Споруди на водовідвідній мережі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Споруди на водовідвідній мережі



Оглядові колодязі

Самопливні трубопроводи на відміну від напірних, не мають фасонних частин. З’єднання трубопроводів, повороти, зміна похилів, здійснюється в колодязях за допомогою відкритих лотків. Тому на водовідвідних мережах застосовуються різні колодязі, які поділяються на оглядові та спеціальні. Також, в залежності від умов на трасі мережі, влаштовуються дюкери, переходи, естакади, а на дощовій мережі ще й дощоприймальні колодязі, розподільні камери, зливоспуски. До споруд на водовідвідній мережі можна віднести і насосні станції перекачки стічних вод.

Оглядові колодязі призначені для забезпечення доступу до трубопроводів і влаштовуються з метою огляду і спостерігання за роботою водовідвідної мережі та виконання експлуатаційних заходів: прочищення, промивання та ремонту трубопроводів.

Колодязі, що влаштовуються на трубопроводах великих діаметрів називаються камерами.

Оглядові колодязі на мережі влаштовують в таких місцях: при зміні діаметра, похилу, напряму та матеріалу трубопроводу; при приєднанні бокових ліній, а також на прямолінійних ділянках мережі на відстані, яка визначається з умов експлуатації в залежності від діаметра трубопроводу.

В залежності від призначення оглядові колодязі підрозділяють на лінійні, поворотні, вузлові та контрольні.

Оглядові колодязі виконуються за типовими проектами із збірного залізобетону. При техніко-економічному обґрунтуванні колодязі можуть будуватись з цегли і монолітного залізобетону. В останній час знаходять застосування колодязі із пластмаси. Конструктивно оглядові колодязі складаються з таких основних елементів: основа, робоча камера, перекриття або перехідна частина та горловина з люком і кришкою.

 

 


Рис. 6.1 Схеми оглядових колодязів

1 – люк з кришкою; 2 – горловина; 3 – перехідна частина; 4 – плита перекриття; 5 – робоча камера; 6 – основа з лотком; 7 – підвідний трубопровід; 8 – відвідний трубопровід.

Лінійні оглядові колодязі влаштовуються на прямолінійних ділянках водовідвідної мережі на відстані в залежності від діаметру трубопроводу [1]:

Таблиця 6.1

Діаметр труби, мм Відстань між колодязями, м
   
200...450  
500…600  
700…900  
1000…1400  
1500…2000  
> 2000 250…300

 


Рис.6.2. Поворотний колодязь

Поворотні колодязі влаштовують в усіх точках зміни напрямку траси мережі. Радіус кривої повороту лотка повинен бути не меншим за діаметр труби, а кут повороту – не менше 900.

При діаметрі колекторів 1200мм і більше радіус кривої повороту приймається не меншим за п’ять діаметрів труби. В цьому випадку на колекторах треба передбачати два колодязі – на початку і в кінці кривої повороту. На колекторах діаметром більше 600мм через кожні 300…500м необхідно передбачати колодязі, які мають розміри люку і горловини достатні для опускання в них приладів для прочистки труб і їх ремонту.

Вузлові колодязі влаштовуються в усіх місцях з’єднання водовідвідних ліній, при чому кут приєднання бокової лінії до основного напрямку повинен бути рівним або більшим за 90°.

Контрольні колодязі влаштовуються в усіх місцях приєднання випуску від промислового підприємства до міської мережі і розташовуються за границями червоної лінії забудови з боку будинків.

Промивні колодязі влаштовують на начальних ділянках водовідвідної мережі, на яких можливе утворення осадів внаслідок малих швидкостей руху стічних вод.

 

 

Рис. 6.3. Перепадний колодязь з металевим стояком

Перепадні колодязі призначені для сполучення самопливних трубопроводів, укладених на різній глибині, а також для гасіння великих швидкостей в колекторі і виключення перетинання з підземними спорудами. На трубопроводах діаметром до 600мм перепади вистою до 0,5м допускається здійснювати без влаштування перепадного колодязя – шляхом плавного зливу в оглядовому колодязі перепади висотою до 6м на трубопроводах діаметром до 500мм включно влаштовуються в колодязях у вигляді стояків із металевих труб (рис.6.3) або у вигляді залізобетонних каналів (рис.6.4) перерізом рівним або більшим ніж переріз підвідного трубопроводу. При цьому над стояками передбачається влаштування приймальних лійок, а під ними – водобійних приямків з металевою плитою в основі. Для стояків діаметром до 300мм допускається установка направляючого коліна замість водобійного приямку.

