ТОП 10:

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ОБ'ЄКТАМИ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



 

Ефективність проведення бесіди та опитування багато в чому залежить від попередньої підготовки працівника громадської безпеки. Слід зазначити, що під час попередньої підготовки працівникові необхідно вирішити ряд таких завдань. А саме:

1. Визначити предмет бесіди або опитування. Тобто шляхом аналізу й ретельного вивчення вихідних даних необхідно зібрати й систематизувати всю наявну інформацію й визначити предмет бесіди й опитування (яку необхідно отримати інформацію та про що).

2. Визначити, в якому вигляді може бути бажана інформація та як її отримати. Слід відмітити, що існують такі способи отримання інформації, що становить правоохоронний інтерес, а саме шляхом:

а) гласного або негласного опитування носіїв інформації (об’єкта правоохоронної діяльності, родичів, друзів і дітей, колег, приятелів та ін.);

б) вивчення документів:

* офіційних – медичних карток, доповідних, пояснювальних записок і листів у різні інстанції, різних задокументованих даних тощо);

* ділових паперів і архівів – різних договорів, звітів, факсів, листів, меморандумів та інших паперів;

в) аналізу оприлюднених відомостей:

* публікацій у газетах і журналах, радіо- і телесюжетів, прослуханих лекцій й виступів;

* відомостей, що озвучені публічно об’єктом правоохоронної діяльності або іншими носіями інформації.

3. Визначити коло осіб, які володіють інформацією. Слід зазначити, що головними носіями інформації є:

а) експерт, тобто індивід, який є компетентним фахівцем, який добре орієнтується в питанні, що становить правоохоронний інтерес;

б) інформатор, тобто особа, яка співпрацює з працівником громадської безпеки;

в) «гарячий» інформатор, тобто будь-яка особа, яка знає носія інформації й надає інформацію під впливом активних методів психолого-правового впливу;

д) легковажний інформатор («базіка»), тобто особа, яка надає цікаві факти в процесі ділової, дружньої, компанійської бесіди;

ж) союзник, тобто особа або якась громадська, державна, кримінальна структура, яка виступає як противник або «наглядач» об'єкта правоохоронної діяльності;

з) випадкове джерело, тобто особа, яка абсолютно не розглядається як потенційний носій інформації, однак випадково її надає.

Визначивши джерело інформації, працівник громадської безпеки повинен чітко визначити його потенційні можливості, межі використання, ступінь його надійності й достовірності.

4. Вивчити індивідуально-психологічні характеристикиосіб, які становлять правоохоронний інтерес, тобто їх властивості,мотиви, інтереси, уподобання, життєві цінності й принципи, пріоритети, домінуючі ознаки, позитивні й негативні якості, сильні й слабкі сторони характеру, особливості темпераменту (емоційна стійкість/нестійкість, рухливість /інертність, активність/пасивність, ригідність/пластичність); типові форми поведінки, спосіб життя, життєвий шлях, професію, освіту, соціальний статус, умови праці, ставлення до злочину, події тощо.

5. Визначити приблизно до якого з типів співрозмовників належить об'єкт правоохоронної діяльності та спланувати власний стиль та тактичні прийоми комунікативної взаємодії з ним. Слід відмітити, що виділяють дев'ять типів співрозмовників, а саме [1]:

а) безглузда людина – нетерпляча, збуджена; в бесіді несвідомо підштовхує співбесідника не погоджуватися з висловленими тезами й твердженнями. З такою людиною потрібно бути спокійним, аргументовано спростовувати її твердження, не виходити за межі професійного спілкування;

б) статечна людина – доброзичлива й спокійна в розмові, під час підведення підсумків зустрічі їй слід надати можливість проявити себе;

в) всезнайко – завжди на все має власну думку, думка співрозмовника його не цікавить. У бесіді рекомендовано використати складні запитання;

г) балакун – любить говорити сам, не вміє вислуховувати інших, перебиває співрозмовника. Рекомендовано своєчасно й тактовно зупиняти таких людей;

д) боягуз – часто відмовчується, не любить виставляти себе на показ, щоб не здатися безглуздою людиною. З такою людиною потрібно поводитися тактовно, прислуховуватися до її думок, підбадьорювати її;

е) неприступна людина – має такий вигляд, ніби все відбувається поза неї та не варте її уваги й зусиль. До такої людини потрібно виявляти інтерес, підкреслювати значення її знань і досвіду;

ж) незацікавлена людина – демонструє незацікавленість тим, що відбувається навколо неї;

з) «велике цабе» – не терпить критики, себе вважає кращим за інших, свої пропозиції – єдино правильними. З такою людиною треба бути обережними, в жодному разі не критикувати її. Рекомендовано при розмові з нею використовувати прийом протиставлення на зразок: «Так..., проте»;

і) чомучка – завжди про все та про всіх розпитує. Рекомендовано такій людині ставити подібні запитання, змушуючи її розмірковувати над проблемою, яку винесено на обговорення.

