Схематичне зображення складових предмета соціології

Додатки

Додаток 1

Тестові завдання
до окремих розділів курсу
«Соціологія»

Завдання 1

Визначення предмета соціології

Кожний учений-соціолог — це своєрідний творчий світ чи щонайменше — лабораторія. І кожний пише «свою» соціологію в тому сенсі, що своєрідно трактує предмет і правила пізнання (метод) науки. Виберіть із запропонованих варіантів визначення предмета соціології різними авторами один, найбільш повний, що, на ваш погляд, відповідає сучасному розумінню предмета:

• соціологія — позитивна наука про суспільство, яка вивчає соціальні дії, і тлумачить ці дії;

• соціологія — наука про колективне в усіх його проявах;

• соціологія — наукове вивчення суспільства та суспільних відносин;

• соціологія — наука про нас самих — людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства (як колишні, так і сучасні), відмінні від нашого;

• соціологія — наука, яка вивчає найбільш загальні родові властивості суспільних явищ, що їх не вивчають інші спеціальні науки;

• соціологія — наука, що вивчає соціальну поведінку, яку вона намагається зрозуміти та витлумачити;

• соціологія — наука про спільні та специфічні соціальні закони і закономірності розвитку і функціонування історично окреслених соціальних систем, про механізм дії і форми прояву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних спільнот, класів, народів;

• соціологія — наука про закони становлення, функціонування та розвитку суспільства, соціальних відносин та соціальних спільнот;

• соціологія — наука про закони розвитку і функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між суспільством та людьми, між спільнотами, між спільнотами і особистостями;

•... можна назвати інститутом всі вірування, всі засади поведінки певної групи людей. Соціологію тоді можна визначити як науку про інститути, їхню генезу і функціонування;

• соціологія, будучи в найширшому сенсі слова загальною наукою про суспільство... може бути названа наукою соціальних елементів і першооснов;

• соціологія — наука про впорядкованість та прогрес людських суспільств;

• соціологія — це наука, яка вивчає життя і діяльність людей, що живуть у суспільстві подібних до себе, і результати такої спільної діяльності;

• соціологія вивчає явища взаємодії людей, з одного боку, і явища, що виникають у процесі цієї взаємодії, — з іншого;

• соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації та соціальних систем, соціальних структур і інститутів. Це наука про соціальні зміни, що зумовлюються активністю соціального суб’єкта — спільнот; наука про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між соціальними спільнотами, між особистістю та спільнотами; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки;

• соціологія, що б там не казали, — це один із способів вивчення людей... Якщо коротко, соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних відносин;

• соціологія — наука про суспільне життя людини, груп і суспільства.

Чи знаєте ви авторів наведених висловлювань?

 

Завдання 2

Схематичне зображення складових предмета соціології

Побудуйте конспект-схему, яка б деталізувала основні складові предмета соціології та відтворювала їхній взаємозв’язок у такому розрізі:

• основні категорії;

• методи вивчення;

• функції та завдання;

• рівні формування соціологічного знання;

• рівні вивчення суспільства.

 

Завдання 3

Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання

Нарисуйте у вигляді концентричних кіл схему співвідношення обсягів таких понять:

• загальна соціологічна теорія;

• гіпотези емпіричних досліджень;

• соціологія:

• соціологія особистості;

• теорія соціальної стратифікації;

• соціологія культури;

• соціологія праці;

• соціологія молоді.

 

 

Завдання 4

Завдання 5

Завдання 6

Завдання 7

Завдання 8

Оцінка «розуміння» як методу пізнання

Виберіть із наведених тверджень те, яке, на ваш погляд, найбільше відповідає суті категорії «розуміння» за Вебером:

а) розуміння — це співчуття до психологічних переживань іншої людини;

б) якщо не завжди можна зрозуміти того, хто говорить, то завжди можна зрозуміти те, що він каже;

в) зрозуміти суть дії — це значить зрозуміти того, хто діє;

г) розуміння — це знання того, як суб’єкт сам сприймає власні дії.

 

Завдання 9

Завдання 10

Завдання 11

Визначення соціальної системи людини

Схематично окресліть простір понять «людина», «організм», «індивідуальність», «особистість».

