ТОП 10:

Шкала тревоги Спилбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) адаптирована Ю. Л. Ханиным.



ДОДАТКИ

Додаток А

Шкала тревоги Спилбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) адаптована Ю. Л. Ханіним.

Додаток Б.

Проективна методика «Неіснуюча тварина»

Додаток В.

Психокорекційна програма.

Додаток А

Шкала тревоги Спилбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) адаптирована Ю. Л. Ханиным.

 

Инструкция

Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните цифру в соответствующей графе справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете в данный момент. Над вопросами долго не задумывайтесь, поскольку правильных и неправильных ответов нет.

Интерпретация результатов

При анализе результатов самооценки надо иметь в виду, что общий итоговый показатель по каждой из подшкал может находиться в диапазоне от 20 до 80 баллов. При этом чем выше итоговый показатель, тем выше уровень тревожности (ситуативной или личностной).

 

При интерпретации показателей можно использовать следующие ориентировочные оценки тревожности:

до 30 баллов – низкая,

31 - 44 балла - умеренная;

45 и более - высокая.

 

Личности, относимые к категории высокотревожных, склонны воспринимать угрозу своей самооценке и жизнедеятельности в обширном диапазоне ситуаций и реагировать весьма выраженным состоянием тревожности. Если психологический тест выражает у испытуемого высокий показатель личностной тревожности, то это дает основание предполагать у него появление состояния тревожности в разнообразных ситуациях, особенно когда они касаются оценки его компетенции и престижа.

Лицам с высокой оценкой тревожности следует формировать чувство уверенности и успеха. Им необходимо смещать акцент с внешней требовательности, категоричности, высокой значимости в постановке задач на содержательное осмысление деятельности и конкретное планирование по подзадачам.

Для низкотревожных людей, напротив, требуется пробуждение активности, подчеркивание мотивационных компонентов деятельности, возбуждение заинтересованности, высвечивание чувства ответственности в решении тех или иных задач.

Состояние реактивной (ситуационной) тревоги возникает при попадании в стрессовую ситуацию и характеризуется субъективным дискомфортом, напряженностью, беспокойством и вегетативным возбуждением. Естественно, это состояние отличается неустойчивостью во времени и различной интенсивностью в зависимости от силы воздействия стрессовой ситуации. Таким образом, значение итогового показателя по данной подшкале позволяет оценить не только уровень актуальной тревоги испытуемого, но и определить, находится ли он под воздействием стрессовой ситуации и какова интенсивность этого воздействия на него.

Личностная тревожность представляет собой конституциональную черту, обусловливающую склонность воспринимать угрозу в широком диапазоне ситуаций. При высокой личностной тревожности каждая из этих ситуаций будет обладать стрессовым воздействием на субъекта и вызывать у него выраженную тревогу. Очень высокая личностная тревожность прямо коррелирует с наличием невротического конфликта, с эмоциональными и невротическими срывами и психосоматическими заболеваниями.

Сопоставление результатов по обеим подшкалам дает возможность оценить индивидуальную значимость стрессовой ситуации для испытуемого. Шкала Спилбергера в силу своей относительной простоты и эффективности широко применяется в клинике с различными целями: определение выраженности тревожных переживаний, оценка состояния в динамике и др.

Ключ

 

СТ Ответы ЛТ Ответы
№№ №№
Ситуативная тревожность Личностная тревожность

 

Стимульный материал

Суждения

№пп Суждение Никогда Почти никогда Часто Почти всегда
Я спокоен
Мне ничто не угрожает
Я нахожусь в напряжении
Я внутренне скован
Я чувствую себя свободно
Я расстроен
Меня волнуют возможные неудачи
Я ощущаю душевный покой
Я встревожен
Я испытываю чувство внутреннего удовлетворения
Я уверен в себе
Я нервничаю
Я не нахожу себе места
Я взвинчен
Я не чувствую скованности, напряжения
Я доволен
Я озабочен
Я слишком возбужден и мне не по себе
Мне радостно
Мне приятно

Шкала личной тревожности

Инструкция. Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните цифру в соответствующей графе справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете обычно. Над вопросами долго не думайте, поскольку правильных или неправильных ответов нет.

