Лікування вторинних форм плосковальгусної деформації стоп.

Звичайно починають з консервативних методів на фоні лікування основної патології. У важких випадках ригідних дислокацій виконують операції на сухожильно-капсульному апараті та операції на кістках.

У всіх випадках лікування повинно бути комплексним та включати адекватне ортезне забезпечення.

 

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

 

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИТА ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАСТИЧНОГО СПОНДІЛОЛІСТЕЗУ

 

Код М43.1

Спонділолістез - це зміщення одного хребця до переду відносно хребця, що знаходиться каудально. Диспластичний спонділолістез характеризується анатомічною схильністю до патологічного зміщення внаслідок аномалії будови хребців.

Класифікація за ступенями зміщення:

1 ступінь - зміщення хребця на 25% довжини верхньої замикальної пластини хребця, який розташований нижче;

2 ступінь - зміщення хребця на 50% довжини верхньої замикальної пластини хребця, що розташований нижче;

3 ступінь - зміщення хребця на 75% довжини верхньої замикальної пластини хребця, що розташований нижче.

4 ступінь - зміщення хребця більше ніж на 75 % довжини верхньої замикальної пластини хребця, який розташований нижче.

 

Діагностика:

Скарги - біль у попереку.

Дані об¢єктивного обстеження - зміни постави, вертикалізація даху, ”сходинка“ на рівні L4-L5 остистих відростків, зменшення нахилу вперед, парестезії, слабкість у нижніх кінцівках.

Рентгенологічне дослідження:

- рентгенограма поперекового відділу хребта в передньо-задній проекції стоячи – виявлення диспластичних змін в базисному відділі поперекового відділу хребта, симптоми “хвоста горобця” та “шапки Наполеона”.

- рентгенограма поперекового відділу хребта в косій проекції стоячи: виявлення дефекту міжсуглобової частини дужок, їх склероз, збільшення товщини дужок.

- ЯМР-томографія поперекового відділу хребта.

- комп’ютерна томографія.

 

Консервативне лікування:

Показане при спонділолізі або спонділолістезі 1 ступеню без наявності неврологічної симптоматики та схильності до прогресування.

1. Використання грудно - попереково - крестцового ортезу протягом мінімум 1 року. Рентгеноконтроль 1 раз в 3 місяці.

2. Лікувальна фізкультура направлена на розвиток м¢язів спини та розтягування м¢язів тулуба та нижніх кінцівок.

3. Масаж м¢язів спини.

4. Фізіотерапія (електростимуляція м¢язів спини, електрофорез, магнітотерапія).

Лікування вважається неефективним, якщо виникає прогресування зміщення хребта, прогресує деформація, неврологічна симптоматика.

 

Оперативне лікування:

Показання:

- персистуючі явища неврологічної симптоматики, що не змінюються після консервативного лікування;

- прогресування деформації будь-якого ступеню;

- спонділолістез 3-4 ступеню;

- порушення ходи.

 

Методики оперативного лікування:

- Фіксація транспедикулярними гвинтами та задній спонділодез.

- Комбіноване транспедикулярне втручання (редукція деформації транспедикулярною конструкцією, передній міжтіловий спонділодез через трансперитонеальний доступ, стабілізація транспедикулярної конструкції).

- Монопортальний задній міжтіловий спонділодез з редукцією деформаціїї транспедикулярною конструкцією.

- Операція Гейна.

- Фіксація in situ.

- Задній міжтіловий спонділодез з редукцією деформації транспедикулярною конструкцією та декомпресією нервових структур.

 

Ефективність лікування:

Мінімальна - стабілізація процесу.

Максимальна-досягнення анатомічної норми.

 

 

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

 

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СКОЛІОЗ

Сколіоз - це захворювання всього організму людини, основним проявом якого є деформація хребта в трьох площинах: сагітальній, фронтальній, та горизонтальній, латеральне відхилення хребта та ротація хребців в фронтальній площині.

Класифікація:

За етіологією.

А. Неструктурний

1. Порушення постави.

2. Внаслідок різної довжини нижніх кінцівок.

3. Рефлекторний (на фоні грижі диску, спонділолістезу, пухлини).

4. Істеричний.

Б. Структурний.

1. Ідіоматичний:

- інфантильний (0-3 роки) (М41.0);

- ювенільний (3-10 років) (М41.1);

- підлітковий (10 років та старше) (М41.2);

2. Вроджений (Q76.3).

3. Нейром’язовий.

4. На тлі нейрофіброматозу.

5. Мезенхімальні дефекти (синдром Морфана, синдром Елерса-Данлоса).

