Порядок і принципи словотвірного аналізу слова.

Словотвірний аналіз має за мету визначити словотвірну структуру слова, спосіб словотвору, словотвірну модель та словотвірні зв’язки слова з іншими спорідненими словами. Об’єктом словотвірного аналізу є тільки похідні слова, непохідні слова підлягають етимологічному аналізу.

Оскільки словотвірний аналіз, як і морфемний, передбачає дослідження слова з погляду синхронії, як матеріал для зіставлення мають використовуватись мовні одиниці, що функціонують у сучасній українській літературній мові.

Перш за все необхідно чітко визначити семантику слова, тому що це допоможе правильно знайти те слово, що його мотивує (тобто твірне слово).

Диференційною ознакою похідних слів є наявність двох елементів: словотвірної (твірної) бази та словотворчого засобу (форманта).

Словотвірна база – це елемент похідного слова, від якого походить аналізоване слово. Наприклад, слово водяний походить від слова вода, і базою для нього послужила основа вод-.

У лінгвістичній літературі використовуються й інші терміни, а саме: твірна база, мотивуюча база, базова основа, твірна основа.

Словотвірною базою у сучасній українській мові можуть слугувати різні одиниці мови, а саме:

1. Слово (правда → неправда, писати → розписати);

2. Основа слова (швидк-ий → швидко; вод-а → водний);

3. Декілька основ (заліз-о + бетон-Ø → залізобетон, сін-о + коси-ти → сінокіс);

4. Декілька слів (вагон + ресторан → вагон-ресторан);

5. Словосполучення (високо врожайний → високоврожайний).

Слід пам’ятати, що словотвірною базою можна вважати лише ту мовну одиницю, що наявна у твірному слові.

Словотвірний формант – це найменший у формальному та семантичному відношенні засіб, за допомогою якого створено похідне слово, тобто елемент, яким відрізняється похідне слово від твірного слова.

У сучасній українській літературній мові словотвірним формантом може бути:

1) службова морфема, а саме: префікс (малювати → розмалювати), суфікс (весна → весняний), постфікс (бити → битись), система флексій (золото → золотий);

2) сукупність морфем різних типів, а саме: префікс та суфікс (вікно → підвіконнØя), префікс та постфікс (чекати → дочекатись), префікс, суфікс та постфікс (земля → приземлитися), суфікс та постфікс (скупий → скупитись), префікс та флексія (рука – безрукий), цю сукупність морфем, що створюють слово, називають конфіксом (або ж біфіксом, циркумфіксом, дистантною морфемою, дистантною біморфемою, перерваною морфемою, складним формантом, словотворчим комплексом);

3) наголос (як правило, виступає у сполученні з іншими засобами), наприклад: писа́ти – ви́писати;

4) інтерфікс (сінокіс, землемір).

Формантом прийнято вважати лише матеріально виражений засіб, який може супроводжувати (доповнювати) певне морфонологічне явище. Словотвірний формант є носієм словотвірного значення слова.

Словотвірне значення слова – це той елемент значення слова, яким похідне слово відрізняється від того, що послужило для нього базою. Порівняємо: добрий – недобрий (якість предмета – відсутність якості предмета). Воно встановлюється шляхом зіставлення похідного слова та слова, від якого воно походить. На відміну від лексичних значень, що властиві окремим словам, словотвірні значення притаманні цілим групам, рядам, категоріям похідних слів, які будуються за одним зразком, напр.: слухач, діяч, сіяч, спостерігач (‘той, хто виконує певну дію’).

Слова, що мають тотожну словотвірну базу, той самий словотвірний формант, яким властиве те саме словотвірне значення, є одноструктурними словами.

Не слід плутати терміни морфемна структура слова та словотвірна структура слова.

Морфемна структура може бути однокомпонентною (наприклад, куди) та багатокомпонентною (наприклад, сонливість). Словотвірна структура слова обов’язково передбачає наявність у його складі двох елементів: словотвірної бази та словотворчого форманта. Її властивості визначаються характером взаємозв’язку цих двох компонентів, а також тими значеннями, що виражаються цими компонентами.

Таким чином, словотвірна структура слова – це взаємозв’язок двох компонентів слова: словотвірної бази, що є основою для створення нового слова, та словотвірного форманта, що виражає його словотвірне значення. Словотвірна структура слова формується шляхом поєднання словотвірної бази та словотворчого форманта. Якщо при творенні слова не відбуваються зміни у його морфемному складі, то це неморфологічний спосіб словотвору. Наприклад: Мій знайомий завжди приходить вчасно (прикметник перейшов в іменник). До неморфологічних способів належить лексико-синтаксичний спосіб (зрощення), лексико-семантичний спосіб та морфологічно-синтаксичний спосіб.

 

Способи творення іменників.

