Тема 7. 2. Рятувальні та інші невідкладні роботи. Організація та проведення робіт із знезараження Після НС. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 7. 2. Рятувальні та інші невідкладні роботи. Організація та проведення робіт із знезараження Після НС.



 

1. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР).***

1.1. РНР та їх види.

1.2.Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб’єкти

реагування на НС, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.

1.3.Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних

робіт.

1.4. Організація основних видів забезпечення сил у зоні НС.

2. Особливість ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідемічні заходи.**

3. Організація та проведення робіт із знезараження після НС. Дезактивуючі, дегазуючі та дезинфікуючі розчини.**

3.1.Дезактивація та профілактика радіаційних уражень.

3.2. Дегазація та дезінфекція.

 

1.1. Рятувальні та невідкладні роботи (РНР), їх складність, будуть залежати від виду і характеру осередку ураження. Вони можуть проводитись в дуже складних умовах: в умовах руйнувань, суцільних завалів, масових пожеж; викиду в атмосферу радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, а також і біологічних (бактеріальних) засобів.

Основна мета РНР:

1. Рятувати людей, які опинилися в будь-якому осередку ураження.

2. Надати їм допомогу.

3. Усунути (локалізувати) аварію і ліквідувати пошкодження, які перешкоджають (зважають) проведенню робіт, або загрожують життям людей.

4. Створити умови для проведення відновлювальних робіт.

Розглянемо більш конкретно, що таке рятувальні і що таке невідкладні роботи. Вони є взаємно пов’язані і взаємодоповнюючі.

Рятувальні роботи – це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

Види рятувальних робіт:

1) Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною.

Повітряна – ведеться з літаків, вертольотів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки.

Наземна – ведеться постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦЗ.

2) Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

Це завдання покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування). У випадках необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення. Стан пожеж на шляху руху і ділянці робіт (об’єкті), визначає характер і тактику рятувальних робіт. В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди (біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.)

Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

3) Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях.

Рятівники пересуваються один від одного на віддалі бачення і слухового зв’язку, які використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на віддалі до 14 м., та удари молотком, або каменем до 150-200 м і визначають їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

4) Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

- встановити зв’язок з людьми які опинилися в ньому і з’ясувати їх стан всередині сховища;

- якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

- уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв’язок можливо встановити шляхом:

- переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

- переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

- шляхом перестукування.

- Після цього приступають до розкриття сховища.

5) Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

6) Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

7) Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки. Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦЗ.

8) Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ.

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них належать:

1) Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 3-х до 3,5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6,5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

2) Локалізація (ліквідація) аварій, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

3) Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

4) Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦЗ і збройних сил. (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях, та ін.).

 

1.2.Основну частину робіт, пов’язаних з реагуванням на загрозу виникнення або на НС, виконують аварійні формування потенційно небезпечного об’єкта, аварійно-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася НС, відповідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, на території яких виникла НС, з наданням їм допомоги з боку підрозділів МНС, МВС, МОЗ тощо.

Для ліквідації НС та їх окремих наслідків можуть залучатися частини і підрозділи збройних сил та інших військових формувань, у порядку, визначеному Президентом України, Законами України “Про правовий режим надзвичайного стану” та “Про Збройні сили України”.

Розрахунок сил і засобів повинен відповідати визначеним для суб’єктів реагування обсягам аварійно-рятувальних і відновних робіт, змісту заходів реагування та максимально оперативного їх виконання. Для ліквідації НС державного і регіонального рівнів органами управління утворюється об’єднане ешелоноване угрупування сил і засобів.

До складу сил першого ешелону включаються (готовність до 40 хв., морські судна – до 1 год.): аварійні формування потенційно небезпечного об’єкта, аварійно-рятувальні, аварійно-технічні формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася НС; комунальні аварійні підрозділи постійної готовності, на території яких виникла НС; чергові сили АРЗ спеціального призначення та пожежно-рятувальних частин МНС, АРЗ та спеціалізованих формувань МНС, що залучаються до ліквідації НС за місцем дислокації; органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем дислокації потрапляють до зони НС; сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Держаної служби медицини катастроф, розташовані у зоні НС; чергові сили Єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.

