Предмет юридичної деонтології 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет юридичної деонтології



Предмет юридичної деонтології умовно можна представити такою залежністю: “філософія – право – почуттєва норма – професійна дія”. З неї випливає, що норми природного права пронизують почуття юриста, на основі чого формуються комплексні почуттєві норми, які разом з позитивним правом проявляються у професійних діях.

Сучасні дослідники юридичної деонтології часто ідентифікують цю науку з іншими, зокрема з правовою етикою (юридичною етикою) та професійною культурою юриста (юридичною культурою). Хоча ці науки тісно пов’язані між собою, проте вони суттєво відрізняються одна від одної. Так, якщо внутрішні аспекти видів культур (субкультур), які стосуються юридичної деонтології, притаманні правничій деонтології, а зовнішні аспекти цих же культур — професійній етиці, то обидва аспекти — властиві професійній культурі.

Для цих юридичних наук спільним є предмет дослідження: особа юриста, його професійні дії. Кожна з них по-своєму підходить до формування юриста як головного суб’єкта права, до пізнання ним правового явища та прийняття справедливого, обґрунтованого рішення. Ці науки нормативні.

 

Принципи юридичної деонтології

Основним із них є нормативність. Це означає, що кожна професійна дія

юриста підпорядкована певним нормам. Але це не обов’язково правові

норми, які регулюють всю життєдіяльність особи. Йдеться про

загальноприйняті моральні норми, особливо власні норми юриста, які він

виробив під впливом різних чинників.

Принцип самостійності полягає в тому, що теоретичні положення юридичної

деонтології стосуються кожної особи зокрема. Юрист самостійно формує

свою поведінку, яка спрямована на підвищення ефективності правоохоронної

діяльності щодо громадян і суспільства в цілому. Також самостійно

виробляє у собі почуття внутрішнього імперативу службового обов’язку за

велінням серця та покликом сумління.

Принцип неповторності особливо важливий у юридичній діяльності. Практика

підтверджує, що в житті різні люди навіть у подібних ситуаціях чинять

по-різному. На перший погляд, дії двох юристів видаються ідентичними,

але певні відмінності все ж існують. Недарма кажуть, що немає навіть

подібних двох крапель води, не кажучи вже про норми поведінки чи рівень

усвідомлення службового обов’язку.

Унікальним принципом юридичної деонтології є нестандартність. Його суть

полягає в тому, що деонтологічні норми розраховані не на взірцеві,

ідеальні, а на несподівані, нестандартні ситуації. Деонтологічні норми

мають найбільшу цінність саме у нестандартних умовах, коли практично

неможливо застосувати традиційний підхід, що доволі часто трапляється в

юридичній практиці.

Принцип моментальності характеризує високий ступінь кмітливості юриста,

його здатність швидко й безпомилково приймати обґрунтоване правильне

рішення. Таке мистецтво вирішення юридичних справ формують деонтологічні

норми.

Дуже близьким за змістом до принципу моментальності є принцип

непередбачуваності. Адже у багатьох випадках дії юриста не

запрограмовані. Виникають ситуації, до яких юрист не готовий. Тому

деонтологічні норми розраховані на такі явища і скеровують юриста на

відповідні правомірні дії.


Прокурорська діяльність

Прокурорська діяльність — один із засобів реалізації державної влади, яка функціонує виключно в інтересах усієї держави; вона закріплюється Конституцією України, іншими правовими актами. Державні інтереси полягають у захисті суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, державної безпеки,

 

Органи прокуратури виконують наглядові повноваження не тільки на основі Закону України "Про прокуратуру", а й відповідно до базових законів, що діють у певних правовідносинах. Це найбільш важливі для держави забезпечувальні сфери відносин. Вони виникають у процесі реалізації прав громадян (наприклад, право громадян на звернення до посадових осіб або відносини, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища, боротьбу з корупцією тощо).

Органи прокуратури наділені повноваженнями наглядати за державними посадовими особами та органами, що виконують правоохоронні дії, Органи прокуратури здійснюють нагляд за всіма органами влади та управління, за винятком Президента України, Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Органи прокуратури у порядку нагляду виявляють численні порушення закону, опротестовують незаконні правові акти, вносять приписи і подання щодо фактів виявлених порушень закону. Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори вживають заходів щодо усунення порушень прав та законних інтересів громадян, притягують до відповідальності винних у цьому осіб.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.2.54 (0.005 с.)