Узагальнюючі показники ефективності потенціалу П 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Узагальнюючі показники ефективності потенціалу П



Потенціал П – це сукупність ресурсів, виробничих можливостей фірми, які можуть бути використані для досягнення її цілей.

Складові потенціалу П:

1. Система управління

2. Стиль керівництва

3. Фінанси

4. Персонал

5. Маркетинг

6. Товар/послуга

7. Виробництво

8. Інновації

9. Збут

10. Постачання

11. Ексклюзивні можливості

12. Соціальні послуги

Таким чином, на рівні П, його потенціал формується з:

· Організаційного потенціалу

· Фінансово-економічного

· Виробничого

· Маркетингового

· Трудового

· Інноваційного

· Соціального

 

Найбільш поширеним способом оцінки потенціалу П є його оцінка за окремими видами ресурсів:

Трудовими – оцінюється за допомогою показників ефективності використання праці.

Капітальними – оцінюється за допомогою показників ефективності вик основних засобів і оборотних коштів

Матеріальними – оцінюється за допомогою показників еф вик матеріальних ресурсів

Узагальнюючі показники ефективності потенціалу П:

1. Економічний ефект (вартісна оцінка результатів по заходу за період «мінус» вартісна оцінка витрат на захід за відповідальний період)

2. Ресурсовіддача (відношення чистого доходу до суми ОЗ, ОК та ФОП)

3. Рентабельність ресурсів

4. Капіталовіддача (відношення чистого доходу до вартості ОЗ і ОК)

5. Рентабельність капіталу

6. Темп зростання виробництва продукції

7. Рентабельність виробництва

8. Рентабельність продукції

9. Темп зниження операційних витрат на 1 грн. виробленої продукції.

 

Майно П та його аналіз

Вартість бізнесу — це вартість діючого підприємства або вартість 100% корпоративних прав у діловому підприємстві.

Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в основному у таких випадках:

• під час інвестиційного аналізу у ході прийняття рішень про доцільність інвестування коштів у те чи інше підприємство, у т. ч. при здійсненні операцій М&А (поглинання і приєднання);

• у ході реорганізації підприємства (мета оцінки — визначення бази для складання передавального чи розподільного балансу, а також для встановлення пропорцій обміну корпоративних прав);

• у разі банкрутства та ліквідації підприємства (оцінка проводиться з метою визначення вартості ліквідаційної маси);

• у разі продажу підприємства як цілісного майнового комплексу (мета оцінки — визначення реальної ціни продажу майна);

• у разі застави майна та при визначенні кредитоспроможності підприємства (мета оцінки — визначити реальну вартість кредитного забезпечення);

• у процесі санаційного аудиту при визначенні санаційної спроможності (оцінка вартості майна проводиться з метою розрахунку ефективності санації);

• під час приватизації державних підприємств (метою оцінки є визначення початкової ціни продажу об'єкта приватизації).

Оцінка вартості підприємства, його майна належить до найскладніших питань фінансів підприємств. Особливо відзначаються оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу та оцінка корпоративних прав суб'єкта господарювання, якщо дані права не котируються на біржі. Хоча вартість підприємства інколи може дорівнювати ринковій вартості його активів, слід розуміти, що ці поняття є різними. У першому випадку йдеться насамперед про вартість, що може бути створена в результаті функціонування бізнесу.

Оцінка підприємства здійснюється, як правило, на базі ринкової вартості — ймо- вірної суми грошей, за яку можливі купівля-продаж об'єкта оцінки на ринку.

Фінансовий стан П і його стабільність значною мірою залежать ві того, яке майно є в розпорядженні П, в які активи вкладено капіталі який дохід вони йому приносять.

Активи П:1 необоротні А (основні засоби, нематеріальні А, довгострокові фін вкладення, незавершене будівництво)

3. Виртати мабутніх періодів

4. Оборотні А (запаси, дебіторська заборг, короткострок фін вкладення, гршові кошти)

У літературних джерелах, нормативних актах наводяться численні принципи, яких слід дотримуватися при здійсненні оцінки вартості підприємства.

До основних з них слід віднести такі:

• принцип заміщення — полягає в тому, що покупець не заплатить за об'єкт більше, ніж існуюча мінімальна ціна за майно з аналогічною корисністю;

• принцип корисності — зводиться до того, що об'єкт має вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника (корисність може бути пов'язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигод);

• принцип очікування — інвестор, плануючи вкладати кошти в об'єкт сьогодні, очікує отримати грошові доходи від об'єкта в майбутньому;

• принцип зміни вартості — говорить про те, що вартість об'єкта оцінки постійно змінюється в результаті зміни внутрішнього стану та дії зовнішніх факторів;

• принцип ефективного використання — полягає в тому, що з усіх можливих варіантів експлуатації об'єкта обирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характеристик, а отже, приносить найбільшу вартість;

• принцип розумної обережності оцінок — зводиться до того, що під час оцінки оцінювач повинен критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, що стає йому відомою від адміністрації об'єкта оцінки, і, по можливості, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел;

• принцип альтернативності оцінок — полягає у необхідності використання різних методів оцінки та порівняння показників вартості, отриманих у результаті застосування альтернативних методів.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 109; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.206.191 (0.007 с.)