Методика ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів

 

Усі заняття з ознайомлення дітей з предметним світом та явищами довкілля В.Й.Логінова поділяє на три групи: 1) ознайомлення дітей з предметами та явищами, введення у словник дітей нових слів; уточнення і закріплення знань про довкілля, активізація й уточнення словника (спостереження, екскурсії, картини, бесіди, читання тощо); 2) ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів, збагачення й уточнення словника; зіставлення, порівняння якостей, властивостей, ознак предметів та розвиток мислення (дидактичні ігри, вправи, практична діяльність); 3) заняття на формування узагальнень та понять.

Перша група занять - на ознайомлення та закріплення знань дітей про довкілля здебільшого носить інтегрований характер. Ці заняття мають конкретну тему, наприклад, «Наша Батьківщина», чітко визначені освітні та виховні завдання з теми, провідний метод навчання (у цьому випадку - бесіда). Водночас для розв'язання освітніх завдань вихователь використовує й інші методи, комбінує їх згідно з темою заняття (читання оповідань і віршів, розглядання дидактичних, художніх картин та репродукцій, дидактичні ігри, показ уривків діафільму, використання прислів'їв, загадок). Провідний метод навчання з теми «Рідне місто» — екскурсія по місту. Водночас у ході екскурсії вихователь використовує загадки, прислів'я, вірші, уривки з оповідань, дидактичні ігри та вправи. Додаткові методи записуються у «матеріалі до заняття”.

На заняттях з ознайомлення з довкіллям широко використовуються пізнавальні задачі, ребуси, головоломки, включення дітей в активну пізнавальну чи рухову діяльність. Наведемо конспекти занять з ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів.

Молодша група. Тема: Ігри дітей. Розглядання та бесіда за картиною «Гра з лялькою». Програмний зміст: закріпити знання дітей про іграшки; процес купання ляльки. Виховувати бережливе ставлення до іграшок, бажання грати ними.

Словник: лялька, ванна, мило, рушник, сорочка, панчохи, сукня, купати, витирати, гра, ігри.

Матеріал до заняття: картина «Гра з лялькою» (Радіна Є.І., Єзикеева В. А. Картини з розвитку мовлення дітей другого та третього років життя.—М., 1984), вірші «Моя лялька» М. Познанської, «Із ляльками» А. М’ястківського, лялька, предмети для купання ляльки.

Хід заняття: На стіні висить картина. Запитання до дітей: Що роблять діти? Що робить дівчинка? Давайте придумаємо їй ім'я. Як ми її назвемо? Де сидить лялька? Як купає Оксана ляльку? А що потім Оксана буде робити з лялькою? Чим потрібно витерти ляльку? А що буде надягати ляльці Оксанка? Подивіться, який тут є одяг? А як одягнена дівчинка? Що робить хлопчик? Як він одягнений? Читання вихователем віршів про ляльку в ході розглядання картини.

Розповідь вихователя за змістом картини: «Дівчинка Оксанка дуже любить та береже свою ляльку Катрусю. Ось і сьогодні вона вирішила викупати Катрусю. Взяла ванну, приготувала мило, рушник, воду. Роздягла Катрусю. Зняла сукню, сорочку, панчішки. Оксанка поливає воду на Катрусю. Чиста буде Катруся. Хлопчик Андрійко їде на конячці й дивиться, як дівчинка купає свою ляльку». Дидактична гра «Купання ляльки Катрусі».

Середня група. Тема: Праця дорослих. Читання оповідання С. Баруздіна «Мамина робота».

Програмний зміст: уточнити знання про те, що батьки працюють на виробництві, виготовляють потрібні для нашої країни речі, дома піклуються про своїх дітей, готують їжу, прибирають у квартирах, купують іграшки. Виховувати любов до батьків, бажання допомагати їм.

Словник: працювати, виробництво, речі, фабрика, нагорода, професія.

Матеріал: альбом «Професії твоїх батьків» Л.В.Артемової (К., 1978) або картини із серії «Ким бути?» Л.І.Мусякіної і В.Г.Черв'якової (М., 1976), прислів'я.

Хід заняття. Вихователь читає оповідання С.Баруздіна «Мамина робота». Запитання: Де працювала мама Світланки? Що виробляють на фабриці? Кому дають яскраві прапорці? А де працюють ваші мами? Розглядання ілюстрацій в альбомі «Професії твоїх батьків» або окремих картин із серії «Ким бути?». Розповідь вихователя про деякі професії. Прислів'я: «Праця людину годує», «Чесне діло роби сміло», «Маленька праця краща за велике безділля», «Всяка праця почесна».

Середня група. Тема: Небезпечна кімната (дрібні предмети).[87]

Мета: дати поняття про функціональне призначення предметів (ґудзики, намистинки, насіння рослин тощо), які за невмілого користування можуть зашкодити здоров’ю. Словник: ґудзики, намистинка.

Матеріал: Різноманітні дрібні предмети.