 


 

Рис. 6.4. Перепадний колодязь із залізобетонним каналом

Рис.6.5.Перепадний колодязь з водозливом практичного профілю

Перепади висотою до 3м на трубопроводах діаметром 600мм і більше влаштовуються у вигляді водозливів практичного профілю (рис.6.5).

На колекторах дощової мережі при висоті перепаду до 1м допускається передбачати перепадні колодязі водозливного типу, а при висоті перепаду 1...3м – водобійного з однією решіткою із водобійних балок (плит), при висоті перепаду 3...4 м – з двома водобійними решітками.

Згідно типових проектів діаметри круглих колодязів слід приймати на трубопроводах діаметром до 600мм – 1000мм; 700мм – 1250мм; 800...1000мм – 1500мм; 1200мм – 2000мм.

Колодязі прямокутної форми на водовідвідній мережі влаштовуються в окремих випадках і їх розміри в плані приймаються в залежності від більшого діаметру труби Д. При цьому, на трубопроводах діаметром до 600мм – довжина і ширина дорівнюють 1000мм, а при діаметрі 700мм і більше – довжина повинна бути Д + 400мм, а ширина Д + 500мм.

При глибині закладання трубопроводу більше 3м діаметри колодязів повинні бути не менше 1500мм.

Розміри колодязів на поворотах в плані визначаються із умови розміщення в них лотків повороту з радіусом кривої повороту не меншим за діаметр трубопроводу.

На дощовій мережі на трубах діаметром до 600мм включно колодязі влаштовуються круглими діаметром 1000мм, а на трубопроводах діаметром 700мм і більше – круглими або прямокутними з лотковою частиною довжиною 1000мм і шириною рівною діаметру більшої труби.

Максимальну глибину лотку в колодязі приймають рівною діаметру більшого трубопроводу. Нижня частина лотку виконується у вигляді напівкола, а верхня має прямі стінки, які доходять до шелиги труби. Площадка між лотком і стінками колодязя називається полкой або бермою. Полки лотка розташовують на рівні верху труби більшого діаметру і виконують з нахилом 0,02...0,03 для змиву з них осаду в разі наповнення колодязя.

Висоту робочої частини колодязя, яка вимірюється від полки до перекриття, необхідно приймати рівною 1800мм, а при меншій глибині закладання колодязі влаштовують без горловини.

Дюкери, естакади, переходи

Дюкери, естакади і переходи влаштовуються в місцях перетину водовідвідними мережами річок, ярів, судноплавних і водостічних каналів, залізниць, автострад, підземних переходів тощо.

Траси дюкерів погоджуються із зацікавленими організаціями і органами державного нагляду.

Дюкер (рис.6.6) складається з кількох трубопроводів і двох камер: вхідної та вихідної. Траса укладання трубопроводів умовно розділяється на три ділянки: середня і дві бокових.

 

 


 

Рис.6.6 Схема дюкеру на самопливній мережі

1 – самопливний колектор; 2 – вхідна камера; 3 – шибер; 4 – засувка; 5 – аварійний скид; 6 - напірні трубопроводи; 7– вихідна камера.

Середня ділянка прокладається з невеликим похилом, а бокові – з кутом нахилу до горизонту не більшим за 20°.

Як правило, всі дюкери на водовідвідних мережах влаштовуються із сталевих труб з посиленою антикорозійною ізоляцією, захищеною від механічних пошкоджень, не менше ніж в дві нитки при діаметрі 150мм і більше. Кожна з ниток є робочою. Обидві труби укладаються одночасно [1].

При невеликих витратах стічних вод, при яких не можна забезпечити мінімальну незамулюючу швидкість в двох трубопроводах, одна з ліній може бути резервною. В таких випадках при перетинанні ярів, суходолів і невеликих водойм нормами допускається прокладання дюкеру в одну нитку і не обов’язково із сталевих труб.

При виборі траси дюкеру через річку необхідно притримуватися слідуючих умов: напрям дюкеру повинен бути по можливості перпендикулярним до динамічної осі водотоку; довжина і глибина закладання труб мінімальними; ґрунтові умови найбільш сприятливі, в місті перетину берег і дно річки не повинні розмиватися.

