Але найбільшу небезпеку становлять головні та одежні воші, як переносники збудників інфекційних захворювань - висипного та зворотного тифу, волинської гарячки.

Інфікування людини відбувається під час втирання збудника із вмістом роздавлених вошей або їх фекалій у шкіру і слизові оболонки.

Перелічені інфекційні захворювання перебігають, як правило, з високою температурою тіла (до 40 – 41* С), ознаками ураження центральної нервової та серцево – судинної систем, в т.ч. ураження судин проявляється висипами на тілі.

Висипний тиф, проявляючись у різних країнах, перетворюється на широкомасштабні епідемії під час соціальних потрясінь - війн, голоду, коли мають місце масова міграція населення, тяжкі порушення в економіці, побуті, санітарному стані. У періоди епідемічних підйомів від 5 до 30% хворих висипним тифом помирали. Висипний тиф дістав назви воєнний тиф, голодний тиф, європейський тиф (став відомий у Європі з XV століття). У теперішній час висипний тиф здебільшого реєструється у країнах Африки та Латинської Америки, на території інших країн мають місце поодинокі випадки захворювань.

Воші, які паразитують на людині, за допомогою кігтиків захоплюють волос або нитку тканини, що дозволяє їм швидко пересуватися по поверхні або утримуватися на господареві; в залежності від виду розміщуються або в гущині волосся, або у складках одягу. Головні воші живляться кров’ю господаря до 12 раз на добу, одежні – до 6 раз. В своєму розвитку воші проходять декілька стадій: яйце (гнида), личинка та доросла воша. Самки одежних вошей відкладають від 6 до 14 яєць на добу, головних - до 4-х. Тривалість життя вошей на людині становить від 30 до 45 днів.

Воші переповзають з однієї людини на іншу під час тісного контакту, при користуванні спільним одягом, постільними речами, гребінцями для волосся тощо.

До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:

- дотримання населенням правил особистої гігієни у побуті;

- дотримання санітарно – гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових закладах, гуртожитках, перукарнях тощо.

В свою чергу, до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

- регулярне миття тіла зі зміною натільної та постільної білизни - не рідше одного разу на тиждень;

- регулярне розчісування волосся та догляд за ним;

- систематичне очищення верхнього одягу;

- регулярне прибирання приміщень тощо.

Отже, дотримання елементарної особистої гігієни кожною людиною - умова недопущення педикульозу та профілактика захворювань, які передаються з вошами.

У разі виявлення ознак наявності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально – профілактичний заклад по місцю проживання, а для жителів м. Суми - також і до міської дезінфекційної станції, для проведення необхідних протипедикульозних та профілактичних заходів.

 

Небезпечний педикульоз

Створено: Вівторок, 14 травня 2013, 10:15 | Останнє оновлення: П'ятниця, 24 травня 2013, 06:30

Медики всього світу постійно стурбовані такими проблемами як СНІД, туберкульоз, холера та інші особливо-небезпечні інфекції. Однією з таких не менш значимих проблем є педикульоз, або народна назва воші, вошивість. Значення вошей пов’язане не тільки з суб’єктивними незручностями (свербіж, струпи, адже воша харчується кров’ю людини при цьому пошкоджуючи цілісність шкіри), але й епідеміологічним значенням, як переносників хвороб рикетсійної етіології, а саме збудників висипного й зворотного тифів та волинської гарячки.

Якщо перегорнути сторінки історії, ще армія Наполеона потерпала від вошей та як результат цього - від висипного тифу померло більше половини його військового складу. У війні 1877-1878 р. в кавказькій армії тифом хворіло кожні 64 чол. із1000,та вже в російсько-японській війні 1904-1905 р. постійно проводились знищувальні заходи проти вошей (кип’ятіння білизни, періодичні огляди солдат на наявність педикульозу та інші профілактичні заходи), в результаті чого в російських військах на висипний тиф захворіло всього 0.48 чол. на 1000 військових. З вищенаведених фактів видно велике епідемічне значення профілактичних заходів проти вошей.