Найбільш поширеним і активним способом словотворення є суфіксація. Іменники утворюються також за допомогою префіксації, конфіксації, складання. Ця частина мови має низку специфічних способів словотворення, що функціонують лише в іменниковій сфері. Це абревіація (див. п. 11.3.2) і субстантивація (див. п. 12.1.1).

Суфіксальний словотвір іменників, утворених від субстантивних основ

Такі похідні утворення належать переважно до продуктивних словотвірних типів, виражають відношення до предмета, названого твірною основою, або виражають модифікаційні словотвірні значення, а їхні форманти мають таку семантику:

1. Суфікси, що виражають предметне значення або предметне значення з елементом сукупності:

-ник- ¹: ча́й - ник ← чай, сала́т-ник ← сала́т, суп-ни́к ← суп (ʻвідношення до предмета, названого твірною основою (ТО) – продуктом харчуванняʼ; тип продуктивний);

-ник- ²: корі́в-ник ← коро́в-а, мавп-я́т-ник ← ма́вп-а, кур-ни́к ← ку́р-и (ʻвідношення до предмета, названого ТО – твариноюʼ; тип продуктивний);

-ник- ³: дові́д-ник ← до́відк-а, зада́ч-ник ← зада́ч-а (ʻпредмет з елементом сукупності опредмеченого процесу, названого ТОʼ; тип непродуктивний);

-ник- ⁴: квіт-ни́к ← кві́т - и, виногра́д-ник ← виногра́д (ʻпредмет з елементом сукупності інших предметів – рослин, названих ТОʼ; тип непродуктивний);

-ниц'-: хлі́б - ниц-я ← хліб, сала́т-ниц-я ← сала́т, су́п-ниц-я ← суп (ʻвідношення до предмета, названого ТО – продуктом харчуванняʼ; тип продуктивний);

-ищ- ¹: ві́вс-ищ-е ← овес, коно́пл-ищ-е ← коно́пл-і, пшени́ч-ищ-е ← пшени́ц-я (ʻвідношення предмета (ділянки) до предмета (рослини), названого ТОʼ; тип продуктивний);

- аж -: тонн-а́ж ← то́нн-а, метр-а́ж ← метр, дубл-я́ж ← дубль (ʻузагальнення того, що названо ТОʼ; тип продуктивний);

- арій -: дельфін-а́рій ← дельфі́н, океан-а́рій ← океа́н, лимон-а́рій ← лимо́н (ʻсукупність того, що названо ТОʼ; тип продуктивний).

2. Суфікси, що виражають абстраговане предметне значення:

- изм - / - ізм -¹: маркс-и́зм ← Маркс, доа-с-и́зм ← Да́о, патріот-и́зм ← патріо́т (ідеї / уявлення того, що /хто назване (-ий) ТО; тип продуктивний);

- изм - / - ізм -²: капітал-і́зм ← капітал, модерн-і́зм ← модерн, класиц-и́зм ← класик-а (течії / напрями розвитку того, що названо ТО; тип продуктивний);

- ик -: аерона́вт-ик-а ← аерона́вт, стилі́ст-ик-а ← стилі́ст, журналі́ст-ик-а ← журналі́ст (галузь знань / діяльності, названої ТО; тип продуктивний).

3. Суфікси з семантикою осіб чоловічої статі за родом / видом діяльності, професією, місцем проживання, національністю тощо. Усі подані нижче словотвірні типи є продуктивними с сучасній українській мові:

- ник -: захис-ни́к ← за́хист, двір-ни́к ← двір, колго́сп - ник ← колго́сп;

- ец' -: ха́рків-ець ← Ха́рків, микола́їв-ець ← Микола́їв, херсо́н-ець ← Херсо́н;

- анин -: киj-а́нин ← Ки́їв, львів-j-а́нин ← Львів, луганч-а́нин ← Луга́нськ;

- ик - / - ік -: склеро́т-ик ← склеро́з, меланхо́л-ік ← меланхо́л(іj)-а, істо́р-ик ← істо́р(іj)-а, кри́т-ик ← кри́т(ик)-а, хі́м-ік ← хі́м(ij)-а;

- ист - / - іст -: гандбол-і́ст ← гандбо́л, флейт-и́ст ← фле́йт-а, трактор-и́ст ← тра́ктор;

- ант - / - ент -: поліціj-а́нт ← полі́ціj-а, курс-а́нт ← курс, реценз-е́нт ← реце́нз(іj)-а;

- ор - / - ер -: агре́с-ор ← агре́с(іj)-а, сена́т-ор ← сена́т, бокс-е́р ← бокс, комбайн-е́р ← комба́йн;

- ир - / - ар - (-' ар -): бригад-и́р ← брига́д-а, кас-и́р ← ка́с-а, шахт-а́р ← ша́хт-а, вівч-а́р ← вівц-я́, пісн-я́р ← пі́сн-я, камен-я́р ← ка́мінь;

- ович - / - ич -¹: Васи́ль-ович ← Васи́ль, Анто́н-ович ← Анто́н, Са́в-ич ← Са́в-а, Лук-и́ч ← Лук-а́.