При виборі створу дюкеру слід одночасно намітити майданчики для виконання зварювально-монтажних робіт і спуску трубопроводів. Ці майданчики краще передбачати вздовж осі переходу. Якщо це зробити неможливо, вони розташовуються вздовж берега.

Для складання проекту дюкеру необхідні гідрологічні дані, які основані на багаторічних спостереженнях за витратами і рівнями води, льодовим режимом, швидкостями течії, характером руху донних наносів, і зміною русла.

Геологічна будова дна в місті влаштування дюкеру повинна бути зображена у вигляді суцільного літологічного профілю на глибину не менше як на 2м нижче лотка труби, що проектується з детальною характеристикою ґрунтів.

При розробці профілю дюкеру глибину закладання труб приймають в залежності від рельєфу дна, гідрологічних умов і вимог судноплавства. Верх труби розташовується на 0,5м нижче глибини загального розмиву дна ріки, а в границях фарватеру на судноплавних річках – не менш як на 1м. Закладання труб повинно проводитись з урахуванням можливих робіт по поглиблюванню дна і зведенню штучних споруд.

При паралельному укладанні труб відстань між ними з урахуванням ізоляції повинна бути 0,7... 1,5м в залежності від тиску.

На дюкерах влаштовують вхідну і вихідну камери. Вхідна камера розділяється стіною на дві частини: мокру і суху. В мокрій розміщують відкриті лотки, в сухій – труби і засувки. Вихідна камера має одне відділення, в якому розташовані лотки із шиберами.

Камери виконують із збірних залізобетонних елементів, а при складній конфігурації – із монолітного залізобетону. Для скиду частини стічних вод при аварії на одному із трубопроводів дюкеру влаштовується із верхньої камери аварійний скид із запломбованою засувкою.

На трубах, які прокладені через яри та суходоли, в пониженій частині влаштовують випуски для спорожнення і промивання дюкеру під час ремонту. Влаштування аварійних випусків погоджується із органами нагляду за станом навколишнього середовища.

Перепад позначок h рівнів води і лотків підводящого і відводящого колекторів в вхідній і вихідній камерах визначається за формулою

(6.1)

де hl – гідравлічні втрати на тертя по довжині дюкеру, м; - сума гідравлічних втрат на подолання місцевих опорів в дюкері, м. Розрахункова швидкість руху неосвітлених стічних вод в кожному трубопроводі дюкеру приймається рівною мінімальній незамулюючій швидкості, але не менше ніж 1м/с. Також треба враховувати, що швидкість в трубопроводах дюкеру не повинна бути меншою за швидкість в підводящому самопливному трубопроводі.

Дюкери перевіряються на пропускання розрахункової витрати при відключенні одного трубопроводу з врахуванням допустимого підпору в колекторі, що підводиться. На загальносплавних колекторах напівроздільної системи водовідведення діаметр одного з трубопроводів слід приймати виходячи з умов пропуску витрати в суху погоду з необхідними швидкостями.

При перетинанні самопливними колекторами ярів часто влаштовують естакади. На естакадах самопливний трубопровід прокладається із довгомірних металевих, залізобетонних, азбестоцементних або пластмасових труб в утепленому коробі – футлярі. В якості утеплювача застосовують жужіль, мінеральну вату, пористий бетон, торф, синтетичні матеріали. Діаметр труб, ступінь їх наповнення, швидкості руху стічних вод в них і похили повинні бути такими як і в колекторах, що підводяться. Для прочистки трубопроводів, укладених на естакаді, замість лінійних колодязів влаштовуються ревізії на відстанях, які відповідають діаметру трубопроводу.

Напірні трубопроводи при перетинанні рік і ярів в утеплених коробах можуть підвішуватись до прогонів існуючих мостів.

Переходи під залізницями і автомобільними шляхами І і ІІ класів і магістральними міськими проїздами, перерва в русі по яких не допускається, виконується без розриття траншеї, тобто закритим способом. Такі переходи виконуються в металевих і залізобетонних футлярах (рис. 6.7).

Ремонтна дільниця


 

Рис. 6.7. Схема переходу самотечного колектору під залізничними коліями або автомобільною дорогою:

1 – засувка; 2 – ремонтна дільниця; 3 – самотечний колектор; 4 – футляр зі сталевих труб; 5 – приямок.

В особливих випадках труби укладаються в прохідних тунелях. Прокладання труб під залізницями місцевого значення і промислових підприємств, на яких допускається перерва в русі, виконується без футлярів, але з врахуванням міцності труб.

