Педагогічна майстерність дослідника 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Педагогічна майстерність дослідника



Науково-дослідна діяльність відома з найдавніших часів. Людина завжди прагнула пізнати мир, у якому він живе. Соціальна значимість і потреба в науці не минуща, вона вічна.

Дослідник, організувати й проводячи свої вишукування виконує дві основні функції, по-перше, систематизує, акумулює знання, накопичені людством, по-друге, пізнає нове незвідане, що поповнює, збагачує науку. Ці функції залишаються за всіх часів, змінюється лише їхній зміст у міру змін, що відбуваються в суспільному житті, досліджуваних проблемах, методах роботи. Для реалізації названих функцій дослідникові необхідно володіти рядом якостей, що створюють міцний фундамент його особистості.

Наукова праця - винятково напружена, творча праця, що вимагає повної самовіддачі, завзятості, терпіння, самовідданості, перейнятих творчим мисленням, почуттям нового, прагненням пізнати невідоме. В історії науки було чимало спроб перелічити найбільш важливі якості вченого-дослідника.

Так, К. Э. Ціолковський уважав, що основними рисами особистості вченого-дослідника повинні бути: гарна пам'ять, уміння зосередитися, піти в себе, наукова фантазія, інтелектуальна незалежність, тобто самостійність мислення, захопленість, пристрасність, одержимість у науці, наполегливість.

В. А. Обручев виділяє три основних принципи плідної наукової діяльності: планомірність, акуратність і любов до творчості.

И. П. Павлов до провідних якостей особистості вченого-дослідника відносив: наукову послідовність, міцність пізнання азів науки й прагнення йти від них до вершин людських знань, стриманість, терпіння, готовність й уміння робити чорнову роботу, терпляче накопичувати факти, наукову скромність, готовність віддати науці все життя.

К. И. Скрябін відзначав особливу значимість у науковій творчості любові до науки, обраній спеціальності.

Як бачимо, до особистості дослідника пред'являлися й пред'являються винятково високі вимоги, що перебувають на межі можливостей людини як особистості, що вимагають від нього повної самовіддачі.

Звичайно, у рамках даних вимог формується індивідуальний стиль наукової діяльності. У кожного дослідника структура найбільш важливих якостей особистості, що забезпечує успіх дослідження, індивідуальна.

Разом з тим, загальновизнано, що насамперед мова повинна йти про його громадянську відповідальність, про тім щоб бути не просто професіоналом-дослідником, але й, у першу чергу, патріотом своєї країни, що вирішує пріоритетні для Росії наукові проблеми. Важливою якістю дослідника є психолого-педагогічна спрямованість, що проявляється в постійному прагненні до досягнення головної мети - формування й розвитку особистості що навчається, підвищення якості його виховання й навчання.

Виходячи зі сказаного, до важливих якостей педагога-дослідника варто віднести: оптимізм - віру в можливість поліпшити положення справ, виробити оптимальні варіанти творчого розвитку що навчаються; гуманізм, що припускає доброту, чуйність, сердечність до людей, що виключає злу іронію, образи й приниження людини; справедливість, урівноваженість, терпимість, стриманість, самовладання; уміння вести дослідницьку роботу чесно, согласуясь зі своєю совістю. Це у свою чергу припускає вимогливість дослідника до себе й людям, тобто проходження нормам моралі, сумлінне виконання свого професійного боргу. Нарешті, істотне значення в дослідницькій роботі має товариськість і коммуникабельность педагога-дослідника.

Всі названі профессионально-значимые особистісні якості визначають авторитет дослідника, доданками якого є: глибокі різнобічні спеціальні знання; володіння професійними й дослідницькими навичками; наявність психолого-педагогічних здатностей; загальна педагогічна культура; уміння спілкуватися з людьми; поводження відповідно до норм професійної психолого-педагогічної етики.

Узагальнюючи основні профессионально-значимые якості особистості педагога-дослідника правомірно представити їх у вигляді профессиограмы (таблиця 8.1):

1. Загальні психолого-педагогічні якості:

- переконаність у науково-педагогічних поглядах на фактори формування особистості що навчається, розуміння причин і рушійних сил її розвитку;

- професійна психолого-педагогічна спрямованість;

- соціально й професійно значимі властивості особистості: гражданственность, гуманізм, оптимізм, стабільний інтерес до науково-дослідної праці, справедливість і доброзичливість до людей; товариськість, вимогливість до себе й людям.

2. Професійні психолого-педагогічні якості:

- психолого-педагогічна, теоретична, методична й практична підготовленість;

- розвинені психолого-педагогічні здатності: комунікативні, перцептивные, проективні, суггестивные, емоційно-вольові, конструктивні, дидактичні, організаторські, пізнавальні, експресивно-мовні, творчі (креативные).

3. Індивідуальні професійні психолого-педагогічні якості:

- психолого-педагогічна спрямованість психічних процесів: пізнавальних й емоційних, вольових;

- емоційна чуйність (эмпатия);

- розвиненість волі;

- рефлексія.

Як видно з таблиці, педагогічна майстерність дослідника проявляється через розвиток у нього наступних професійних здатностей:

- інтелектуальні (розвиненість наукового психолого-педагогічного мислення), що визначають уміння аналізувати й пояснювати досліджуване, відокремлювати істотне від несуттєвого; проводити психологічний і педагогічний експерименти; здійснювати науковий пошук у гностичному циклі: факти - модель - гіпотеза - наслідку - перевірка; будувати на основі досвідчених даних теоретичну (ідеалізовану) модель, знаходити зв'язки між кількісними і якісними сторонами досліджуваного явища, формулювати правомірні висновки, установлювати границі їхньої застосовності; розглядати процеси і явища у взаємозв'язку, розкривати їхню сутність і протиріччя; абстрагуватися, аналізувати й узагальнювати дослідницький матеріал; інтуїція, дарунок передбачення, просторість знань.

Література:

1.Коханко О.М. Основи психолого-педагогічних досліджень. Хм.-2001р.

2. Цехмістер А.І. Основи психолого-педагогічних досліджень. К.-2000р.

3. В.В. Краевский. Методология педагогического исследования. – Самара: СамГПИ, 1994. – С.11.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 179; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.122.150 (0.115 с.)