Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Дози окремих лікарських речовин і препаратів
Назва препарату
| Форма випуску
| Шляхи
введен.
| Один.
дозування
| Дози залежно від виду тварини
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Адреналіну гідрохлорид (Б)
Adrenalini hydrochloridum
| Амп.по 1 мл 0,1% р-н
Флак. по 10 і 30мл 0,1%р-н
| В/в
П/шк
| мг
| 1-2
3-10
| 1-2
3-10
| 0,3-0,5
0,5-3
| 0,3-0,5
0,5-8
| 0,1-0,25
0,1-0,5
| -
| Альбендазол (бровальзен)
Albendazolum
| Порошок, табл., емульсії
| Внутр.
| г/мл на 10 кг м.т.
| 0,7
| 1,0-2,0
| 0,7-1,0
| 1,3
| 3,0-3,5
| 3,0
| Анальгін (Б)
Analginum
| Порош.; табл. по 0,1 і 0,5 г амп. по 1 і 2 мл 25% і 50% р-н
| Внутр.п/ш в/в
| г
| 5-10
3-10
| 5-10
3-10
| 2-5
1-2
| 2-5
1-3
| 0,5-1
0,2-0,6
|
| Атропіну сульфат (А)
Atropini sulfas
| Порош.; табл. по 0,0005; амп. по 1 мл 0.1% р-н, мазь 1%
| П/ш
В/в
| г
| 0,02-0,08
0,01-0,04
| 0,01-0,06
| 0,005-0,05
| 0,005-0,05
| 0,002-0,03
| 0,001-0,008
| Бензилпеніцилін натрієва, калієва і новокаїнова солі
Benzylpenicillinum natrium
| Флак. по 100; 200; 250; 500 і 1000 тис.ОД.
| В/м
| ОД/кг
ж.м.
| 3000-5000
| 3000-5000
|
|
| 10000-20000
| 30000-100000
| Бровермектин
Brovermectinum
| Флакони по 10,50 і 100 мл
| П/ш
| мл/
| –
| 0,2
| 0,2
| 0,3
| 02-0,4
| –
| Ветранквіл (1%
р-н ацепромазину)
Vetranguilum
| Р-н, флак. по 50,0
| В/в, в/м
| мл ж.м.
| 0,5-1
| 1-2
| 0,5
| 1-2
| –
| –
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Вікасол (Б)
Vicasolum
| Порош.; табл. по 0,015 г амп. по 1 мл 1% р-н
| Внутр.
В/м
| Г
г
| 0,1-0,2
0,1-0,2
| 0,1-0,3
0,1-0,3
| 0,05-0,07
0,05-0,07
| 0,02-0,05
0,02-0,05
| 0,01-0,03
0,01-0,03
| –
| Вітамін А концентрований
Vitaminum A
| Флак. по10мл з активністю 100 тис. ОД/г
| внутр
| мл
| –
| 0,5-5
| 0,1-1
| 0,1-0,7
| 0,1-0,5
| –
| Вітамін В
Vitaminum B1
| амп.1 мл 2,5%; 5%; 3%; 6% р-н
| В/м
| г
| 0,3-0,4
| 0,03-0,4
| 0,04-0,05
| 0,025-0,04
| 0,01-0,015
| –
| Вітамін В2
Vitaminum B2
| амп. 1 мл 1% р-н
| п/ш
| г
| –
| 0,02-0,03
(мол)
| 0,005-0,01
(мол)
| 0,005-0,01 (мол)
| 0,001-0,01
| –
| Вітамін В3
Vitaminum B3
| Порош.; табл. по 0,015 і 0,05 г амп. по 1 мл 1% р-н
| Внутр.
в/в
| г
| 0,1-0,4
0,05-0,1
| 0,2-0,5
0,05-0,1
| 0,03-0,05
0,02
| 0,05-0,06
0,02
| 0,025-0,05
0,01
| 0,04-0,08
| Вітамін В12
Cyancobalaminum
| Ампули по 1 мл розчинів різної концентрації
| П/ш
| мг/кг
| 2-3-
| 3-5-
| 0,5-1,0-
| 0,5-1,0
| 0,1-0,2-
| 0,003-0,005
| Вітамін С
(кислота акорбінова)
Acidum ascorbinicum
| Порош, табл..0,025;,05;0,1.