 

Суждения

№пп Суждение Никогда Почти никогда Часто Почти всегда
У меня бывает приподнятое настроение
Я бываю раздражительным
Я легко расстраиваюсь
Я хотел бы быть таким же удачливым, как и другие
Я сильно переживаю неприятности и долго не могу о них забыть
Я чувствую прилив сил и желание работать
Я спокоен, хладнокровен и собран
Меня тревожат возможные трудности
Я слишком переживаю из-за пустяков
Я бываю вполне счастлив
Я все принимаю близко к сердцу
Мне не хватает уверенности в себе
Я чувствую себя беззащитным
Я стараюсь избегать критических ситуаций и трудностей
У меня бывает хандра
Я бываю доволен
Всякие пустяки отвлекают и волнуют меня
Бывает, что я чувствую себя неудачником
Я уравновешенный человек
Меня охватывает беспокойство, когда я думаю о своих делах и заботах

 

 

Додаток Б.

Інтерпретація

Розміщення малюнка. У нормі малюнок розміщається посередині вертикально розташованого аркуша.

Розміщення малюнка ближче до верхнього краю (чим ближче, тим більше виявлена якість) говорить про високу самооцінку, незадоволеність своїм місцем в суспільстві, недостатнє визнання оточуючими, прагнення до самоствердження. Розміщення малюнка в нижній частині – зворотна характеристика: невпевненість в собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість в своєму місці в суспільстві, у визнанні, відсутність бажання самостверджуватися в соціумі.

Інтерпретація деталей малюнка. При розгляді окремих деталей малюнка загальний підхід до інтерпретації такий: певна якість більш виявлена, якщо:

ця деталь вималювана особливо ретельно;

цих деталей декілька;

ця деталь збільшена в розмірах відносно інших.

Якщо певної деталі на малюнку немає, її зображення не досить виразне, деталь мала за розміром – дана якість відсутня або слабо виявлена.

Голова (або деталь, що її заміняє). Положення: голова повернена вправо (відносно того, хто малює) – прагнення до діяльності, майже все, що планується, – здійснюється, або, принаймні, починає здійснюватися (хоч, можливо, і не доводиться до кінця). Людина активно прагне реалізації своїх планів.

Голова повернена вліво – прагнення швидше міркувати, ніж щось робити. Це не людина дії: лише незначна частина її задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Часто такій людині притаманні страх перед активними діями і нерішучість.

Положення “анфас” – зображення “дивиться” на глядача – трактується як егоцентризм, перебільшена увага досліджуваного до власного “я”, своїх проблем.

Додаток В.

Психокорекційна програма тривожності у студентів «Пізнай себе».

Пояснювальна записка

Актуальність програми. Почуття нестабільності і незахищеності, переживання емоційного дискомфорту в жорстких умовах сучасного суспільства, розбіжність між рівнем самооцінки і домаганнями ‒ ці та інші чинники впливають на формування тривожності як стійкої особистісної риси.

Найбільш гострі динамічні характеристики проблема тривожності набуває в підлітковому та юнацькому віці. Це пов'язано з багатьма психологічними особливостями даного віку, завдяки яким тривожність може закріпитися в структурі особистості як стійка характеристика. Прагнення студентів до самоактуалізації, критичне осмислення навколишнього світу, становлення образу Я і «внутрішньої позиції» особистості створюють умови для розвитку тривожності.

Корекційно-розвиваючу спрямованість даної програми забезпечує підбір вправ та методів, спрямованих на розвиток емоційної стабільності, підвищення самооцінки, розширення і збагачення навичок спілкування з дорослими і однолітками, розвиток адекватного ставлення до оцінок і думок інших людей, а також релаксаційний комплекс.

Тривалість програми і кількість занять.Програма розрахована на 6 днів (з понеділка по суботу). Рекомендована періодичність корекційно-розвиваючих занять кожного дня.