Хід заняття. Відгадування загадок про предмети. Розглядання предметів. Бесіда про функціональне призначення кожного з продемонстрованих дрібних предметів. Ознайомлення дітей з правилами поведінки з дрібними предметами. Запитання: Чи можуть вуха, рот, ніс та інші органи тіла бути „схованкою” для ґудзиків, намистин, квасолі та інших дрібних предметів? Чому?

Старша група. Тема: Небезпечна кімната (поводження з електроприладами). Мета: навчити дітей безпечної поведінки з електроприладами. Словник: праска, розетка, телевізор.

Матеріал: ілюстрації, електроприлади та обладнання, доступне для сприймання дітьми старшого дошкільного віку.

Хід заняття. Ознайомлення з електричними приладами, що знаходяться в кімнаті. Бесіда про прилади, які є вдома, та про те, як вони допомагають усім членам родини, їх функціональне при­значення та правила техніки безпеки. Розповідь про електроприлади, які є вдома, та їх призначення. Бесіда про правила безпечної поведінки, щоб не зашкодити здоров'ю під час контакту з електроприладами.

Старша група. Тема. Мийні засоби[88].

Мета: сформувати в дітей усвідомлення того, що мийні засоби в жодному разі не можна куштувати, бо це загрожує життю. Словник: пральний порошок, засоби для миття посуду, вікон.

Матеріал: коробки, баночки з-під мийних засобів.

Хід заняття. Екскурсія до пральні. Ознайомлення з мийними засобами. Запитання: чи можуть пральні порошки та інші мийні засоби бути їжею, чи припустимо куштувати їх на смак? Чому? Бесіда про правила користування мийними засобами та неприпустимість куштування їх на смак.

Старша група. Тема: Коли ліки покращують здоров'я, а коли шкодять.

Мета: дати дітям елементарні знання про ліки, користь, яку вони приносять, як допомагають боротися зі шкідливими мікробами, що проникли в організм; застерегти від небезпеки, яка пов'язана з неправильним уживанням ліків. Словник: ліки, мікстура, пігулки.

Матеріал: ілюстрації.

Хід заняття. Бесіда про недуги, якими хворіють діти; ліки, що використовують лікарі та батьки, коли щось болить; про приймання ліків лише після відповідного призначення лікарем та з рук дорослого.

За програмою діти в дошкільному закладі мають знати не тільки предмети чи явища, а й їх властивості, якості, ознаки, матеріал, з яких зроблено предмет, властивості цього матеріалу; вміти зіставляти предмети, матеріал, знаходити схожі й відмінні якості та властивості.

З метою ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів проводять спеціальні заняття, у процесі проведення яких вихователь намагається забезпечити багатоканальне сприймання дітьми пізнавальної інформації, організує цілеспрямовану дослідну діяльність. Наведемо окремі конспекти таких занять для різних вікових груп.

Молодша група. Тема: Розмова з камінчиком.

Мета: викликати у дітей позитивні емоції від взаємодії з камінням; закріпити знання про характерні ознаки каміння (сіре, тверде, шершаве гладеньке, холодне); вправляти у прийомах обстеження каміння, знайомити з використанням у різних іграх, сприяти усвідомленню правил взаємодії з камінням: не кидати у тварин, людей, скло; бути обережним, вправляти через діяльність найпростіші причинно-наслідкові зв'язки: холодно — каміння холодне, тепло — стає теплим, зволожене каміння стає темним. Розвивати сенсорні процеси, наочне мислення, допитливість; виховувати інтерес до ігор з камінням. Словник: шершаве, гладеньке;

Матеріал: дві торбинки з камінцями, листя, палич­ки, машини, лієчка з водою, скло, іграшки, будинок, машина з камінцями.

Хід заняття: Діти виходять на майданчик (на столі мішечки з камінцями).

— Діти подивіться, що це в нас на столі? Вчора тут не було нічого, а сьогодні щось з'явилося, цікаво, що тут у нас? (Вихователь бере торбинку і трясе нею.) Що це може бути? Що тут цікавого? Спробуємо дізнатися. (Діти обмацують руками.)

— Що тут у нас? Візьміть камінці, привітайтеся з ним, а тепер натисніть. Вони тверді чи м'які? Погладьте їх, які вони: гладенькі чи шершаві? Камінці холодні чи теплі? Чому вони холодні? Де лежали камінці?

– Чи можемо ми зігріти камінці? Спробуймо. Діти тримають камінці у руках. Які вони тепер: теплі чи холодні? Змерзли ручки, покладемо камінці на стіл і добре зігріємо. Як ми їх будемо гріти? (Діти гріють руки, потираючи їх, видихаючи тепле повітря).

Вихователь: Ви трішки зігрілися, тепер кожен візьміть камінець і прикладіть до вушка, чуєте, як він співає. Адже камінець може співати різні пісеньки, він «вітається» з другим камінцем, тільки не сильно, бо він не любить, коли занадто з ним «вітаються», а зараз камінець «привітається» зі столом, із залізною ніжкою, з асфальтом, із землею. (Діти виконують відповідні рухи).

