Визначення місця розташування першого дощоприймача

Виходячи з вимог СНіП [1], що дощоприймач встановлюється в місці де ширина дощового потоку може досягти двох метрів, визначимо відстань від почату кварталу до розташування дощоприймача l_can (рис. 7.4). Тоді для кварталу із шириною В площа стоку, з якої буде надходити витрата, яка дорівнюватиме граничній q_can, яка створює ширину потоку на проїзній частині рівній 2м буде

q_can = q_rB l_can (7.11)

Величина q_гр буде залежите від похилу потоку вулиці і його наповнення. В таблиці 7.4 – наведені значення швидкісної W і витратної К характеристики в залежності від ширини вулиці і наповнення потоку h.

Таблиця 7.11

h, м	Ширина проїзної частини вулиці, м
3,5
К, м^3/с	W, м/с	К, м^3/с	W, м/с	К, м^3/с	W, м/с	К, м^3/с	W, м/с
0.05 0.06 0.08 0.10 0.12 0.15	0.16 0.47 1.1 2.0 3.3 5.35	3.9 5.2 6.94 8.78 11.0 13.3	0.16 0.47 1.28 1.98 3.02 5.05	3.9 5.2 7.8 9.4 11.2 14.0	0.16 0.47 1.03 1.98 3.4 5.95	3.9 5.2 6.4 7.9 10.0 12.5	0.16 0.47 1.03 1.86 3.04 6.05	3.9 5.2 6.4 7.45 8.45 11.2

Виходячи з даних, наведених в 7.11 швидкісна витрата в кінці каналу будуть відповідно дорівнювати

q_can =К√і_саn; v_can = W√і_саn (7.12)

підставляючи в 7.12 значення для q_r і q_can, враховуючи 7.11 і приймаючи β = 1, а t = 0, отримаємо

К√і_саn = (7.13)

Отримане рівняння не може бути розв’язане відносно l_can, тому його розв’язують підбором. Визначається витрата в каналі q_can перед дощоприймачем в залежності від нахилу і_саn і глибині води в каналі згідно даних табл.. 7.11, а потім в праву частину рівняння 7.13 підставляється ряд значень l_can і будується графік на перетин6і горизонтальної лінії, яка відповідає q_can і кривої, що відображає залежність витрати в каналі від його довжини (рис. 7.5) визначаємо l_can.

Рис. 7.5. Визначення довжини каналу до першого дощоприймача.

Питання для самоперевірки

1. Якими параметрами характеризують дощі?

2. Від яких параметрів залежить коефіцієнт стоку?

3. В чому полягає метод «граничних інтенсивностей»?

4. Як визначається час добігання до розрахункового перерізу дощової мережі?

5. Який принцип покладено у визначення місця розташування першого дощоприймача?

Проектування і розрахунок напівроздільної

Системи водовідведення

При напівроздільній системі водовідведення влаштовують дві окремі мережі: побутову і дощову, та один головний загальносплавний колектор, яким усі побутові і виробничі стічні води від міста і частина найбільш забруднених атмосферних вод надходять на очисні споруди (рис.8.1).

Дощову мережу приєднують до головного колектора за допомогою розподільної камери. Через розподільну камеру частину дощового стоку скидають до водойми зливовідводом при зливах, інтенсивність яких перевищує проектну. Обидві мережі та головний колектор - самопливні.

Принцип проектування вуличної мережі, та колекторів басейнів аналогічні принципам проектування повної роздільної мережі. Послідовність проектування така. З врахуванням рельєфу місцевості територія об'єкту водовідведення поділяється на басейни водовідведення побутової та дощової мережі. При цьому число басейнів дощової мережі не обов'язково має співпадати з числом басейнів побутової мережі. Тобто, в межах одного басейну побутової мережі може бути один, два та більше басейнів дощової мережі з відповідним числом колекторів, розподільних камер та зливовідводів. Їх число визначається місцевими умовами та на підставі техніко-економічних розрахунків. При значній віддалі головного колектора від водойми доцільно приймати варіант з меншим числом басейнів, розподільних камер та інших споруд. Колектори басейнів прокладають тальвегами у напрямі, який співпадає з напрямом похилу місцевості.

Рис. 8.1 Схема напівроздільної системи водовідведення

1 - побутова мережа; 2 - дощова мережа; 3 - розподільні камери; 4 скидний трубопровід; 5 - на­сосна станція; 6 - напірні трубопроводи; 7 - очисні споруди; 8 - випуск.

Головний колектор трасують вздовж водойми. Від розподільних камер до водойми прокладають зливовідвід. Головний колектор є загальносплавним і може приймати побутові стічні води від прилягаючих кварталів. Дощові води від цих кварталів доцільно відводити до дощової мережі, оскільки до головного колектора можуть надходити значні витрати порівняно чистих дощових вод.

Розподільні камери при напівроздільній системі повинні відповідати таким вимогам:

- під час дощів, інтенсивність яких менша або рівна інтенсивності прийнятого граничного дощу, всі дощові води повинні подаватися в головний загальносплавний колектор;

- під час дощів, інтенсивність яких більша від інтенсивності граничного дощу до головного колектора повинна надходити витрата, яка дорівнює витраті від граничного дощу;

- не допускається скид до водойми суміші побутових, виробничих та дощових вод через розподільні камери навіть в випадку виникнення в головному колекторі напірного режиму.

Схеми трасування вуличних мереж приймаються такими ж, як при проектуванні побутової мережі, а саме: "охоплююча", з "пониженої сторони" та "черезквартальна".

Під час проектування вирішується питання про місце розташування та кількість регулюючих резервуарів. Їх призначення - зменшити максимальні витрати дощових вод і, відповідно, діаметри колекторів, напірних трубопроводів та потужності насосних і очисних станцій.