Селезень павло олександрович

 

 

УДК 341.232.2: 336.227

 

 

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ

У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

 

 

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

ТИМЧЕНКО Ліліана Олексіївна

 

Ірпінь – 2009

ЗМІСТ

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4

ВСТУП.. 5

РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові засади співробітництва держав у сфері оподаткування.. 13

1.1. Становлення і розвиток міжнародно-правових відносин у сфері співробітництва держав з проблем оподаткування. 13

1.2. Фіскальний суверенітет як основа співпраці держав з правового регулювання податкових відносин. 42

1.3. Гармонізація і укладення міжнародних договорів як основні методи усунення конкуренції податкових юрисдикцій держав. 61

Висновки до першого розділу. 72

РОЗДІЛ 2. Характеристика основних форм співробітництва держав з питань правового регулювання податкових відносин.. 77

2.1. Роль міжнародних організацій у розвитку співробітництва держав у сфері оподаткування. 77

2.2. Характеристика загальних податкових угод на прикладі модельних норм Типових конвенцій ООН і ОЕСР. 104

Висновки до другого розділу. 133

РОЗДІЛ 3. Формування правових основ співпраці україни з іншими державами у сфері оподаткування 139

3.1. Характеристика міжнародних податкових договорів України на прикладі договорів про уникнення подвійного оподаткування. 139

3.2. Обмін податковою інформацією в договорах про уникнення подвійного оподаткування. 155

3.3. Роль практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини в розвитку податкової системи України. 170

Висновки до третього розділу. 187

ВИСНОВКИ.. 192

ДОДАТКИ.. 200

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 206

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

 

ДПА – Державна податкова адміністрація України;

ЕКОСОР – Економічна і Соціальна Рада ООН;

ЄврАзЕс – Євразійське економічне співтовариство;

ЄКЗПЛ - Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р.;

ЄС – Європейський Союз;

ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини;

ІОТА – Внутрішньоєвропейська організація податкових відомств;

КАРІКОМ – Карибське співтовариство і спільний ринок;

МВФ – Міжнародний Валютний Фонд;

МДО – Міжнародний діалог з оподаткування;

МПО – Міжнародна податкова організація;

ОЕСР – Органцізація Економічного Співробітництва і Розвитку;

ООН – Організація Об’єднаних Націй;

СІАТ – Міжамериканський центр податкових відомств;

СІОТА – Комітет міжнародних організацій податкових відомств;

СНД – Співдружність Незалежних держав;

СОТ – Світова організація торгівлі;

CRÉDAF – Центр засідань і досліджень для керівників податкових відомств;

ЮНКТАД – Конференція ООН з питань торгівлі і розвитку;

ПДВ – податок на додану вартість.

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Поглиблення і розширення процесів глобалізації у світовій економіці формує загрозливі виклики для держав, що прагнуть забезпечити власні інтереси у сфері оподаткування. У сучасному світі досить поширеною є практика використання резидентами за участю нерезидентів механізмів недостатньої капіталізації, трансфертного ціноутворення та неналежного використання положень міждержавних договорів у сфері оподаткування. Негативно впливає на рівень податкових надходжень держав функціонування офшорних зон та значна кількість злочинів у сфері оподаткування, а також відсутність єдності з питань оподаткування надання послуг інформаційного суспільства. В сукупності, названі фактори значно знижують ефективність функціонування податкової системи, покликаної мобілізувати фінансові ресурси на потреби держави.

З метою подолання вказаних негативних тенденцій держави повинні забезпечити створення дієвого і взаємовигідного механізму міжнародно-правового співробітництва у сфері оподаткування, що уможливлював би досягнення компромісу між їх інтересами на взаємовигідній основі. Вирішення цього складного завдання дозволить зменшити негативний вплив явища конкуренції податкових юрисдикцій держав та сприятиме розвитку економічної співпраці між державами. При цьому необхідно ефективно використовувати можливості не лише договірного співробітництва, але й співпраці в рамках міжнародних організацій.

Україна не повинна залишатись осторонь цих процесів, що зумовлює потребу у всебічному дослідженні теоретичних проблем міждержавного співробітництва у сфері оподаткування. Багатоаспектність і значимість досліджуваної проблеми потребує також наукового обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму співпраці з іншими державами у сфері оподаткування. Особливої значимості вирішення окреслених завдань набуває у контексті реформування податкової системи України з метою підвищення рівня ефективності її функціонування та приведення у відповідність до європейських стандартів, про що свідчить активна робота над створенням і прийняттям проекту Податкового кодексу України.

