S 13.1 - вивих шийного хребця

S 23.1 - вивих грудних хребців

S 33.1 - вивих поперекових хребців

S 33.2 - вивих крижово-клубового суглобу та крижово-куприкового з¢єднання

S 33.3 - вивих інших та неуточнених частин крижово-клубового суглобу

S 43.0 - вивих плечового суглобу

S 43.1 - вивих акроміального кінця ключиці

S 43.2 - вивих грудинно-ключичного суглобу

S 53.0 - вивих голівки променевої кістки

S 53.1 - вивих в ліктьовому суглобі неуточнений

S 63.0 - вивих зап’ястку

S 63.1 - вивих пальців кисті

S73.0 - вивих стегна

S83.0 - вивих надколінника

S83.1- вивих колінного суглобу

S93.0-вивих гомілково-ступневого суглобу

S93.1- вивих пальців ступні

S93.3- вивих інших та неуточнених ділянок стопи.

Діагностика:

1. Анамнез - механізм травми найчастіше повздовжня тяга за кінцівку, з її одночасною ротацією або непрямий удар внаслідок падіння.

2. Данні об’єктивного дослідження:

- кінцівка знаходиться у вимушеному положенні;

- активні та пасивні рухи різко обмеженні через біль;

- уражений суглоб деформований за рахунок зміщення суглобових поверхонь, гемартрозу та набряку м¢яких тканин;

- при пальпації біль в суглобі.

3. Рентгенограма в стандартних положеннях.

 

Лікування:

1. Перша медична допомога включає: імобілізацію ушкодженої кінцівки фіксуючою пов’язкою або шиною, холод на місце перелому, при необхідності використання ненаркотичних анальгетиків у вікових дозах.

2. Консервативне лікування:

- закрите вправлення звиху під загальним знеболенням з послідуючою іммобілізацією гіпсовою лонгетою або фіксуючою пов¢язкою. При вивихах стегна іммобілізація лейкопластирним витягуванням на шині Беллера. Рентгеноглогічний контроль;

- при наявності супутнього напруженого гемартрозу пункція суставу;

- фізіотерапевтичне лікування (електрофорез з новокаїном та хлористим кальцієм, магнітотерапія).

3.Оперативне лікування показано при:

- вивихах, які неможливо вправити закритим шляхом;

- вивихах, що супроводжуються відривними переломами;

- вивихах, що супроводжуються травмою судин та нервів;

- відкритих вивихах.

При оперативному втручанні проводиться відкрите вправлення вивиху, репозиція уламків кісток та їх фіксація (при наявності супутнього відривного перелому), відновлюється цілісність зв’язочного та капсульного апарату.

4. Реабілітаційне лікування включає ЛФК, масаж, фізіотерапію (електрофорез з новокаїном,хлористим кальцієм, магнітотерапію).

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

 

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИТА ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМУ ЛОПАТКИ

Код S42.1

 

Класифікація.

За анатомічною локалізацією.

- перелом тіла лопатки або ості;

- перелом акроміального відростка;

- перелом шийки;

- перелом в ділянці суглобової западини;

- перелом дзьобоподібного відростка.

 

Діагностика:

1. Анамнез: механізм травми - прямий удар в ділянку лопатки або падіння на неї, непрямий - падіння на приведене плече або лікоть.

2. Дані об’єктивного обстеження:

- при переломі тіла або ості лопатки відмічається біль в ділянці перелому, над місцем ушкодження набряк та крововилив. Ушкоджена кінцівка приведена то тулуба, при спробі відведення біль посилюється;

- при переломі акроміального відростка лопатки наявний локальний біль, що підсилюється при напруженні дельтоподібного м¢яза;

- при переломі шийки лопатки відмічається біль в ділянці перелому, приведення кінцівки, виражене обмеження рухів в ділянці суглобу через біль. При переломі із зміщенням порушується форма суглобу;

- при переломах суглобової западини відмічається біль в ділянці перелому, виражене обмеження рухів, при нижньому крайовому переломі відмічається слабкість трьохгавого м¢язу;

- при переломах дзьобоподібного відростка наявний біль при пальпації попереду дзьобоподібного відростка, що підсилюється при приведенні та згинанні ліктьового суглобу.

Рентгенографія виконується в двох стандартних проекціях - передньо-задній та боковій. Можлива додаткова аксіальна проекція.

 

Лікування:

1. Перша медична допомога включає: імобілізацію ушкодженої кінцівки фіксуючою пов’язкою, холод на місце перелому, при необхідності використання ненаркотичних анальгетиків у вікових дозах.

2. Консервативне лікування показане при всіх видах переломів лопатки без зміщення уламків. Проводиться імобілізація пов’язкою Дезо із валиком в пахвинній западині.

3. При переломах шийки лопатки без зміщення уламків, переломах акроміального та дзьобоподібоного відростків з незначним зміщенням уламків, кінцівку фіксують відвідною шиною або гіпсовою тораконбрахіальною пов’язкою. Плече відводять на 80-90 градусів, відхиляють назад від вісі надпліччя на 10-15 градусів.

4. При переломах шийки лопатки зі зміщенням уламків, репозицію здійснюють за допомогою скелетного витягу на відвідній шині. Спицю проводять крізь ліктьовий відросток. Положення уламків контролюють клінічно та за допомогою рентгенограми.

5. Оперативне лікування показано при переломах, що супроводжуються значним зміщенням уламків, яке неможливо усунути консервативно. Виконується відкрита репозиція уламків з фіксацією спицями або пластинами. Імобілізація гіпсовою торако-брахіальною пов’язкою на 4-5 тижнів в залежності від віку дитини.

6. Реабілітаційне лікування включає ЛФК, масаж верхньої кінцівки, фізіотерапію (електрофорез з новокаїном, магнітотерапію, парафінові аплікації).