До непродуктивних словотвірних типів належать слова з уніфіксами, а також:

- ич -²: москв-и́ч ← Москв-а́, том-и́ч ← Том(ськ);

- ал' -: скрип-а́ль ← скри́п(к)-а;

- ан -: політик-а́н ← полі́тик - а;

- щик -: пра́пор-щик ← прапор.

4. Суфікси, які виражають семантику жіночості зі значенням особи за родом діяльності / професією, національністю, назв тварин-самиць тощо:

- к -: студе́нт-к-а ← студе́нт, лі́кар-к-а ← лі́кар, пенсіоне́р-к-а ← пенсіонер;

- анк - / - енк -: греч-а́нк-а ← грек, турч-а́нк-а ← ту́рок, францу́ж-енк-а ← француз;

- ниц' -: провід-ни́ц-я ← провідни́к, розві́д-ниц-я ← розві́дник, колго́сп-ниц-я ← колгоспник;

- иц' -¹: лев-и́ц-я ← лев, тигр-и́ц-я ← тигр, ведме́д-иц-я ← ведмідь;

- иц' -²: фельдшер-и́ц-я ← фе́льдшер, льо́тч-иц - я ← льо́тчик, жн-и́ц-я ← жн(ец)ь;

- ин' -: продавч-и́н-я ← продав(е́ц)ь, кравч-и́н-я ← крав(е́ц)ь, раб-и́н-я ← раб;

- ис -: директор-и́с-а ← дире́ктор, актр-и́с-а ← акто́р;

- ш -: ліфте́р-ш-а ← ліфте́р, генера́ль-ш-а ← генера́л, губерна́тор-ш-а ← губерна́тор;

- ес -: поет-е́с-а ← пое́т, принц-е́с-а ← принц, барон-е́с-а ← баро́н;

- івн -: Іва́н-івн-а ← Іва́н, Андрі́j-івн-а ← Андрі́й, Са́в-івн-а ← Са́в-а.

5. Суфікси, що позначають недорослих істот:

- ен' -: лев-ен-я́ ← лев, кош-ен-я́ ← кіт, вовч-ен-я́ ← вовк.

- ч -: кур-ч-а́ ← ку́р(к)-а, дитин-ч-а́ ← дити́н-а (непродуктивний тип).

6. Суфікси, які виражають значення збірності:

- іj -¹: інтеліге́нц-іj-а ← інтеліге́нт, піоне́р-іj-а ← піоне́р; кавалер-іj-а ← кавалер;

- іj -²: топонім-і́j-а ← топо́нім, антонім-і́j-а ← анто́нім; омонім-і́j-а ← омо́нім;

- ик - / - ік -: тем-а́т-ик-а ← те́м - а, проблем-а́т-ик-а ← пробле́м-а, синоні́м-ік-а ← сино́нім;

- ур -: профес-у́р-а ← профе́сор, адвокат-у́р-а ← адвока́т, аспірант-у́р-а ← аспіра́нт;

- в -: муш-в-а́ ← му́х-а, миш-в-а́ ← ми́ш-а (непродуктивний тип);

- ат - / - іат -: декан-а́т ← дека́н, старост-а́т ← ста́рост-а, секретар-іа́т ← секретар;

-няк-: виш-ня́к ← виш(н)-я, дуб-ня́к ← дуб, лоз-ня́к ← лоз-а́ (непродуктивний тип);

- инн' - / - інн' -: буряч-и́нн-я ← буря́к, цибул-и́нн-я ← цибу́л-я, гарбуз-и́нн-я ← гарбу́з, кам-і́нн-я ← ка́м(ін)ь;

- н' -: рід-н-я́ ← рід (непродуктивний тип);

- ств - / - зтв - / - цтв -: пта́-ств-о ← птах, боягу́-зтв-о ← боягу́з, коза́-цтв-о ← козак.

7. Суфікси, що виражають значення одиничності:

- ин -: солом-и́н-а ← соло́м-а, горош-и́н-а ← горо́х, цибул-и́н-а ← цибу́л-я;

- к -: соломи́н-к-а ← соломи́н-а, гороши́н-к-а ← гороши́н-а, цибули́н-к-а ← цибули́н-а (суфікс - к - підсилює значення одиничності);

- инк -: рос-и́нк-а ← рос-а́, пил-и́нк-а ← пил, сніж-и́нк-а ← сніг.