— Звідки беруться камінці? (Поливають камінець водою). Що сталося з камінцем? У мене ще є камінці. Подивіться, тут ще щось є. Відберіть тільки камінці. (Гра «Залиш камінчик»).

— Подивіться, у нас на пісочку виріс маленький будиночок. Та що це трапилося? Пішов дощ, доріжки розмило водою, і нашим лялькам, машинам ніяк не вдається доїхати до будинку. Як ми можемо допомогти нашим машинам, лялькам? Збудуємо із камінців дорогу, тоді лялькам і машинам легко буде дістатися до будиночків.

Діти викладають доріжку із піску, обігрують, дякують камінцям за те, що вони разом з дітьми грались і багато цікаво розповіли про себе.

Ознайомлення дітей із властивостями й якостями предметів досліджувала В.Й.Логінова[89]. Автор пропонує знайомити дітей з такими матеріалами, як тканина, папір, дерево, пластмаса, метал, шкіра, гума, скло, їхніми властивостями (гладенький, твердий, прозорий, рветься, б'ється, мнеться); знайомити з піском, глиною, борошном, цукром, крупою, сіллю, водою, молоком, олією (прозоре, пахуче, біле, ллється, переливається, нагрівається, кипить, розтає, розсипається).

Ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів відбувається поетапно. На першому етапі дітей знайомлять з перетворенням матеріалу в конкретну річ: з глини можна ліпити, виготовляти вироби; з тканини, шкі­ри можна шити одяг, їх ріжуть, зшивають, клеять. На заняттях з ознайомлення з довкіллям діти виготовляють іграшки з паперу, глини — глиняні вироби, з тканини шиють одяг для ляльок, вишивають; готують салат, печиво; роблять вироби з дерева. У процесі занять діти засвоюють слова, які означають якості, властивості, процес перетворення матеріалу в речі.

На другому етапі дітям дають конкретні знання про ознаки матеріалів, учать розрізняти предмети за матеріалами. Це розглядання скла (і різних скляних предметів), гуми (і гумових предметів), шкіри (і шкіряних речей). Або на столі розкладають сукні (з тканини, шкіри, паперу) й пропонують відібрати ті, які можна прати; човники (з пластмаси, пластиліну, дерева, паперу), які можна пустити на воду.

Третій етап — навчання дітей обстеження предметів. Це заняття із сенсорного виховання. Дітям пропонують один вид матеріалу (наприклад, папір чи тканину) з різними його якостями та властивостями. Так, папір — цигарковий, серветковий, картон, шкільний, пресований; тканина — бавовняна, шовкова, шерстяна, баєва; скло — прозоре, тонке, товсте, темне; геометричні фігури — ци­ліндри, куби, прямокутники, кулі. Дітям пропонується обстежувати ці предмети, їх властивості: колір, поверхню, розмір, форму тощо.

Наводимо конспекти занять на ознайомлення дітей з властивостями предметів. Молодша група. Тема: Продукти харчування. Дидактична гра «Зваримо ляльці овочевий суп»[90]. Завдання: Ознайомити дітей з процесом виготовлення овочевого супу, властивостями та якостями овочів, води, призначенням посуду.

Словник: овочевий суп, варити, жарити, кипіти, різати, солити овочі, каструля, плита.

Матеріал: плитка, каструля, вода, овочі, ложка, ніж, миска з водою.

Хід заняття: На столі — плитка, каструля, сковорода, миска з водою, овочі, олія, ложка, ніж, дощечка. Вступна бесіда про те, що дітям дають їсти на обід (перші страви): борщ, суп.

Вихователь повідомляє, що сьогодні діти будуть вчитися варити на обід овочевий суп. Запитання: Що стоїть на плиті? (Пропонує подивитися, що в каструлі.) Для чого в каструлі вода? (Діти розглядають овочі — картоплю, моркву, капусту, цибулю.) Що потрібно спочатку зробити з овочами? Почистити. (Діти чистять картоплю, супроводжують дії словами (різати, дрібно). Коли потрібно кидати овочі в суп? (Коли закипить вода.) Діти кладуть овочі в каструлю в певному порядку. На сковорідці з олією смажать цибулю. Мішають ложкою. Кожний процес діти називають відповідними словами: вода чиста, прозора, її наливають у каструлю, гріють, вода кипить; овочі миють, чистять, ріжуть, варять, з них готують суп; суп варять, солять, мішають ложкою; цибулю чистять, миють, ріжуть, жарять, заправляють нею суп; цибуля гірка, заходить в очі. Щоб вона не «різала» очі, її змочують холодною водою. Наприкінці заняття вихователь говорить, що каструлю з приготовленими овочами вона віднесе кухарю, а він зварить суп на справжній плиті.

