Вищих навчальних закладах України 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вищих навчальних закладах України



Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції

України і складається з законів України "Про освіту" [1], "Про вищу освіту"

[2], Положення про освітньо-кваліфікаційні рівіні (ступеневу освіту) [3] та

інших нормативно-правових актів.

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Зміст освіти встановлюється в освітньо-кваліфікаційних характеристиках та інших актах органів управління освітою і змінюється відповідно до рівня розвитку науки, культури, виробництва, суспільства.

До структури вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття, поряд з

іншими, входять вищі навчальні заклади: заклади І-П рівнів акредитації

(технікуми, училища, коледжі); заклади Ш – IV рівнів акредитації (інститути,

академії, консерваторії, університети).

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який

заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно

до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними

освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання,

виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання,

інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також

здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Одним з головних завдань вищого навчального закладу є здійснення

освітньої діяльності з певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців

того чи іншого освітньо-кваліфікаційного рівня й відповідає стандартам

вищої освіти.

Освітня діяльність - діяльність, пов'язана з наданням послуг для

здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.

Ліцензування - процедура визнання спроможності вищого навчального

закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям

вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а

також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та

матеріально-технічного забезпечення.

Ліцензований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад

певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану

із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Ліцензована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-

кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу

визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям

вищої освіти та кваліфікації.

Акредитація - процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Акредитований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад

певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із

здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Акредитована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-

кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу

отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої

освіти та кваліфікації.

Акредитований вищий навчальний заклад - вищий навчальний заклад,

що визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із

здобуттям вищої освіти та кваліфікації, за напрямами і спеціальностями

відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше двох третин з яких є

акредитованими.

Рівні акредитації вищих навчальних закладів:

- вищий навчальний заклад першого рівня акредитації – вищий

навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за

спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

- вищий навчальний заклад другого рівня акредитації – вищий навчальний

заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями

освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами

підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

- вищий навчальний заклад третього рівня акредитації – вищий

навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за

спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями

підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими

спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

- вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації – вищий

навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-

кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.

Структура вищої освіти

До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні

рівні:

1) освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

2) освітньо-кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який

характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають

розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій

за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який

характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають

розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій

за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який

характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають

розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій

за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних

закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів

вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного

зразка.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 132; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.167.199.134 (0.014 с.)