8. Суфікси з суб’єктивно-оцінною семантикою (зменшено-пестливим та збільшено-згрубілим значенням):

- ик - / - чик -: бра́т-ик ← брат, ву́зл-ик ← ву́зол, сто́вп-чик ← стовп, дива́н-чик ← дива́н;

- ок -: горі́ш-ок ← горі́х, горо́ш-ок ← горо́х, я́щич-ок ← я́щик;

- к -¹: бері́з-к-а ← бере́з-а, голі́в-к-а ← голов-а́, кана́п-к-а ← кана́п-а;

- к -²: ву́ш-к-о ← ву́х-о, віде́р-к-о ← відр-о́, яє́ч-к-о ← яйц-е́;

- к -³: Андрі́й-к-о ← Андрі́й, солове́й-к-о ← солове́й, Юр-к-о́ ← Ю́р(ій);

- ечк -¹ / - ачк -: си́т-ечк-о ← си́т-о, міст-е́чк-о ← мі́ст-о, ті́м’-ячк-о ← ті́м’-я;

- ичк - / - ечк -²: петру́ш-ечк-а ← петру́ш(к)-а, ді́ж-ечк-а ← ді́ж(к)-а, копі́j-ечк-а ← копі́й(к)-а;

- ечк -³: дя́д-ечк-о ← дя́д-я, ба́т-ечк-о ← ба́т-я;

- оньк - / - еньк -: голі́в-оньк-а ← голов-а́, ду́м-оньк-а ← ду́м-а, ли́ч-еньк-о ← лиц-е́.

- ус' -: баб-у́с-я ← ба́б-а, дід-у́сь ← дід, мам-у́с-я ← ма́м - а.

- ун' -: баб-у́н-я ← ба́б-а, дід-у́н-я ← дід, мам-у́н-я ← ма́м - а.

- ц -: віко́н-ц-е ← вікн-о́, віде́р-ц-е ← відр-о́, де́рев-ц-е ← де́рев-о;

- чик -: кефі́р-чик ← кефі́р, су́п-чик ← суп, хлі́б-чик ← хліб;

- ин -: риб-и́н-а ← ри́б-а, хат-и́н-а ← ха́т-а, хліб-и́н-а ← хліб;

-ищ- ²: баб-и́щ-е ← ба́б - а, вовч-и́щ-е ← вовк, ти́гр-ищ-е ← тигр;

-ищ- ³: нож-и́щ-е ← ног-а́, рі́ч-ищ-е ← рік-а́, руч-и́щ-е ← рук-а́;

-иськ-: дівч-и́ськ-о ← дівч-а́, хлопч-и́ськ-о ← хло́пець, кон-и́ськ-о ← кінь;

- ук -: звір'-у́к-а ← звір, зміj-у́к-а ← змій, камен'-у́к-а ← ка́мінь.

13.2. Суфіксальний словотвір іменників, утворених від ад’єктивних основ

Ці похідні утворення в сучасній українській мові, в цілому, становлять продуктивні словотвірні типи, виражають відношення до предмета до ознаки, названої твірною основою, або виражають транспозиційні словотвірні значення, а їхні форманти мають таку семантику:

1. Суфікси з предметною семантикою:

- ик -: дров’ян-и́к ← дров’ян-и́й, молито́вн-ик ← молито́вн-ий, торф’ян-и́к ← торф’ян-и́й;

- к -: вівся́н-к-а ← вівся́н-ий, пи́ш-к-а ← пи́ш(н)-ий, скля́н-к-а ← склян-и́й; особливо продуктивним є утворення іменників цього словотвірного типу від словосполучень іменника з узгоджуваним прикметником, де останній виступає твірною основою: малолітра́ж-к-а ← малолітра́жн -(ий автомобі́ль), зарубі́ж-к-а ← зарубі́жн -(а літерату́ра);

- инк -: кисл-и́нк-а ← ки́сл-ий, хитр-и́нк-а ← хи́тр-ий (непродуктивний тип).

2. Суфікси з семантикою особи / діяча:

- ик - / - ник -: передов-и́к ← передов-и́й, мі́сяч-ник ← мі́сячн-ий, щоде́н-ник – щоде́н(н)-ий;

- ист - / - іст -: батал-і́ст ← бата́льн-ий [ бата́льн -(ий живо́пис)], модерн-і́ст ← моде́рн-ий [ моде́рн -(а літерату́ра)], фігур-и́ст ← фігу́рн-ий [ фігу́рн -(е ката́ння)];

- ец' -: мудр-е́ць ← му́др-ий, сміли́в-ець ← сміли́в-ий, хитр-е́ць ← хи́тр-ий;

- ак -: бідн'-а́к ← бі́дн-ий, добр'-а́к ← до́бр-ий, чуж-а́к ← чуж-и́й.

