Забруднення нафтою, пестицидами, детергентами

Нафта і нафтопродукти є одними з найбільш розповсюджених та небез-печних техногенних забруднювачів, що обумовлюється здатністю вугле-воднів утворювати токсичні сполуки у ґрунтах, поверхневих та підземних водах. Нафтопродукти значно відрізняються за своїми властивостями - леткістю, в’язкістю, розчинністю у воді, спроможністю всмоктуватися у пористі матеріали (ґрунт).

Джерелом забруднення можуть стати об’єкти нафтопродуктозабезпе-чення, тобто всі споруди, що пов’язані з видобуванням, зберіганням та очищенням нафти і стоків, переробкою нафти, транспортуванням нафти і нафтопродуктів та їх споживанням, транспорт, а також забруднені атмос-ферні опади. Дані наведені в таблиці свідчать, що основна частина забруднень приходиться на транспортування нафти. Звичайні танкерні операції (завантаження баласту, звільнення від баласту, завантаження та розвантаження нафти), а не аварій, супроводжуються великими втратами нафти.

Забруднення ґрунтів нафтопродуктами в результаті діяльності авто – транспорту суттєво відрізняється від аварійних розливів нафти при видобут-ку та транспортуванні, бо при цьому у нижні горизонти нафтопродукти проникають поступово, по мірі зростання концентрації речовин на поверхні.

При нафтовому забрудненні взаємодіють три екологічних чинники:

1. складність, унікальна полікомпонентність складу нафти, яка знаходиться в стані постійної зміни;
2. складність, гетерогенність складу і структури будь-якої екосистеми, яка знаходиться в процесі постійного розвитку і зміни;
3. різновид та зміна зовнішніх чинників, під впливом яких знаходиться еко - система: температура, тиск, вологість, стан атмосфери, гідросфери та ін.

Виходячи з цього, оцінювати наслідки нафтового забруднення необхідно з урахуванням конкретного поєднання цих трьох груп чинників.

Забруднення водойм.

Забруднення ґрунтів.

Нафтове забруднення створює нову екологічну обстановку, що призво-дить до глибокої зміни всіх ланок природних біоценозів або їхньої повної трансформації. Загальна особливість всіх нафто забруднених ґрунтів – зміна чисельності і обмеження видового різноманіття педобіонтів (ґрунтової мезо- і мікрофауни та мікрофлори). Типи відповідних реакцій різних груп педобіонтів на забруднення неоднозначні, так, наприклад:

• відбувається масова загибель ґрунтової мезофауни. Через три дні після аварії більшість видів ґрунтових тварин повністю зникає або складає не більше 1% контролю. Найбільш токсичними до них виявляються легкі фракції нафти;
• комплекс ґрунтових мікроорганізмів після короткочасового інгібування відповідає на нафтове забруднення підвищенням валової чисельності і підсиленням активності. Розвиваються "спеціалізовані" групи, що на різних етапах беруть участь в утилізації вуглеводнів;
• максимум чисельності мікроорганізмів відповідає горизонтам ферментації і знижується в них по профілю ґрунтів по мірі зменшення концентрації вуглеводнів. Основний "вибух" мікробіологічної активності припадає на другий етап природної деградації нафти;
• в процесі розкладання нафти в ґрунтах загальна кількість мікроорганізмів наближається до фонових значень, але чисельність нафтоокислюючих бактерій ще довгий час перевищує ті ж групи в незабруднених ґрунтах;
• зміна екологічної обстановки призводить до пригнічення фото синтезуючої активності рослинних організмів. Передусім це відбивається на розвитку грунтових водоростей: від їхнього часткового пригнічення і заміни одних груп іншими до випадання окремих груп або повної загибелі всієї альгофлори;
• змінюються фотосинтезуючі функції вищих рослин, в тому числі злакових;
• на забруднених ґрунтах знижується активність більшості ґрунтових ферментів.

Самоочищення природного середовища від нафтопродуктів. Самоочи-щення і самовідновлення екосистеми – стадійний біохімічний процес трансформації забруднюючих речовин, сполучений зі стадійним відновлен-ням біоценозу. Найбільш загальні етапи трансформації нафти:

1. фізико-хімічне і частково мікробіологічне розкладання аліфатичних вуглеводнів;
2. мікробіологічне розкладання низькомолекулярних структур різних класів, новоутворення смолистих речовин;
3. трансформація високомолекулярних сполук – смол, асфальтенів, полі-циклічних вуглеводнів.

ПЕСТИЦИДИ:

До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами – пестициди. Пестициди застосовують головним чином на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах і перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дуже поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров'ю людини.

Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищує витрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хвороб і бур'янів, пестициди є одним із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, тварин і людей.

Детергент (лат. detergeo — «стираю») — вещество или смесь, помогающее отмывать что-либо от грязи, моющее средство.

Полютанти.

Речовина-забруднювач[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Було запропоновано, щоб цю статтю або розділ було приєднано до Забруднювач, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2016.

Речовина-забруднювач — один з видів забруднювачів, будь-яка хімічна речовина або сполука, яка міститься в об'єкті навколишнього середовища в кількостях, які перевищують фонові значення та викликають тим самим хімічне забруднення.