Ампули по 1 і 2 мл 5% р-н
| Внутр.
В/в
| г
| 0,5- 3
0,5-1,5
| 0,7 – 4
0,5-2
| 0,2-0,5
| 0,1-0,5
-
| 0,03-0,1
0,02-0,05
| 0,01-0,015
-
| Гемодез
Haemodesum
| Флак. по 100; 250 і 400 мл
| В/в
| мл
| 500-1000
| 500-1000
| 50-100
| –
| 50-100
| –
| Гентаміцину сульфат
Gentamycini sulfas
| Амп. по 1 і 2 4% р-н
| В/м
| г
| 0,05-0,15
| 0,2-0,5
| 0,1-0,25
| –
| 0,003-0,008
| –
| Гепарин
Heparinum
| Флак. по 5 мл по 5000; 10000; 20000 ОД в 1 мл
| П/ш
| ОД/кг
| –
| 1-1,5
| –
| –
| –
| –
| Глюкоза
Glucosum
| амп. по 10,20, 25 і 50 мл 5% і 10%; 40% р-н; флак. по 200 і 400 мл 5%; 10%; 20% і 40% р-н
| В/в
| мл
| 30-120
| 30-150
| 10-50
| 10-30
| 2-8
| –
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Дигідрострептоміцину сульфат (Б)
| Флак. по 0,25; 0,5 і 1 г порошку
| В/м
| г
|
| 2-4
| 0,5-1,2
| 0,6-1,2
| 0,1-0,15
|
| Димедрол
Dimedrolum
| Порош; табл. по 0,005; 0,01; 0,02 і 0,03; 0,05г; амп.по 1 мл 1% р-н
| Внутр
В/м
| г
| 0,2-0,3
0,1-0,5
| 0,5-1
0,3-0,6
| 0,1
0,05
| 0,1
0,05
| 0,04-0,06
|
| Енроксил (енрофлоксацин)
Enroxilum
| Порош., р-н в ампул. по 50 і 100мл
| Внутр. в/м
| Мг/кг
|
|
| 2,5
|
|
|
| Івомек
Ivomec
| Флакони по 50, 200 і 500 мл
| П/ш
| кг
|
|
| 0,5
|
|
|
| Кетаміна гідрохлорид (каліпсовет плюс)
Ketamini hydrocloridum
| Р-н 5% в ампулах по 2, 5 і 10 мл, флакони по 10,20, 50, 100 мл
| В/в, в/м
| мл
|
| 8-10
| 10-12
| 10-15
| 15-25
|
| Камагсол
Camagsolum
| Флак. по200 і 500 мл
| В/в
| мл
| 150-300
| 250-500
| 50-100
|
| 2-10
|
| Кальцію глюконат
Calcii gluconas
| Порош.,табл. по 0,5 г амп. по 10 мл 10% р-н
| Внутр
В/м
В/в
| г
| 10-20
10-20
| 10-20
5-10
10-20
| 5-10
1-2
| 5-10
0,5-1
| 2-4
0,2-0,5
0,5-2
|
| Кальцію хлорид
Calcii chloridum
| Порош., амп. по 5 і 10 мл 10% р-н
| Внутр.
| г
| 20-50
| 30-60
| 2-5
| 2-5
| 1-2
|
| Камфора
Camphora
| Амп. по 1; 2; 5; 10 мл 20% р-н в олії; флак. по 15 і 30 мл р-н в олії
| п/ш
|
| 4-8
| 4-8
| 0,6-1,2
| 0,6-1,2
| 0,2-0,4
| 0,04-0,1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Кислота ацетилсаліцилова (Аспірин)
Acidum acethylsalicylicum
| Порош., табл. по 0,25 і 0,5 г
| Внутр.
| г
| 25-50
| 25-75
| 3-10
| 3-5
| 0,2-2
| 0,1-0,3
| Кордіамін (Б)
Cordiaminum
| Амп. по 1 і 2 мл; флак.по 10 і 30 мл
| П/шк.