3. Суфікси з семантикою збірності / сукупності:

- ощ -: ра́д-ощ-і ← ра́д-ий, соло́д-ощ-і ← соло́д(к)-ий, тру́дн-ощ-і ← трудн-и́й;

- ин -: коза́чч-ин-а ← коза́цьк-ий, гайдама́чч-ин-а ← гайдама́цьк-ий, а також утворюються за допомогою цього суфікса численні іменники на позначення територій (країн, областей): Туре́чч-ин-а ← туре́цьк-ий, Оде́щ-ин-а ← оде́ськ-ий, Ві́нничч-ин-а ← ві́нницьк-ий;

- ик -: автома́т-ик-а ← автомат -(и́чні прилади), кла́с-ик-а ← клас -(и́чні тво́ри), періо́д-ик-а ← період -(и́чні видання).

4. Суфікси зі значенням абстрагованої опредмеченої ознаки:

- іст' -: бли́зьк-ість ← близьк-и́й, ва́рт-ість ← ва́рт-ий, му́др-ість ← му́др-ий, сві́ж-ість ← сві́ж-ий;

- ств - / - зтв - / - цтв -: бага́т-ств-о ← бага́т-ий, убо́-зтв-о ← убо́г-ий (непродуктивний тип; продуктивний тип утворюють похідні іменники, утворені від субстантивних основ);

- изм - / - ізм -: гуман-і́зм ← гума́н(н)-ий, позитив-і́зм ← позити́в(н)-ий, реал-і́зм ← реа́ль(н)-ий;

- изн -: дешев-и́зн-а ← деше́в-ий, крут-и́зн-а ← крут-и́й, нов-изн-а́ ← нов-и́й;

- от -: довг-от-а́ ← до́вг-ий, добр-от-а́ ← до́бр-ий, нім-о́т-а́ (- о́т - – збірн. про людей; і - а́ - – стан, відсутність звукової мови) ← нім-и́й, гид-о́т-а ← гид(к)-и́й.

13.3. Суфіксальний словотвір іменників, утворених від вербативних основ

Віддієслівний іменниковий словотвір у сучасній українській мові охоплює величезну кількість похідних утворень, які переважно становлять продуктивні словотвірні типи (непродуктивних та малопродуктивних типів порівняно небагато). Зберігаючи семантику процесуальності твірної основи, вторинні субстантивні утворення характеризуються розмаїттям словотвірних значень, з-поміж яких основними є значення особи / діяча, предмета, абстрагованого процесу тощо.

1. Суфікси з семантикою особи / діяча:

- тель: вчи́-тель ← вчи́-ти, люби́-тель ← люби́-ти, мисли́-тель ← ми́сли-ти;

- атор: агіт - а́тор ← агіт(ува́) - ти, екзамен - а́тор ← екзамен(ува́)-ти, організ - а́тор ← організ(ува́)-ти;

- ер - / - ор -: гіпнотиз-е́р ← гіпнотиз(ува́)-ти, контрол-е́р ← контрол(юва́)-ти, ревіз-о́р ← ревіз(ува́)-ти;

- ант - / - ент -: арешт-а́нт ← арешт(ува́)-ти, іммігр-а́нт ← іммігр(ува́) - ти, конкур-е́нт ← конкур(ува́) - ти;

- ник -: прибира́-ль-ник ← прибира́-ти, переві́з-ник ← перево́з(и)-ти, обхі́д - ник ← обхо́д(и)-ти;

- чик - / - щик -: льо́т - чик ← літ(а́)-ти, розно́-щик ← розно́с(и) - ти (непродуктивний тип);

- ун -: брех-у́н ← брех(а́)-ти, весел-у́н ← весел(и́)-ти, стриб-у́н ← стриб(а́)-ти;

- ец' -: знав-е́ць ← зна́-ти, грав-е́ць ← гра́-ти, бор-е́ць ← бор(о́)-ти-(ся);

- ач -: заві́дув-ач ← заві́дув(а)-ти, нагля́д-а́ч ← нагляд(а́)-ти, отри́мув-ач ← отри́мув(а) - ти;

- ар - / - ир -: друк-а́р ← друк(ува́)-ти, лі́к-ар ← лік(ува́)-ти, пи́с-ар ← писа́-ти, провод-и́р ← прово́ди-ти.

2. Суфікси з семантикою предметності:

- ник -: трій-ни́к ← троj(і́)-ти, розмі́н-ник ← розмін(я́)-ти, кип’яти́-ль-ник ← кип’яти́-ти.

- ач -: вимик-а́ч ← вимик(а́)-ти, вини́щув-ач ← вини́щув(а)-ти, перемик-а́ч ← перемик(а́)-ти.

- ак -: держ-а́к ← держа́-ти, різ-а́к ← рі́за-ти, черп-а́к ← черпа́-ти.

- к -: ві́я-л-к-а ← ві́я-ти, сі́я-л-к-а ← сі́я-ти, суши́-л-к-а ← суши́-ти. Творення іменників супроводжується інтерфіксацією (інтерфікс - л -);

- атор -: вентил'-а́тор ← вентил'(ува́)-ти, генер-а́тор ← генер(ува́)-ти, амортиз-а́тор ← амортиз(ува́)-ти. Творення іменників супроводжується усіченням суфікса дієслівної основи.