Обсяг і зміст занять можуть бути уточнені з урахуванням реальних можливостей їх виконання на конкретну практику зі збереженням загальної спрямованості на корекційну психологічну роботу. Тривалість занять може варіюватися від 1 години до 1 години 30 хв. (в залежності від обраної форми заняття).

Мета: •Створити умови для зниження тривожності до рівня «норми», відповідного віку.

· Формування адекватної самооцінки.

· Розвиток уміння контролювати рівень тривожності.

Завдання програми:розвиток у студентів умінь і навичок психофізичної саморегуляції (зняття м'язового та емоційного напруження) і навичок володіння собою в критичних ситуаціях;формування комунікативних компетенцій: умінь і навичок конструктивно будувати спілкування, уникати емоційних конфліктів.

Принципи:

Гуманізму ‒ віри в можливості учасника, суб'єктного, позитивного;

Системного підходу ‒ передбачає розуміння людини як цілісної системи;

Реальності ‒ припускає, перш за все облік реальних можливостей дитини і ситуації;

Діяльнісний підхід ‒ передбачає опору корекційно-розвиваючої роботи в залежності від індивідуальних особливостей дитини, цілей роботи;

Індивідуально-диференційованого підходу ‒ передбачає зміни, форм і способів корекційно-розвиваючої роботи в залежності від індивідуальних особливостей дитини, цілей роботи і позиції фахівця.

Заняття 1. Знайомлення.

Зняття м'язової напруги

1. Потиск плечима

2. Обертання головою

3. Розминка для м'язів обличчя (гримаси)

Хід вправи: Учасники сидять на стільцях і дихають у відповідності з інструкцією, через 20 хвилин виконують нескладні фізичні вправи.

Питання для обговорення: як ви відчуваєте себе після цієї вправи?

Висновки, до яких потрібно підвести: Дихальні вправи сприяють зняттю м'язового і психічного напруження.

 

Вправа 5. Розслаблення.

Уявіть, що ви спускаєтеся по красивій алеї до дверей, які розкриєте у світ Вашої мрії. Саме тут, в цьому місці напрям Ваших думок змінюється, Ви відчуваєте себе щасливою людиною. Через деякий час Ви уявляєте, що повертаєтеся назад, виходите за двері й поступово повертаєтеся в своє сьогодення.

 

Вправа 1: Невизнання.

Мета: дати можливість членам групи дослідити в собі побоювання невизнання, неприйняття іншими.

Процедура: всі учасники навчання заплющують очі й кожен уявляє себе відстороненим іншими членами групи, доки не переживе почуття самотності. Під час обговорення слід звертати увагу не лише на почуття «знедоленої» людини, а й на те, хто і чому її не визнає, а також кого їй важко уявити в цій ролі. Такий зворотний зв'язок дуже важливий, адже за допомогою цієї вправи члени групи дістають можливість виявити поведінку, зумовлену внутрішнім острахом бути знехтуваним.

 

Вправа 2. «Який я?».

Мета: Розвиток уміння бачити в людях відмітні особливості і адекватно приймати думку про себе з боку інших.

Інструкція: Кожному прикріплюється аркуш паперу на спину, в кутку аркуша малюється значок: якщо ви хочете дізнатися про свої недоліки, то поставити хрестик, якщо тільки про достоїнства, то сонечко. Потрібно підійти до своїх товаришів на вибір: вони пишуть на аркуші відповіді на питання - якою є ця людина у взаєминах з іншими і який у неї характер, чи вміє досягати своїх цілей тощо. Після закінчення роботи листки знімаються і всі обмінюються враженнями.

 

 

Вправа 4: «До і після».

Матеріал: кольорові олівці і папір.

Ця вправа спрямована на зміну емоційного стану.