З автомобільними шляхами і залізничними коліями водовідвідні трубопроводи повинні перетинатися во взаємно перпендикулярних напрямках в місцях з мінімальною кількістю колій. При цьому необхідно забезпечити безперебійний рух і захист доріг від розмиву у випадку пошкодження труб.

Переходи дюкерного типу під шляхами виконуються із дотриманням тих же умов, що і при прокладанні дюкерів під ріками. На початку переходу влаштовують колодязі з відключаючими пристроями. Колодязі розташовують поза зоною динамічного тиску ґрунту від рухомого транспорту.

Самопливні переходи під шляхами за своєю конструкцією можуть бути наступними: напірна чавунна або залізобетонна труба без футляра; труба в масивній основі – бетонній або залізобетонній з підсиленим перекриттям; труба в футлярі – кожусі; відкритий лоток в галереї або тунелі, які виконуються відкритим способом або способом щитової проходки.

Труби в масивній основі під залізничними коліями прокладаються при невеликому заглибленні і відкритому способі виконання робіт. Перехід у вигляді труби в футлярі виконується способом продавлювання сталевої труби – футляра в ґрунті під насипом за допомогою гідравлічних домкратів або горизонтальним бурінням. Внутрішній діаметр футляру приймають в залежності від способу виконання робіт:

- при відкритому способі – на 200мм більше зовнішнього діаметру трубопроводу;

- при закритому способі – в залежності від довжини переходу і діаметру трубопроводу згідно ДБНУ (СНіП ІІІ – 4-80).

Пересічення колекторів з іншими підземними спорудами повинні бути по можливості взаємно перпендикулярними в плані. Відстані між водовідвідними колекторами і іншими комунікаціями, які мають більшу глибину закладання, повинні забезпечувати збереження трубопроводів і комунікацій в процесі виконання будівельних і ремонтних робіт. При пересіченні самопливного колектору із іншими трубопроводами в одному рівні на ньому передбачають перепад або укладають його у вигляді дюкеру.

 

Питання для самоперевірки

1. Які застосовують споруди на водовідвідній мережі?

2. Де розташовують оглядові колодязі на самопливній водовідвідній мережі?

3. З яких основних елементів складається оглядовий колодязь?

4. Для чого призначені перепадні колодязі і які умови їх конструювання?

5. Яку конструкцію має дюкер на самопливній мережі при переході через водотік?

6. Яка послідовність гідравлічного розрахунку дюкера?

 

 

Відведення дощових вод

Характеристики дощу

Атмосферні води утворюються при випаданні дощу та розтаванні снігу. Вони мають назву дощових або зливних та талих. Особливістю цієї категорії стічних вод є епізодичність та нерівномірність. Води від миття та поливання вулиць, а також від фонтанів та дренажів, які близькі за своїм складом до дощових і відводяться разом з ними.

Дощові води при випаданні насичуються пилом, атмосферними газами, змивають з поверхні землі пил, мастила, сміття та інші забруднення. Якщо дощові води стікають з території промислових підприємств, то вони містять домішки, специфічні для цього підприємства.

Кількість забруднень, що змиваються поверхневими водами з території населених пунктів, та їх концентрація залежать від частоти прибирання вулиць, інтенсивності руху транспорту, щільності населення, наявності та типу промислового підприємства, ступеня благоустрою території, тривалості та інтенсивності випадання опадів.

Концентрація забруднень в дощових водах коливається в межах: БСК - 40...90мг/л; завислі речовини - 600...1000мг/л; нафтопродукти - 10...15мг/л. Для територій, які прилягають до промислових підприємств або транспортних магістралей з інтенсивним рухом, ці концентрації будуть в 1,5...2,0 рази більшими. Крім вказаних забруднень, дощові води містять також інші, наприклад: азот - 5...6мг/ л, фосфор - до 1мг/ л та бактеріальні забруднення - колі-титр - 10-1...10-6.

Максимальна витрата атмосферних опадів на теренах України складає: один раз на рік -100.,. 150л/с з 1га території, один раз на 10 років - 200...300л/с, а середня витрата за рік складає 1500...2000м3 /рік.

Якщо порівняти витрати побутових і атмосферних стічних вод, то можна зробити такі висновки:

- максимальна секундна витрата дощових вод в 50...150 разів більша від витрати побутових стічних вод;

- середня за рік витрата дощових вод - в 7...15 разів менша від витрати побутових вод.