Середня група. Тема: Матеріал. Ознайомлення дітей з властивостями паперу[91] Завдання: Ознайом­лення дітей з властивостями паперу (різнокольоровий, тонкий, товстий, гладенький, шорсткий; шурчить, миється, рветься, розповзається у воді).

Словник: папір, різнокольоровий, рветься, мнеться, шорсткий, розмокає, паперові смужечки.

Матеріал: у кожної дитини по чотири смужечки паперу, три білих — цигарковий, глянцевий папір для креслення; одна смужка кольорова; таз із водою, лялька, сукні.

Хід заняття: Вихователь повідомляє тему заняття. Діти розглядають паперові смужки, називають їх колір. Вихователь уводить слова: паперові смужки, різнокольорові. Пропонує погладити папір. Запитує, що відчувають діти (папір гладенький, шорсткий). Діти за вказівкою вихователя вибирають гладенькі, шорсткі паперові смужечки, називають їх. Потім беруть тонкі, товщі й товсті смужечки. Вихователь мне паперову смужечку, пропонує дітям замінити смужечки. Ознайомлює з властивостями паперу, вводить слова: шурчить, мнеться. Діти розправляють смужечки. Дізнаються, що м'який папір погано розправляється. Пропонують відірвати шматочок паперу від смужечки, уводять слова легко: рветься, папір, неміцний.

На столі стоїть таз із водою. Діти опускають смужки паперу у воду. Через деякий час дістають мокрий папір, кладуть його на дощечку; беруть його в руки, віджимають. Вихователь уводить поняття: у воді папір розмокає, розповзається.

З'являється лялька, приносить дві сукні й загадує загадку: одну сукню можна прати, а другу ні. Потрібно відгадати, яку сукню не можна прати і чому.

Надзвичайно важливого значення має правильна організація лексичної роботи на заняттях з ознайомлення з якостями і властивостями предметів. Це допомагає дітям краще усвідомити сприйняту інформацію, краще запам’ятати. Вихователю необхідно супроводжувати дії дітей з обстеження предметів поясненнями, уточненнями та спонукати дітей промовляти нові слова. Наведемо приклад організації словникової роботи на занятті з ознайомлення з властивостями води.

Старша група. Тема: Якості та властивості води.

Матеріал: картинки із зображенням різних водоймищ, води, аркуші, олівці.

Описані прийоми лексичної роботи доповнюють дослідницьку діяльність у ході заняття, і гармонійно вписуються в неї:

Вихователь пропонує розглянути різні зображення води, назвати, якою буває вода у природі (річкова, морська, дощова, тала, озерна, болотна, ключова, мінеральна, водопровідна, питна; за смаком: солена, солодка, прісна; на вигляд: мутна, брудна, чиста тощо. У випадку утруднень вихователь допомагає дітям навідними запитаннями, наприклад, як називає вода, що в озері? Педагог пропонує розповісти про воду, якщо її не бачити, а тільки чути. Як може звучати вода?(журчати, дзвеніти, капати, хлюпати, булькати, грохотити, плескатися, бурлити). Поміркуйте, звідки може бігти вода, якщо вона так звучить? Пригадайте, коли і де ви можете бачити, як біжить вода (з крану, у річці, фонтану, з даху, бурулька, яка тане, дощ, душ тощо). Педагог пропонує намалювати дощ, яким різним він буває, на трьох аркушах – дощ стукає, шумить, шелестить, звертає увагу на те, що у кожному випадку це буде різний дощ.

Гра „Хвиля”: діти стають у дві шеренги і беруться за стрічку (як варіант, хустку, тканину блакитного кольору). За сигналом вихователя вони зображують велику хвилю, шторм, слабку хвилю.

Гра „Дощик-дощ”: за допомогою плескання в долоні, ляскоту пальцями, тупоту діти зображують початок дощу, зливу, грибний дощ, сильний дощ, грозу, закінчення дощу.

– Краплі – видимі чи ні? Досліди з піпеткою і водою на різних поверхнях. За допомогою кольорової води та піпетки діти малюють по-мокрому з наступним милуванням, фантазуванням, ритмічним малювання. Вихователь, використовуючи дзвіночок, задає ритм малювання крапельок, щоб вийшов „Дзвінкий дощик”.

Дітей старшої групи знайомлять з різними природними явищами та правилами безпечної поведінки в довкіллі (на землі, під сонцем, землетрус, радіація, аварійні ситуації, гроза і т. ін.).[92]. Наприклад, Тема: Сонце.

Мета: ознайомлення зі звичаями, традиціями, пов'язаними із сонцем. Сонячні промені: добрі, ласкаві й сердиті. Формування навичок поведінки на сонці, надання першої допомоги при сонячних опіках. Словник: сонце, опіки, тепловий напад.

Матеріал: художні тексти, ілюстрації.

План заняття:

1. Бесіда про сонце з використанням фольклорних та художніх текстів.