6. Остеохондродистрофії.

7. Післярадіаційний.

8. Вторинний після множинної реберної резекції.

 

За значенням кута деформації.

1-а ступінь до 10 градусів.

2-а ступінь 11-30 градусів.

3-а ступінь 31-60 градусів.

4-а більш 61 градуса.

 

За локалізацією.

- шийний;

- шийно-грудний (С7,Т1,2);

- верхньо - грудний (Th4-5);

- грудний (Th 7-8);

- грудно-поперековий (Th 11-12);

- поперековий (l2-3), попереково-крижевий (L4-S1).

Діагностика:

1. Анамнез-спадковість, дія зовнішніх чинників, вік початку захворювання, наявність менструацій, наявність супутніх захворювань, попереднє лікування.

2. Скарги на порушення постави та форми грудної клітки, асиметрію талії, надпліч, біль у хребті, задуха та серцебиття після фізичного навантаження, слабкість у нижніх кінцівках, головний біль, порушення координації.

3. Дані об’єктивного обстеження: огляд шкіри, визначення рівнів положення передньо - верхніх остей, викривлення лінії остистих відростків, наявність реберного горба та м’язового валика, вистояння лопатки, асиметрія трикутників талії, декомпенсація положення тулуба, рухомість деформації (ригідна або рухома).

- Неврологічний статус: сила м¢язів верхньої та нижньої кінцівки, сухожильні та м¢язові рефлекси, патологічні рефлекси.

- Рентгенографія хребта: рентгенограма хребта в передньо-задній проекції в положенні стоячи та лежачі з подальшим вимірюванням кута викривлення за Кобом. Визначення ротації хребта за методом Пердріолля або Наш-Мое, тест Ріссера, наявність аномалії сегментації хребта.На рентгенограмі у боковій проекції визначення ступеню грудного кіфозу та поперекового лордозу. Рентгенограма в передньо-задній проекції лежачі на валику на випуклому боці деформації.

- Комп¢ютерна томографія.

- ЯМР-томографія при наявності неврологічного дефіциту, підозрі на вроджений сколіоз або генетичних захворюваннях.

- Спірометрія, ЕКГ, УЗД серця.

- Оцінка Са-Р обміну.

- Огляд невропатолога, кардіолога торакального хірурга, генетика.

 

Консервативне лікування:

- лікувальна фізкультура щоденно;

- масаж м¢язів спини;

- електростимуляція м¢язів хребта (10сеансів 1 раз на 3 місяці);

- дихальна гімнастика щоденно;

- медикаментозна терапія;

- корсети типа Шено або Бостон показано при значенні кута деформації від 20 градусів до 40 градусів при ознаках незакінченого зросту або при неможливості проведення оперативного втручання через значне порушення функції органів та систем організму хворого. Корсет носиться 23 години на добу. Рентген-контроль у 2 проекціях 1 раз на 3 місяці.Якщо корсет не забезпечує коригування деформації більше 5 градусів або деформація продовжує прогресувати протягом 6 місяців-консервативне лікування не є ефективним;

- санаторно-курортне лікування.

 

 

Оперативне лікування з дійснюється закладами охорони здоров’я, які надають високоспеціалізовану лікувально-профілактичну допомогу.

 

Показання для оперативного лікування:

- кут деформації за Кобом більше 40 градусів (при нейрофіброматозі та уродженому сколіозі -30 градусів)

- біль в хребті

- ознаки неврологічного дефіциту або загроза його виникнення у найближчий час.

 

Методи оперативного лікування:

- при незакінченому зрості - предньо-боковий епфізіодез не менш ніж на 4-5 рівнях на випуклому боці деформації та корекція;

- полісегментарною конструкцією з крюками, що рухаються.

- при закінченому зрості – передня мобілізація викривлення з резекцією міжхребцевих дисків, з міжтіловим аутоспонділодезом та корекція деформації полісегментарною конструкцією з заднім спонділодезом;

- корекція полісегментарною конструкцією та аутоспонділодез;

- HALO-тракція,передня мобілізація,резекція міжхребцевих дисків, міжтіловий аутоспонділодез, корекція полісегментарною конструкцією, задній спнділодез;

- декомпресійні оперативні втручання при наявності неврологічного дефіциту;

- екстраплевральна резекція реберного горба.

 

Ефективність лікування:

Мінімальна-стабілізація деформації.

Максимальна-досягнення анатомічної норми.

Профілактика:

- своєчасне виявлення порушень постави та обміну речовин;

- ранній початок лікування,включаючи корсетотерапію;

- активний режим життя;

- профілактика остеопенії.