Сукупність означених факторів й пояснює актуальність даної теми дисертаційного дослідження.

Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: В.Л. Андрущенка, Ю.С. Безбородова, О. Бекетова, К.Г. Борисова, П.‑А. Брюше, Р.Р. Вахітова, Л.І. Вдовіченої, Г.М. Вельямінова, В.Г. Вишнякова, С.А. Войтовича, М.М. Гнатовського, Р.Л. Дернберга, Д. Карро, В.А. Кашина, О.В. Київець, О.Ю. Коннова, Б. Костерса, К.В. Кузнєцова, Д.І. Кулеби, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, М.О. Лабоськіна, Л.Л. Лазебник, Ж.‑П. Ландау, І.А. Ларютіної, М. Макінтайра, В. Маклоскі, В.І. Муравйова, Т.М. Нешатаєвої, В.Ф. Опришка, Н.О. Падейського, С.Г. Пепеляєва, І.Ю. Петраша, О.І. Погорлецького, Є.А. Ровінського, В.М. Слепця, Г.П. Толстопятенка, Л.Д. Тимченка, Є.О. Шибаєвої та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до плану наукових досліджень Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України та є складовою частиною науково-дослідної роботи відділу вивчення міжнародного досвіду в сфері оподаткування “Імплементація міжнародно-правових норм у сфері оподаткування в законодавство України: фінансові, економічні та юридичні аспекти” (номер державної реєстрації 0108U001103).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення закономірностей та тенденцій розвитку міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування, а також теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізму міжнародно-правового співробітництва України з іншими державами з питань оподаткування, враховуючи загальносвітові тенденції розвитку співпраці держав з податкових питань.

Досягнення мети дослідження обумовило необхідність розв’язання наступних завдань:

– розкрити основні етапи еволюції міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування;

– охарактеризувати державний суверенітет у сфері оподаткування та виявити тенденції його розвитку в умовах глобалізації;

– визначити юридичну природу конкуренції податкових юрисдикцій держав та виявити основні засоби її усунення;

– визначити роль міжнародних організацій та їх актів у розвитку міжнародно-правової співпраці держав у сфері оподаткування;

– охарактеризувати практику договірного співробітництва держав з питань оподаткування та перспектив її подальшого розвитку на прикладі типових конвенцій ООН і ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна;

– здійснити порівняльно-правовий аналіз договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна як найбільш поширеного виду міжнародних податкових договорів;

– виявити значення практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини для розвитку податкової системи України;

– розробити рекомендації щодо вдосконалення міжнародно-правової практики співробітництва України з іншими державами у сфері оподаткування.

Об’єктом дослідження є міжнародні відносини, що виникають з приводу правового регулювання взаємодії і розмежування податкових юрисдикцій держав та регулюються як міжнародно-, так і національно-правовими нормами.

Предметом дослідження є основні форми і засоби міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів та підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмету. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження використовувались такі методи:

– діалектичний метод (дозволив проаналізувати основні закономірності та проблеми розвитку міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування на сучасному етапі)

– історико-правовий метод (надав можливість висвітлити основні етапи розвитку міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування);

– структурно-функціональний метод (дозволив виявити особливості функціонування державного суверенітету у сфері оподаткування та виявити значущість актів міжнародних організацій у сфері оподаткування серед інших засобів міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування);

– порівняльно-правовий метод пізнання (використовувався для характеристики договірної бази співробітництва України з іншими державами з питань оподаткування на прикладі договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, а також для встановлення сумісності положень договорів держав-членів ЄС про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна з правом ЄС);

– формально-юридичний метод (використовувався при формулюванні рекомендацій для вдосконалення практики міжнародно-правового співробітництва України з іншими державами в сфері оподаткування).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій для формування стратегічних пріоритетів та тактичних засобів щодо вдосконалення міжнародно-правового співробітництва України з іншими державами в сфері оподаткування.