2. Розмова про корисні і шкідливі сонячні промені з використанням ілюстрацій.

3. Ознайомлення з правилами перебування на сонці, надання першої допомоги при сонячних опіках.

Тема. Земля. Мета: виховувати бережливе ставлення до землі. Навчати безпечної поведінки в довкіллі. Словник: земля, босоніж, друзки розбитого скла, уламки предметів.

Матеріал: ілюстрації, предмети, які часто лежать на землі і можуть завдати шкоди здоров'ю.

План заняття:

1. Ознайомлення зі звичаями, пов'язаними з рідною землею.

2. Бесіда про оздоровчі фактори землі з використанням ілюстративного матеріалу.

3. Розглядання ілюстрацій із зображенням забруднення землі.

4. Обговорення ситуацій про шкоду для здоров'я, коли люди не бережуть землю.

5. Узагальнююча бесіда про бережливе ставлення до землі, неприпустимість її забруднення різними відходами, життєво безпечну поведінку.

6. Діти вивчають вірш про землю.

Тема. Радіація. Мета: Дати поняття про радіацію, її користь та шкоду для здоров'я. Формувати елементарні навички поведінки у випадку загрози радіаційного зараження. Словник: радіація, радіаційне зараження, струм, енергія.

Матеріал: ілюстрації.

План заняття:

1. Бесіда «Що таке радіація?» Пояснення про радіацію, яку не можна ані побачити очима, ані відчути на смак та нюх. Про її наявність можуть засвідчити лише спеціальні прилади, якими її вимірюють. Радіація існує скрізь та в усьому: космосі, землі, рослинах, тваринах,
навіть у кожній людині. Сильніша радіація в горах та глибоко в землі.

2. Користь радіації (медичні обстеження, флюорографія, допомагає визначити поклади нафти та інших корисних копалин, є джерелом світла і тепла (атомні електростанції).

3.Шкідливість радіації. Інформація (доступна для дітей) про вибух на Чорнобильській АЕС.

2. Правила безпечної поведінки в зоні радіаційного забруднення: не вживати свіжого молока; не вживати сирих яєць; обов'язково довго проварювати їжу; не збирати в лісі грибів та ягід. Для зменшення радіації в організмі людини необхідно вживати більше овочів та фруктів яскравого кольору: шипшину, малину, обліпиху, чорну смородину, виноград, цитрусові, яблука, груші, вишні, капусту, буряк, моркву, гарбуз, квасолю, горох тощо.

3. Поведінка у випадку радіаційного зараження: якщо відсутні дорослі, необхідно зачинити вікна тощо; одягнутися так, щоб захистити тіло, не залишивши оголеними його ділянки; закрити рот тканиною або рукавом одягу; звернутися до дорослих (сусідів, знайомих, родичів тощо).

Якщо загроза зникла: зняти одяг і витрусити його, дати дорослим для санітарно, обробки; полоскати впродовж 3-5 хвилин рот, випльовуючи воду; почистити зуби; оголені частини тіла протерти вологими тампонами або просто полотнинкою.

Тема. Землетрус. Мета: дати поняття про землетрус, його природне виникнення, можливі наслідки землетрусу. Словник: землетрус, руйнування, обвали, тріщини в землі та будинках.

Матеріал: ілюстрації.

План заняття:

1.Розглядання ілюстрацій. Бесіда за їх змістом.

2.Ознайомлення з правилами поведінки у випадку загрози землетрусу.

3.Моделювання ситуації в процесі будівельних ігор.

Тема. Аварія. Мета. дати поняття про можливі аварійні ситуації. Навчити елементарних навичок поведінки в аварійних ситуаціях. Словник: аварія, рятувальники.

Матеріал: ілюстрації.

1. Розглядання ілюстрацій.

2. Бесіда за їх змістом.

3. Ознайомлення з правилами поведінки в різних аварійних ситуаціях.

Для ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів застосовують також різноманітні форми екологічного виховання. Так, знайомство з властивостями ґрунту може відбуватися у процесі мандрівок екологічними стежками. Наведемо приклад.

Старший дошкільний вік. Мандрівка екологічною стежиною. Точка – „Дослідницько-пошукова ділянка”.[93]

Мета: продовжувати формувати в дітей знання про властивості ґрунту (землі, піску, глини); вчити визначати характерні ознаки якостей ґрунту (землі, піску, глини) шляхом нескладних дослідів; вчити дітей встановлювати причинні зв'язки на основі висновків досліду, висловлювати свої судження; вчити логічно мислити; розвивати спостережливість, допитливість.

Матеріал та обладнання: три ємкості, наповнені відповідно землею, піском, глиною; ємкість із водою; мірна склянка, серветки, лялька Борсучок. Хід заняття:

– Діти, сьогодні у нас незвичайний день. До нас на гостини завітав Борсучок – господар екологічної стежинки. З ним ми побуваємо у світі цікавого. Де саме, підкаже знак, що його Борсучок залишив на ділянці дошкільного закладу. Діти шукають знак і знаходять його на дослідницько-пошуковій ділянці. Вихователь пропонує розглянути предмети, які приніс Борсучок. Діти розглядають обладнання, виставлене на столі.

