ТОП 10:

Поняття юридичної деонтології та її принципи



 

У наукових джерелах виявляються різні підходи до визначення юридичної деонтології.

Так, В. Горшеньов та І. Бенедик визначили юридичну деонтологію як галузь юридичної науки, що узагальнює систему знань про мудрість спілкування й мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці , тобто як науку про пошук атмосфери необхідного, істинного результату у спілкуванні юриста як з колегами, так і з тими, кому він надає професійні послуги і кого повинен обслуговувати правовими засобами у процесі реалізації свого правового статуту.

О. Скакун зазначає, що юридична деонтологія - це галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, яка є узагальненою системою знань про юридичну практичну діяльність і кодекс професійної поведінки юриста, тобто про оптимальний звід правил дозволяючого, зобов´язуючого і рекомендаційного характеру, якими повинен оволодіти юрист і керуватися ними у відносинах, що виникають при виконанні службових (посадових) повноважень.

Отже, юридична деонтологія — це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов´язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об´єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення.

Юридична деонтологія грунтується на відповідних принципах - гуманності, справедливості, милосердітощо. Вони ототожнюються із засадами правничої етики юриста. Однак юридична деонтологія має і власні принципи.
Основним із них є нормативність. Це означає, що кожна професійна дія юриста підпорядкована певним нормам.

Принцип самостійності полягає в тому, що теоретичні положення юридичної деонтології причетні до кожної особи зокрема. Юрист самостійно формує свою поведінку, яка спрямована на підвищення ефективності правоохоронної діяльності щодо громадян і суспільства в цілому.

Стосовно принципу індивідуальності наголосимо, що деонтологічна норма для кожного юриста — це його особистісна норма. Її не може використати інший юрист.

Принцип неповторності особливо важливий у юридичній діяльності. Практика підтверджує, що в житті різні люди навіть за подібних ситуацій чинять по-різному.

Унікальним принципомюридичної деонтології є її нестандартність. Його суть полягає в тому, що деонтологічні норми розраховані не на взірцеві, - ідеальні, а на несподівані, нестандартні ситуації. Деонтологічні норми мають найбільшу цінність саме у нестандартних умовах, коли практично неможливо застосувати традиційний підхід, що доволі часто трапляється в юридичній практиці.

Принцип миттєвості характеризує високий ступінь кмітливості юриста, його здатність швидко й безпомилково приймати обґрунтоване правильне рішення.

Дуже близьким за змістом до принципу миттєвості вважається принцип непередбачуваності. Адже у багатьох випадках дії юриста не запрограмовані. Виникають ситуації, до яких юрист не завжди готовий. Тому деонтологічні норми розраховані на такі явища і скеровують юриста на відповідні правомірні дії. Цьому сприяє такий принцип юридичної деонтології, як своєчасність. Не підготовлене (не обгрунтоване) рішення або невелике запізнення істотно впливають на кінцевий результат або на ефективність роботи. Своєчасність забезпечується розвиненою інтуїцією, внутрішнім переконанням і навіть певним професійним ризиком.
Юридична деонтологія характеризується також принципом практичності. Саме на практиці, а не під час теоретичних занять, юрист формує норми своєї поведінки.

Важливим для юридичної деонтології є принцип конкретності. Йдеться про конкретне рішення юриста, конкретний внутрішній імператив службового обов´язку.

Звичайно, кожен принцип діє не окремо, а у взаємозв´язку, підсилюючи один одного. У деяких правових явищах “спрацьовують” практично всі принципи юридичної деонтології. У цьому полягає єдність принципів як необхідна умова дії деонтологічних норм.


 

Засоби юридичної діяльності

Засобами юридичної діяльності є перш за все норми права, правові категорії, юридична техніка та різного роду предмети матеріального світу, які допомагають у досягненні мети юридичної діяльності, забезпеченні високого рівня її ефективності. Ці предмети виступають як засоби збору та обробки інформації, засоби захисту, охорони та нападу ( ПЕОМ, зброя, аудіо-відео техніка, речові докази ).

Способи юридичної діяльності — це конкретні шляхи досягнення наміченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовле­них юридичною справою. Вони можуть бути гласні та негласні, базу­ватись на наукових чи буденних знаннях, бути обов'язковими чи ба­жаними.

Система певних засобів є юридичною технікою, а система спо­собів — юридичною тактикою.

Результат юридичних дій — це підсумок відповідних операцій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобів суб'єктами юридичної діяльності.

Використання прийомів і засобів професійної юридичної техніки забезпечує:

• повноту осмислення проблеми, аналіз альтернативних, у тому числі протилежних, варіантів її вирішення, несуперечливість, безпрогальність, обґрунтованість та аргументованість висновків, логічну послідовність викладення, зв'язок між положеннями висловлювань.


Професіограма адвоката

Домінуючі види діяльності:

 

·вивчення законів, підзаконних актів, нормативно-правових актів, міжнародних договорів (також облік діючого законодавства й інших нормативних актів) і застосування їх на практиці;
·надання юридичної допомоги за допомогою консультацій, надання усних і письмових довідок по законодавству (роз'яснення діючого законодавства як у цілому по виниклій проблемі, так і по окремих її нюансах);
· правовий захист громадян, організацій, держави;
· складання позовних заяв, скарг, претензій і інших документів правового характеру;
· запит через юридичну консультацію довідок, характеристик і інших документів, необхідних у зв'язку з наданням юридичної допомоги, з державних і громадських організацій, що зобов'язані у встановленому порядку видавати ці документи чи їхні копії;
· підготовка безпосередніх звертань від імені клієнта в державні, суспільні, виробничі, наукові, навчальні, культурні й інші організації по необхідних питаннях;
· представництво від імені клієнта в державних (правоохоронних, судових, адміністративних), суспільних, підприємницьких і інших структурах;
· збір різних доказів на користь клієнта на основі запитів, експертиз, наукових висновків, організації експериментів, висновків експертів і фахівців, додаткових обстежень, ревізій, перевірок, показань свідків і очевидців, логічних умовиводів;
· інформування в розумних межах клієнта про стан розглянутої справи, своєчасні відповіді на обґрунтовані запити, надання інформації і документів;
· організація зустрічей з підзахисним у місцях його затримання для уточнення обставин, що зм'якшують провину підозрюваного, підслідного, узгодження з клієнтом заходів для його захисту чи безперечного виправдання при застосуванні правоохоронними органами мір затримання під варту;
· підтримка захисту прав клієнта при виконанні слідчих дій у судочинстві, прояснення обставин справи на користь підзахисного.

 

Беручи участь у судовому розгляді, адвокат:
· строго стежить за дотриманням правил, установлених процесуальним законом і інших нормативних актів в інтересах підзахисного чи клієнта;
· звертається з зауваженнями, запитами до учасників судового розгляду, свідкам з питань уточнення, перевірки окремих положень, доказів і дій;
· заявляє відводи у випадках необхідності учасникам процесу (складу суду, прокурору, засідателям, присяжним);
· вимовляє захисні промови;
· за результатами судового розгляду організує оскарження неправильних, помилкових рішень і постанов по визначених питаннях на підставі можливостей діючого законодавства.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:
· високий рівень розвитку аналітичного і синтетичного мислення;
· високий рівень розвитку понятійного мислення (володіння науковими поняттями і здатність сприймати і розуміти різні терміни);
· високий рівень розвитку дедуктивного мислення (уміння мислити від загального до конкретного);
· схильність до дослідницької діяльності (розвита увага до деталей, здатність групувати безліч фактів, установлювати причинно-наслідкові зв'язки і т.д.);
· високий рівень розвитку короткочасної і довгострокової пам'яті;
· наявність розвитих якостей комунікативної групи:
а) уміння встановлювати психологічний контакт зі своїм підзахисним;
б) уміння встановлювати психологічний контакт зі складом суду і з всіма іншими учасниками судового процесу(реалізація якостей адвоката як судового оратора);
в) уміння вести переговори, здатність переконання;
· наявність гарно розвитих вербальних здібностей (уміння правильно і зрозуміло спілкуватися);
· високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на визначеному виді діяльності);
· здатність займатися тривалий час кропіткою роботою (робота з досьє, архівними документами);
· здатність сприймати велику кількість інформації (всебічне адекватне сприйняття ситуації);
· здатність контролювати свої емоції.

Особистісні якості, інтереси і схильності.
· чесність і порядність;
· організованість;
· ерудованість, широкий кругозір (гарні пізнання в різних областях наук);
· пунктуальність, відповідальність;
· високі моральні якості (принциповість, переконаність, чуйність і уважність до людей і т.д.);
· тактовність (здатність виявляти почуття міри);
· гнучкість, наявність розвитої інтуїції;
· ділова хватка, наполегливість, об'єктивність;
· самоконтроль, холоднокровність;
· комунікабельність, енергійність;
· уміння швидко відновлювати працездатність;
· прагнення до самовдосконалення.

 

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:
· вузькість кругозору;
· непевність у собі, нерішучість;
· низький рівень розвитку чи відсутність комунікативних здібностей, погана дикція;
· неврівноваженість, безтактність;
· інертність;
· безпринципність;
· непогашена судимість;
· відсутність інтересу до виконуваної роботи;
· запальність, імпульсивність;
· нездатність зіставляти й аналізувати факти;
· невміння протистояти зовнішнім факторам.


 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.62.41 (0.005 с.)