Картина як ефективний засіб ознайомлення з довкіллям 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Картина як ефективний засіб ознайомлення з довкіллям



Картина - один з головних атрибутів навчального процесу на етапі дошкільного дитинства. Її позитивні якості, переваги над іншими дидактичними засобами досить детально розкрито в методичних посібниках та підручниках з педагогіки (М.М.Коніна, Е.П.Короткова, Л.О.Пеньєвська, О.Й.Радіна, Є.І.Тихеєва, С.Ф.Русова та ін.). Коротко можна визначити лише основні. Їх відображено на рисунку (див. рис 3.1.).

 

розвиває спостережливість

(К.Д.Ушинський)

 

розвиває "сприймання почуттів"

(Я.А.Коменський)

сприяє

розвиткові розумових процесів


сприяє формуванню конкретних

уявлень, понять (С.Ф.Русова ) збагачує

чуттєвий досвід

 

 

розвиває діалогічне мовлення,

ініціює мислення та мовлення

 

Рис.3.1. Значення картини як дидактичного засобу освіти дошкільників

 

Картини, картинки, ілюстрації до літературних та фольклорних творів застосовують в освітньому процесі як засіб розумового (ознайомлення з довкіллям, розвиток уяви, сприймання, уваги, мислення, мовлення, формування інтелектуальних здібностей, сенсорний розвиток), естетичного (розвиток художньо-естетичного сприймання, формування емоційної чутливості, збагачення емоційно-чуттєвої сфери) та мовленнєвого виховання (розвиток художньо-комунікативних здібностей, стимулювання ініціативи висловлювання, опанування різних типів зв¢язного мовлення).

Картини як засіб ознайомлення з довкіллям та виховання дітей класифікують за різними ознаками. Визначимо лише окремі з них (див. рис.3.2.).

Картини за форматом Картини за змістом

               
     
   
 
 
 


демонстраційні роздаткові дидактичні художні

предметні сюжетні

 

 

Картини за характером Картини за способом

зображення функціонального застосування

 

атрибут гри

реальне символічне гумористичне

фантастичне проблемно-загадкове предмет обговорення

дидактичний матеріал джерело

натхнення власної

творчості

 

Картини за тематикою

 
 


світ природи світ предметів

 

світ стосунків світ мистецтва

 

Рис. 3.2. Види картин, що використовуються в освітньому процесі дошкільного закладу

Картини для використання у роботі з дітьми розрізняють за такими критеріями: формат (демонстраційні та роздаткові), тематика (світ природний або предметний, світ стосунків та світ мистецтва), зміст (художні, дидактичні; предметні, сюжетні), характер (реальне, символічне, фантастичне, проблемно-загадкове, гумористичне зображення) та функціональний спосіб застосування (атрибут для гри, предмет обговорення у процесі спілкування, ілюстрація до літературного чи музичного твору, дидактичний матеріал у процесі навчання або самопізнання довкілля тощо). У вітчизняній та зарубіжній психології (дослідження Г.О.Люблинської, В.С.Мухіної, Г.Т.Овсепян, С.Л.Рубінштейна, Біне, В.Штерна та інших) існують різні підходи до пояснення особливостей сприймання та розуміння дітьми змісту картин, водночас загальним для цих підходів є визначення певної періодизації у розвитку готовності дитини до сприймання картини, яка проходить три стадії: називання або перелічення, опису та інтерпретації.

Учені визначають низку чинників, що впливають на глибину та адекватність сприймання дітьми картин. З-поміж них: рівень художньо-естетичного сприймання дитини, її життєвий та художній досвід, доступні для розуміння зміст і тематика картини, а також правильно організований процес розглядання картини. Особливості сприймання та усвідомлення дітьми картин враховуються у методиці навчання дітей розповідання за змістом картини.

Численні спостереження та аналіз роботи вихователів з картиною дали змогу виокремити типові помилки щодо організації процесу сприймання дітьми картин.

¨ Запитання - майже єдиний методичний прийом у першій частині заняття

Дошкільнятам важко перебувати тривалий час у статичному положенні, яке вимагає бесіда за запитаннями. Застосування ігрових приймів, емоційно-образних пластичних етюдів, творчих завдань тощо активізує процес сприймання, сприяє підвищенню його результативності.

¨ Кількість запитань добирається за принципом "Чим більше, тим краще"

Кількість запитань за змістом картини залежно від віку дітей може змінюватися від 3-4 у молодшому віці до 8-10 - у старшому. Важлива не кількість, а їх різноманітність.

¨ Переважна більшість запитань носять репродуктивний характер, тобто є запитаннями про очевидне. Надмірне захоплення ними гальмує процес мислення, гасить інтерес до картини.

Запитання за змістом картини мають збуджувати думку. Дітям подобається відчувати себе розумними, їм до вподоби всілякі несподіванки, загадки. Саме пошукова діяльність є більш природною для дошкільного віку. Отже, не слід надавати перевагу запитанням про очевидне навіть у молодшому віці. Запитання слід ставити таким чином, щоб примусити дитину шукати відповідь через аналіз побаченого.

¨ Вихователі нерідко добирають типові, трафаретні запитання, пов¢язані з констатацією того, що зображено на картині, та встановленням найпростіших зв¢язків між елементами зображення

Шаблонні, трафаретні запитання за змістом картини роблять хід заняття від початку приреченим, причому стає неможливою будь-яка ініціатива, зайвою виявляється й активність та самостійність, оригінальність думки кожного учасника заняття. У такому пасивному інтелектуальному, емоційному стані навряд чи варто чекати від дітей цікавих власних розповідей. Вони виявляються спроможними лише наслідувати зразок розповіді вихователя та чекати, нудьгуючи, закінчення заняття.

Отже, маючи за мету активізацію інтелектуальної та мовленнєвої діяльності дітей у процесі сприймання картини, необхідно ретельно продумати першу частину заняття.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 719; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.239.9 (0.025 с.)