— Що є в кожній банці? Борсучку цікаво, що ви знаєте про властивості землі. А про властивості піску? Що ви знаєте про глину? Діти, Борсучок хоче ознайомити вас ще з однією властивістю землі, піску, глини — пропускати воду. Як ви вважаєте, чи однаково пропускає воду земля, пісок, глина?

—Ми з Борсучком не будемо говорити, хто дав правильну відповідь, а хто — ні, а пропонуємо вам переконатись у правильності своїх висновків завдяки досліду. За допомогою мірної склянки наливаємо в кожну банку однакову кількість води (діти налива­ють воду). Що ми бачимо?

Діти доходять висновку, що найшвидше воду пропускає пісок, потім – земля, а глина води не пропускає, вода залишалась на поверхні глини.

Вихователь нагадує дітям про їхні припущення, пропонує дійти висновку.

Вихователь: Діти, Борсучок пропонує підійти до огороджених діляночок із землею, піском, глиною, у які ми висадили однакові чорнобривці. Але з якоїсь причини ці рослини мають різний вигляд, хоча до­глядали ми за ними однаково. Розглянемо їх (із землі росте нормальна рослинка, з піску — квола, а з глини — засохла).

—Борсучок хоче почути вашу думку про те, чому наші рослини мають такий вигляд, і пропонує вам підказку: поміркуйте, що потрібно рослинам для нормального росту, згадайте про сьогоднішній дослід. Вихователь підводить дітей до усвідомлення того, що нездатність глини пропускати воду, а піску швидко її пропускати можуть бути однією з причин поганого росту рослин.

Організація дослідної діяльності має особливе значення в ознайомленні дітей із властивостями і якостями предметів. Необхідно активно використовувати різні можливості розвивального середовища дошкільного закладу: проведення дослідів в оранжереї, квітнику, на огородній діяльні, у садку тощо.

Старший дошкільний вік.Таємниче довкілля. Досліди в басейні з водою та повітрям[94]

Мета: продовжувати формувати в дітей уявлення про воду (прозора, без запаху, розливається, тече); ознайомити дітей з властивостями повітря, помічати та розуміти взаємозв'язок води та повітря; вчити доходити висновків після проведення дослідів; виховувати шанобливе ставлення до води, бажання пізнавати довкілля, цікавість.

Матеріал та обладнання: пластикові пляшки, мочалки, камінці, пластикові склянки та аркуші паперу, пластикові та паперові трубочки.

Хід заняття. Вступна бесіда про воду та її властивості.

Вихователь: у нас сьогодні незвичайне заняття. Ми будемо не тільки гратися та плавати, а й пізнавати таємниці води, повітря, робити досліди та фокуси. Дослід „Видування бульбашок повітря з води”: – Діти, опустіть один кінець трубочки у воду, а через другий кінець – видувайте повітря. Що трапилось? Дослід „Потоне – не потоне”: – Діти, візьміть камінець і киньте у воду. Що сталося? Чому? А тепер візьміть мочалку і також киньте у воду. Що сталося? Чому? Пояснення: потоне чи плаватиме предмет на поверхні води — залежить від кількості повітря в матеріалі.

Гра «Короп та карасі». Дослід «Хризантема»:– Ось паперові трубочки. Треба занурити у воду край, нарізаний на вузькі смужки. Що трапилося зі смужками? На що вони схожі? Чому вони не тонуть? Тепер витягніть трубочки з води. Що трапилось? Чому? Пояснення: розрізані смужки у воді набрякають і віддаляються одна від одної, бо папір легший за воду, смужки теж спливають. Коли вийняти трубочку, крапельки води притягаються одна до одної, збігають, стягуючи папірці докупи.

Фокус з водою: Діти, наберіть у склянку води, зверху покладіть аркуш паперу, переверніть уверх дном. Що сталося? Чому? Пояснення: повітря тисне на папір і притискає його до склянки, тому вода не виливається.

Гра «Зроби хвилю». Фокус «Фонтанчики»: – Діти, візьміть пляшку і наповніть її водою. Закрутіть її кришечкою під водою. Підніміть пляшку, відкрутіть кришку. Що ви побачили? Пояснення: фонтанчики утворюються після того, як ми відкрили пляшку. Повітря заповнює пляшку. Вода важка, тому вона почала виходити через трубочки, вставлені в отвори пляшки.

Дітей старшої групи знайомлять із Космосом, зоряним небом, планетами. Наводимо конспект заняття та сценарій свята КВК:

Тема. „Зоряне небо”[95] Мета. Дати уявлення про те, що в Космосі, безліч зірок, між ними і Землею великі відстані, зірки між собою різняться за розмірами.

Підготовка до заняття: декілька вечорів розглядали зірки.