В/в
| мл
| 10-20
10-15
| 10-20
10-15
| 1-4
| 1-42-4
| 0,5-2
0,5-1,5
|
| Кофеїн-натрію бензоат (Б)
Coffeinum-natrii benzoas
| Порош., табл. по 0,075; 0,1 і 0,2 г; амп. по 1; 2; 5; 10мл 10% р-н
| Внутр.
П/шк.
| г
| 3-8
2-5
| 3-8
2-5
| 1-2
0,5-1,5
| 1-2
0,5-1,5
| 0,2-0,5
0,1-0,2
| 0,05-0,1
| Ксикаїн (лідокаїн)
Xycainum
| Порош., флак. по 5 мл 5%; по 10 мл 1%; по 50 мл 1% і 2% р-ни
| В/м
| г
| 1,5
|
| 0,5
| 0,25-0,5
| 0,15
|
| Кальція бороглюконат
Calcium borogluconatum
| Флак. по 250 мл
| В/в, в/м
| мл
| 250-500
| 250-750
| 30-100
| 30-100
| 5-25
|
| Лінкоміцин
Lincomycin
| Флакони по 50 мл
| В/в,в/м
| мл
|
|
|
| 0,5-1
|
|
| Левоміцетин (Б)
Laevomycetinum
| Пор., табл. в обол. по 0,1; 0,25; 0,5; капс. по 0,25; 0,5
| внутр
| г
| 5-10
| 5-10
| 1-2
| 1-2
| 0,3-0,5
| 0,03-0,05
| Левамізол
Laevamizolum
| Порошок, табл., гель, р-н для ін’єкцій
| Внутр.,п/ш
| Мг/кг
|
| 7,5
| 7,5
| 7,5
|
|
| Лідаза
Lidasum
| Амп. по 0,1 г
| П/шк
| г
| 0,1
| 0,1
| 0,1
| 0,1
| 0,1
|
| Натрію сульфат
Natrii sulfas
| Порошок
| Внутр.
| г
| 200-500
| 400-800
| 50-100
| 25-50
| 10-25
| 2-4
| Натрію хлорид
Natrii chloridum
| Порош., табл. по 0,9 г, амп. по 200 і 400 мл 10% р-н
| Внутр.
| г
| 20-75
| 20-100
| 5-15
| 0,5-3
| 0,5-2
| 0,1-0,3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Норсульфазол (Б)
Norsulfazolum
| Порош., табл. по 0,25 і 0,5 г
|
| г
| 10-20
| 10-20
| 2-5
| 2-5
| 1-1,5
| 0,3-0,5
| Окситетрацикліну гідрохлорид (Б)
Oxytetracyclini hydrjchloridum
| Флак.по 0,1 і 0,25 г; табл. по 0,1 і 0,25 г; капс. по 0,25г 1% мазь
| Внутр.
В/м
| г
| 2-4
2-2,5
| 3-6
2-3
| 0,5-1
0,25-0,4
| 0,7-1
0,3-0,6
| 0,3-0,5
| 0,04-0,2
| Окситоцин (Б)
Oxytocinum
| Амп. по 5; 50; і 100 ОД
| П/ш
В/ь
| ОД
| 30-60
30-40
| 30-60
20-40
| 10-15
8-10
| 20-30
15-20
| 5-10
2-7
|
| Пірантел
Pirantel
| Табл. суспензії, пасти
| Внутр.
| Мг/кг
| –
| –
| –
| –
| –
| –
| Парацетамол
paracetamolum
| Порош., табл. по 0,2 г
| Внутр.
| г
| 15-25
| 15-30
| 2-3
| 1-2
| 0,5-1
| 0,2-0,4
| Платифіліну гідротартрат (А)
Platyphyllini hydrotartrat
| Ампули по 1мл 0,2% розчин
| П/ш
| г
| 0,015-0,1
| 0,01-0,07
| 0,01-0,04
| 0,01-0,04
| 0,002-0,01
|
| Ромпун
Rompunum
| Флакон по 25 мл
| В/м
| мл
|
|
|
|
| 0,5-1,5
|
| Седазин
Sedazinum
| 2% р-н
| В/м, в/м
| мл
| 7,5-15
| 0,25-1,5
| 0,15
|
| 0,15
|
| Тимпанол
Timpanolum
| Флак. по 100 і 200 мл
| Внутр.
