Аподактильний спосіб анестезії зубів нижньої щелепи.

Анестетик вводять, орієнтуючись на ряд анатомічних утворень. Голку вколюють у зовнішній край крило-щелепної складки посередині між жувальними поверхнями верхніх і нижніх великих кутніх зубів при максимальному відкриванні рота (метод Верльоцького). На глибині 1,5-2 см, досягнувши кістки кінцем голки, вводять анестетик. Шприц при цьому варто відсувати до протилежного кута рота. У випадку значної ширини крило-щелепної складки голку треба вводити посередині її, а якщо ця складка дуже вузька, то голку вколюють у її медіальний край.

Голку вводять перпендикулярно слизовій оболонці на глибину 0,5-1,5 см до дотику з кісткою і тут вводять 1-1,5 мл анестетика. Анестезія настає через 4-5 хв і триває до 2 годин. Зона знеболювання: ті ж тканини, що й при мандибулярній анестезії, а також тканини, що іннервують ся щічним нервом.

Центральна анестезія зубів нижньої щелепи.

Використовується анестезія біля овального отвору (овальна анестезія). Розчин новокаїну підводять до овального отвору великого крила клинопіднебінної кістки і блокують нижньощелепний нерв. Є 2 шляхи овальної анестезії.

· Підвиличний шлях. Визначають трагоорбітальну лінію і посередині неї біля нижнього краю виличної дуги роблять укол. Голку просувають углиб до латеральної пластинки крилоподібного відростка, відзначають глибину вколу, виводять голку назовні до підшкірної клітковини і знову просувають углиб на початкову відстань, але з нахилом голки назад 15^о. Попадають у місце анестезії біля овального отвору, випускають розчин новокаїну.

· Нижньощелепний шлях. Визначають кут нижньої щелепи і роблять укол з внутрішнього боку нижнього краю щелепи на 1,5 см вперед від її кута. Попередньо вимірюють відстань від місця уколу до нижнього краю виличної дуги, яка дорівнює відстані від місця уколу до овального отвору. Голку просувають по внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи паралельно її задньому краю, відчуваючи голкою кістку, на глибину половини відстані від місця уколу до нижнього краю виличної дуги. Потім відводять кінець голки від кістки всередину і просувають на відстань, що залишилась, випускаючи 2-3 мл розчину новокаїну.

Топографія фасції шиї.

За Шевкуненком виділяють 5 фасціальних листків шиї.

1) Поверхнева фасція шиї (fascia cervicalis superficialis) – розміщується глибше підшкірної клітковини, переходить з шиї на сусідні ділянки.

2) Власна фасція шиї (fascia cervicalis propria) – починається від зв*язок остистих відростків шийних хребців, роздвоюється і охоплює m.trapezius, іде вперед і латерально. Унизу друга фасція шиї кріпиться до передньоверхніх країв ручки груднини та ключиць, зверху — до соскоподібних відростків правого та лівого боку і до нижнього краю нижньої щелепи. На рівні піднижньощелепних слинних залоз власна фасція шиї, роздвоюючись, утворює мішок піднижньощелепної залози (saccus glandulae submandibularis). Зовнішні та внутрішні пластинки фасції кріпляться при цьому до нижнього краю нижньої щелепи та до її косої лінії (linea obliqua).

3) лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis). Він розташований у глибині переднього відділу шиї та кріпиться вгорі до тіла під'язикової кістки. Збоку апоневроз обмежений лопатково-під'язиковими м'язами (m. omohyoideis). Нижній край лопатково-ключичного апоневрозу кріпиться до задньоверхніх країв ключиць і ручки груднини.

4) Внутрішньошийна фасція. (fascia endocervicalis). У її складі виділяють дві пластинки: пристінкову, що вистеляє порожнину шиї зсередини, та нутрощеву, що вкриває її органи. Пристінкова пластинка четвертої фасції утворює піхву судинно-нервового пучка шиї (vagina vasonervosa) і перегородку, що розділяє судинні компоненти пучка: загальну сонну артерію та внутрішню яремну вену. Нутрощева пластинка переходить на органи шиї і вкриває гортань, трахею, глотку, стравохід, щитоподібну залозу.

5) Передхребтова фасція (fascia prevertebralis). Вона починається від основи черепа, спускається вниз у грудну порожнину, проходячи спереду від хребтового стовпа. Передхребтова фасція кріпиться до поперечних відростків хребців, утворюючи піхви драбинчастих м'язів шиї: переднього, середнього, заднього. її відростки вкривають підключичну артерію та плечове сплетення поблизу переднього драбинчастого м'яза.

49. Топографія клітковинних просторів шиї, їх зв*язок з клітковинними просторами інших ділянок.

Фасціальні листки шиї, зростаючись між собою, утворюють замкнені простори..

— парний мішок піднижньощелепної залози (saccus glandulae submandibularis) — містить піднижньощелепну залозу, пухку клітковину, лімфатичні вузли, лицеві артерію та вену, обмежений листками власної фасції шиї й окістям нижньої щелепи;парний фасціальний мішок — утворений листками власної фасції шиї для груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Цей фасціальний простір сполучається з прилеглими тканинами лише через отвори, сформовані судинами; — надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale) — розташований над яремною вирізкою груднини, між листками другої та третьої фасції шиї. Цей простір починається від яремної вирізки груднини і досягає середини відстані між грудниною та під'язиковою кісткою. Він відкритий з боків, містить пухку клітковину, лімфатичні вузли та яремну венозну дугу (arcus venosus juguli);

— сліпий мішок позаду груднинно-ключично-соскоподібного м'яза (saccus ceccus retrosternocleidomastoideus), описаний В.Л. Грубером, є парним. Спереду він відмежований задньою стінкою піхви груднинно-ключично-соскоподібного м'яза (власна фасція шиї), ззаду — третьою фасцією шиї, знизу — окістям верхньозаднього краю ключиці. Зазначений простір сполучається з надгруднинним міжапоневротичним простором.

Простір спереду внутрішніх органів шиї (spatium previscerale) розташований між листками внутрішньошийної фасції. Він простягається від рівня під'язикової кістки до ручки груднини. Цей простір відмежований від клітковини середостіння лише фасціальною перегородкою, утвореною на рівні ручки груднини в місці переходу пристінкового листка внутрішньошийної фасції у нутрощевий.

Простір позаду внутрішніх органів шиї (spatium retroviscerale) розташований між внутрішньошийною та передхребтовою фасціями шиї, позаду глотки і стравоходу. Він безпосередньо сполучається з клітковиною заднього середостіння.

Піхва судинно-нервового пучка — парний простір, який супроводжує основний судинно-нервовий пучок шиї (загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена, блукаючий нерв). Цей простір обмежений пристінковим листком внутрішньошийної фасції, а внизу сполучається з клітковиною середостіння.

Клітковинний простір бічного трикутника шиї — парний, розташований між листками власної та передхребтової фасцій шиї. Ззовні він обмежений піхвою основного судинно-нервового пучка шиї та краєм трапецієподібного м'яза. Численні сполучнотканинні перегородки відмежовують зазначений простір від пахвової ямки. Ділянка клітковини під трапецієподібним м'язом пов'язана з надключичною клітковиною.

Передхребтовий простір (spatium prevertebrale) — щілина, що залягає між перед-хребтовою фасцією і шийними хребцями та простягається вниз до ТІII.