Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції

 

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у гото-вність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких пра-цівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при переві-рці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вог-непальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

 

Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкну-тись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.

 

 

Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопо-рушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпе-чення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 22.10.2012 № 940

 

ІІІ. Права і обов’язки працівників міліції щодо реагування на кримінальні правопорушення та інші події

 

3.1. Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право:

 

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню пов-новажень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили ма-лозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог засто-совувати передбачені законодавством заходи примусу.

 

3.1.2. Перевіряти у громадян у разі виникнення підозри у вчиненні правопо-рушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

 

 

3.1.3. Згідно з наданими законодавством повноваженнями затримувати і дос-тавляти до ОВС:

 

осіб, яких вони запідозрили у вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець, у тому чи-слі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

 

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання прото-колу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

 

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування; неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з

 

якого настає кримінальна відповідальність; військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки криміна-

 

льного або адміністративного правопорушення; осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку

 

з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

 

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 цього ро-зділу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здо-ров’ю, в установленому законодавством порядку.

 

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення.

 

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, пе-редбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

 

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попере-дження протиправних дій та розкриття правопорушень.

 

3.1.8. Входити безперешкодно в будь-який час доби:

 

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, перес-лідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за ін-ших надзвичайних обставин;

 

на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі пересліду-вання особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопору-шення або припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю меш-канців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

 

до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

 

3.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, уста-нов і організацій з повідомленням про це їх адміністрації з метою забезпечення без-пеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

 

 

3.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороня-ти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей.

 

3.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.

 

3.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки.

 

3.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать пі-дприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів ди-пломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнарод-них організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доста-вляння в міліцію.

 

3.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, – за їх згодою.

 

3.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою вста-новлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку правопорушників, які втекли, безвісно відсутніх осіб і

 

з іншою метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підп-риємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням міліцією покладених на неї обов’язків.

 

3.1.16. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених статтями 13-15-1 Закону України «Про міліцію».

 

3.1.17. Користуватися іншими правами, наданими Законом України «Про міліцію». 3.2. Основні обов’язки працівників міліції щодо реагування на повідомлення

 

про кримінальні правопорушення та інші події:

 

3.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

 

3.2.2. Виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вжива-ти з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

 

3.2.3. Виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ.

 

3.2.4. Розшукувати осіб у випадках, передбачених законодавством та міжна-родними договорами України.

 

3.2.5. Виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, слідчого судді, суду, органу дізнання.

 

3.2.6. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об’єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха, надзвичайні ситуації та інші події, ужи-вати в межах компетенції невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

 

3.2.7. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епі-

 

зоотій.

 

 

3.2.8. Надавати невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які по-терпіли від правопорушень, надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, перебува-ють у безпорадному або небезпечному для життя та здоров’я стані, дітям, які зали-шилися без опіки, а також затриманим та взятим під варту особам.

 

3.2.9. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службо-вих осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особ истій чи гро-мадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

 

3.2.10. При затриманні особи працівником міліції:

 

негайно повідомляється затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз’яснюється право оскаржувати їх у суді, а також право мати захисника, отримувати медичну допомо-гу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього та інші процесуальні права, передбачені Кримінальним процесуальним коде-ксом (далі – КПК);

 

у разі затримання особи, яка володіє тільки іноземною мовою, підстави за-тримання роз’яснюються у присутності перекладача;

 

надається усне роз’яснення частини першої статті 63 Конституції України, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захис-ника та одночасно в друкованому вигляді – роз’яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62

 

і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або взятих під варту, установле-них законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особи-сто або за допомогою захисника з моменту затримання, право відмовитися від на-дання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

 

про кожне затримання одразу повідомляються за допомогою технічних засо-бів відповідальні особи в підрозділі органу досудового розслідування;

 

затримана особа доставляється до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством;

 

про затримання одразу повідомляється орган (установа), уповноважений за-конодавством на надання безоплатної правової допомоги;

 

затриманому з моменту затримання забезпечується право захищати себе осо-бисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізація інших прав за-триманих;

 

у разі заявлення затриманими особами усної або письмової вимоги про залу-чення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

 

про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову в залученні захисника в протоколі затримання робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої особи;

 

надається затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затри-мання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибо-ром цієї особи. Якщо працівник міліції, що здійснив затримання, має підстави для

 

 

обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашко-дити досудовому розслідуванню, він здійснює таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.