Цуценятам.

- Кому потрібні ночви з водою?

- Каченятам.

- Кому потрібний барліг?

- Ведмежатам.

- Кому потрібний овес?

- Лошатам.

- Кому потрібна зелена травичка?

- Козенятам, кроленятам.

Гра продовжується.

 

Сонячний зайчик

Мета: закріпити вживання дітьми прийменників по, під, на, за; відмінювання іменників за відмінками. Вчити дітей будувати поширені складні речення.

Матеріал: дзеркало.

Хід гри. На початку заняття вихователь читає вірш "Ранок" І.Неходи.

Вибігло сонце зайчиком,

Зайчиком-побігайчиком.

Через двори-майданчики -

Стриб, стриб! - на вікно.

Бігає сонце зайчиком,

Зайчиком-побігайчиком,

Стукає в шибку пальчиком;

- Ранок уже давно!

Тато тоді прокидається,

Мама тоді прокидається,

А зайчик сидить усміхається,

Стукає знову і знов.

Петрику, - каже тато,

- Будемо уставати,

- Бачиш уже до хати

Сонячний зайчик прийшов!

Вихователь бере дзеркало і пускає сонячного зайчика. Діти стежать за промінчиком і говорять, куди побіг зайчик.

- Зайчик на стіні, а ось уже по стелі бігає, стрибнув на стіл, зі столу на вікно, під столом, за шафою.

Вихователь дає дзеркало дитині: гра продовжується. Раптом з'являється ще один зайчик. Діти відповідають складними реченнями.

- Один зайчик бігає по стелі, а другий - по підлозі, один зайчик стрибнув на стіл, а другий - на шафу.

Вихователь може запропонувати двом дітям спіймати сонячного зайчика. Інші діти говорять, куди тікає зайчик. Діти спіймали зайчика, прикривши його руками.

Примітка. Заняття можна проводити і в другій поло­вині дня. Вірш "Ранок" на наступному занятті діти вчать напам'ять.

Знайди діток

Мета: сприяти засвоєнню іменників IV відміни із су­фіксами - ат, - ят, відмінювати їх за відмінками та числами

Матеріал: предметні картинки.

Вихователь роздає дітям картинки, на яких намальо­вані тварини (кішка, собака, кінь, курка, корова, коза тощо).

Вихователь промовляє:

Ой, ходила квочка,

Коло кілочка,

Кво-кво-кво, коло кілочка.

Ходила квочка коло кілочка,

Водила діток-одноліток.

- Хто ж у неї дітки, як їх називають?

- Курчата.

Дитина, в якої на картинці квочка, показує у всім дітям картинку і знаходить на столі курчат.

- Кого Вова знайшов? -Курчат.

- Іде коза рогата,

- Іде коза вухата,

- За дітками-малятками...

Дитина показує картинку кози.

- Як називаються дітки кози?

-Козенята.

- Кого ми знайшли?

-Козенят.

...Сіра киця на віконце

Хвостиком махає,

Діточок скликає... няв... няв...

Показує картинку кішки.

Знаходять на столі у вихователя кошенят.

- Дуже я свою корівоньку люблю!

їй травиці соковитої нарву!

Пійла доброго корівоньці наллю,

Щоб ситою корівонька була,

Щоб багато молока вона дала!

Після розгляду картинки із зображенням корови діти знаходять телят.

Ходить качка біля ставу.

Дивиться у воду.

Десь не видно діток милих

Кря... кря... кря... кря... кря...

Діти знаходять каченят.

Гра продовжується. Вихователь може запропонувати їм прочитати знайомі вірші про тварин.

 

Скільки не стало?

Мета: вчити дітей узгоджувати числівники з імен­никами, відмінювати їх за відмінками та числами.

Матеріал: три зайчики, дві матрьошки, чотири ляльки, п'ять машин.