3. Суфікси зі значенням абстрагованого опредмеченого процесу (дії):

- н'н' -: дограва́-нн-я ← дограва́-ти, чита́-нн-я ← чита́-ти, малюва́-нн-я ← малюва́-ти;

- т'т' -: жи-тт-я́ ← жи́-ти, ми-тт-я́ ← ми́-ти, ши-тт-я́ ← ши́-ти;

-(ан) ин -: різ-ани́н-а ← рі́з (а) -ти (рі́зан-ий), стріл'-ани́н-а ← стріл (я́) -ти (стрі́лян-ий), біг-ани́н-а ← бі́г(а)-ти;

- унок -: дар-у́нок ← дар (у́ва) -ти, граб-у́нок ← граб (ува́) -ти (тип непродуктивний);

- аж -: монт-а́ж ← монт (ува́)- ти, сабот-а́ж ← сабот (ува́)- ти, зонд-а́ж ← зонд (ува́)- ти. Процес словотворення супроводжується усіченням твірної основи;

- аціj -: реаліз-а́ціj-а ← реаліз (ува́)- ти, компенс-а́ціj-а ← компенс (ува́)- ти, газифік-а́ціj-а ← газифік (ува́) -ти;

- б -: кось-б-а́ ← коси́-ти, молоть-б-а́ ← молоти́-ти, про́сь-б-а ← проси́-ти;

- к -: за́га́д-к-а ← зага́д (ува)- ти, зупи́н-к-а ← зупин (и́)- ти, надба́в-к-а ← надбавл (я́)- ти;

До непродуктивних типів належать похідні блюв-о́т-а ← блюв (а́)- ти, дрім-о́т-а ← дрім (а́)- ти, метуш-н-я́ ← метуш (и́) -ти- (ся), жа́л-ість ← жал (і́) -ти та деякі ін.

4. Суфікси з семантикою місця дії (процесу):

- ищ -: схо́в-ищ-е ← схов(а́)-ти, ле́ж-б-ищ-е ← леж(а́)-ти, зимо́в-ищ-е ← зимув(а́)-ти (тип непродуктивний);

- н' -: віта́-ль-н-я ← віта́-ти, спа́-ль-н-я ← спа́-ти, чита́-ль-н-я ← чита́-ти.

13.4. Суфіксальний словотвір іменників, утворених від числівникових основ

Такі похідні утворення належать до непродуктивних словотвірних типів, що пояснюється замкненістю лексичного складу числівників. В українській мові субстантивні відчислівникові утворення характеризуються такими формантами:

- к -: дві́й-к-а ← дво́j-е, трі́й-к-а ← тро́j-е, четві́р-к-а ← че́твер-о;

- н' -: дві́й-н-я ← дво́j-е, трі́й-н-я ← тро́j-е, с о́ т-н-я ← с Ø т-о;

- ак -: п’ят-а́к ← п’ять, троj-а́к ← тро́j-е;

- ок -: п’ят-о́к ← п’ять, деся́т-ок ← де́сять.

13.5. Нуль-суфіксальний словотвір іменників

1. Похідні субстантиви, утворені від ад’єктивних основ за допомогою нульового суфікса (-Ø-), – це слова, що виражають такі словотвірні значення, як:

- імена якості: зе́лень-Ø ← зеле́н-ий, блаки́ть-Ø ← блаки́тн-ий;

- назви предметів: су́ш-Ø-а ← сух-и́й, глиб-Ø ← глиб(о́к)-ий.

Обидва типи є непродуктивними.

2. Похідні віддієслівні іменники, утворені шляхом нуль-суфіксації, – це слова, що називають:

- імена дії (процесу): біг-Ø ← бі́г-ти, х і д-Ø ← х о ди́-ти, ро́зб і р-Ø ← розб и р(а́)-ти;

- назви предметів: ш ов -Ø ← ш и́ -ти, р ів -Ø ← р и́ -ти, на́сип-Ø ← наси́п(а)-ти, підк о́в -Ø-а ← підк у (в а́)-ти, позоло́т-Ø-а ← позолот(и́)-ти.

Обидва типи є продуктивними. Процес творення цих іменників супроводжується морфонологічними процесами – альтернаціями фонем, усіченням основи, зміною акцентуації.