«Зараз ви намалюєте малюнок, як ви бачите себе, своє життя, свої почуття. Дається 10 хвилин. Уважно подивіться на малюнок, запам'ятайте його. А ​​тепер закрийте очі (потрібно включити повільну музику). Розслабтеся, відчуйте своє тіло. Прислухайтеся до своїх відчуттів . Уявіть, що ви перебуваєте на сонячній галявині, в лісі. Сонце світить, птахи співають, теплий вітер ніжно торкається вашої шкіри. Тут добре і затишно. Зупиніться там і зігрійтеся (дається 3-5 хвилин). ви потроху повертаєтеся з лісу сюди, в цю кімнату, в нашу групу. Знову відчуваєте себе тим, хто сидить на стільці. Отже, добре. А тепер ще раз глибоко вдихніть і відкрийте очі. Ви відчуваєте себе відпочившим і бадьорим. Тепер знову погляньте на свій малюнок. У вас з'явилося бажання щось виправити в ньому? Давайте, виправляйте. Добре, молодці».

Після вправи кожен ділиться своїми почуттями і відчуттями, розповідає, що він змінив у своїй картині і чому.

 

Вправа 2. «Скульптура»

Спрямована на усвідомлення своїх відчуттів, емоційних станів. Кожен учасник отримує завдання відтворити скульптуру, яка відображає один із емоційних станів: гнів, страх, відчай, задоволення, здивування, злість, невпевненість тощо. Від учасників вимагається доведення кожної риси до максимального вираження. Потім вони по черзі демонструють свої скульптури іншим, які оцінюють ступінь виразності тієї чи іншої емоції. А самі «скульптури» повинні оцінити свій внутрішній стан. Після демонстрації кожна «скульптура» робить глибокий вдих і розслабляє всі м’язи.

Кожному учасникові варто відчути на собі позитивний і негативний стан, демонструючи декілька «скульптурних картин». Можна ускладнити гру, перейшовши від статичних «скульптур» до розігрування сцен пантоміми.

 

Вправа 4. «Афірмації».

Мета:Формування позитивних установок.

Інструкція: Подумки повторюйте текст афірмації за мною (кожне речення три рази):

Я бачу гарне у всьому що мене оточує.

Я підтримую себе і допомагаю собі у своєму зростанні та становленні.

Я легко засвоюю нові й позитивні ідеї, які допомагають мені жити.

Я даю собі позитивні установки.

Я відчуваю впевненість в собі і внутрішню силу.

Тепер подумайте про те, що вас не влаштовує в житті і Сконструюйте позитивну установку, на зразок цих. По черзі озвучте їх, якщо знадобитися ми їх

 

Вправа 5. «Відпускання каміння» 5 – 7хв.

Мета: знизити рівень ситуативної та особистісної тривожності, використовуючи методи експресивно-емоційної дії.

Інструкція: сідайте зручно. Розслабте­ся. Уявіть собі апельсин, його колір, склад і запах. Зніміть з нього шкірку, відломіть дольку й відкусіть шматочок, відчуйте, яка вона на смак. Потім поверніться в уяві на­зад так, щоб знову побачити цілий, нечищений апельсин.

 

Уявіть собі, що ви стоїте біля гірської річки з дуже швидкою течією. Щоб вас не відніс стрімкий потік, ви тримаєтеся за великий камінь — схопіть його і напружтеся. Слу­хайте притчу, намагаючись утриматися за камінь.

 

Притча

У Річарда Баха в «Ілюзіях» один із героїв розповідає притчу про підвод­них жителів. На дні річки з дуже швидкою течією жили істоти, схожі на людей, тільки могли дихати під водою. Все своє життя вони проводили там, чіпляючись за вели­ке каміння, що лежало на дні. Таким чи­ном, стримуючись від швидкої течії, вони народжувались, їли, кохали та помирали. Вважалося, що той, хто відпустить камінь, обов'язково загине, його понесе стрімкий потік води.

Та все ж таки один із них відпу­стив свій камінь, але не загинув, а поплив за течією. Йому зустрілись інші такі ж по­селення, в яких люди проводили своє жит­тя так, як у його рідному поселенні. Вони дивувалися: «Дивіться! Він літає! Це над­людина!». На що «надлюдина» відповідала: «Це не так, я така людина як і ви. Просто відпустіть ваші каменюки й ми полетимо». Але ніхто не відважився зробити так як він ...