До складу сил другого ешелону включаються: комунальні аварійні підрозділи, на території яких виникла НС, аварійно-рятувальні загони (АРЗ) спеціального призначення та пожежно-рятувальні частини МНС, АРЗ та спеціалізовані формування МНС, що залучаються до складу зведених загонів реагування на НС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні формування центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що залучаються до ліквідації НС; органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів; сили, засоби та заклади Держаної служби медицини катастроф регіонального рівня; сили Єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.

Нарощення угрупування сил і засобів у зоні НС здійснюється планово за рішенням органу управління, на який покладено завдання з організації рятувальних та інших невідкладних робіт. З прибуттям в зону НС сили і засоби підпорядковуються керівнику ліквідації НС.

1.3. Взаємодія органів управління та сил у режимі підвищеної готовності та у режимі НС організовується керівником ліквідації НС та його органом управління - штабом з ліквідації НС.

Для організації взаємодії необхідно визначити взаємодіючі органи управління і сили; організувати порядок взаємодії та надійний зв’язок; забезпечити взаємний обмін оперативною інформацією про обстановку, що склалася і подальші дії суб’єктів реагування на НС; визначити порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами; уточнити план взаємодії; довести до підлеглих і взаємодіючих органів управління і сил вказівки щодо порядку оповіщення, управління, зв’язку та обміну інформацією; установити відповідальність керівників підпорядкованих структурних підрозділів за організацію взаємодії у процесі вирішення ними конкретних завдань; вжити всіх можливих заходів для підтримання безперервної взаємодії з підпорядкованими і взаємодіючими органами управління і силами, негайно відновлювати взаємодію у разі її втрати.

У подальшому при зміні обстановки та необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється або визначається заново.

1.4. Матеріально-технічне забезпечення здійснюється органами управління суб’єктів реагування на НС з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також забезпечення життєдіяльності постраждалого населення за рахунок відомчих, регіональних, місцевих та об’єктових резервів матеріально-технічних засобів.

Транспортне забезпечення здійснюється органами управління суб’єктів реагування на НС, регіональними органами управління залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.

Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Держаної служби медицини катастроф. Медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад швидкої медичної допомоги), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби – в інших медичних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування.

Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно-, хімічнонебезпечних об’єктах та ліквідації наслідків цих аварій спеціалізованими підрозділами суб’єктів реагування на НС. Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів готуються до видачі населенню засоби індивідуального захисту (з пересувного резерву).

Охорона громадського порядку та безпека дорожнього руху здійснюється силами та засобами територіальних підрозділів МВС.

Організація першочергового життєзабезпечення постраждалого населення покладається на місцеві органи виконавчої влади. У зону НС висуваються мобільні формування життєзабезпечення, в тому числі пункти торгівлі, харчування та водопостачання. Перерозподіляються ресурси на користь постраждалого району (зони НС), для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення у районі НС максимально використовуються місцеві ресурси.

Інформаційне забезпечення організовується прес-службами місцевих органів виконавчої влади, відповідними структурними підрозділами ГУ(У) МНС, інших суб’єктів реагування на НС з метою своєчасного і об’єктивного інформування населення, заінтересованих організацій і установ про обстановку в зоні НС, хід ліквідації її наслідків і можливий розвиток подій через територіальні засоби масової інформації.

2. Значну небезпеку для населення становлять біологічні аварії, які супроводжуються викидами у навколишнє середовище препаратів з патогенними біологічними агентами (ПБА) 1-2 груп (бактерії, віруси, рикетсії, гриби, мікроплазми, токсини та отрути біологічного походження).