 

Завдання 12

Оцінка відмінностей у розумінні соціальних спільнот,
соціальних інститутів і соціальних організацій

Розподіліть подані нижче підсистеми за рядами соціальних спільнот, соціальних інститутів чи соціальних організацій:

• наука;

• профспілки;

• економіка;

• класи;

• освіта;

• політика;

• галузі;

• асоціації;

• релігія;

• демографічні групи;

• партії;

• сім’я;

• територіальні утворення;

• церква;

• кваліфікаційні групи;

• театр;

• засоби масової інформації;

• раси;

• аматорські об’єднання;

• етнічні угруповання;

• фонди.

Завдання 13

Оцінка відмінностей у розумінні квазігруп

До якого виду квазігруп належать такі сукупності індивідів:

• гурток за інтересами;

• релігійні збори;

• радіослухачі;

• футбольні вболівальники;

• читачі газет;

• повстанці;

• учасники симпозіуму.

(Аудиторія, соціальні кола, натовп).

 

Завдання 14

Завдання 15

Завдання 16

Оцінка соціологічного розуміння культури

Культура є об’єктом вивчення багатьох наук.

Із наведених визначень культури виберіть те, яке має соціологічний аспект:

а) культура — сфера суспільного життя;

б) культура — характеристика особливого у свідомості й поведінці індивіда, групи і суспільства;

в) культура — спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, яку репрезентовано продуктами фізичної і розумової праці;

г) культура — сукупність цінностей, традицій і звичаїв, які сформувалися в процесі розвитку людського суспільства, і творча діяльність людей щодо їхнього використання, збереження, поширення і вироблення.

 

Завдання 17

Оцінка категорії «цінність» в соціології

Цінність — одна з основних категорій соціології. Визначте, яке з наведених нижче суджень відповідає принципу «віднесення до цінності», сформульованому М. Вебером:

а) викладач історії повинен відверто виголошувати свої політичні
цінності;

б) віднесення до цінностей означає не більше ніж філософське тлумачення наукового інтересу, який керує вибором і обробкою (інтерпретацією) об’єкта наукового інтересу;

в) цінності — лише вираження загальних установок своєї доби, оскільки кожна доба має свої преференції та абсолюти;

г) віднесення до цінності залежить від напрямку інтересу того чи того дослідника та від загальної спрямованості «інтересів епохи»;

д) панівні ціннісні ідеї даної епохи чи суспільства визначатимуть погляд дослідника, сприятимуть формуванню його ціннісної позиції.

 

 

Завдання 18

Завдання 19

Оцінка форм функціонування ціннісних відносин

Наведіть конкретний приклад:

• цінності —мети;

• цінності —норми;

• цінності —ідеалу;

• цінності — бажання.

Завдання 20

Визначення авторів соціологічних теорій

Назвіть учених, що розробляли соціологічні теорії:

• аномії;

• соціального конформізму;

• соціальної установки;

• соціальної дистанції;

• масової культури;

• класів;

• бюрократії.

(К. Хорні, Е. Фромм, Р. Мертон, Е. Дюркгейм, Ф. Знанецький, Г. Олпорт, С. Паркер, Д. Рісмен, Р. Парк, Е. Берджес, Е. Богардус, К. Маркс, Е. Гоулднер, М. Вебер).

 

Завдання 21

Завдання 22

Завдання 23

II. Дослідницька діяльність

1. Соціолог виявляє професійну компетентність, наукову чесність та коректність на всіх етапах соціологічного дослідження.

2. Спираючись на ідеал досягнення істини, соціолог приділяє особливу увагу прагненню максимальної достовірності й надійності соціологічної інформації та висновків, яких доходять завдяки аналізу цієї інформації.

3. Як представник наук про суспільство, соціолог має запобігати тому, щоб при аналізі соціальних проблем та процесів його особисті інтереси та інші побічні чинники перешкоджали встановленню наукової істини.

4. Соціолог несе особисту відповідальність за результати, отримані завдяки застосуванню програм та методик інших дослідників, а також за використання чужих ідей та результатів у власній науковій роботі.

5. Плагіат та привласнення в будь-яких формах чужих ідей неприпустимі й несумісні з професійною діяльністю.

6. Соціолог вважає своїм обов’язком спиратися не лише на ідеї та результати безпосередніх попередників у своїй науковій галузі, а й на знання, набуті в суміжних сферах наукових досліджень.

7. Соціолог повинен у такий спосіб будувати свою дослідницьку діяльність, щоби не порушувати обмежень, зумовлених обсягом наявних ресурсів, пізнавальних можливостей методів і техніки дослідження.

