Форми і методи виховної роботи у творчому колективі

Форми і методи виховної роботи можуть бути різними і залежати від характеру та спрямованості творчої діяльності колективу.
1. Педагог, приступаючи до постановчої роботи, розповідає дітям про історію, на основі якої робиться постановка, про побут, костюми, традиції, про образи та характери, про мотиви їх дій та інше. Все це необхідно підготувати для дітей на доступному для них рівні, можливо з показом барвистих ілюстрацій, піднести матеріал емоційно, виразно.
2. Перегляд спеціальних фільмів, прослуховування музики. Колективний перегляд зближує дітей і педагога. З’являється загальна тема для розмови, в якій педагог розумно і тактовно спрямовує дітей в русло правильних міркувань.
3. Виховують і традиції, яких у колективі може бути безліч: це і посвята в хореографи, і перехід з молодшої групи в старшу, та інше.
4. Виховання дисципліни прищеплює навички організованості в процесі праці, виховує активне ставлення до нього. Педагог на заняттях пробуджує повагу до загальної праці, виховує здатність підпорядкувати особисте суспільному. Свідома дисципліна – це дисципліна внутрішньої організованості і цілеспрямованості. Зовнішня дисципліна створює передумови до внутрішньої самодисципліни. Діти стають зібраними, увага на заняттях загострюється, вони швидше й чіткіше виконують поставлені завдання.
5. Постановки номерів на сучасні теми підштовхують на зустрічі з цікавими людьми, до читання сучасної літератури, відвідування музеїв та інше.
6. Корисний спільний перегляд і обговорення концертних програм, вистав як професійних, так і аматорських колективів.
7. Проведення аналізу концертних виступів самого колективу. Педагог–керівник зобов’язаний зупинитися як на позитивних, так і на негативних моментах програми. Важливо приділити увагу кожній дитині, враховуючи його індивідуальні особливості характеру. Вчасно сказане добре слово, вияв підтримки, схвалення багато в чому допоможуть розкритися здібностям дітей.
8. Велику виховну роботу грають творчі звіти, обмін досвідом між колективами та творча допомога один одному.
9. Зустрічі з талановитими творчими людьми. Їх розповідь про свою професію і творчість мають сильний емоційний вплив на дітей.
10. Проведення вечорів відпочинку за участю дітей і батьків (Новий рік, 8 Березня, Андріївські вечорниці).
11. Виховним моментом у колективі є повна зайнятість дітей в репертуарі колективу. Це є стимулом для занять, так як діти знають, що ніхто з них не залишиться осторонь.
12. Велику користь в художньому вихованні дітей принесе вивчення танців інших народів.
13. Постановка хореографічних творів, що увійшли до «золотого» фонду хореографії, має великий естетичний вплив на дітей. У даному випадку необхідно пам’ятати про можливості виконавців. Неприпустимо спотворення задуму номеру, спрощення танцювальної лексики. І якщо, все – таки, номер поставлений, педагогу треба пам’ятати, що він зобов’язаний вказати, хто є автором постановки і хто підготував номер у цьому колективі.
Підготовка великої форми хореографічного твору або ж великої загальної програми є одним з хороших методів виховання дітей.
Хореографічний колектив у певному сенсі і в певних умовах сприяє вирішенню виникаючих проблем у дітей: знімає негативні фактори (закомплексованість у русі, в ході, поведінці на дискотеках тощо); виховує відповідальність (необхідна риса в характері маленької людини, так як безвідповідальне ставлення одних часом дратує і розслабляє інших); прибирає тенденцію «винятковості» деяких дітей (це негативно впливає на весь колектив); береже дитину від нездорового суперництва, зловтіхи, «зоряної хвороби», що є важливим завданням у вихованні дітей. Викладач повинен навчити дітей здатності співпереживати чужій біді, вмінню захищати, можливо, всупереч всьому колективу. Висловити свою точку зору, відстоюючи її дитина навчається в колективі. Педагог активно виховує в них порядність, обов’язок і честь у людських стосунках, незалежно від зміни їх суджень і позицій.
Кожен педагог повинен спрямовувати всі свої сили на виховання дітей у колективі. Відзначає всі особливості, спостерігає за їх творчим зростанням. Для них він докладає всіх зусиль, не шкодуючи ні часу, ні коштів для всебічного їх розвитку. Досвідчений педагог, який любить своїх вихованців, завжди знайде можливість посприяти талановитій дитині в його подальшому творчому зростанні. «Адже виявлення і виховання молодих талантів, передача їм своїх навичок і знань, а потім сприяння їм у подальшому творчому зростанні і є почесний обов’язок педагога–хореографа. І в цьому ми, хореографи, повинні надавати один одному посильну допомогу».
Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що заняття дітей у хореографічному колективі є прекрасним засобом їх виховання, так як:
1. Заняття організовують і виховують дітей, розширюють їх художньо–естетичний кругозір, привчають до акуратності, підтягнутості, виключають розхлябаність, розбещеність.
2. Займаючись в колективі, діти розвивають в собі особливо цінну якість– почуття відповідальності за спільну справу.
3. Привчають дітей чітко розподіляти свій вільний час, допомагають більш організовано продумувати свої плани.
4. Заняття допомагають виявити найбільш обдарованих дітей, які пов’язують свою долю з професійним мистецтвом.
5. Вони визначають педагогічні та організаторські здібності дітей.
Виховання має проходити так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, втомлива, напружена робота забарвлюється радісними почуттями[13].

 

 

РОЗДІЛ II. ВПЛИВ НАРОДНОГО ТАНЦЮ НА ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