| мл/кг
| 0,4-0,5
|
| 0,5-1
|
|
|
| Тілан
Тilan
| Флакон по 100 мл
| В/м
| мг
|
| 4-10
|
| 2-10
| 2-10
|
| Тривітамін (Б)
Trivtamin
| Флакони
| П/ш в/м
| мл
| 5,0
| 5,0
|
|
| 0,5-1
|
| Тривіт (Б)
Truvit
| Флакони по 100 мл, ампули 10, 20 мл
| В/м
| мл
| 2,0
| 2-5
|
| 0,5
| –
| –
| Тілозин 20%
Тhilosinum
| Флакони по 100 мл
| В/м
| мл
| –
| 1-2,5
|
| 0,5-2,5
| –
| –
| Фармазин
Farmasinum
| Флакони по 25,50 та100 мл
| В/м
| мл
| –
| 0,25-0,1
| 0,05-0,2
| 0,05-0,2
| 0,01-0,2
| –
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Флоксатрил
Phloxatrilum
| Флакони по 100 мл і 1 мл
| П/о
| кг ж.м.
| –
| –
| –
| –
| –
| –
| Фенбендазол (бровадазол, панакур)
Pyenbendazolum
| Гранули, таблетки, суспензії
| Внутр.
| Мг/кг
|
| 2,5-20
| 10-20
| 10-15
| 15-20
| 15-20
| Цефалоридин
Cefaloridinum
| Порошок у флак. по 0,25; 0,5 і 1 г
| В/м
| мг/кг
| 10-15
| 10-15
| 10-20
| 10-20
| 10-25
| –
| Цефазолін
Cefazolin
| Порошок у флак. по 0,25; 0,5; 1; 2 і 4 г
| В/м
| мг/кг
| 10-15
| 10-15
| 15-20
| 15-20
| 5-10
| –
|
Додаток 9
Фармакологічна характеристика місцевоанестезувальних речовин
Препарат
| Анестезу- вальна
активність
| Токсич- ність
| Тривалість дії, хв
| Концентрація розчинів, які застосовуються при різних способах місцевої анестезії
| поверхнева, %
| інфільтраційна, %
| провідникова, %
| спинномозкова, %
| Новокаїн
Тримекаїн
Лідокаїн
Бупівакаїн
Хостакаїн
|
2,5 – 3,5
-
|
1,2 – 1,4
-
|
120 – 180
180 – 300
210 – 330
| 5 - 10
2–5
2,0 – 10,0
-
-
| 0,25 – 1,0
0,25 – 1,0
0,25 – 0,5
-
0,1 – 0,5
| 3,0 – 4,0
1,0 – 2,0
0,5 – 2,0
0,25 – 0,75
0,5 – 1,0
| 1,5 – 5,0
-
2,0
0,25 – 0,75
-
|
Додаток 10
Таблиця токсичних речовин та застосування антидотів при отруєннях
№
п/п
| Токсична речовина
| Антидот
| Механізм дії
| Лікарська форма
Антидоту
| Шлях введення, дози і
регламент застосування
|
|
|
|
|
|
|
| Неорганічні кислоти
| Натрію гідро-карбонат
| В організмі дисоціює на іон натрію та іон залишку вугільної кислоти. Іони натрію з’єднуються з іонами йоду, фтору, а при дисоціації сильних кислот – з кислотними залишками, утворюючи нетоксичні солі
| Порошок.
Таблетки по 0,3 і 0,5 г.
Супозиторії по 0,3; 0,5 і 0,7 г.
Розчин 4%-ний в ампулах по 20 мл
| Внутрішньо (мг/кг): коням – 40–140; ВРХ – 50–200; ДРХ – 100–300; свиням – 40–120; собакам – 50–200; курям і котам – 100–250.