Зміст

[сховати]

• 1 Класифікація
• 2 Найпоширеніші забруднювачі
• 3 Див. також
• 4 Бібліографія

Класифікація[ред. • ред. код]

Речовини-забруднювачі за походженням поділяють на:

• речовини-забруднювачі природного походження — потрапляють у довкілля в результаті природних, звичайно катастрофічних процесів (приклад — забруднення прилеглих територій попелом під час виверження вулкану);
• речовини-забруднювачі антропогенного походження.

Речовини-забруднювачі за характером поділяють на:

• первинні — потрапили в довкілля безпосередньо зі джерел забруднення;
• вторинні — утворюються з первинних в об'єктах навколишнього середовища в результаті біогенних і абіогенних трансформацій.

Найпоширеніші забруднювачі[ред. • ред. код]

Найпоширенішими антропогенними речовинами-забруднювачами є:

• В атмосфері — кислі гази (діоксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту), зважені частки (сажа, аерозолі кислот і сполук важких металів), органічні сполуки, в тому числі формують фотохімічний смог і руйнують озоновий шар атмосфери, пари нафтопродуктів.
• У гідросфері — розчинні солі важких металів, органічні сполуки, нафтопродукти (слід відрізняти чисті стічні води, наприклад, після охолоджувальних контурів теплообмінної апаратури, які не викликають хімічного забруднення, але викликають теплове).
• У літосфері (особливо в її верхньому родючому шарі — ґрунті) — солі важких металів, нафтопродукти (слід відрізняти інертні речовини (як-от, скло), які викликають лише механічне забруднення ґрунтів).
• У біосфері — найнебезпечніші ксенобіотики, тобто речовини, які входять у природний обмін речовин в організмі, наприклад суперекотоксиканти, з яких найбільш відомі діоксини.
• Забруднення навколишнього середовища

Унаслідок господарської діяльності людини у природному середовищі нагромаджуються не властиві йому речовини. Серед них тверді відходи (сміття) та хімічні сполуки, які призводять до забруднення довкілля. Забрудненою може бути невелика територія, зазвичай навколо промислового підприємства або населеного пункту. Якщо ж забруднення охоплює всю планету і виявляється у будь-якій точці Землі навіть на значній відстані від джерела забруднення, то говорять про глобальнезабруднення.

ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ. Основними джерелами забруднення повітря є промислові підприємства (заводи, фабрики, теплові електростанції) і транспорт.

Про глобальне потепління клімату нині часто йдеться на сторінках газет і в теленовинах. Викликане воно збільшенням кількості вуглекислого газу і пилу в атмосфері. Забруднене повітря перешкоджає випромінюванню тепла від Землі назад у космічний простір. Тепло нагромаджується і викликає порушення звичних кліматичних умов. Підвищення температури повітря на Землі навіть на 1 ⁰С, призведе до танення криги в Арктиці і Антарктиці. Невдовзі підвищиться рівень Світового океану. Внаслідок підняття рівня води в ньому навіть на 1 м будуть затоплені густонаселені прибережні низовини материків, а мільйони людей – позбавлені своїх місць проживання. Через потепління клімату почастішали стихійні лиха: урагани, смерчі, зливи, повені.

У забрудненому повітрі з’явився новий вид атмосферних опадів – кислотні дощі. Вони виникають внаслідок сполучення з атмосферною вологою хімічних речовин, що викидаються з труб заводів і ТЕС. Кислотні дощі спричиняють захворювання людей, всихання лісів, отруєння води озер і ставків, унаслідок чого в них гине риба. З цієї причини, наприклад, за останні 50 років зникла форель з численних озер Норвегії і Швеції.

Гази, що потрапляють у повітря, руйнують озоновий шар стратосфери. В результаті виникають озонові діри. Найбільша з них виявлена над Антарктидою. Зменшення концентрації озону призводить до збільшення кількості згубного для всього живого ультрафіолетового випромінювання, яке надходить на Землю.

Щоб запобігти забрудненню повітря і екологічним проблемам, що з цим пов’язані, необхідно встановлювати очисні споруди на промислових підприємствах, які б зменшили викиди хімічних речовин.

ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ. Основними джерелами забруднення води є промислові підприємства, які скидають у річки і водойми неочищені стоки. Вода забруднюється також змитими з полів мінеральними добривами та отрутохімікатами. До них додаються побутові стоки. Забруднена вода стає непридатною для пиття, купання та поливу рослин. Небезпечно забрудненими є багато річок та озер на різних материках. “Стічними канавами” Європи називають річки Рейн і Дунай. До них можна віднести й наш Дніпро.

Забруднену воду річки несуть у моря й океани.

ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ. Практично всі забруднюючі речовини, що спочатку потрапили в повітря, згодом опиняються у ґрунтах. Крім того, ґрунти забруднюються і при надмірному внесенні в них отрутохімікатів та мінеральних добрив. Самоочищення землі відбувається дуже повільно, тому отруйні хімічні речовини нагромаджуються там. Їх поглинають рослини, вживання яких викликає захворювання людей і тварин. Щоб запобігти забрудненню ґрунтів, мінеральні добрива потрібно вносити дуже обережно, у науково обґрунтованій кількості.

ПРОБЛЕМА РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Забруднення місцевості радіоактивними речовинами може виникнути внаслідок аварії на атомній електростанції. Радіоактивні речовини спричиняють зовнішнє і внутрішнє опромінення людини, що викликає надзвичайно небезпечні для життя захворювання. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні у 1986 р. радіоактивно забрудненими виявилися території багатьох областей.