8. У відносинах із замовником соціолог забезпечує професійне розв’язання проблем, суворо дотримується умов, передбачених договірними відносинами або зобов’язаннями в будь-якій іншій формі.

9. Соціолог може спиратися на підтримку й допомогу з боку Соціологічної асоціації, її органів та місцевих відділень щодо створення умов для своєї дослідницької діяльності, захисту професійної гідності та честі.

 

 

IV. Наукові публікації

1. Незважаючи на об’єктивну потребу якнайшвидшого оприлюднення набутих нових знань, соціолог утримується від несвоєчасних публікацій, якщо їх висновки та рекомендації недостатньо перевірені й обгрунтовані. Соціологічні публікації, принаймні такі, що базуються на емпіричних даних, окрім відповідності загальнонауковим вимогам, мають містити інформацію, що дозволяє професіонально оцінити коректність постановки дослідницьких завдань та досягнутий ступінь достовірності отриманих даних.

2. Соціолог має дбати про те, щоб матеріали, використані пресою, на радіо та телебаченні, які прямо або опосередковано відображають результати дослідження, також задовольняли б ці вимоги.

3. Повага до праці своїх колег і попередників, обов’язковість посилання на їхні здобутки та зв’язок із науковою працею (звітом про дослідження), що публікується, подяка за будь-яку допомогу, яка заперечує співавторство, є засадними нормами наукового спілкування соціолога.

СТАТУТ

Соціологічної асоціації України*

Загальні положення

1.1. Соціологічна асоціація України (далі — Асоціація) — добровільна, наукова, громадська організація, що об’єднує громадян і трудові колективи України, які працюють у галузі соціології.

1.2. Асоціація є юридичною особою; має свої розрахункові рахунки в банках, необхідні для її роботи, круглу печатку, відповідні бланки і свою символіку, зразки якої затверджує Президія Асоціації і яку реєструють у встановленому порядку, має право видавничої діяльності.

1.3. Асоціація тісно співпрацює з Національною Академією Наук України, вузами України, їхніми соціологічними підрозділами та іншими соціологічними закладами й організаціями.

1.4. Асоціація репрезентує інтереси соціологів України як членів професійного співтовариства у державних та громадських органах України та поза її межами.

1.5. Діяльність Асоціації поширюється на територію України.

1.6. Соціологічна асоціація України — це самостійна національна асоціація, яка є правонаступницею відділення Радянської соціологічної асоціації АН СРСР в Україні.

1.7. Асоціація має право засновувати або входити до міжнародних громадських (неурядових) організацій, створювати міжнародні спілки, об’єднання громадян, безпосередньо підтримувати міжнародні контакти та зв’язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України.

1.8. Асоціація в своїй діяльності спирається на Конституцію України, чинне законодавство та цей Статут.

1.9. Місце перебування керівних органів Асоціації — м. Київ.

Мета і завдання

2.1. Головною метою Асоціації є сприяння підвищенню професійного рівня та практичної цінності соціологічних досліджень та розробок, захист законних інтересів соціологів України. Асоціація виступає за гласність результатів соціологічних досліджень і даних соціальної статистики. Доступність для громадян результатів соціологічних досліджень — неодмінна умова сприяння демократичному розвиткові держави України.

2.2. Завданнями Асоціації є сприяння:

— розвиткові соціології, її теоретичного змісту, методологічної та методичної обладнаності, підвищенню ефективності досліджень, обгрунтованості та соціальної дійовості рекомендацій;

— вирізненню пріоритетних проблем соціального розвитку України та її регіонів;

— ефективному використанню результатів соціологічних досліджень у практиці законотворення, соціального управління та самоврядування;

— формуванню та результативному функціонуванню служб соціального розвитку на підприємствах (об’єднаннях), в організаціях та галузях народного господарства, областях, містах, районах;

— соціологічній освіті управлінських кадрів, підготовці соціологів у вузах України, розвитку різних форм підвищення кваліфікації соціологів, у тому числі стажування, аспірантури і докторантури;

— розвиткові соціологічного вивчення громадської думки, процесів її формування та зміни;

— розвиткові та вдосконаленню соціальної та демографічної статистики України;

— розвиткові наукових зв’язків та співпраці соціологів України з зарубіжними вченими, у тому числі української діаспори, міжнародними та міжрегіональними соціологічними організаціями;

— соціологічному консультуванню та експертному обслуговуванню державних, кооперативних та інших організацій та закладів, підприємств, об’єднань згідно з їхніми запитами.