Хід заняття: У групу заходить Незнайко, він розповідає, що його друг Всезнайко кожною вечора спостерігає за небом і збирається полетіти на іншу планету, а от його із собою візьме тоді, коли він зможе пояснити ось цей малюнок (малюнок із зображенням зоряного неба). Він розглядає його вже третій день і нічого не розуміє, може діти йому допоможуть.

- Чи знаєте ви, що тут зображено? Чому їх так багато? Світ зірок незвичайний, різноманітний. У безхмарний ясний вечір небо над вашою головою всипане великою кількістю зірок.

– Подивіться на картину. Вони видаються нам маленькими крапочками. Та чи це так?

– Зірки - це великі розпечені газові шари. І хоч із Землі вони всі одного кольору та насправді вони чотирьох кольорів: червоного, жовтого, білого, блакитного (менш гарячі - червоного кольору, а найгарячіші – блакитного). Відрізняються зірки і за розмірами. Великі зірки - гіганти, а є зовсім маленькі карлики. Дуже багатьом зіркам люди дали назву.

- Пригадайте, як називається найяскравіша зірка, яку ми бачили із Землі під час спостереження (Полярна Зірка). За Полярною Зіркою знаходили дорогу багато мореплавців.

Гра „Карлики-гіганти". Зміст гри: дитина, на яку показує ведучий (Незнайко), повинна розповісти все про зірки, називає величину зірок "карлики" або "гіганти". На слово "гіганти" діти парами роблять круг, на слово "карлики", повертаються плечима, один до одного і щільно притискаються. Хто не встиг швидко зробити фігуру або зробив неправильно, стає оповідачем.

– Діти, а як ще можна назвати зірку, адже мій Всезнайко і про це мене запитає? (Зоря, зірочка, зіронько, зірниця).

– А чи можна зірки якось об'єднати, щоб легше запам'ятати?

– Звичайно, що можна, якщо ми умовно з'єднаємо лініями певні зірки між собою, то побачимо казкові фігури - сузір'я, кожне з яких має свою назву.

Незнайко. Це я знаю, ось послухайте.

Коли ходить ніч надворі.

Укривають небо зорі.

І щоб їм не впасти з неба

На чиєсь подвір'я,

Вони тримаються за руки і

Утворюють сузір'я.

– Гарний віршик, але насправді вони не тримаються за руки, а просто розміщені близько одна до одної. Ще у стародавні часи люди помітили ці надзвичайні скупчення зірок сузір'я і дали їм назви, пов'язані з легендами і міфами стародавнього світу. Найбільш відомі 12 сузір'їв, 12 знаків зодіаку. Кожна людина народилася під сузір'ями: Рака, Лева, Овна, Козерога...

- Діти, хто з вас знає, під яким сузір'ям він народився? (Визначають, під яким сузір’ям народився Незнайко.)

На прощання Незнайко разом з дітьми пригадує, що він дізнався і дарує дітям картину з їх зображенням зірок і сузір’їв.

КВК "Юні астрономи”

Мета. Закріпити знання дітей про Космос: Землю - планету, на якій ми живемо. Місяць єдиний природний супутник Землі, скупчення зірок - сузір'я. Вчити розв'язувати ребуси та кросворди.

Підготовка до КВК. Виготовити з дітьми емблеми, вивчити пісні та вірші, опрацювати наукову літературу з астрономії (розгляд картин, атласів, перегляд художніх та документальних фільмів, присвячених космонавтам).

Хід заняття:

– Сьогодні ми з вами потрапили до Країни „Астрономія”. Астрономія - це найстародавніша з наук. Немає, напевне, на Землі людини, яка, вдивляючись у нічне зоряне небо, не відчула б потреби і бажання пізнати його таємниці. Раніше люди за сонцем і зірками знаходили шлях. Наші пращури їздили по сіль у Крим. А шлях уночі їм показували зірки. Літом ми часто бачимо ці зірки. Світла, яскрава зоряна смуга на небі - це Чумацький шлях. Пращури наші могли тільки спостерігати за зоряним небом, наші сучасники його вивчають, а от у майбутньому люди літатимуть у гості на інші планети. Але для того, щоб полетіти на іншу планету, ми повинні знати таємниці Всесвіту. Сьогодні свої знання з астрономії покажуть дві команди: "Сонечко" і "Зірочка".

Привітання команд.

а) Команді "Сонечко"

Ми шлем вітання,

Бажаємо знання проявити

У змаганнях.

б) Команду "Зірочка"

Ми щиро вітаємо,

Багато про Всесвіт

Дізнатись бажаємо.

2. Завдання для капітанів:

Намалювати рух планет навколо Сонця (планети Сонячної системи). Відповісти на запитання: що таке Сонце? (Розжарена зірка). Що таке Земля? (Планета Сонячної системи.) Відповісти на запитання: Чому змінюються пори рок? Чому змінюються частини доби? Хто назве більше планет Сонячної системи. Назвати хвостату зірку. Назвати супутника Землі. Розв'язати кросворди. Пісні "Зірка Полярна", "Гороскоп". Запитання: що таке метеорит? Що таке метеор? Назвати першого космонавта світу. Назвати першого космонавта незалежної України.