13.6. Префіксальний словотвір іменників

Загалом, на думку О.М. Тихонова, в системі словотворення іменників префіксація посідає доволі скромне місце [Тихонов 2002: 143]. Похідні префіксальні субстантиви утворюються від іменникових основ і становлять як продуктивні, так і непродуктивні словотвірні типи. До останніх належать з префіксами па-, після-, при-, екстра- та деякі інші:

анти-: а̀нти-те́за ← те́з-а, а̀нти - фаши́ст ← фаши́ст, а̀нти - ча́стка ← ча́стк-а;

архі-: а̀рхі-дия́кон ← дия́кон, а̀рхі-кня́зь ← князь, а̀рхі-фоне́ма ← фоне́м-а;

без-: бе́з-вік ← вік, бе́з-лад ← лад, бе́з-лік ← лік;

віце-: ві̀це-канцлер ← ка́нцлер, ві̀це-прем’єр-міні́стр ← прем’є́р-міні́стр, ві̀це-ко́нсул ← ко́нсул;

де-: де-ескала́ція ← ескала́ціj - a, де - героїза́ція ← героїза́ціj - a, де - ідеологіза́ція ← ідеологіза́ціj - a;

дез-: дез-інформа́ція ← інформа́ціj-a, дез-інтегра́ція ← інтегра́ціj-a, дез-інфля́ція ← інфля́ціj-a;

дис-: дис-гармо́нія ← гармо́ніj-a, дис-гене́зис ← гене́зис, дис-комфо́рт ← комфо́рт;

екс-: екс-чемпіо́н ← чемпіо́н, екс-президе́нт ← президе́нт, екс-губерна́тор ← губерна́тор;

екстра-: ѐкстра-кла́с ← клас, ѐкстра-та́йм ← тайм, ѐкстра-дивіде́нд ← дивіде́нд;

над-: над-клю́ч ← ключ, над-ко́ло ← ко́л-о, над-ку́ля ← ку́л-я;

не-: не-вда́ча ← вда́ч-а, не-поря́док ← поря́док, не-ви́хід ← ви́хід;

па-: па́-горб ← горб, па́-морозь ← мо́роз;

пере-: пере-за́хист ← за́хист, пере-сму́га ← сму́г-а, пере-осна́щення ← осна́щенн-я і пере-осна́щення ← переоснасти́-ти;

пів- / напів-: пів-ко́ло ← ко́л-о, пів-у́сміх ← у́сміх, пів-та́кт ← такт, напів-со́н ← сон, напів-мі́сяць ← мі́сяць, напів-мета́л ← мета́л;

під-: під-гру́па ← гру́п-а, під-кла́с ← клас, під-ти́п ← тип;

пра-: пра-батьківщи́на ← батьківщи́н-а, пра-мо́ва ← мо́в-а, пра́-дід ← дід;

перед-: перед-істо́рія ← історіj-а, перед-за́хист ← за́хист, перед-мі́ра ← мі́р-а;

при-: при́-звук ← звук, при́-свист ← свист, при-будо́ва ← будо́в - а;

ре-: ре-інтегра́ція ← інтегра́ціj - а, ре-організа́ція ← організа́ціj - а, ре-трансля́ція ← трансля́ціj - а;

суб-: суб-оре́нда ← оре́нд-а, суб-проду́кти ← проду́кт-и, суб-спа́лах ← спа́лах;

супер-: су̀пер-ціна́ ← цін-а́, су̀пер-цеме́нт ← цеме́нт, су̀пер-кле́й ← клей.

13.7. Конфіксальний (префіксально-суфіксальний) словотвір іменників

Такий спосіб словотворення, в цілому, властивий іменникам, утвореним від іменникових основ.

анти-…-ин (-ін): анти-грип-і́н ← грип, анти-комар-и́н ← кома́р;

між-(межи-)…-j: між-гі́р’-j-а ← гор-а́;

над-…-ник: над-віко́н-ник ← вікн-о́;

на-…-ник: на-рука́в-ник ← рука́в, на-плі́ч-ник ← плеч-е́;

під-…-ник: під-віко́н-ник ← вікн-о́, під-сві́ч-ник ← свіч-а́;

перед-…-j: перед-две́р-j-а ← две́р-і, перед-гі́р’-j-а ← гор-а́;

над-…-j: над-вечі́р’-j-а ← ве́чір;

по-…-j: по-дві́р’-j-а ← двір;

при-…-j: При-азо́в’-j-а ← Азо́в, При-чорномо́р’-j-а ← Чо́рн - е мо́р-е;

під-…-ик: під-о́рл-ик ← оре́л, під-ля́щ-ик ← лящ;

під-…-j: Під-моско́в’-j-а ← Москв-а́.

У системі конфіксального субстантивного словотвору можна також виділити похідні утворення, що становлять не префіксально-суфіксальний, а префіксально-безафіксний спосіб, зумовлений прогресивною асиміляцією "приголосний + j", що відбулась у староукраїнський період, унаслідок чого відбулося подовження кореневого голосного, який "поглинув" j. З-поміж зазначених типів продуктивними виступають ті, що беруть участь у відтопонімічній деривації. Інші типи іменникового конфіксального словотворення вважаються малопродуктивними або непродуктивними.