Біологічні аварії можливі на виробництві живих вакцин, в мікробіологічних лабораторіях, які працюють з біологічним матеріалом, у сховищах колекційних ПБА. У разі викиду у навколишнє середовище ПБА викликають його біологічне зараження, яке може потягнути за собою зараження та масове захворювання людей.

Характерним для біологічних аварій є тривалий час розвитку, наявність скритого періоду у проявленні уражень, стійкий характер, труднощі з виявленням та ідентифікацією збудника (токсину).

Загальне керівництво, організацію та контроль за проведенням заходів з локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження здійснюють санітарно-протиепідемічні комісії при органах виконавчої влади.

З метою виявлення та оцінки обстановки в зоні біологічної аварії організовується санітарно-епідеміологічна та біологічна розвідка. Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться з метою виявлення умов, які впливають на санітарно-епідеміологічний стан населення та шляхів його можливого зараження, а також розповсюдження інфекційних захворювань.

Біологічна розвідка проводиться з метою своєчасного виявлення факту викиду біологічного агента, у тому числі індикації та визначення виду збудника.

У разі виявлення біологічних засобів негайно оповіщаються населення та відповідні сили системи цивільного захисту про загрозу зараження біологічними агентами.

З метою локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження, який виник внаслідок біологічної аварії, здійснюється комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних та медичних заходів в рамках карантину та обсервації.

Під карантином слід розуміти систему державних заходів, до яких належать режимні, адміністративно-господарчі, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію осередку біологічного ураження.

Обсервація – це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на локалізацію осередку біологічного зараження та ліквідації у ньому інфекційних захворювань.

Режим карантину передбачає:

- оточення та збройну охорону кордонів вогнища зараження з метою його ізоляції від населення навколишніх територій;

- розгортання на основних транспортних магістралях контрольно-пропускних пунктів та санітарно-контрольних пунктів для контролю за в’їздом та виїздом громадян із зони карантину, ввезенням продовольства, медикаментів та предметів першої необхідності для населення;

- організація спеціальної комендантської служби в зоні карантину для забезпечення встановленого порядку та режиму харчування, охорони джерел водопостачання, обсерваторів тощо;

- обмеження контактів між окремими групами населення;

- активне виявлення, ізоляція та госпіталізацію інфекційних хворих;

- встановлення жорсткого протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, торгівельної мережі та підприємств громадського харчування, роботи медичних установ;

- знезаражування (дезінфекцію) квартирних вогнищ, територій, транспорту, одягу, санітарну обробку людей;

- забезпечення населення продуктами харчування та товарами першочергової потреби з додержанням вимог протиепідемічного режиму;

- проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення.

З метою запобігання зараження додатково здійснюється профілактична дезінфекція, дезінсекція та дератизація.

Карантин та обсервація відміняються з вичерпанням терміну максимального інкубаційного періоду даного інфекційного захворювання з моменту ізоляції останнього хворого, після заключної дезінфекції та санітарної обробки населення.

3. В результаті техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, застосування зброї масового ураження одяг, взуття, техніка, місцевість, будівлі, засоби індивідуального захисту, продукти харчування можуть бути зараженими радіоактивними, небезпечними хімічними та біологічними речовинами.

Знезараження є складовою частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і є комплексом заходів, які проводяться з метою захисту населення, відновлення готовності техніки та невоєнізованих формувань для проведення РНР і підготовки ОГ до виробничої діяльності.

Знезараження – комплекс заходів по дезактивації, дегазації та дезінфекції заражених поверхонь.

Знезараження також включає санітарну обробку людей та ветеринарну обробку тварин.

3.1. Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь, об’єктів до допустимих норм забруднення. Основні способи: механічний та фізико-хімічний.