2.3. Відповідно до своїх завдань Асоціація у встановленому порядку здійснює такі функції:

— інформаційне обслуговування координації та кооперації діяльності своїх членів;

— бере участь у проведенні та організації з’їздів, конференцій, симпозіумів, нарад, шкіл, курсів та інших комунікативних заходів самостійно або спільно з іншими науковими, а також державними організаціями;

— підтримує членів Асоціації в проведенні досліджень як самостійно, так і спільно з членами інших соціологічних організацій, у тому числі порівняльних міжрегіональних, міжнаціональних досліджень, у тому числі й міжнародних;

— поінформовує членів Асоціації про зміст та результати соціологічних досліджень в Україні та за кордоном;

— поінформовує про досвід кращих служб соціального розвитку, поширює їхню методичну документацію, повідомляє про їхнє консультування, організовує різні науково-дослідні секції;

— бере участь в організації науково-дослідних робіт, створює на базі своїх відділень або секцій для розв’язання статутних завдань госпрозрахункові науково-дослідні центри соціологічного профілю, навчально-освітні та впроваджувальні фірми зі статусом юридичної особи, засновує підприємства;

— має право займатися видавничою діяльністю, публікує наукові праці членів Асоціації, видає наукові бюлетені та щорічники, наукові та науково-публіцистичні періодичні видання;

— може здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність через створення госпрозрахункових закладів та організацій зі статусом юридичної особи, засновувати підприємства;

— бере участь в організації експертно-консультативної діяльності з питань соціології, в проведенні громадських соціологічних експертиз, культурно-просвітницьких, ідеологічних, політичних, правових, соціальних, економічних, організаційних, технічних та інших проектів;

— акредитація служб, груп та Центрів, що здійснюють соціологічні дослідження в Україні;

— може здійснювати наукові зв’язки з зарубіжними соціологами;

— направляє соціологів — членів Асоціації, а також інших громадян у зарубіжні відрядження, приймає зарубіжних гостей в Україні;

— провадить в Україні міжнародні семінари, симпозіуми, конференції, конгреси, здійснює участь соціологів України у таких самих заходах за кордоном;

— може розвивати науковий обмін публікаціями та бібліографічною інформацією між соціологами України та іншими зарубіжними соціологічними організаціями.

2.4. Асоціація виступає на захист законних інтересів членів Асоціації у державних та громадських органах:

— бере участь у розв’язанні конфліктних ситуацій, які стосуються інтересів її членів;

— здійснює клопотання перед компетентними органами державних та громадських організацій щодо нагородження та заохочення членів Асоціації за внесок у розвиток та впровадження її досягнень у практику;

— висуває кандидатів у дійсні члени та члени-кореспонденти Академії наук України;

— представляє наукові праці з питань соціології на присудження
премій;

— пропонує кандидатури своїх представників для роботи у державних та громадських організаціях;

— має право вносити пропозиції в органи влади та управління.

Юридичний статус Асоціації

Асоціація є юридичною особою, має круглу печатку, штампи, бланки, емблему, зразки яких затверджує Президент та які реєструють у визначеному порядку.

7. Кошти та майно Асоціації

7.1. Фінансові кошти Асоціації створюються за рахунок внесків індивідуальних та колективних членів, регіональних внесків під час проведення конференцій (з’їздів), доходів від видавничої, господарської та іншої комерційної діяльності, створених госпрозрахункових закладів, організацій, а також спонсорських та інших добровільних внесків, у тому числі й зарубіжних.

7.2. Індивідуальні члени сплачують внески раз на рік у розмірі одного відсотка від середньої заробітної плати за останній квартал поточного року. Вступний внесок сплачується в розмірі 1 % середньомісячного доходу за квартал, що передує вступу.

7.3. Колективні члени Асоціації сплачують вступний внесок у розмірі двох мінімальних окладів, затверджених законодавством України на момент вступу. Щорічний внесок має становити три мінімальні оклади.