Отже, знаючи ці характеристики типів особистості, при спілкуванні працівник громадської безпеки зможе ефективно використовувати методи й прийоми психологічного впливу на них під час опитування або бесіди.

6. Скласти план проведення бесіди або опитування. План сприяє правильній організації опитування й підвищенню його результативності. Він може бути розгорнутим або коротким, продуманим подумки або письмовим. У ньому повинна міститися система питань, що зумовлена предметом бесіди або опитування. Працівник громадської безпеки виділяє базові слова, ключові речення, продумує позицію співрозмовника, хід бесіди (опитування), передбачає нюанси, які можуть вплинути на його перебіг і результат. Визначає тактичні завдання, які необхідно вирішити з метою отримання інформації;

7. Вибрати місце проведення бесіди або опитування.При гласній формі опитування, без приховування мети, респондентів (носіїв інформації) можна опитати в них удома, на дільниці, вулиці, робочому місті, у лікувальному закладі тощо. При вивідувальній і експертній формах опитування працівник громадської безпеки обирає місце, де носій інформації відчуватиме себе в безпеці та відповідно до його уподобань, ретельно підбирає місце, яке буде комфортним для нього та сприятиме ефективності встановлення контакту з ним і довірливих стосунків.

Важливим фактором, що впливає на процес комунікації, є форма столу, за яким розміщаються учасники бесіди. Так, у низці експериментальних досліджень показано, яким може бути розташування учасників спілкування за стандартним прямокутним (або круглим, квадратним) столом і яке з них є оптимальним за певних обставин [8]. Отже:

- кутове розташування за прямокутним столом – дотримуються під час дружньої, невимушеної бесіди між людьми. Саме така позиція сприяє постійному контакту очей і створює простір для жестикуляції й можливості для спостереження за жестами співрозмовника. При цьому кут столу може слугувати частковим бар'єром у разі небезпеки чи загрози від партнера - можна за нього заховатися. За умов такого розташування територіальний розподіл столу не допускається. Вважається, що це одна з найвдаліших позицій для подання, обговорення й вироблення загальних рішень;

- розташування за круглим столом створює атмосферу неофіційності й невимушеності. Круглий стіл є найкращим засобом проведення бесіди людей однакового соціального статусу, оскільки кожному за столом надається однаковий простір;

- розташування один навпроти одного за прямокутним столом - може викликати оборонне ставлення, атмосферу суперництва, конкурентно-оборонну позицію. Учасники спілкування, сидячи один навпроти одного, підсвідомо ділять стіл на дві рівні території й при цьому кожен претендує на власну територію й захищатиме її в разі зазіхань.

Слід пам’ятати, що найбільший опір чинитиме той, хто сидить прямо навпроти працівника; посідатиме провідну позицію і здійснюватиме максимум впливу той, хто не сидітиме спиною до дверей.

Таким чином, у залежності від мети та форми спілкування дільничному інспектору слід ретельно обирати не тільки місце проведення опитування або бесіди, але й форму столу.

8. Вибрати час, коли найбільш ефективно слід проводити бесіду або опитування. За загальним правилом бесіда (опитування) проводиться в денний час, нічне опитування допускається лише за обставин, що не терплять зволікання. Тут слід зауважити, що вибір часу залежить також від того, коли саме особа найбільш схильна до надання відомостей, що становлять правоохоронний інтерес. Так, наприклад, деякі особи у вечірній час втрачають вольовий контроль над власною когнітивною діяльністю через виснаження нервової системи. Тому в цей період вони найбільш схильні як до випадкового надання інформації (завдяки втраченому когнітивному контролю), так і, навпаки, вони схильні до роздратованості й агресивності. Особи, так звані в народі сови, більш схильні надавати інформацію в обідній час (ефективніше – через час після вживання їжі або наприкінці трапези).

Отже, працівник громадської безпеки, плануючи провести бесіду (опитування), повинен пам'ятати, що успіх цього заходу залежатиме від його ретельної й копіткої підготовки. Звісно, описані тактичні завдання підготовчого етапу не вичерпні, вони можуть варіюватися, розширюватися або скорочуватися. Усе залежить від складності процесу проведення бесіди (опитування) й мети, яка переслідується (ситуативно-зумовлена або перспективна).

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.240.230 (0.004 с.)