від-…-Ø: від-лу́нн-Ø-я ← лун-а́, від-лю́дд-Ø-я ← лю́д-и;

за-…-Ø: За-карпа́тт-Ø-я ← Карпа́т-и, За-во́лж-Ø-я ← Во́лг-а, за-сті́лл-Ø-я ← стіл;

межи-…-Ø: межи-рі́чч-Ø-я ← рік-а́, межи-лі́сс-Ø-я ← ліс;

при-…-Ø: При-ура́лл-Ø-я ← Ура́л, При-карпа́тт-Ø-я ← Карпа́т-и;

під-…-Ø: під-ні́жж-Ø-я ← ног-а́, під-ґру́нт-Ø-я ← ґрунт, під-земе́лл-Ø-я ← земл-я́;

по-…-Ø: По-лі́сс-Ø-я ← ліс, По-во́лж-Ø-я ← Во́лг-а, по-ру́чч-Ø-я ← рук-а́.

Крім субстантивних основ, конфіксальним способом утворюються похідні іменники від основ дієслів. Цей тип є малопродуктивним у сучасній українській мові.

анти-…-ач: анти-оки́снюв-ач ← оки́снюв(а)-ти, анти-облі́днюв-ач ← облі́днюв(а)-ти.

13.8. Складання та складання, комбіноване з суфіксацією

Складні іменники утворюються шляхом об’єднання в одне ціле основи слова чи основ декількох слів і слова. Більшість таких утворень виникають на базі словосполучень з підрядним або сурядним зв’язком:

- підрядний зв’язок між компонентами словосполучень (у цьому разі в ролі першого компонента виступають іменники або прикметники): га̀з-о-постача́ння ← постача́ння га́з-у, су̀х-о-фру́кти ← сух-і́ фру́кти, пѐрш-о-джерело́ ← пе́рш-е джерело́;

- сурядний зв’язок між компонентами словосполучень (тут обидва компоненти – іменники): лі̀с-о-сте́п ← ліс і степ, світл-о-тінь ← сві́тл-о і тінь, залі̀з-о-бето́н ← залі́з-о і бето́н.

Дієслова у складних іменниках рідко використовуються в ролі першого компонента, і такі утворення становлять непродуктивний словотвірний тип: зірвиголова́, перекотипо́ле, пройди́світ. Подібні утворення з першою дієслівною частиною належать до продуктивного словотвірного типу, якщо позначають прізвища. Такі утворення є прикметною ознакою української антропоніміки: Убийво́вк, Дави́борщ, Дави́гора, Непийпи́во, Переби́йніс тощо.

В українській мові трапляються трикомпонентні складні субстантивні утворення, причому перші два компоненти являють собою іменникові основи, а останній є цілим словом: сві̀тловодолікува́ння, лі̀соплодорозплі́дник, ма̀слосирозаво́д тощо.

Як бачимо, для поєднання складних іменників використовуються інтерфікси у функції звукової прокладки.

До складання зараховують складені найменування типу сало́н-магази́н, ме́ч-ри́ба, ро́зтяг-сти́ск, магніто́лог-астроно́м та ін., які відрізняються від вищезазначених тим, що мають два наголоси. Крім того, значна частина таких утворень зберігає здатність до словозміни: купі́вля-про́даж, род. купі́влі-про́дажу; лі́кар-еко́лог, род. лі́каря-еко́лога; але: ди́зель-мото́р, род. ди́зель-мото́ра; жар-пти́ця, род. жар-пти́ці; у́нтер-офіце́р, род. у́нтер-офіце́ра.

Частина складних похідних субстантивів утворюється комбінованим способом – складанням, поєднаним із суфіксацією чи нуль-суфіксацією: карто̀плесаджа́л-к-а ← саджа́-ти карто́пл-ю, гу̀чн-о-мо́в-ець ← гу́чно мови́-ти; во̀д-о-во́з-Ø ← вози́-ти вод-у, рук-о́-пис-Ø ← писа́-ти рук-о́ю.

Найчастіше іменникове основоскладання супроводжують такі суфікси:

-ач: пло̀д-о-знім-а́ч ← знім(а́)-ти плід;

-ец': чу̀д-о-тво́р-ець ← твори́-ти чу́д-о;

-ник: ру̀к-о-ми́й-ник ← ми́-ти ру́к-и;

-к-: м’я̀с-о-ру́б-к-а ← руб(а́)-ти м’я́с-о;

-н'-: ма̀сл-о-бі́й-н-я ← би́-ти ма́сл-о.

Абревіація і субстантивація

Достатньо продуктивними способами творення іменників у сучасній українській мові є абревіація і субстантивація. Відомості про ці способи субстантивного словотворення див. вище (пп. 11.3.2 та 12.1.1).