Механічний спосіб

Дезактивацію ділянок території які мають тверде покриття, можна проводити змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливально-мийних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Ділянки території які не мають твердого покриття, дезактивують зняттям зараженого шару ґрунту завтовшки 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту завтовшки 8-10 см, переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, прибиранням снігу та льоду з метою зменшення перенесення радіаційного пилу, з одного місця в інше. Використовують в’яжучі рецептури, які створюють плівку, що перешкоджає пилоутворенню. Пористі матеріали краще дезактивувати за допомогою порохотягів.

Фізико-хімічний спосіб

Фізико-хімічний спосіб дезактивації полягає у видаленні радіоактивних речовин, які міцно зв’язані із зараженою поверхнею і базується на властивостях радіоактивних ізотопів брати участь в процесах іонного обміну.

Цей спосіб дезактивації передбачає застосування водних розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР), що сприяє відриву радіоактивних частинок із забруднених поверхонь, а також застосовують мийні речовини. Влітку застосовуються водні розчини цих речовин, а взимку розчини в аміачній воді. При відсутності поверхнево-активних речовин застосовують водні розчини мила, гас, дизельне паливо, дихлоретан: ClCН2-СН2Cl (отруйна речовина), етиловий спирт та ін.

Для видалення ізотопів в дезактивуючі розчини вводяться комплексоутворюючі речовини (фосфати натрію, щавелева та лимонна кислоти, винна кислота, їх солі).

Дезактивація бавовняного одягу і взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чищенням щітками.

3.2. Дегазація – це розклад (нейтралізація) отруйних речовин, небезпечних хімічних речовин (НХР) до нетоксичних продуктів або їх механічні видалення із зараженої поверхні. Вона виконується хімічним, фізико-хімічним, фізичним або механічним способами.

Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з отруйними речовинами внаслідок чого протікають хімічні реакції з утворенням нетоксичних або малотоксичних продуктів.

Фізико-хімічний спосіб базується на змиванні отруйних речовин (ОР) із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або розчинників. Для цього використовуються мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку), або розчину в аміачній воді (взимку).

Під час дегазації розчинниками отруйні речовини (ОР) не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються із зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути бензин, гас, дизельне пальне, дихлоретан, спирт.

Фізичний спосіб - випаровування ОР із зараженої поверхні та часткове їх розкладання під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом.

Хімічний спосіб здійснюється дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин.

Механічний спосіб – зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу - 20 см, або нейтралізація забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дощок і т.п.

Дезінфекція – комплекс заходів по знешкодженню хвороботворних мікроорганізмів та руйнуванню їх токсинів. Знищення комах і кліщів, які переносять збудників інфекційних захворювань називається дезінсекцією, а знищення гризунів - дератизацією. Дезінфекція може проводитися хімічним, механічним та комбінованими способами.

Хімічний спосіб – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами – основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції - кип’ятінням білизни, посуду та інших речей. Використовуються в основному при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється тими ж методами, що передбачає видалення зараженого ґрунту або використання настилів.

Дезінфекція може бути газова, волога і термічна. Проводиться після встановлення санепідемстанцією, ветлабораторією зараженості людей, тварин, кормів, території, продуктів харчування, води.

Контрольні запитання:

1. Основна мета проведення рятувальних та невідкладних робіт (РНР).

2. Дайте визначення поняттю «рятувальні роботи». Охарактеризуйте види рятувальних робіт.

3. Наведіть приклади невідкладних робіт.

4. З якою метою проводять біологічну розвідку?

5. Що передбачає режим карантину?

6. Дезактивація. Охарактеризуйте основні способи дезактивації.

7. Дегазація. Охарактеризуйте основні способи дегазації.

8. Дезінфекція. Охарактеризуйте основні способи дезінфекції.

Література:

1. Національний стандарт України. Безпека у надзвичайних ситуаціях / ДСТУ 5058: 2008, - Київ: Держспоживстандарт України, 2009. – С.17.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001р. №1557 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 313 від 11.03.2004, № 442 від 07.05.2008).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’ єктового рівня.

4. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010.- 412с.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 134; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.122.150 (0.09 с.)