Внутрішньовенно у 1–2%-ному розчині (мг/кг): коням і ВРХ – 40–80; МРХ і свиням – 40–120; собакам – 50–150
| Вапнякова
вода (СаОН)
| Як луг вступає в реакцію з кислотами утворюючи нейтральні солі, які виводяться з організму
| Розчин 0,15–0,17%-ний водний
| Внутрішньо (мг): коням і ВРХ – 200–2000; ДРХ і свиням – 100–250; собакам – 20–50
|
| Кислота
щавлева
| Кальцію
глюконат
| Щавлева кислота зв’язує кальцій.
В організмі кальцію глюконат дисоціює на іони кальцію і глюконову кислоту. Іони кальцію є антагоністами іонів магнію, калію, натрію, при негативних нервово-м’язових впливах, де іони кальцію сприяють найкращому проведенню імпульсів. Іони кальцію також стимулюють скорочення мембрани пресинаптичних пухирців, що посилює виведення нейромедіаторів у синаптичну щілину. З алкалоїдами кальцій утворює солі, що випадають в осад
| Розчин 10%-ний в ампулах по 10 мл. Таблетки по 0,5 г. Порошок кристалічний
| Внутрішньовенно (мг/кг): коням і ВРХ – 30–40; ДРХ і свиням – 15–100; собакам – 50–200. Внутрішньом’язово (мг/кг): ДРХ і свиням – 20–130; собакам – 100–300
|
| Луги
| Оцтова
кислота
| Взаємодіючи з лугами утворюють нейтральні солі. Знижують величину рН в рідинах організму
| Розчин 0,5%-ний
| Внутрішньо (мг): коням і ВРХ – 500–2500; ДРХ – 300-600; свиням – 120–300; собакам – 60–120
|
| Алкалоїди
люпину
| Натрію
тіосульфат
| У крові натрію тіосульфат дисоціює з виділенням сірки, іони якої взаємодіють з токсичною речовиною, переводять її у нетоксичну сполуку і
| Порошок. Розчин 30%-ний в ампулах по 5; 10; 50 мл
| Внутрішньовенно (мг/кг): коням – 10–20; ВРХ – 20–30; ДРХ – 30–100; собакам – 100–300.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| в такому вигляді виводиться з організму. Сірка ущільнює плазматичні мембрани, що робить їх менш проникними для молекул токсичних з’єднань. Є донатором сульфгідрильних груп для ферментів
|
|
Внутрішньо (мг/кг): коням і ВРХ – 50–100; ДРХ і свиням – 100–200; собакам – 100–150
|
| Ціаноглікозиди
| Глюкоза
| Молекули глюкози при взаємодії з ціанідами утворюють нетоксичну сполуку – ціангідрин, яка з’єднуючись з роданістими сполуками утворює комплекс і виводиться з організму
| Порошок. Таблетки по 0,5 і 1,0 г.
Розчини 5, 10, 20 і 40%-ні у флаконах і ампулах по 10 і 20 мл
| Внутрішньовенно (мг/кг): коням – 60–240; ВРХ – 60–300; ДРХ – 100–500; собакам 200–800
|
| Сапонін-глікозиди
| Натрію
гідрокарбонат
| Див. 1
| Див. 1
| Див. 1
|
| Тіоглікозиди (гірчиця польова, рапс, редька дика, сурепка звичайна)
| Глюкоза
| Глюкоза в печінці з токсичними речовинами утворює кон’юганти, в формі яких останні виводяться з організму. Антитоксична роль глюкози пояснюється тим, що вона як джерело енергії використовується в організмі для біосинтезу макроергічної системи, що прискорює біотрансформацію отрут
| Див. 5
| Див. 5
|
| Мідь
Ртуть (РОС)
| Унітіол
| Унітіол містить тіолові групи, а тому його механізм дії полягає у взаємодії цих груп з катіонами ряду металів і неметалів, що призводить до їх фіксації на молекулах унітіолу з втратою токсиногенності
| Розчин 5%-ний в ампулах по 5 мл.
| Вводять в/в, п/ш, в/м, вн.
Внутрішньо при гострому отруєнні (г/кг): коням – 0,04; ВРХ, ДРХ, свиням, собакам, птахам – 0,06.
