Конструювання системи вентиляції

ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ

Згідно з [3] житлові кімнати, кухні і санітарні вузли житлових будинків обладнують витяжною вентиляцією.

Із приміщень кухонь і санітарних вузлів повинна бути передбачена витяжна канальна вентиляція з природним спонуканням. В кухнях квартир, розміщених не менше ніж в двох верхніх поверхах будинку, слід встановлювати в відокремлених каналах осьові вентилятори замість вентиляційних решіток. Повітрообмін по витяжці повинен складати, м³/год.: із кухонь в негазифікованих будинках; із кухонь з двохконфорочною газовою або з електричною плитою – 60; з трьохконфорочною – 75; з чотирьохконфорочною – 90; із індивідуальної ванної – 25; із індивідуального туалету – 25; із суміщеного санітарного вузла – 50. Приток повітря в ці приміщення природний неорганізований через нещільності в вікнах і балконних дверях, а також через щілини в внутрішніх дверях квартири.

Витяжна вентиляція житлових кімнат у квартирах до трьох кімнат включно передбачається через канали кухонь. У квартирах з чотирьох і більше кімнат без наскрізного або кутового провітрювання передбачають природну витяжну вентиляцію безпосередньо із житлових кімнат, несуміжних із санвузлами і кухнями. Повітрообмін по витяжці із кімнати має складати 3 м³/год на 1 м² її площі. Приплив в житлові кімнати проходить за рахунок притоку зовнішнього повітря через нещільності у вікнах і балконних дверях, а також нещільностей в будівельних конструкціях.

При обладнанні житлових будинків сучасними пластиковими і метало-пластиковими вікнами і балконними дверима і додаткового ущільнення і утеплення стін необхідно передбачати вентобладнання для надходження зовнішнього повітря в приміщення, а в окремих випадках і його підігрів.

Для відводу продуктів горіння від газових і інших водонагрівачів облаштовуються окремі канали. Об’єднувати димові і вентиляційні канали не допускається.

На рис. 9, 10, 11 наведено приклади розміщення вентиляційних каналів житлового будинку.

При будівництві житлових будинків використовують різні конструкції витяжних вентиляційних каналів. У великопанельних будинках для облаштування каналів використовують вентиляційні панелі або блоки. У цегляних будинках витяжні канали, як правило, передбачають у товщині внутрішніх капітальних стін, можливо також використання вертикальних приставних каналів із плит або вентиляційних панелей і блоків. У зовнішніх стінах облаштування вентиляційних каналів не допускається.

Діаметр каналів у бетонних панелях слід приймати 150 мм. Найменший розмір каналів у цегляних стінах 1/2х1/2 цеглини (140х140 мм); товщина стінок каналів має бути не менше 1/2 цеглини (120 мм); від прорізів чи стиків внутрішніх цегляних стін канали влаштовуються на відстані не менше 1,5 цеглини.

Для облаштування вентиляційних каналів у внутрішніх стінах із силікатної цегли, шлакоблоків і керамічних каменів, передбачають ділянки стін із звичайної цегли або встановлюють вентиляційні панелі чи блоки.

Мінімальний розмір приставних каналів із гіпсошлакових чи шлакобетонних плит товщиною 30…40 мм приймають 100х150 мм.

Установку вентиляційних решіток у каналах передбачають під стелею приміщень. Відстань від верху решітки до стелі приймають 100…300 мм.

Відособлені канали, які облаштовуються у вентиляційних панелях і в цегляних стінах, можна виводити корінником вище покрівлі або, коли конструкція покрівлі не дозволяє виконати таке рішення, об’єднувати канали на горищі збірним коробом у загальну витяжну шахту. При облаштуванні горизонтальних горищних збірних коробів об’єднання каналів в одну витяжну шахту із приміщень, обернених на різні фасади будинку, не допускається.

Радіус дії витяжної системи з природним спонуканням (горизонтальна відстань між вертикальними осями витяжної шахти і найбільш віддаленим вентиляційним каналом) рекомендується приймати не більше 8 м.

У межах горища вентиляційні канали необхідно утеплювати. Повітропроводи, які прокладаються на горищі, можна влаштовувати із подвійних гіпсових чи шлакобетонних плит товщиною 40 мм з повітряним прошарком 40 мм або з багатопустотних гіпсошлакових чи шлакобетонних плит товщиною 100 мм. Найменший внутрішній розмір поперечного перерізу горищного короба - 200х200 мм.

Відособлені канали, які виводяться на покрівлю, в межах горища і вище покрівлі виготовляються з потовщеними стінками із малотеплопровідних вологостійких матеріалів. Над такими шахтами необхідно передбачати встановлення зонтів на відстані від їх верху не менше 0,4 ширини шахти.

Шахти з об’єднаними каналами виконують із легкого бетону або бетонних плит з утепленням. Такі шахти потрібно обладнувати утепленим клапаном для регулювання витрати повітря. Над шахтою необхідно передбачати установку дефлектора. Конструктивно приймають номер дефлектора, який відповідає діаметру його патрубка в дециметрах. Для витяжних шахт квадратного перерізу дефлектор має бути на 1 дм більшим сторони перерізу шахти. Лінійні розміри перерізу приймають кратними 100 мм. Мінімальний розмір поперечного перерізу шахти – 200х200 мм.

Розміщувати витяжні шахти бажано в найбільш високій частині горища з боку скату, який виходить на дворовий фасад.

Витяжні вентиляційні канали закінчуються вентиляційними шахтами з металевим зонтом або з дефлектором.

Дефлектор (рис. 13) – це насадка, яка встановлюється в гирлі повітропроводу чи шахти або безпосередньо над вихідним отвором покриття, суміщеного з перекриттям будівлі і застосовується для підсилення витяжного ефекту під дією вітру (табл. 10).