Для розрахунку водовідвідних мереж та очисних споруд необхідні дані про витрату дощових вод та їх концентрацію. При цьому основне значення мають рідкі опади, адже їх об'єм значний і складає до 60% від загальної кількості опадів, і вони потребують швидкого відведення.

Для вимірювання кількості атмосферних опадів використовуються дощоміри, які в залежності від конструкції бувають звичайні та автоматичні. Звичайний дощомір складається з приймальної лійки та водозбірника. Найбільш поширеним є дощомір, який являє собою відкриту посудину циліндричної форми площею 500см2 (діаметр 25,2см). Звичайні дощоміри встановлюють на висоті 2м від поверхні землі і захищають конічним кожухом для запобігання видування опадів вітром та створення однорідного повітряного потоку.

За допомогою звичайних дощомірів вимірюють загальний об’єм опадів, які випали за добу, або якийсь інший період часу (місяць, рік). Але для розрахунку дощових мереж цих даних недостатньо – необхідно знати тривалість окремих опадів та розподіл об'єму опадів за період дощу. Такі дані можна отримати лише за допомогою автоматичних дощомірів. Автоматичні дощоміри за конструкцією бувають різноманітними. Найбільш поширені дощоміри поплавкового типу – плювіографи.


Рис.7.1. Плювіограф. 1- приймальна місткість; 2- реєструючий пристрій; 3- вимірювальний циліндр; 4- сифон; 5- місткість для збору опадів.
Дощова вода потрапляє в приймальну місткість, звідти надходить до вимірювального циліндра. В вимірювальному циліндрі встановлений поплавок, який пов'язаний з реєструючим пристроєм. Після наповнення вимірювальний циліндр спорожнюється за допомогою сифона.

На стрічці реєструючого пристрою отримують запис випадання дощу у вигляді графіка в координатах "h-t" (рис. 7.2). Де " h " - висота шару опадів в мм, а " t " - тривалість дощу в годинах.Горизонтальна лінія свідчить про відсутність дощу. Вертикальна лінія 3-4 означає спорожнення циліндра, яке здійснюється швидко (за 5 - 10с). Різний кут похилу лінії запису 1 – 2 – 3 та 4 – 5 – б - свідчить про різну інтенсивність випадання дощу. Тривалість дощу оцінюється з точністю до 2 хв. а висота шару опадів - до 0,5мм.

Дощі характеризуються такими параметрами: тривалість, інтенсивність та повторюваність.

Інтенсивність - це кількість опадів, які випадають на одиницю площі поверхні водозбору за одиницю часу. В залежності від одиниць вимірювання, розрізняють інтенсивність за "шаром води" та за "об’ємом". Інтенсивність за шаром води -" і ", мм/хв - це відношення висоти шару опадів до тривалості дощу: і = h/t.


Рис.7.2. Діаграма запису дощу - плювіограма

Інтенсивність за об'ємом q - це об'єм опадів в літрах, що випали за одиницю часу (сек.) на площу 1га. Співвідношення між ними: q = 166,7і.

Повторюваність дощу - це період часу в роках, протягом якого дощ певної інтенсивності та тривалості випадає один раз. Дощі більшої інтенсивності повторюються рідше, а дощі малої інтенсивності - частіше.

Дощову мережу розраховують на відведення дощу певної інтенсивності та тривалості. При цьому допускається можливе її переповнення під час випадання більш інтенсивних дощів, ніж розрахунковий. Такий підхід обумовлений тим, що при розрахунку дощової мережі на відведення дощів максимальної інтенсивності необхідно було б запроектувати трубопроводи великих діаметрів. А поскільки дощі великої інтенсивності короткочасні, то більшу частину часу трубопроводи будуть не завантажені.

Період часу, за який дощова мережа, що проектується, один раз буде переповнюватися, називається періодом одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу - "Р". Вибір величини "Р" має суттєве значення при проектуванні дощової мережі. При економічному обґрунтуванні вибраного значення "Р" необхідно враховувати не тільки вартість мережі та витрати на експлуатацію, а і наслідки, пов'язані з переповненням мережі, та можливі збитки. Чим більшим буде період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу, тим рідшими будуть випадки затоплення території об'єкту.