Ваш камінь — це ваш страх. Відпустіть свій камінь і розслабтесь.

 

Вправа 1. Гра «Асоціації».

Психолог. Давайте зараз виберемо першого ведучого. Той, хто бажає встає перед учасниками. Кожен присутній по черзі повинен сказати, які асоціації викликає у нього ведучий, тобто, що він нам нагадує: рослину, предмет, тварину. Не забувайте звертатися один до одного по імені. (Учасники грають.)

Психолог. Що відчували? Які порівняння були несподіваними?

 

Зворотній зв’язок, підведення підсумків шостого заняття та всієї проведеної корекційної програми. Учасники діляться враженнями, розповідають чи була корисною особисто для них робота та чи здобули нові знання.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Шкала тревоги Спилбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) адаптована Ю. Л. Ханіним.

Додаток Б.

Проективна методика «Неіснуюча тварина»

Додаток В.

Психокорекційна програма.

Додаток А

Шкала тревоги Спилбергера (State-Trait Anxiety Inventory - STAI) адаптирована Ю. Л. Ханиным.

 

Инструкция

Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже предложений и зачеркните цифру в соответствующей графе справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете в данный момент. Над вопросами долго не задумывайтесь, поскольку правильных и неправильных ответов нет.

Интерпретация результатов

При анализе результатов самооценки надо иметь в виду, что общий итоговый показатель по каждой из подшкал может находиться в диапазоне от 20 до 80 баллов. При этом чем выше итоговый показатель, тем выше уровень тревожности (ситуативной или личностной).

 

При интерпретации показателей можно использовать следующие ориентировочные оценки тревожности:

до 30 баллов – низкая,

31 - 44 балла - умеренная;

45 и более - высокая.

 

Личности, относимые к категории высокотревожных, склонны воспринимать угрозу своей самооценке и жизнедеятельности в обширном диапазоне ситуаций и реагировать весьма выраженным состоянием тревожности. Если психологический тест выражает у испытуемого высокий показатель личностной тревожности, то это дает основание предполагать у него появление состояния тревожности в разнообразных ситуациях, особенно когда они касаются оценки его компетенции и престижа.

Лицам с высокой оценкой тревожности следует формировать чувство уверенности и успеха. Им необходимо смещать акцент с внешней требовательности, категоричности, высокой значимости в постановке задач на содержательное осмысление деятельности и конкретное планирование по подзадачам.

Для низкотревожных людей, напротив, требуется пробуждение активности, подчеркивание мотивационных компонентов деятельности, возбуждение заинтересованности, высвечивание чувства ответственности в решении тех или иных задач.

Состояние реактивной (ситуационной) тревоги возникает при попадании в стрессовую ситуацию и характеризуется субъективным дискомфортом, напряженностью, беспокойством и вегетативным возбуждением. Естественно, это состояние отличается неустойчивостью во времени и различной интенсивностью в зависимости от силы воздействия стрессовой ситуации. Таким образом, значение итогового показателя по данной подшкале позволяет оценить не только уровень актуальной тревоги испытуемого, но и определить, находится ли он под воздействием стрессовой ситуации и какова интенсивность этого воздействия на него.

Личностная тревожность представляет собой конституциональную черту, обусловливающую склонность воспринимать угрозу в широком диапазоне ситуаций. При высокой личностной тревожности каждая из этих ситуаций будет обладать стрессовым воздействием на субъекта и вызывать у него выраженную тревогу. Очень высокая личностная тревожность прямо коррелирует с наличием невротического конфликта, с эмоциональными и невротическими срывами и психосоматическими заболеваниями.

Сопоставление результатов по обеим подшкалам дает возможность оценить индивидуальную значимость стрессовой ситуации для испытуемого. Шкала Спилбергера в силу своей относительной простоты и эффективности широко применяется в клинике с различными целями: определение выраженности тревожных переживаний, оценка состояния в динамике и др.

Ключ

 

СТ Ответы ЛТ Ответы
№№ №№
Ситуативная тревожность Личностная тревожность

 

Стимульный материал







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.240.230 (0.018 с.)