 

Рис. 13. Дефлектор ЦАГИ:

 

Таблиця 10

Продуктивність дефлекторів типу ЦАГИ, м³/год, під дією вітру

Діаметр, d, мм	Швидкість вітру, м/с
2,0	2,5	3,0	3,5	4,0

 

Розрахунок необхідного перерізу витяжних каналів для забезпечення нормативного повітрообміну в приміщеннях житлового будинку можливо виконувати за спрощеною методикою.

Площа необхідного перерізу F, м², повітропроводів (каналів, коробів, шахт і вентиляційних решіток) визначають за формулою:

 

F = L / 3600 , (40)

де L – кількість вентиляційного повітря, м³/год; - рекомендована швидкість повітря, м/с.

Швидкість повітря в повітропроводах системи витяжної природної вентиляції можна прийняти рівною: в вертикальних каналах і живому перерізі вентиляційних решіток верхнього поверху = 0,4…0,7 м/с; в вертикальних каналах і вентиляційних решітках нижнього поверху, а також в збірних коробах на горищі

= 0,7…1,0 м/с; в витяжних шахтах = 1,0…1,5 м/с.

В додатку 10 наведено основні параметри вентиляційних решіток і повітророзподільників.

Після вибору повітропроводів і вентиляційних решіток розраховують дійсні значення швидкості, .

Результати розрахунків зводять в таблицю.

 

Приклад. Необхідно визначити розміри поперечного перерізу повітропроводів для забезпечення нормативного повітрообміну приміщеннях п’ятиповерхового негазифікованого житлового будинку. Конструктивні рішення по розміщенню каналів, горищних коробів і витяжних шахт прийняти за прикладом оформлення графічної частини курсової роботи.

Послідовність розрахунку

Виходячи з нормативного повітрообміну, приймаємо наступні витрати повітря, м3/год: із кухні – 60; із ванної -25; із туалету – 25. Ці дані і результати розрахунків занесені в табл.11 в такій послідовності:

в графу 1 записують номер і назву обслугованого приміщення; повітропровод, який об’єднує витяжні канали вентиляційної системи (горищний короб, витяжна шахта);

в графі 2 вказують витрату повітря, яке проходить по повітропроводу;

в графу 3 вписують рекомендовану швидкість повітря в повітропроводах;

в графу 4 вписують розрахункову площу перерізу повітропроводу;

в графі 5 вказують прийняті розміри поперечного перерізу повітропроводу;

в графи 6 і 7 вписують дійсну площу перерізу повітропроводу і дійсну швидкість повітря в ньому;

в графах 8 і 9 вказують відповідно розміри вентиляційних решіток і площіії живого перерізу згідно табл.;

в графу 10 вносять величину дійсної швидкості повітря в живому перерізі решітки.

 

Таблиця11

 

Розрахунок повітропроводів

			Повітропровід	Вентиляційна решітка
Номер і назва приміщення, повітропровід	L, м^3/год	, м/с	Fр, м^2	Розміри, ахв, мм	Fд, м^2	, м/с	Розміри, ахв, мм	Fж, м^2	, м/с
Кухня 101		1,0	0,017	140х140	0,02	0,85	150х200	0,017	0,98
Кухня 202		0,9	0,018	140х140	0,02	0,85	150х250	0,022	0,76
Кухня 303		0,8	0,021	140х140	0,02	0,85	150х250	0,022	0,76
Кухня 404		0,7	0,024	140х140	0,02	0,85	Вентилятор «Самал»
Кухня 505		0,6	0,028	140х140	0,02	0,85	Вентилятор «Самал»
Горищний короб		0,8	0,1	300х300	0,09	0,92	-	-	-
Витяжна шахта		1,2	0,14	400х400	0,16	1,04	-	-	-
Ванна і туалет
1 поверх		1,0	0,014	140х140	0,02	0,7	150х200	0,017	0,82
2поверх		0,9	0,015	140х140	0,02	0,7	150х200	0,017	0,82
3 поверх		0,8	0,017	140х140	0,02	0,7	150х250	0,022	0,63
4 поверх		0,7	0,020	140х140	0,02	0,7	150х250	0,022	0,63
5 поверх		0,6	0,023	140х140	0,02	0,7	150х300	0,027	0,51
Горищний короб		0,8	0,09	400х200	0,08	0,87	-	-	-
Витяжна шахта		1,2	0,16	400х400	0,16	1,87	-	-	-

 

 

Примітка: Шахти витяжних систем В1 і В2 обладнуються дефлекторами ЦАГИ № 4.

 

Рис. 14. Конструктивні рішення системи витяжної вентиляції житлового будинку

 

Список літератури

1. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование/ Госстрой СССР – М.: АПП ЦИТП, 1992 – 64 с.

2. ДБН В. 2.6-31- 2006. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. МінбудУкраїни –К. 2006 – 65с.

3. ДБН В. 2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення. К.: Держбуд України -2005 – 38 с.

4. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика/ Госстрой СССР – М.: Стройиздат, 1983 – 136 с.

5. СНиП II-3-79**. Строительная теплотехника/ Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986 – 32 с.

6. Степанов М.В., Росковшенко Ю.К., Зінич П.Л. та ін. Теплогазопостачання і вентиляція: Навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2004. – 204 с.

7. Русланов Г.В., Розкин М.Я., Ямпольский Э.Л. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий: Проектирование: Справочник. – К.: Будівельник, 1983. – 272 с.

8. Тихомиров К.В., Сергеенко Є.С. Теплотехніка, теплогазоснабжение и вентиляция: Ученик для вузов. –М.: Стройиздат, 1991. -480 с.

 

 

Додаток 1