Внутрішньовенно (г/кг): коням і ВРХ – 0,01; вівцям – 0,03; козам, свиням, собакам і птахам – 0,025.
|
|
| Натрію
тіосульфат
| У крові натрію тіосульфат дисоціює з виділенням сірки, іони якої взаємодіють з іонами тяжких металів, переводячи їх у сульфіти (нетоксичні сполуки) і в такому вигляді виводиться з організму. Див. 4
| Див. 4
| Див. 4
|
|
|
|
|
|
|
|
| Танін
| Молекула таніну взаємодіє з серцевими глікозидами утворюючи нерозчинні, малостійкі, не токсичні, випадаючі в осад сполуки. Для швидшого видалення з організму призначають сольові послаблюючі
| Порошок
| Внутрішньо у 0,5–1,0 %-ному водному розчині (мг/кг): коням і ВРХ – 10–40; ДРХ – 35–80; свиням – 20–40; собакам – 10–50; лисицям, песцям – 20–80
|
| Натрію
хлорид
| Кальцію хлорид, глюконат, лактат, борглюконат.
Див. 2
|
| Фтор
(солі)
| Натрію
гідрокарбонат
| Див. 1
| Див. 1
| Див. 1
| Глюкоза
| Див. 55
| Див. 5
| Див. 5
|
| Сечовина
| Кислоти:
оцтова,
лимонна
| Знижують активність уреази, що попереджує утворення і всмоктування аміаку
| Розчин 0,5–1,0%-ний
| Внутрішньо або в рубець (л): врх – 3–5; телятам і вівцям – 1,0–1,5
| молочна
| Розчин 1%-ний
| Внутрішньо або в рубець: врх – 1,0–1,5 л
| Формаль-дегід
| Зв’язування аміаку з утворенням гексаметилентетраміну (уротропіну) і сповільнення гідролізу карбаміду
| Розчин 2–4%-ний
| В рубець – 3 мл офіцинального розчину на 10 кг маси тіла
|
| Нітрати і
нітрити
| Метилено-вий синій
| Метиленовий синій в малих концентраціях сприяє перетворенню метгемоглобіну в гемоглобін, а у високих, навпаки, гемоглобін у метгемоглобін, тобто володіє окиснювально-відновлювальними властивостями. Метгемоглобін є комплементарною сполукою, який зв’язує токсичні сполуки
| Порошок у банках із скла оранжевого кольору
| Внутрішньовенно (мг/кг): коням – 2–4; ДРХ і свиням – 4–10; собакам 10–30
|
|
| Хромосмон
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Фосфорорганічні
сполуки
| Атропіну
сульфат
| Як антагоніст нейромедіатора ацетилхоліну блокує М-холінорецеп-тори з розвитком в організмі М-холінолітичного комплексу змін (зниження рівня секреції залоз травної та дихальної систем, пригнічення скорочень гладенької мускулатури і спазм сфінктерів, зняття спазму гладенької мускулатури шлунково-кишкового каналу і бронхоспазму; почастішання серцевих скорочень; зниження рівня гормоноутворення)
| Розчин 0,1%-ний в ампулах по 1 мл і 1%-ний у флаконах
| Підшкірно (мл/кг, 0,1%): коням – 0,04–0,40; ВРХ – 0,1–0,4; ДРХ, свиням – 0,1–1,0; собакам – 0,2–2,0
| Платифіліну
гідротартрат
| Див. атропін
| Порошок; таблетки по 5 мг.
Розчин 0,2%-ний в ампулах по 1 мл
| Підшкірно (мг): коням – 20–100; врх – 10–70; дрх і свиням – 10–90; собакам – 2–10
|
| Цинку
фосфід
| Розчин
Люголя
(для птахів)
| Фосфор фосфіну (РН3), який утворюється в результаті взаємодії отрути з соляною кислотою (Zn3P2+6HCl 2PH3+3ZnCl2), легко зв’язується з галогенами та їх солями (йод та КІ), що містяться в антидоті
| Розчин
| Внутрішньо по чайній ложці 2–3 рази на добу до одужання
| Для всіх отруєнь бажано застосовувати: 0,1 %-ний розчин калію перманганату (внутрішньо), активоване вугілля (внутрішньо); аскорбінову кислоту.
Додаток 11
|