Зміст банкрутства П та його фактори

 

При тривалій фінансовій кризі на підприємстві, що поглиблюється, та хронічній неплатоспроможності, підприємство може бути об'явлене банкрутом.

Банкрутство — це реалізація катастрофічних ризиків підприємства в процесі його господарської діяльності, внаслідок якої воно не може задовільнити в установлені строки вимоги, що пред'явлено зі сторони кредиторів та виконати зобов'язання перед бюджетом.

Основні причини банкрутства:

· істотне порушення фінансової усталеності підприємства у випадку перевищення зобов'язань над активами;

· значна незбалансованість від'ємного і додатнього грошових потоків;

· тривала неплатоспроможність підприємства, що викликана низькою ліквідністю його активів.

Види банкрутства.

1. Реальне банкрутство — повна неспроможність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стабільність і платоспроможність в силу реальних втрат капіталу. Таке підприємство юридично об'являється банкрутом.

2. Технічне банкрутство — банкрутство, що викликане суттєвим простроченням дебіторської заборгованості та перевищенням цієї заборгованості над кредиторською, а сума активів істотно перевищує фінансові зобов'язання. При ефективному антикризовому управлінні підприємство, як правило, не об'являють банкрутом юридично.

3. Навмисне банкрутство — навмисне створення або збільшення керівником або власником підприємства його неплатоспроможності, нанесення економічного збитку в особистих інтересах або інтересах інших осіб, заздалегідь некомпетентне фінансове керівництво. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

4. Фіктивне банкрутство — заздалегідь неправдиве об'явлення підприємством про свою неплатоспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки виконання своїх зобов'язань або знижки на суми кредиторської заборгованості. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

Підставою для порушення справи про банкрутство є подача заяви в арбітражний суд підприємством-боржником, будь-яким кредитором, прокурором, органом державної податкової служби, контрольно-ревізійною службою. Суд може призначити три типи процедур: реорганізаційні (санаційні), ліквідаційні і мирову угоду між боржником і кредитором. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом при відсутності пропозицій про санацію. У випадку признання підприємства банкрутом суд призначає ліквідаційну комісію.

Наслідки признання підприємства банкрутом.

1. Зупиняється підприємницька діяльність боржника.

2. До ліквідаційної комісії переходять права розпорядження майном банкрута та його майнові права і обов'язки.

3. Вважаються такими, що наступили, всі борги банкрута.

4. Зупиняється нарахування пені і процентів на всі види заборгованості.

5. Може бути признано недійсними угоди по продажу майна за три місяці до моменту подачі заяви про признання банкрутом і до року, до порушення справи про продаж майна або прийняття боргових зобов'язань, які привели підприємства до кризисного стану.

Фактори банкрутства:

1. Зовнішні:

А) економічні (ек. Криза, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання ціни на ресурси, фіскальна політика дер-ви)

Б) політичні (ЗЕП дер-ви, політична нестабільність, зміна умов експорту/імпорту, розрив економічних звязків)

В) посилення міжнародної конкуренції у зв’язку з розвитком НТП

Г) демографічні (к-сть населенння, рівень добробуту, культурний склад нас-ня, що визначають структуру потреб і платоспроможний попит)

2. внутрішні

А) дефіцит ВОК

Б) низький рівень техніки, технології і організації виробництва

В) зниження ефективності вик-ня виробничих ресурсів і вироб. Потужності

Г)погана клієнтура, яка платить із запізненням чи не платить взагалі

Д) низький рівень організації маркетинг