Розв'язати ребуси.

Відповісти на запитання: а) Чому Місяць світиться? б) Як люди дізнались усе про космос?

Танець дружби дітей усіх планет.

На заняттях третьої групи діти засвоюють поняття - знання про загальні і суттєві ознаки предметів та явищ дійсності, закріплені у словах. Поняття об'єднані між собою у певні системи, які дозволяють виводити з одного знання інше, розв'язувати мисленнєві задачі без вико­ристання реальних предметів і образів.

Для формування понять необхідні дві передумови: а) чітка система знань, яка є необхідною для пізнавальної діяльності дітей; б) мовленнєве спілкування дитини з дорослим, яке Л.С.Виготський назвав головним фактором розвитку наукових понять.

Процес формування понять у дошкільників досліджував Л.С. Виготський. Спочатку діти засвоюють слова-уявлення, які відрізняються від слів-понять у дорослих. Це ще не наукові поняття, а «життєві», які Л. С. Виготський назвав «передпонятійними утвореннями», «комплексами», «псевдопоняттями». У їх основі лежать несуттєві зв'язки, які часом не мають між собою нічого спільного: кажан — це птах, бо літає; собака — дика тварина, бо кусається; чашка з блюдцем, склянка, хліб — що зайве? — «Склянка, бо я наллю молоко в чашку з блюдцем, візьму хліб і буду снідати» (з дослідів Л. С. Виготського).

Зміст стихійних життєвих псевдопонять розпливчастий, дифузний, вони формуються на основі тих ознак, які потрібні для задоволення потреб дитини у практичній діяльності. Ці життєві псевдокомплекси ще не можуть стихійно самі по собі перетворюватись у наукові поняття. Поняття слід спеціально формувати у процесі організованого навчання. Формування понять передбачається уже програмою молодшої групи. На четвертому році життя діти повинні засвоїти видові поняття. (Це м'ячі. М'ячі гумові, круглі, м'ячі підстрибують. Це стіл і це стіл; столи мають кришку, чотири ніжки, ці столи дерев'яні).

Починаючи з середньої групи, у дітей формують родові поняття (чашка, кружка, склянка, ложка, каструля — це посуд). Заняття на формування родових понять мають чітку структуру[96].

1. Розглядання чотирьох-п'яти видів предметів (стіл, стілець, диван, табурет, крісло), виділення суттєвих ознак з допомогою запитань вихователя: Для чого потрібні ці речі? Як ними користуються люди? Де вони використовуються?

2. Робота над засвоєнням дітьми поняття, виділення суттєвих ознак, відокремлення їх від несуттєвих. Запитання: Що спільного у всіх цих речей? Чим вони відрізняються? Чим відрізняється стіл від крісла, стільця, дивана, табурета? Уведення узагальнювального слова меблі, пояснення родового поняття: «Всі речі, які використовують для обладнання кімнати, називаються меблі. Як ми можемо дізнатися, що таке меблі? За якими ознаками?»

3. Закріплення родового поняття шляхом класифікації картинок (це посуд, це меблі, це одяг) з відповідною мотивацією вибору.

Аналогічно проводяться заняття на зіставлення, порівняння властивостей предметів: дерева й металу, папе­рових виробів, скляних та з тканини; борошна, цукру, солі, крупи тощо.

Успіх занять на зіставлення залежить від таких умов:

— правильного підбору предметів для зіставлення. Вони повинні мати достатню кількість ознак для порівняння як спільних, так і відмінних (молоко, вода, олія; стіл, стілець, табурет; олівець, ручка, лінійка, паличка (указка));

— правильного пояснення порядку зіставлення: спочатку діти знаходять усе відмінне у предметах, потім схоже;

— правильної системи запитань порівняльного характеру, спрямованих на пошук схожих та відмінних рис;

— максимальної мовленнєвої активності дітей.

Заняття й ігри з сенсорного виховання описані в посібниках Е. Г. Пилюгіної (Занятия по сенсорному воспитанию.— М., 1983) та в збірнику дидактичних ігор з сенсорного виховання (Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред Л. А. Венгера.— М, 1978).

Методика навчання дітей класифікації предметів описана в методичному посібнику Л. М. Житнікової[97]. Автор пов'язує навчання класифікації з розвитком логічного запам'ятовування та мислення. Вона пропонує таку послі­довність навчання: спочатку вчити дітей класифікації у практичній дії, потім — у мовленнєвому плані і, нарешті, у формі розумової дії. У ході навчання у дітей формуються мисленнєві операції співвідношення, зіставлення, порівняння, абстрагування, позначення та узагальнення. Формування родових понять передбачає роб