Наукову новизну становлять наступні висновки та положення, які відображають особистий внесок автора:

Вперше:

– визначено характерні риси становлення міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування в контексті загальноісторичного розвитку людської цивілізації;

– запропоновано замінити вживання поняття “податковий суверенітет” на “фіскальний суверенітет”, під яким розуміється сукупність фіскальних повноважень держави, що випливають з її суверенітету, з метою узгодження з процесом еволюції фіскальних правовідносин та відображення специфіки і взаємозв’язку податкових відносин в системі фінансово-правових відносин;

– обґрунтовано доцільність запровадження глобального оподаткування для фінансування діяльності з вирішення глобальних проблем людства;

– запропоновано виділити в групі умовних податкових договорів серед міжнародних договорів з питань оподаткування в якості окремого виду договори з питань захисту прав людини;

– обґрунтовано доцільність встановлення відповідності положень договорів України з державами-членами ЄС про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна вимогам acquis communautaire.

Вдосконалено:

– положення щодо форм і можливостей впливу міжнародних організацій у сфері оподаткування на податкову політику їх держав-членів, зокрема, через використання модельних актів;

– порівняльно-правову характеристику типових конвенцій ООН і ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна;

– підходи до розробки рекомендацій щодо вдосконалення процедури обміну податковою інформацією на основі договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна;

– положення про вплив рішень Європейського суду з прав людини на розвиток податкової системи України.

Дістало подальшого розвитку:

– класифікація і характеристика засобів усунення конкуренції податкових юрисдикцій держав;

– положення про доцільність ширшого використання в договорах про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна арбітражної клаузули, в т.ч. і в договірній практиці України;

– положення про перспективи подальшого використання концепції постійного представництва в договорах про уникнення подвійного оподаткування під впливом активного розвитку послуг інформаційного суспільства;

– підходи до розробки рекомендацій щодо вдосконалення договорів України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, зокрема, в частині узгодженого використання поняття “проценти”, усунення дискримінаційних положень щодо оподаткування осіб без громадянства та суперечності положень щодо оподаткування виплат процентів і надання режиму недискримінації, використання процедури надання допомоги у стягненні податків.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором положення та висновки можуть стати корисними при розробці теоретико-методологічного підґрунтя для подальшого наукового дослідження теми міжнародно-правового співробітництва держав у сфері оподаткування.

Сформульовані в дисертації концептуальні підходи, положення, пропозиції та висновки можуть бути використані при здійсненні реформи податкової системи України з метою вдосконалення системи договорів України про уникнення подвійного оподаткування та відповідної правозастосовної практики. Підходи, запропоновані в роботі, можуть бути корисними для органів державної влади під час їх роботи над вдосконаленням існуючої практики міжнародно-правового співробітництва України у сфері оподаткування.

Основні положення та висновки дисертації можуть застосовуватись у навчальному процесі при викладанні навчальних курсів “Міжнародне право”, “Міжнародне економічне право”, “Міжнародне податкове право”, “Податкове право України”, а також при написанні підручників, посібників, довідкової та методологічної літератури для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Усі наукові результати і висновки, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані і сформульовані автором самостійно. Для аргументації окремих положень роботи використовувались праці інших вчених, на які зроблено посилання. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені у роботі, доповідалися і обговорювалися у відділі вивчення міжнародного досвіду в сфері оподаткування та на засіданнях Вченої ради Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України.

Результати дослідження були оприлюднені автором на науково-практичних конференціях, круглих столах, наукових семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23-24 листопада 2007 р., тези опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 24-25 січня 2008 р., тези опубліковані), XV Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Ломоносов” (м. Москва, 8-11 квітня 2008 р., тези опубліковані), XVI Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Ломоносов” (м. Москва, 13–18 квітня 2009 р., тези опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції “Права людини і права національних меншин” (м. Кишинів, 17-18 квітня 2008 р.), Третьому міжнародному науковому семінарі “Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку” (м. Партеніт, 17-20 квітня 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 15-16 травня 2008 р., тези опубліковані), Науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України” (м. Ірпінь, 19 вересня 2008 р., тези опубліковані), науково-методологічному семінарі “Сучасний стан та перспективи розвитку оподаткування в країнах ЄС” (м. Ірпінь, 24 жовтня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік” (м. Ірпінь, 12–13 березня 2009 р., тези опубліковані).

Публікації. За темою дисертації та відповідно до її змісту опубліковано сім статей в журналах, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженому ВАК України, три статті в закордонних виданнях (Азербайджан, Молдова, Росія), що додатково відображають результати дисертації, сім тез доповідей на науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах та окремі структурні підрозділи в двох колективних монографіях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 249 сторінок, з них 6 сторінок – 3 додатки, 43 сторінки – список використаних джерел з 356 найменувань.

РОЗДІЛ 1