7.4. Грошові кошти витрачають на: заробітну плату штатним співро-
бітникам секретаріату Асоціації, оплату витрат на відрядження членів Асоціації у зв’язку з проведенням заходів Асоціації, проведення семінарів, конференцій та симпозіумів, проведення конкурсів на кращу роботу різних груп соціологів (студентів, аспірантів, молодих вчених, заводських соціологів тощо), видавничу діяльність Асоціації, організаційно-господарську діяльність.

7.5. Правління Соціологічної асоціації України на договірних засадах із представниками відділень спеціальною резолюцією визначає розмір відрахувань від членських внесків в усіх відділеннях для загальних потреб Асоціації на рахунок Асоціації.

7.6. Асоціація може виступати як засновник створюваних наукових товариств, госпрозрахункових об’єднань, фірм, лабораторій тощо як самостійних організацій (юридичних осіб) при Соціологічній асоціації України.

7.7. Асоціація, створені нею заклади та організації зобов’язані вести оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватися в органах державної податкової інспекції та сплачувати в бюджет кошти в порядку та розмірах, передбачених законодавством.

Додатки

Додаток 1

Тестові завдання
до окремих розділів курсу
«Соціологія»

Завдання 1

Визначення предмета соціології

Кожний учений-соціолог — це своєрідний творчий світ чи щонайменше — лабораторія. І кожний пише «свою» соціологію в тому сенсі, що своєрідно трактує предмет і правила пізнання (метод) науки. Виберіть із запропонованих варіантів визначення предмета соціології різними авторами один, найбільш повний, що, на ваш погляд, відповідає сучасному розумінню предмета:

• соціологія — позитивна наука про суспільство, яка вивчає соціальні дії, і тлумачить ці дії;

• соціологія — наука про колективне в усіх його проявах;

• соціологія — наукове вивчення суспільства та суспільних відносин;

• соціологія — наука про нас самих — людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства (як колишні, так і сучасні), відмінні від нашого;

• соціологія — наука, яка вивчає найбільш загальні родові властивості суспільних явищ, що їх не вивчають інші спеціальні науки;

• соціологія — наука, що вивчає соціальну поведінку, яку вона намагається зрозуміти та витлумачити;

• соціологія — наука про спільні та специфічні соціальні закони і закономірності розвитку і функціонування історично окреслених соціальних систем, про механізм дії і форми прояву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних спільнот, класів, народів;

• соціологія — наука про закони становлення, функціонування та розвитку суспільства, соціальних відносин та соціальних спільнот;

• соціологія — наука про закони розвитку і функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між суспільством та людьми, між спільнотами, між спільнотами і особистостями;

•... можна назвати інститутом всі вірування, всі засади поведінки певної групи людей. Соціологію тоді можна визначити як науку про інститути, їхню генезу і функціонування;

• соціологія, будучи в найширшому сенсі слова загальною наукою про суспільство... може бути названа наукою соціальних елементів і першооснов;

• соціологія — наука про впорядкованість та прогрес людських суспільств;

• соціологія — це наука, яка вивчає життя і діяльність людей, що живуть у суспільстві подібних до себе, і результати такої спільної діяльності;

• соціологія вивчає явища взаємодії людей, з одного боку, і явища, що виникають у процесі цієї взаємодії, — з іншого;

• соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації та соціальних систем, соціальних структур і інститутів. Це наука про соціальні зміни, що зумовлюються активністю соціального суб’єкта — спільнот; наука про соціальні відносини як механізм взаємозв’язку і взаємодії між соціальними спільнотами, між особистістю та спільнотами; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки;

• соціологія, що б там не казали, — це один із способів вивчення людей... Якщо коротко, соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних відносин;

• соціологія — наука про суспільне життя людини, груп і суспільства.

Чи знаєте ви авторів наведених висловлювань?

 

Завдання 2

Схематичне зображення складових предмета соціології

Побудуйте конспект-схему, яка б деталізувала основні складові предмета соціології та відтворювала їхній взаємозв’язок у такому розрізі:

• основні категорії;

• методи вивчення;

• функції та завдання;

• рівні формування соціологічного знання;

• рівні вивчення суспільства.

 

Завдання 3

Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання

Нарисуйте у вигляді концентричних кіл схему співвідношення обсягів таких понять:

• загальна соціологічна теорія;

• гіпотези емпіричних досліджень;

• соціологія:

• соціологія особистості;

• теорія соціальної стратифікації;

• соціологія культури;

• соціологія праці;

• соціологія молоді.

 

 

Завдання 4