Тема. 2.2. Метеорологічні та гідрологічні небезпечні явища

1. Характеристика і наслідки дії метереологічно небезпечних явищ.**

1.1. Буревій.

1.2. Смерч.

1.3. Блискавка.

2. Характеристика і наслідки дії гідрологічних небезпечних явищ.**

2.1. Повінь.

2.2. Снігові лавини.

1.1. В Україні щорічно спостерігається близько 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання. Наслідком катастрофічних природних явищ метеорологічного походження є значні матеріальні збитки.

Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де вони є характерні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року. Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що спричиняють селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади. Узбережжя Чорного та Азовського морів перебуває у зоні впливу атмосферних явищ, характерних для морського клімату.

Буревії - це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости. При поширенні над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі. Англійський адмірал Ф. Бофорт ще в 1806 запропонував 12– бальну шкалу вітрів. Він поділив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас.

На сьогодні існують сучасні методи прогнозу буревіїв. Кожне підозріле скупчення хмар, де б воно не виникало, фотографується метеорологічними супутниками з космосу. Ця інформація закладається в комп’ютери, щоб розрахувати шлях і тривалість буревію та заздалегідь сповістити населення про небезпеку.

Правила безпеки під час буревію:

- отримавши попередження, щільно зачинити вікна, двері і захистити їх;

- з дахів і балконів забрати речі, що можуть травмувати людей;

‑ в будинку відімкніть електропостачання, перекрийте газ;

‑ в будівлях триматись подалі від вікон; найбезпечніші місця: підвали, сховища, метро, внутрішні кімнати перших поверхів будинків;

‑ на відкритій місцевості слід заховатись у западині, яру, канаві;

‑ при грозі для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач;

‑ уникайте споруд підвищеного ризику - мостів, естакад, ліній електромереж, водойм, висотних об'єктів, дерев.

Інженерний захист територій від буревіїв:

- обмеження розміщення небезпечних виробництв в буре небезпечних районах;

- насадження лісових смуг в степових районах;

- зменшення запасів і термінів зберігання на ОГ вибухо- і хімічно-небезпечних речовин;

- зміцнення промислових, житлових будівель і споруд;

- укриття людей і особливо цінного майна в заглиблених приміщеннях.

1.2. Смерчі — утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів. В Україні, смерчі трапляються в Азовському та Чорному морях.

1.3. Коли буревії супроводжуються грозами, вони стають більш небезпечними, додається ще один уражальний чинник – блискавка. Вонаволодіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети — опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.

Правила безпеки під час блискавиці:

- не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;

- негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;

- не торкатися металевих предметів (огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);

- якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;

- під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.

2.1. Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є повені (басейни річок), крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів трапляються небезпечні підйоми та спади рівня моря.

Повені — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб і гребель. Весняну повінь внаслідок танення снігу і льоду на річках називають водопілля, а повінь дощового характеру (літо-осінь), високе, але нетривале підняття рівня води у річці - паводок.

Наслідки повеней: затоплення значної площі землі; ушкодження та руйнування будівель; ушкодження автомобільних шляхів і залізниць; руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем; загибель свійських тварин та знищення врожаю сільгоспкультур; вимивання родючого шару ґрунту; псування та знищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив; загроза інфекційних захворювань (епідемії); погіршення якості питної води; загибель людей.

Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Майже кожен рік затоплюються низинні поліські території між річками Західний Буг, Стохід і Прип'ять, що стримує розвиток регіону.

На значній території України (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому на рік тут буває 6-7 повеней, які формуються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, призводять до масових руйнувань та загибелі людей.

Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2-3 діб, що ставить високі вимоги до оперативності прогнозування та оповіщення.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів для зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Правила безпеки під час повені:

- отримавши попередження про затоплення, слід негайно перейти на височину, попередньо вимкнувши газ, воду, електроенергію;

- при повільній повені слід перенести майно в безпечне місце - на горища, дахи будівель;

- при стрімкій повені слід залишити місце затоплення, скориставшись човном, катером, колодою, бочкою, автомобільною камерою;

- опинившись у воді, скинути важкий одяг, скористатись плавзасобами і чекати допомоги.

Інженерно-технічний захист від повеней:

- будівництво об’єктів за межами високих рівнів можливого затоплення;

- використання перших поверхів житлових будинків за адміністративним призначенням;

- регулювання паводкового процесу за допомогою інженерних систем водосховищ;

- розміщення елементів інфраструктури з врахуванням можливих затоплень;

- зміцнення берегів річок дамбами, насипами, іншими інженерними конструкціями;

- забезпечення стійкості функціонування мостів, електромереж, комунікацій;

- перевірка стану захисних гідротехнічних споруд.

2.2. Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.

Великі лавини виникають на схилах у 25–60° через перевантаження схилу після великого випадання снігу, найчастіше під час відлиги, внаслідок розрихлення в нижніх частинах снігової товщі горизонту.

Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тисяч лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Схід снігових лавин може бути спричинений різними чинниками, а саме: перенапруженням снігового покрову, яке виникнуло внаслідок пересування тварин або людей, різким поривом вітру, звуковою хвилею, різкою зміною метеорологічних умов.

Небезпеки пов’язані зі сходженням снігових лавин і захист від них. Рухаючись зі швидкістю майже 200 км/год., лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси – перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від тієї, що викликає вибух великої бомби.