В природі є три роди вошей: паразитують на земних ссавцях, морських ссавцях, на людині.

На сьогоднішній день найбільше нас турбує саме останній рід. До складу нього входить три види вошей: головна (паразитує на волосяній частині голови); одежна або платтяна (паразитує переважно в складках одежі та білизни); лобкова (на волосяній частині лобка та під пахвами).

Воші протягом свого життя перебувають на тілі людини і живляться її кров’ю, при своєму розвитку проходять 3 стадії розвитку: яйце- “гнида”, личинка і статевозріла воша. Яйце має довгасту форму, жовтувато-білого кольору, міцно склеєне з волоссям. Личинка та доросла воша сірувато-коричнневого кольору, пересувається за допомогою 3 пар лапок, з кігтиками, що дозволяє їй міцно триматися на волоссі або тканині.

Головна воша живе у волосяній частині голови. Самиця відкладає на волоссі до 4 яєць в день (150 яєць за життя), які дуже міцно з’єднані з волоссям за рахунок речовини, що виділяє самиця. Тривалість життя воші 32-46 діб.

Платтяні воші для кровосмоктання виходять на шкіру, для відкладання яєць скупчуються в зборках та швах білизни, панчохах, взутті та інших речах.

На теперішній час хвороби рикетсійної етіології зберігають своє значення в інфекційній етіології людини і є одним з пріоритетних напрямків розвитку сучасної медичної науки в багатьох країнах світу. Аналіз закордонної літератури та окремі публікації підтверджують наявність випадків враження педикульозом у Чехії, Єгипті, Ірані та інших країнах. Не виняток з переліку і Україна, де постійно реєструються випадки. Так в 2012році середньостатистичний показник в Україні склав 52,9 на 100 тис. населення, слід зазначити при цьому, середньо-обласний показник по Сумській області склав 111,4 (ріст в 2,1рази), а по м. Суми цей показник взагалі найвищий і становить 267,9 (перевищує українські показники майже 5,0 разів). Факти викликають особливу насторогу медичних працівників м.Суми. Найбільше враження реєструється серед школярів, питома вага серед цього контингенту становить 73,8% від всього зареєстрованих.

З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення силами медичних працівників:

1. Всього населення – при проведенні диспансерних та профілактичних оглядів, при кожному зверненні за медичною допомогою.

2. Дітей, що відвідують ДДЗ – щоденно вихователями,медпрацівниками щонеділі.

3. Учнів шкіл та ліцеїв – після канікул та в подальшому 1р. на місяць.

4. Дітей, що від’їзджають в оздоровчі табори – при оформленні та в подальшому 1р. на тиждень під час перебування в таборі.

5. При прийомі на стаціонарне лікування, а в подальшому - 1р. на тиждень та при виписці.

6. Особи, що ведуть безладний та неосідлий спосіб життя - при затриманні органами внутрішніх справ.

Ураження головними вошами у людей можливе прямим (через безпосередній контакт завошивленої людини зі здоровою) чи опосередкованим шляхом (через різноманітні особисті речі, в тому числі гребні, щітки, постіль). Загальною причиною є збільшення її неохайності, що в першу чергу стосується стилю зачісок та довжини волосся. Означені особливості також сприяють швидкому розповсюдженню педикульозу в різних організованих колективах, під час занять спортом, в місцям тривалого скупчення та частої зміни людей, наприклад під час подорожей, мандрівок та інше.

Для недопущення розповсюдження педикульозу потрібно виконувати загальні правила особистої гігієни: особистий одяг, головні убори, гребні і інше, повинні бути особистими і не переходити до подруги чи друга.

Якщо волосся доволі довге, потрібно збирати його в коси чи інші зачіски. Уникати безпосереднього контакту з підозрілими людьми (особи без постійного місця проживання, які ведуть безладний спосіб життя та інше).