Місце та соціальне призначення юриста в суспільстві та в державі

Професія юриста — одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому суспільстві функції правового регулювання здійснювали досвідчені та найбільш авторитетні старійшини, жерці, "волхви", слу­жителі релігійного культу, пізніше — духовенство (єпископи, свяще­ники).

Слово "юрист" грецького походження, а в літературній українській мові існує ще й слово "правник". Так чи інакше, ці поняття характе­ризують особу юриста як фахівця-правознавця.

Юристом має бути тільки та людина, яка відчуває власне покли­кання

Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв'язанні юридичних проблем в ім'я захисту прав і законних інтересів громадян.
Юридична професія в Україні стала однією з найбільш затребува­них, як і у всьому цивілізованому світі. Сьогодні гостро постає питан­ня про якість юридичної освіти, спеціалізацію юристів, професійний відбір абітурієнтів у юридичні вузи, тому що жоден значний захід, вчинок приватної особи, державного органу або його посадової осо­би, що знаходяться поза рамками побутових стосунків, не може об­ійтися без експертизи або консультації з боку юриста чи адвоката.

У "Програмі правової освіти населення", затвердженої Постано­вою Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 р., зокрема, підкрес­люється, що правова освіта є обов'язковою для всіх дошкільних виховних, середніх освітніх, вищих навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. У новій Концепції правової освіти громадян України (2001 р.) накреслені шляхи підви­щення рівня правової культури населення і якості підготовки спеціалістів.

Професійна юридична робота покликана забезпечити сформова­ну соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інфор­мації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочиністю, терито­ріальне обслуговування населення тощо. Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) ма­ють реальну потребу в юристах. Громадяни потребують допомоги юристів в реєстрації і перереєстрації угод з нерухомістю, одержанні різного роду дозволів, захисту прав особи від свавілля некомпетент­них і корумпованих посадових осіб і т. ін.

Професійна юридична робота необхідна також у дослідженні про­блематики цінних паперів, злитті юридичних осіб, що є відносно но­вим видом діяльності в Україні.

За останні роки зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспорюванні адміністративних рішень, виник попит на охоронні та детективні послуги тощо.

У зв'язку з появою юридичних фірм, що ведуть зовнішньо­торговельні операції, виникла потреба в правовому забезпеченні вис­новків зовнішньоторговельних договорів, оформленні дозволів на ввіз і вивіз товарів, врахуванні зарубіжного законодавства при оформ­ленні документів, маркуванні товарів, що продаються, сплаті митних зборів тощо.

Юристи відіграють визначальну роль у функціонуванні демократичного суспільства.

У правовій державі, можливе за наявності сформованого громадянського суспільства, ефективна юридична практика являє особливу цінність. Вона стверджує законність і стабільний правопорядок.

Питома вага юристів серед фахівців у США, ФРН, Англії вищий, ніж в Україні. В нашій Батьківщині, як і в інших країнах СНД, до недавнього часу в умовах жорстокого централізованого регулювання не було особливої ​​потреби в юристах (за винятком правоохоронної сфери). Юристи, як правило, не мали досвіду участі як професіонали в масштабних державно-політичних і економічних перетвореннях. Підготовка юристів була орієнтована на потреби державного управління (сфера публічного права), оскільки сфера приватного права офіційно була закрита. Зростання ролі юриста в сучасному суспільстві України об'єктивно обумовлено ускладненням усієї соціальної інфраструктури (демократизація суспільних відносин, лібералізація економічного життя, зростання приватної ініціативи), розвитком правового статусу особи, розширенням індивідуальних прав і свобод.

Сьогодні в Україні більш ніж коли-небудь відбувається спеціалізація професії юриста. Суддя, прокурор і слідчі прокуратури, адвокат і працівники адвокатських юридичних контор, нотаріус, юрист - працівник силових відомств (МВС, СБУ та ін), юрисконсульт, працівник юридичних фірм, юрист в системі управління, юрист - науковець і експерт та ін - це далеко не повний перелік груп професій юриста за належністю до організаційним структурам.

Професійна юридична робота забезпечує сформовану соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інформації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочинністю, територіальне обслуговування населення та ін Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) вже усвідомлюють реальну потребу в юристах. Громадяни вимагають допомоги юристів для реєстрації та перереєстрації угод з нерухомістю, отримання різного роду дозволів, захисту прав особистості від свавілля некомпетентних і корумпованих посадових осіб та ін

Слід зазначити, що найбільш розроблена діяльність юристів у сфері боротьби зі злочинністю (за винятком боротьби з економічними злочинами). Тут діють потужні організаційні структури МВС, прокуратури, готуються кадри в численних середніх і вищих навчальних закладів МВС України.

Однак без необхідного правового забезпечення сфери економіки важко досягти успіхів у боротьбі зі злочинністю. З розвитком ринкових відносин, зміною економічної суті поведінки громадян і розширенням кола охоронюваних цінностей, відбулися зміни і в сфері прикладання праці юриста,

Великі комерційні організації (банки, страхові та інвестиційні компанії, аудиторські фірми тощо) зацікавлені в залученні висококваліфікованих юристів. Роботодавцям потрібні фахівці в області претензійно - позовної роботи, арбітражу, юридичного супроводу угод, то - тобто діяльності, безпосередньо пов'язаної з бізнесом. В Україні відсутні традиції дослідження проблематики цінних паперів, кредитування, банкрутства, злиття юридичних осіб та ін, що вимагає спеціальної підготовки юристів для докладання їх праці в цій сфері суспільного життя.

Зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспоріваніі адміністративних рішень. Виник попит на охоронні та детективні послуги, які є специфічним видом юридичних послуг. Розширилося зміст професійної роботи юриста за рахунок поширення практики відшкодування шкоди, заподіяної діями посадових осіб і державних органів. Відкрили двері для правових послуг багато юридичних фірм. Різко розширилося коло суб'єктів, які ведуть зовнішньоторговельні операції, які мають правовий характер (укладення зовнішньоторговельних договорів, оформлення дозволів на ввіз і вивіз товарів, облік іноземного законодавства при оформленні документів, маркування товарів, що продаються, сплаті митних зборів та ін.) Зараз важко назвати яку-небудь сферу суспільних відносин, в якій професійна робота юриста була б достатньою.

Сфери прикладання праці юриста можна класифікувати таким чином:

- Правові послуги: консультування, правовий супровід, представництво, правовий аудит та ін;

- Правовий нагляд і контроль;

- Правосуддя і вирішення спорів (кримінально-правового, адміністративно-правового і цивільно-правового характеру).

Праця юриста використовується в:

1.юридичних відомствах: прокуратурі, судовій системі, Міністерстві внутрішніх справ, Службі безпеки України, Міністерстві юстиції;

2.органах центральної представницької влади та органах місцевого самоврядування;

3.центральних і регіональних (місцевих) органах виконавчої влади, державних адміністраціях, різних державних службах;

4.комерційних організаціях;

5.союзах (колегіях) осіб вільної професії (адвокати) і спеціалізованих юридичних фірмах;

6.установах інформаційного та кадрово-ресурсного забезпечення (наукові та освітні установи, юридична преса, інформаційні фонди) та ін.
Для суспільства правова робота юриста має такі позитивні результати:

- Економія праці;

- Підвищення якості та ефективності процедур в області реалізації (здійснення) права;

- Розширення доступу до послуг правового характеру та створення конкуренції за пропозицією цих послуг.

Для суспільства правова робота юриста може мати такі негативні наслідки:

- Відволікання кадрів з інших областей соціальної діяльності (напр., багато людей працює у так званих силових правоохоронних органах, які можуть бути використані у створенні таких соціальних послуг, як будівництво житла, доріг та ін);

- Концентрація влади в руках спеціалізованого апарату, що може призвести до зловживань службовим становищем;

- Тиск на державний бюджет та ін

На жаль, уряд та інші зацікавлені організації не виробляють необхідних підрахунків про кількість юристів, яких потребує юридична практика.

Тенденції та перспективи розвитку юридичної професії, зростання її престижу в суспільстві визначаються:

підготовкою кадрів;

створенням необхідних спеціальних умов для правового обслуговування населення, здійсненням правових процедур (правозастосовчої діяльності);

затвердженням престижу права.

Нині зміцніло положення правоохоронних органів та осіб юридичних професій, що стало закономірним результатом проголошеного Конституцією України 1996 року побудови незалежної демократичної, соціальної, правової держави. Керівники всіх рангів вже стали гідно оцінювати роль права і місце професії юриста в правовій системі,

 

 

26.Типи вищих навчальних закладів,які готують юристів:загальна характеристика:

Вищий навчальний заклад юр.освіти є юр.особою,має самостійний баланс,рахунки в установах банків,печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
У своїй діяльності вищі н.з. керуються Конституцією України,законами України,постановами Верховної Ради України,указами,розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
вони мають право об’єднуватись в навчально-науково-практичні комплекси тощо.
ВНЗ класифікуються за типами відповідно до напрямків та рівня освітньої діяльності.
В Україні ВНЗ,що готують юристів це: університети,академії,інститути,коледжі,технікуми.
Загальним для всіх типів ВНЗ:
-проводять освітню діяльність пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації на певному рівні акредитації,мають відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення,що відрізняє їх від навч. Закладів інших видів освіти або закладів інших форм соц..діяльності.
Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти(4 рівня акредитації) який:

¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, юридичних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів;

¨ проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

- сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення;
-має високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.
Університети можуть бути класичними(багатопрофільними) чи профільними,тобто технічними,економічними,медичними,педагогічними,аграрними тощо.
Академія - вищий заклад юридичної освіти(4 рівня акредитації) який:

-здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва;

-проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

-є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;

має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Інститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

Коледж - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту ,(2 рівня акредитації) який:

-здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей;

- має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Технікум (училище) - вищий заклад юридичної освіти(1 рівня акредитації) або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який:

- здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста;

- має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

 

Акредитація -це процедура надання ВНЗ певного типу права проводити освітню діяльність пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Рівень акредитації- це офіційно визначений рівень спроможності ВНЗ проводити освітню дяльність пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

В Україні встановлені такі рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти:

- перший рівень акредитації - технікуми, училища та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста або базової загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;

- другий рівень акредитації - коледжі та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;

- третій і четвертий рівні акредитації - університети, академії, інститути та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців-юристів на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра або на основі вищої освіти - з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора юридичних наук у встановленому порядку.

 

 

Додатки до питання 26: