Бінарні уроки навчання грамоти

Інтегроване заняття з читання, образотворчого мистецтва й музики на тему "Весняні мелодії природи" (4 клас) доцільно провести як вступне (на початку вивчення розділу "З любов'ю до рідної землі" в "Читанці" О. Савченко) за такою

орієнтовною структурою:
І. Організація класу до роботи.
Повідомлення теми й мети заняття.

ІІ. Створення сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату.
(На цьому етапі доцільно провести "хвилинку поезії", організувати роботу в парах з метою побудови діалогів на тему "Моя улюблена пора року", провести розминку-"криголам" "Приємна записка" тощо).
ІІІ. Робота над твором Д. Чередниченка "Рідні краєвиди" [7: 74-75].
(Після вступної бесіди про ознаки приходу весни та словникової роботи діяльність школярів спрямовується на засвоєння змісту твору, формування якостей читання (правильності, усвідомленості, темпу й виразності), розвиток мовлення, мислення та творчої уяви. Важливо зосередити увагу школярів на образних засобах, використаних автором, на почуттях, викликаних прочитаним текстом. Доцільно запропонувати дітям відшукати у творі "кольорові" та "мелодійні" слова, створити словесні ілюстрації до нього).
ІV. Слухання музичного твору з наступним обговоренням.
(Після вступного слова вчителя про те, що картини рідної природи знайшли відображення в багатьох музичних творах, та короткої біографічної довідки про композитора дітям пропонується послухати музику. Коло програмних інструментальних творів з цієї тематики досить широке: М. Равель. "Гра води"; М. Чюрльоніс. Фрагменти з поеми для оркестру "В лісі"; Е. Гріг. "Струмок", "Навесні"; Р. Шуман. "Весняна пісня" (з "Альбому для юнацтва"); А. Вівальді. "Пори року. Весна"; С. Прокоф'єв. Варіації феї Весни з балету "Попелюшка" та ін. Час звучання музичного твору, призначеного для активного сприймання, – дві-три хвилини. Під час обговорення прослуханої музики необхідно активізувати уяву дітей, дати їм можливість висловити свої враження, описати свої фантазії. Доречним буде завдання зіставити обидва твори (літературний та музичний), з'ясувати, що в них спільного. Важливо звернути увагу школярів на особистісне ставлення композитора до природи як до джерела натхнення).
V. Робота з репродукцією картини В. Яценка "Рання весна" [7:76].
(Після короткого вступного слова вчителя про зображення весняної пори в творах живопису та біографічної довідки про В. Яценка діти розглядають репродукцію. Наступна бесіда передбачає "читання" картини: з'ясовується, яка пора року на ній зображена; що зображено на передньому плані та вдалині; які фарби використав художник і чому; що зображено світлим тоном, а що – темним; який настрій створює картина тощо. З метою узагальнення літературно-художнього образу весни завершити роботу доцільно проведенням своєрідних паралелей між усіма трьома творами мистецтва: літературним, музичним та живописним).
VІ. Художня творчість школярів.
(Цей етап можливий у разі, якщо для інтегрованого заняття вчитель виділить 2 години. Дітям пропонується виконати завдання творчого характеру за вибором: а) намалювати власну ілюстрацію до прочитаного чи почутого на уроці; б) написати твір-мініатюру за темою заняття; в) скласти вірш-сенкан про весну.
У кінці заняття доцільно організувати виставку учнівських робіт у вигляді "галереї" та провести "презентацію".
VІІ. Підсумок уроку.
(Узагальнюються знання школярів із виучуваної теми, висловлюються враження від заняття).
VІІІ. Домашнє завдання.
(Важливо запропонувати завдання творчого характеру, диференційовані за рівнями розвитку учнів).

Бінарний урок з навчання грамоти (читання та письма). Тема: Повторення вивченої букви «кА». Правопис великої букви у власних назвах. Письмо елементів та великої букви «К». Розвиток зв’язного мовлення за змістом тексту В. Сенцовського «Хоробрий Тимко» (1 клас).

ІІІ. Читання. Слухання-розумніння.

- Діти, де можуть відбуватися події, описані у загадці? (в селі). А хто з вас буває в селі у бабусь та дідусів чи просто родичів?

- Зараз ми прочитаємо розповідь. Ваше завдання уважно слухати, щоб не пропустити жодної події, а ще визначте, що це за розповідь – казка чи оповідання.

1. Словникова робота

Пояснення значення слова «буцається» (б’ється).

2. Читання вчителем оповідання В. Сенцовського «Хоробрий Тимко»

3.Бесіда за змістом прочитаного.

- Що читали: оповідання чи казку. (Оповідання)

- Як звати хлопчика? Яке його повне ім'я? (Тимофій).

- Де він відпочивав?

- Як доглядав Тимко кроликів?

- Кого він дуже боявся?

- Що йому порадив дідусь?

- Чи сподобався вам Тимко? (Працьовитий, чемний, винахідливий)

- Ми повернемося до роботи над текстом на наступному уроці. Закрийте букварі, підведіться.

Фізкультхвилинка

ІV. Повторення вивченого матеріалу.

- Прийшов час довідатися, про сюрприз від букви «К». Що ж це вона принесла в пакетику.

- Дивіться, діти. Що це? (Калина) Яка вона?

1. Складання звукової моделі слова «калина» (фішками) –взаємоперевірка, самоперевірка – на екрані. Назвіть перший звук у слові. Який він? Скільки у слові складів? Який склад наголошений?

- Прочитайте речення. (Пошепки, вголос)Скільки в ньому слів? (Запис речення в зошити.)

- Що ви знаєте про калину (Вона символ України. Кажуть у народі: без верби і калини – нема України. Символ дівочої вроди.) Де росте калина?

2. Складання речень за ілюстрацією (в групах)Презентація роботи груп. Запис найкращого речення в зошити.

2. Читання складів, слів із екрана

3. Читання слів (складова таблиця в папках № 3) («Вчителі учні» - в парах, індивідуальна робота зі слабкими учнями - екран)

- Прочитайте імена дівчаток, хлопчиків. З якої букви вони пи­шуться? (ДВД)

- Впізнайте героїв українських народних казок, що пов’язані з буквою «К».

Їхні імена також пишуться з великої букви. Чи зможемо ми записати ці імена? Чому? Що нам треба зробити прямо зараз? (Навчитися писати велику букву «Ка»)

V. Робота над вивченням нової букви (Велика буква «К»)

1. Порівняння з малою буквою

2. Визначення елементів

3. Письмо під рахунок на дошці (пояснення вчителя)

4. Письмо у повітрі

5. Письмо зворотною стороною ручки на долоньці

6. Письмо в тренажерах

7. Письмо в шаблонах – 1 рядок

8. Письмо в прописах

III. Підсумок уроку.

- Що нового дізнались з уроку?

- Що найбільше сподобалось?

- Що сьогодні було робити найважче?

- Давайте подивимось, чи всі завдання уроку виконано. Молодці!

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

 

Бінарні уроки сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, активному, емоційному сприйняттю ними нових знань, розвитку в них творчого та самостійного мислення.

В одному блозі я прочитала думку вчителя: «Бінарний урок - псевдонауковий методичний викрутас». Що ж, якщо цей «викрутас» стимулює пізнавальну діяльність, якщо діти після бінарного заняття питають: «А коли буде ще такий урок?», то він має право на існування.

Можна залучати і учнів до підготовки інтегрованого уроку, заздалегідь пропонуючи їм підготувати якусь частину нового матеріалу. Таким чином, ви вже робите урок рольовим.

Часто інтегровані уроки проводяться у формі семінарів. Це поширена практика. Семінари, у свою чергу, підрозділяються на семінар-дослідження, семінар-дискусію і семінар-«круглий стіл».

Сьогодні педагогіка схиляється до того, що в основі інтегрованих уроків повинна бути гуманістична спрямованість. Це означає, що знання набувають характеру особистісно важливих, близьких кожному учневі. Стирається знеособленість знань, на перший план виходить соціальна важливість навчального матеріалу. Це спрямовує вчителя на пошук яскравих, живих прикладів, на адаптацію до актуальним інтересам учня, на особисту значимість матеріалу для дитини.

 

 

ВИСНОВКИ

Урок – форма організації навчання. Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від планових, для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, здійснення міжпредметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів. Проведення інтегрованого уроку забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв’язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності. Доцільність інтегрованих уроків зумовлена завданнями інтеграції знань, умінь і навичок учнів з основ наук. Вони сприяють розкриттю наукових законів та умов їх прояву в різних галузях науки та сферах практичної діяльності; виявленню специфіки та можливості прояву закономірностей, законів, ідей, теорій в оточуючій дійсності; інтеграції діяльності вчителя із формування загально навчальних умінь і навичок учнів (навчально-організаційній, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні); розкриттю багатогранності можливостей застосування набутих знань учнів у різних галузях науки та сферах діяльності; синтезу явищ, процесів з метою висунення нових ідей, розробки гіпотез; інтеграції діяльності вчителів з формування творчої особистості учня, розвитку його здібностей.

До таких нетрадиційних форма проведення уроків відноситься бінарний урок – як один з інноваційних методів та інтерактивних форм навчання. Бінарним урокам притаманні значні педагогічні можливості: учні одержують багатогранні знання про об’єкт вивчення, у них формуються вміння переносити знання з однієї галузі в іншу, формуються уміння аналізувати і порівнювати складні процеси і явища навколишнього світу, що забезпечує формування цілісного сприймання дійсності як передумови формування наукового світогляду. Я вважаю, що бінарні уроки роблять навчання цілісним і системним. Загальна функція уроку – цілісне формування і розвиток особистості учня на основі розвиваючого і виховую чого навчання. Тому проведення бінарних уроків має оптимальний ефект у класах, у яких переважають учні з нестійкою увагою, незначним інтересом до засвоєння предмета. Завдання вчителя і полягає передусім у тому, щоб максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців. А для цього йому потрібно знати такі підходи, форми й способи організації навчання, які б апелювали до власного досвіду учня, активізували б його емоційну, інтелектуально-вольову, моральні сфери, підключали б до процесу пізнання. І тоді учень не просто відсиджуватиме урок, а відчуватиме свою власну причетність до всього, що відбуватиметься на ньому, і навчальний матеріал захоплюватиме, зацікавлюватиме.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Вашуленко М., Бібік Н., Кочина Л. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математика, навколишній світ) // Почат. Шк.. – 2001. - № 8. – С. 24-31.

2. Каніщенко А.П. Система роботи над розумінням тексту у початковій школі/А.П. Каніщенко. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003.

3. Каніщенко А.П. Уроки читання в букварний період / А.П.Каніщенко, М.В.Кубинський, М.В. Сокирко– К., 1999.

4. Методика викладання української мови: навч. Посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельниченко та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. С.І. Дорошенка.- К.: Вища школа, 1989. - С. 308-310, 327-331.

5. Методика викладання української мови: навч. посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко / - 2-е вид, переробл. и доповнене - К: Вища школа, 1992 р.- С. 252-258.

6. Наумчук М.М. Сучасний урок у початкових класах / М.М. Наумчук: Класне читання. - Тернопіль: Астон, 2003. - 362 с.

7. Пальченко I.Г. Про вдосконалення техніки читання / І.Г.Пальченко// Поч. школа. -1989.- №11.

8. Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання / Н. Пархоменко / / Початкова школа. - 1997. - № 1.- С. 12-13

9. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 /1-3/ класи.-К.: Початкова школа, 2002.

10. Пушкарьова Т. Програма інтегрованого курсу «Навколишній світ» (1-4 класи) // Почат. Шк.. – 2001. - № 8. – С. 31-35.

11. Савченко О.Я. Читанка: Підруч. Для 4 кл. – К.: Освіта, 2004. – Ч.2. – 175 с.

12. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Почат. Шк.. – 1992. - № 1. – С. 2-8.

13. Рудницька О.П. Інтегративні зв’язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу // Почат. Шк.. – 2001. - № 5. – С. 40-43.