Значення періоду "Р" необхідно приймати в залежності від таких факторів:

- площа басейну;

- топографічна особливість місцевості /рельєф/;

- інтенсивність дощів в цій місцевості /клімат/;

- вид об'єкту та можливі збитки.

Наприклад, при плоскому рельєфі місцевості, де часткове переповнення мережі не викличе серйозних наслідків, значення "Р" приймають в межах 0,3...1,0 рік. При великих похилах, в улоговинах і при наявності підвальних приміщень з цінним обладнанням - 5...10 і більше років.

В таблицях наведені значення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу для населених пунктів та промислових підприємств.

Таблиця 7.1

Значення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу „Р” для населених пунктів [1]

Умови розташування колекторів Значення "Р", в роках, при інтенсивності дощу тривалістю 20 хв. (q20)
на проїздах місцевого значення на магістральних вулицях до 60 більше 60 до 80 більше 80 до 120 більше 120
Сприятливі та середні Сприятливі 0,33-0,5 0,33 - 1 0,5 - 1 1 - 2
Несприятливі Середні 0,5 - 1 1 - 1.5 1 - 2 2 - 3
Дуже несприятливі Несприятливі 2 - 3 2 - 3 3 - 5 5 - 10
--- Дуже несприятливі 3 - 5 3 - 5 5 - 10 10 - 20

 

Згідно [1]:

1. Сприятливі умови розташування колекторів:

- басейн площею не більше 150га з плоским рельєфом місцевості (середній похил поверхні 0,005 та менше);

- колектор прокладений по водорозділу або у верхній частині схилу на від­стані від водорозділу не більше 400м.

2. Середні умови розташування колекторів:

- басейн площею більше 150га з плоским рельєфом місцевості (середній похил поверхні 0,005 та менше);

- колектор прокладений в нижній частині схилу по тальвегу з похилом схилу 0,02 та менше, при цьому площа басейну не перевищує 150га;

3. Несприятливі умови розташування колекторів:

- колектор прокладений в нижній частині схилу, при цьому площа басейну перевищує 150га;

- колектор проходить по тальвегу з крутими схилами при середньому похилі схилів більше 0,02.

4. Дуже несприятливі умови розташування колекторів: колектор відводить воду від замкнутої пониженої місцевості (котловини).

Таблиця 7.2

Значення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу "Р" для територій промислових підприємств

Наслідки переповнення мережі Значення "Р", в роках, при інтенсивності дощу тривалістю 20 хв. (Р=1)  
до 70   більше 70 до 100   більше 100  
Технологічні процеси підприємства: - не порушуються - порушуються     0,33 - 0,5 0,5- 1     0,5-1 1 -2     3-5

Примітка: для підприємств, розташованих в замкнутій котловині, період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу необхідно визначати розрахунком, але приймати не менше 5 років

При проектуванні дощової водовідвідної мережі біля особливих споруд (входи в метро, вокзали, підземні переходи та інші.), а також для районів, де розрахункова інтенсивність дощу тривалістю 20 хв. менша 50 л/(с*га) при Р = 1, період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу необхідно визначати розрахунком і приймати не більшим, ніж наведений в таблиці. Математичний вираз залежності інтенсивності дощу від основних параметрів має наступний вигляд:

q=A / tn (7.2)

де: t - тривалість дощу,хв.; А та n - параметри, які залежать від метеоумов та інших факторів.

Ця залежність покладена в основу багатьох формул для визначення інтенсивності дощу. Різниця полягає лише у підході до визначення параметрів А та п.

П.Ф. Горбачов [9, 10, 11] запропонував параметр п приймати рівним 0,5, а параметр А визначати за формулою, на підставі широко відомих даних, отриманих за допомогою звичайних дощомірів - середньорічного шару опадів "Н", мм;

А =166,7 а • Н2/3 Р1/3 (7.3)

де: "Р" - період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу; α- географічний коефіцієнт, який для південно-західних районів дорівнює - 0,0536.

За результатами досліджень останніх років, ця формула дає завищені на 20...30% результати.

В інженерних розрахунках дощових мереж використовується метод граничних інтенсивностей, який закладено в діючі нормативні документи [1].

Таблиця 7.3

Граничне значення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу «Р»

Характер басейну Граничне значення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу, в роках, в залежності від умов розташування колектора
сприятливі середні несприятливі дуже несприятливі  
Території кварталів і проїзди місцевого значення          
Магістральні вулиці          

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.221.121 (0.095 с.)