Хід гри. Всі предмети стоять на столі. Діти розглядають їх, рахують, скільки яких іграшок, якого вони кольору. Ви­хователь пропонує запам'ятати кількість предметів. Діти заплющують очі, а вихователь ховає частину предметів.

- Скількох зайчиків не стало?

- Не стало двох зайчиків.

- Скількох машин не стало?

- Не стало чотирьох машин.

- Скільки залишилось ляльок?

- Не залишилось жодної ляльки.

- Однієї матрьошки не стало і т. ін.

 

Що робить Вова?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні дієслів за особа­ми та числами.

Хід гри. Вихователь викликає до себе дитину.

- Що зробив Вова? (Підійшов до столу). А зараз, що ро­бить Вова? (Бігає). Що ти робиш, Вово? (Біжу). Сідай. Що ти робиш? (Сиджу). Що робить Вова? (Сидить).

Виходять інші діти. Вихователь пропонує їм аналогічні дії. - Вітю, пройди по кімнаті. Що робить Вітя? (Ходить). Що ти робиш? (Ходжу). Валю, візьми ляльку. Поноси ляль­ку по кімнаті. Що робить Валя? (Носить ляльку). Що ти робиш, Валю? (Ношу ляльку).

 

Одягни ляльку

Мета: вправляти дітей в узгодженні слів у роді (черво­на стрічка, червоне плаття, червона спідниця, червоний фартух). Уточнення і закріплення назв частин одягу, слів одягати, одяг,білизна, взуття.

Матеріал: предметні картинки, на яких зображено ляльки та різноманітний одяг для них, кожний предмет зображено на окремій картинці.

Хід гри. Вихователь читає вірш П.Воронька "Оленка маленька".

Я навчився умиватись,

Одягатися, взуватись.

А Оленка ще мала,

її мама одягла.

Запитує дітей, хто не вміє одягатися, роздягатись. Усі діти вміють самостійно одягнутись і роздягнутися.

- Хто одягає ляльку?

- Діти.

Пояснює хід гри. У кожної дитини є картинки, на яких намальований різноколірний одяг для ляльки, а у вихова­теля на великій картинці - лялька, її треба одягнути. Одяга­ють ляльку в літній одяг. Спочатку вихователь пропонує знайти білизну білого кольору (біла майка, білі труси, білі шкарпетки), потім верхній одяг червоного і білого кольорів (червоне плаття, червоний сарафан, червона спідниця, чер­воні черевики, білий бант). Діти одягають ляльку, назива­ють предмети, узгоджують слова в роді й числі.

Після цього дітям пропонують знайти верхній одяг, бі­лизну, взуття жовтого і білого кольору, щоб одягнути другу ляльку Оксану.

На одному занятті можна запропонувати дітям одягну­ти 2-3 ляльки. Закінчити цю гру бажано бесідою про одяг дітей. У чому вдягнені Оля, Вітя? Діти називають? Що тре­ба одягти, коли ви йдете на прогулянку?

Хусточка

Мета: вчити дітей змінювати слова - назви дитинчат тварин за числами та відмінками.

Хід гри. Діти стоять у колі. Ведучий іде по колу, кидає хусточку і називає тваринку (свійську чи дику): "Кішка!" Той, кому підкинули хусточку, повинен швидко назвати дитинчат цієї тварини: "Кошенята!" (Собака - цуценята, корова - телята, кінь - лошата тощо). Той, хто помилився, виходить із гри.

 

Відгадай, що це?

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні роду іменників та займенників.

Матеріал: різноманітні предмети та іграшки (слова - назви середнього, жіночого, чоловічого роду).

Хід гри. На столі розкладають предмети й іграшки. Пові­домляють, що зараз мова буде йти про якийсь предмет, а діти будуть відгадувати, називати і знаходити його. Вихо­ватель замінює слово-назву (іменник) відповідним особовим займенником III особи (він, вона, воно).

Наприклад: "Він нас будить рано, співає голосно "ку-ка-рі-ку", щоб діти не проспали в дитячий садок" (Півень).